26 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12936/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 заробітної плати по індивідуальним угодам (трудовим договорам) за період з 1977 по 2008, трудовим угодам з Артемівським авторемонтним заводом з 03.03.2003 по 14.04.2003 та довідки №38 від 17.01.1977 за період з 15.10.1976 по 03.01.1977, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 17.02.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати по індивідуальним угодам (трудовим договорам) за період з 1977 по 2008, трудовим угодам з Артемівським авторемонтним заводом з 03.03.2003 по 14.04.2003 та довідки №38 від 17.01.1977 за період з 15.10.1976 по 03.01.1977, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування заробітної плати по індивідуальним угодам (трудовим договорам) за період з 1977 по 2008, трудовим угодам з Артемівським авторемонтним заводом з 03.03.2003 по 14.04.2003 та довідки №38 від 17.01.1977 за період з 15.10.1976 по 03.01.1977, оскільки позивачем подано усі необхідні і належні документи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що при перевірці поданих позивачем документів, встановлено, що останні оформлені неналежним чином.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частина третя статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 06.10.2013 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
20.02.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою в довільній формі в якій просив перерахувати призначену пенсію.
До заяви було додано:7 копію паспорта, картки платника податків, копію пенсійного посвідчення, копії документів щодо трудової діяльності.
Листом від 18.03.2025 №4670-3100/П-02/8-14600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , "що для визначення розміру пенсії до уваги взято стаж тривалістю 32 роки 3 місяці 6 днів (враховано в повному обсязі згідно наявних в пенсійній справі документів, коефіцієнт стажу - 0,32250).
Заробітну плату використано за періоди з 01.05.1989 по 31.07.1991, з 01.09.1991 по 31.07.1992, 01.09.1992 по 30.04.1994, з 01.11.1994 по 31.12.1994, з 01.07.2000 по 28.02.2001, з 01.04.2001 по 31.03.2002, з 01.09.2002 по 30.09.2003, з 01.04.2004 по 31.05.2005, з 01.07.2005 по 30.04.2009, з 01.05.2012 по 31.10.2013 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,55740).
Після індексації, проведеної з 01.03.2025, розмір пенсії становить 3329,12 грн.
Стосовно наданих до звернення копій документів про стаж, слід зазначити наступне.
Період роботи з 05.10.1976 по 03.01.1977 (копія довідки від 17.01.1977 №38, виданої колгоспом ім. Свердлова Чутівського району Полтавської області, яка не містить даних про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів, тобто, оформлена неналежним чином) зарахований до страхового стажу за кількістю відпрацьованих вихододнів (43 вихододні), згідно довідки від 02.10.2014№01-8/518, виданої Чутівським районним трудовим архівом Полтавської області.
Період роботи з 24.09.2001 по 28.09.2001 згідно трудового договору від 24.09.2001 зарахований до страхового стажу як період перебування на обліку в центрі зайнятості з 12.04.2001 по 08.10.2001 згідно записів трудової книжки від 02.08.1971.
Період роботи з 01.03.2002 по 14.03.2002 у ЗАТ "Зоря" Полтавської області (копія довідки від 20.05.2002 №153, виданої ЗАТ “Зоря» Полтавської області, яка не містить дані про накази на прийом/звільнення з роботи та підстави її видачі, тобто, оформлена неналежним чином) зарахований до страхового стажу періодом з 01.03.2002 по 31.03.2002 згідно довідки від 22.02.2016 №2, виданої ТОВДВ "Зоря" Полтавської області.
При розрахунку страхового стажу неможливо взяти до уваги копії наданих трудових договорів №5 та б/н, які укладалися з Артемівським авторемонтним заводом, оскільки в них не зазначені дати укладення договорів".
Позивач вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно не враховано заробітну плату по індивідуальним угодам (трудовим договорам) за період з 1977 по 2008, трудовим угодам з Артемівським авторемонтним заводом з 03.03.2003 по 14.04.2003 та довідки №38 від 17.01.1977 за період з 15.10.1976 по 03.01.1977, звернувся до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті та які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частинами другої, третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що згідно довідки №38 виданої 17.01.1977 колгоспом Ім.Свердлова Чутівського району Полтавської області ОСОБА_1 працював у колгоспі з 05.10.1976 по 03.01.1977 завідуючим фермою.
Однак, як слідує з вищевказаної довідки, остання не містить відомості про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів колгоспника.
У свою чергу згідно архівної довідки Трудового архіву Чутівського району Полтавської області від 02.10.2014 №01-8/518 в оборотних відомостях по нарахуванню заробітної плати колгоспників колгоспу ім. Свердлова, значиться ОСОБА_1 з жовтня 1976 року, кількість відпрацьованих вихододнів 43.
З вищевикладеного слідує, що підтверджений період за який позивачу нараховувалась заробітна плата становить 43 відпрацьованих вихододнів, які згідно пояснень відповідача зараховані до страхового стажу.
Щодо періоду роботи з 24.09.2001 по 28.09.2001, судом встановлено наступне.
24.09.2001 між СМП "Зоря-1" (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) укладено трудовий договір терміном до 28.09.2001, з оплатою в розмірі 278,94 грн.
Таким чином даний період підлягає до зарахуванню страхового стажу позивача.
Щодо періоду роботи з 01.03.2002 по 14.03.2002 у ЗАТ "Зоря", судом встановлено, що згідно довідки №153 від 20.05.2002, ОСОБА_1 дійсно працював в ЗАТ "Зоря" з 01.03.2002 по 14.03.2002, його заробітня плата складала за 7,5 робочих днів 98 грн.
Таким чином даний період повинен бути зарахований до трудового стажу позивача, при цьому відсутність у вказаній довідці посилань на накази про прийняття на роботу та звільнення не можуть слугувати підставою для відмови в її прийнятті, оскільки остання підписана головним бухгалтером та скріплена печаткою ЗАТ "Зоря".
Стосовно посилань відповідача на не прийняття трудових договорів №5 та б/н, які укладалися з Артемівським авторемонтним заводом, оскільки в них не зазначені дати укладення, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між Артемівським авторемонтним заводом та ОСОБА_2 укладено трудові договора б/н та № 5.
Як слідує з трудового договору б/н умови договору обговорені 03.02.2002, відповідно до трудового договору №5 умови договору обговорені 03.05.2003.
Таким чином Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області дійшло помилкових висновків, щодо відсутності в договорах дати їх укладення.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, щодо необхідності визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області викладеної в листі від 18.03.2025 №4670-3100/П-02/8-1600/25 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 17.02.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати по індивідуальним угодам (трудовим договорам) за період з 1977 по 2008, трудовим угодам з Артемівським авторемонтним заводом з 03.03.2003 по 14.04.2003 та довідки №38 від 17.01.1977 за період з 15.10.1976 по 03.01.1977, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу / призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідачів та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності в частині відмови у перерахунку пенсії, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2025 та прийняти рішення про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, викладеної в листі від 18.03.2025 №4670-3100/П-02/8-1600/25, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2025 та прийняти рішення про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко