26 листопада 2025 року Справа № 480/9620/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Опімах Л.М.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9620/24 за позовом Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2024 року керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до доручення Прем'єр-міністра України від 19.07.2021 року 319111/66/1-21 та на виконання протокольного рішення за підсумками наради щодо виконання пункту 5 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021, що відбулася в Міністерстві розвитку громад та територій України 05.07.2021, на загальноукраїнському рівні було ініційоване проведення інвентаризації водних об'єктів та гідротехнічних споруд на них, у зв'язку з чим на виконання протокольного доручення № 1 від 02.09.2021 за результатами засідання регіональної комісії з інвентаризації водних об'єктів, лісових ресурсів, об'єктів державної та комунальної власності, що знаходяться на території територіальних громад Сумської області, було рекомендовано об'єднаним територіальним громадам Сумської області провести інвентаризацію водних об'єктів, лісових ресурсів, об'єктів державної та комунальної власності, що знаходяться на території територіальних громад, при виявленні безхазяйних гідротехнічних споруд на водних об'єктах, орган місцевого самоврядування, на території якого знаходяться дані об'єкти, з метою впорядкування обліку комунального майна територіальної громади, мав прийняти рішення про взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на водних об'єктах до 1 грудня 2021 року.
На виконання вказаного рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 Комишанською сільською радою Охтирського району Сумської області проведено інвентаризацію водних об'єктів, про що складено акт інвентаризації щодо площинних водних об'єктів, розташованих на території Комишанської сільської ради, який затверджений головою Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області 26.11.2021 року.
Згідно вказаного акту на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, за межами села Мала Павлівка Охтирського району Сумської області знаходиться ставок з географічною прив'язкою розміщення - координати широти по центру об'єкта 50.277136 та координати довготи по центру об'єкта 34.536706. Площа водного дзеркала становить 0,8000 га. Форма власності гідротехнічної споруди - відсутня.
Відповідно до акту обстеження водного об'єкту (у тому числі гідротехнічних споруд) від 04.11.2024 року на території ставка, який знаходиться за межами с.Мала Павлівка Охтирського району Сумської області, знаходиться гідротехнічна споруда, а саме гребля насипна грунтова, орієнтовна довжина греблі становить 69 м, орієнтовна ширина по гребеню - 5,0 м, орієнтовна висота - 3,0 м. Водоскидна споруда - трубчата. Балансоутримувач (користувач) ГТС - відсутній.
За інформацією Комишанської сільської ради Охтирського району від 08.10.2024 та 11.10.2024 року на обліку вказана гідротехнічна споруда не перебуває, тому 18.10.2024 року скеровано повідомлення в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» щодо надання інформації про вжиті сільською радою заходи для взяття на облік гідротехнічної споруди. У відповідь своїм листом від 22.10.2024 року Комишанська сільська рада повідомила, що вжитими заходами для взяття на облік гідротехнічної споруди є видання розпорядження сільського голови від 27.02.2023 за 305/2-ОД «Про створення постійно діючої комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйного нерухомого майна на території Комишанської сільської ради.
Наведене свідчить про тривалу бездіяльність Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області з вказаного питання, оскільки ще в 2021 році під час проведення інвентаризації водних об'єктів, які знаходяться на території сільської ради було встановлено, що наявна гідротехнічна споруда за межами села Мала Павлівка Охтирського району Сумської області, але протягом 4 років дієвих заходів по взяттю на облік безхазяйного нерухомого майна не вжито.
Зважаючи на те, що питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування, прокурор просить визнати протиправною бездіяльність Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області щодо невзяття на облік безхазяйного майна, а саме гідротехнічної споруди у вигляді греблі насипної ґрунтової (орієнтовна довжина греблі становить 69 м, орієнтовна ширина по гребеню - 5,0 м, орієнтовна висота - 3,0 м), що знаходиться за межами села Мала Павлівка Охтирського району Сумської області та зобов'язати Комишанську сільську раду Охтирського району Сумської області вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного цього майна, шляхом звернення із заявою про взяття вказаної гідротехнічної споруди на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, зазначивши, що з наявних у матеріалах справи доказів не можливо встановити чи земельна ділянка, на якій розташована вказана гідротехнічна споруда, є комунальною формою власністю чи власником земельної ділянки є Держава Україна в особі Сумської обласної державної адміністрації.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, за межами села Мала Павлівка Охтирського району Сумської області знаходиться ставок з географічною прив'язкою розміщення - координати широти по центру об'єкта 50.277136 та координати довготи по центру об'єкта 34.536706. Площа водного дзеркала становить 0,8000 га. Форма власності гідротехнічної споруди - відсутня.
Відповідно до акту обстеження водного об'єкту (у тому числі гідротехнічних споруд) від 04.11.2024 року, складеного комісією Комишанської сільської ради, на території ставка, який знаходиться за межами с.Мала Павлівка Охтирського району Сумської області, знаходиться гідротехнічна споруда, а саме гребля насипна грунтова, орієнтовна довжина греблі становить 69 м, орієнтовна ширина по гребеню - 5,0 м, орієнтовна висота - 3,0 м. Водоскидна споруда - трубчата. Балансоутримувач (користувач) ГТС - відсутній ( а.с.9).
Із повідомлення Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області від 21.10.2024 вбачається, що за результатами інвентаризації на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області обліковується 10 водних об'єктів, форма власності гідротехнічних споруд яких не визначена. Було виявлено, що ряд проблемних питань у сфері управління, збереження та раціонального використання водних ресурсів, серед яких, зокрема, питання відсутності права власності на ГТС водних об'єктів ( а.с.15).
В ході розгляду справи встановлено, що з 2021 року жодних заходів з метою впорядкування обліку комунального майна територіальної громади, як вимагає рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021, Комишанською сільською радою не вжито, що підтверджується її відповіддю від 22.10.2024 на повідомлення прокурора в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру ( а.с.14).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Отже, Конституція України визначає дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Оскільки, предметом даного позову є бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає у невжитті дій щодо взяття на облік безхазяйного майна, а саме, греблі насипної грунтової, що знаходиться за межами села Мала Павлівка Охтирського району, а орган, уповноважений державою звертатися до суду з позовами з цього питання, відсутній, то звернення до суду прокурором з позовною заявою у статусі позивача є обгрунтованим.
Вирішуючи питання по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. До таких речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ( частина перша статті 181 ЦК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 №300/3657/22 вказав, що питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну «споруди», та можливості його поширення на дамбу.
За змістом понять, визначених у статті 1 Закону України від 18.09.2012 № 5293-VI «Про аквакультуру» (далі - Закон № 5293-VI), гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об'єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об'єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури;
гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод;
донний водовипуск - споруда, що призначена для регулювання рівня води, повного скиду води з водойми, а також для переміщення об'єктів аквакультури у рибовловлювач;
земляна гребля - земляна споруда, що побудована для створення штучної водойми шляхом ділення водотоку на верхній та нижній б'єфи та зосередження води у верхньому б'єфі.
У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Також Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).
Термін «гідротехнічні споруди» вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Таким чином, термін «гідротехнічна споруда» пов'язаний з конкретним функціональним об'єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».
У свою чергу, дамба (гребля) є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов'язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Суд також враховує, що згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11.12.2012, до об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Залежно від функціонального призначення та сфери використання законодавством також виділяються інші види споруд.
За такого правого регулювання та встановлених обставин, такі об'єкти як дамби (греблі), водоскид та відвідні канали слід вважати нерухомим майном.
Відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (стаття 329 ЦК України).
Згідно із статтею 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Частиною першою статті 5 Закону № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у частині четвертій статті 5 Закону № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Як інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба (гребля) не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених частиною четвертою статті 5 Закону № 1952-IV.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №420/19870/21.
Відповідно до пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі - Закон № 5245-VI), з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Закону № 5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
-на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
-які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.
Органи місцевого самоврядування з огляду на зміст частини першої та п'ятої статті 15 Закон № 280/97-ВР є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Таким чином, відповідач, як орган місцевого самоврядування, уповноважений визначати юридичну долю об'єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.
Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127(далі-Порядок № 1127), взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.
За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
З огляду на викладене правове регулювання, законодавство визначає поетапну процедуру передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Верховний Суд у постановах від 21.06.2024 у справі №420/19870/21 та від 23.09.2024 у справі № 460/3537/21 дійшов висновків про застосування статті 355 ЦК України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:
(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:
-відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
-власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;
(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов'язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.
Оскільки частиною другою статті 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов'язком, а не правом органу місцевого самоврядування.
Таким чином, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах не здійснив юридично значимих дій щодо звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного майна, а вжиті відповідачем заходи у формі створення комісії та затвердження акта обстеження водного об'єкту ( у тому числі гідротехнічних споруд) від 04.11.2024 є такими, що не відповідають конкретним вимогам чинного законодавства у вказаній сфері.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не взяття на облік безхазяйного майна - гідротехнічної споруди у вигляді греблі насипної ґрунтової (орієнтовна довжина греблі становить 69 м, орієнтовна ширина по гребеню - 5,0 м, орієнтовна висота - 3,0 м) на ставку, що знаходиться за межами села Мала Павлівка на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області. Відтак, з метою усунення встановленого порушення, суд вважає за необхідне зобов'язати Комишанську сільську раду Охтирського району Сумської області вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна, а саме гідротехнічної споруди у вигляді греблі насипної ґрунтової (орієнтовна довжина греблі становить 69 м, орієнтовна ширина по гребеню - 5,0 м, орієнтовна висота - 3,0 м), що знаходиться за межами села Мала Павлівка Охтирського району Сумської області шляхом звернення із заявою про взяття вказаної гідротехнічної споруди на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області ( вул.Сумська,12, м.Охтирка, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ/Умовний код 03527891 ) в інтересах держави до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області ( код ЄДРПОУ 04389868, вул.Київська, 1, с.Комиші, Охтирський район, Сумська область, 42721) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області щодо невзяття на облік безхазяйного майна, а саме гідротехнічної споруди у вигляді греблі насипної ґрунтової (орієнтовна довжина греблі становить 69 м, орієнтовна ширина по гребеню - 5,0 м, орієнтовна висота - 3,0 м), що знаходиться на ставку за межами села Мала Павлівка Охтирського району Сумської області.
Зобов'язати Комишанську сільську раду Охтирського району Сумської області вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна, а саме гідротехнічної споруди у вигляді греблі насипної ґрунтової (орієнтовна довжина греблі становить 69 м, орієнтовна ширина по гребеню - 5,0 м, орієнтовна висота - 3,0 м), що знаходиться на ставку за межами села Мала Павлівка на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області шляхом звернення із заявою про взяття вказаної гідротехнічної споруди на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах