26 листопада 2025 р. Справа № 480/9628/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зазначає, що з 01.03.2024 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" проведено індексацію основного розміру його пенсії, однак пенсія виплачується з обмеженням максимальним розміром. На звернення до відповідача з заявою про виплату пенсії без обмеження її розміру з урахуванням індексації на підставі постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 185 отримав відмову. Вважає її протиправною та зазначає, що відмова органу Пенсійного фонду України здійснити виплату пенсії без обмеження її граничним розміром порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" відповідач провів індексацію основного розміру пенсії позивача, однак розмір пенсії був визначений та виплачується із обмеженням максимальним розміром (а.с.13 на звороті).
На звернення до відповідача з заявою про виплату пенсії з урахуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження її максимальним розміром листом від 23.10.2024 відповідач відмовив у проведенні перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром (а.с.16,17).
Суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її граничним розміром є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон), який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Матеріалами справи підтверджується, що позивач був звільнений на пенсію за вислугу років у 2011 році, пенсія йому призначена з 01.07.2011 у розмірі 64% відповідних сум грошового забезпечення за 23 роки вислуги (а.с.10).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI (далі - Закон N 3668-VI від 08.07.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, цим Законом частину 5 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
У подальшому Законом України від 24 грудня 2015 року N 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
В редакції Закону N 3668-VI від 08.07.2011 із змінами, внесеними згідно із Законами N 911-VIII від 24.12.2015, N 1774-VIII від 06.12.2016, статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" доповнено частиною 7 про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. N 7-рп/2016.
Згідно з пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. N 7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20.12.2016 ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є нечинною.
Водночас, Законом України від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. N 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення, за яким максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Крім того, передбачені статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію "Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 N 911-VIII.
В той же час пунктом 2 Прикінцевих положень Закону N 911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, в той час коли пенсія позивачу призначена ще у 2011 році, а саме з 01.07.2011, тобто до набрання чинності Законом N 3668-VI від 08.07.2011.
Зазначена позиція також відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17 та від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.
Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ним чинності, оскільки при цьому звужуються права позивача в частині розміру пенсії.
За таких обставин позивач має право на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Крім того, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" позивачу проведено індексацію основного розміру пенсії, що не спростовано відповідачем та підтверджується матеріалами справи, яка також має бути врахована під час перерахунку та виплати пенсії позивачу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм ГУ ПФУ в Сумській області безпідставно обмежило максимальний розмір пенсії позивача під час здійснення її перерахунку, оскільки таке обмеження є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, у зв'язку з чим такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити виплату нарахованої пенсії позивачу з 01.03.2024 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 1211,20 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.7).
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ідентифікаційний код 21108013) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 на суму підвищення пенсії, перерахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2024 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження максимальним розміром.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах