25 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11739/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:
- визнати протиправними і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 25 лютого 2025 року і ГУ ПФУ в Житомирській області від 18 березня 2025 року у справі № 163950032728 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити з 11 лютого 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням стажу за Списком № 1, а саме: роботи на ПрАТ «Полтавський ГЗК» з 08 липня 2005 року по 20 травня 2010 року, який становить 04 роки 10 місяців 12 днів, та періоду навчання за фахом в професійно - технічному училищі № 15 м. Комсомольська з 01 вересня 1996 року по 03 червня 1997 року, який становить 09 місяців 03 дні.
В обґрунтування позову зазначено, що 18.02.2025 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, надав усі необіхідні документи, але отримав відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи за Списком № 1, так як ГУ ПФУ в Харківський області не зарахувало до пільгового стажу: стаж роботи за Списком № 1 з 08.07.2005 по 20.05.2010, який становить 04 роки 10 місяців 12 днів, та період навчання за фахом 09 місяців 03 дні з 01.09.1996 по 03.06.1997.
Не погодившись з відмовою, позивач отримав від ПрАТ «Полтавський ГЗК» уточнену пільгову довідку за № 48 від 28.02.2025 та 11.03.2025 знову звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, але отримав відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи за Списком № 1, так як ГУ ПФУ в Житомирській області не зарахувало до пільгового стажу стаж роботи за Списком № 1 з 08.07.2005 по 20.05.2010, який становить 04 роки 10 місяців 12 днів, але врахувало до пільгового стажу період навчання за фахом 09 місяців 03 дні з 01.09.1996 по 03.06.1997.
Позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії протиправними та такими, що не відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Стислий зміст заперечень відповідача.
22.09.2025 та 18.11.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, вказало, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області жодних прав позивача не порушені, протиправного впливу не завдано. Позивач після отримання рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області усунув недоліки вказані у рішенні, отримавши уточнену пільгову довідку від 28.02.2025 та 11.03.2025, та повторно 11.03.2025 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Повторне звернення ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності було розглянуте Відділом призначення пенсії головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Оскільки Головне управління не здійснювало розгляд повторної заяви позивача про призначення пенсії і додані документи до неї, які не були додані до первісно поданої заяви, не аналізувались.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах останнім компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії є головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оскільки вказаний суб'єкт владних повноважень розглядав надані позивачем додаткові документи, то саме він має завершити процедуру призначення пенсії позивачу. У разі винесення наступного рішення за повторним зверненням до органів Пенсійного фонду, попереднє рішення автоматично скасовується.
07.10.2025 до суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому воно вказує, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць, що затверджується висновком Державної експертизи умов праці. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної (впродовж 5 років) після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дії Управління є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, і тому підлягає залишенню без задоволення.
Заяви, клопотання учасників справи.
03.09.2025 позивачем подана до суду заява про усунення недоліків.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 (суддя Слободянюк Н.І.) від 01.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
03.09.2025 позивачем подана до суду заява про усунення недоліків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 (суддя Слободянюк Н.І.) адміністративну справу №440/11471/25 - прийнято до провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Згідно із розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 № 315 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2142/0/15-25 від 16.10.2025, призначено повторний автоматичний розподіл справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 справу передано для розгляду судді Бевзи В.І.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 постановлено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення прийняти до провадження, розгляд справи проводити спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України, Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ, із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1.
Після реєстрації заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за принципом екстериторіальності була розглянута Відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду документів ОСОБА_1 , доданих до заяви про призначення пенсії, встановлено:
- вік заявника - 50 років, при цьому необхідний вік - 50 років;
- страховий стаж - 33 роки 11 місяців 09 днів, при необхідному - не менше 25 років у чоловіків, при цьому до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи;
- пільговий стаж заявника - 07 рік 02 місяці 16 днів, при необхідному - 10 років;
- до пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.07.2005 по 20.05.2010 згідно довідки №32 від 10.02.2025, оскільки робоче місце № 608 не атестовано, згідно наказу про атестацію робочих місць №717 від 01.07.2005.
Надалі, позивач 11.03.2025 повторно звернувся територіальних органів Пенсійного фонду України, Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ, із заявою для призначення Позивачу пенсії за віком відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після реєстрації заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за принципом екстериторіальності була розглянута Відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду документів ОСОБА_1 , доданих до заяви про призначення пенсії, встановлено:
- вік заявника - 50 років 1 місяць;
- страховий стаж - 34 роки 9 днів, а з урахуванням додаткових років за Списом № 1 - 41 рік 9 днів;
- пільговий стаж заявника - 7 років 11 місяців 19 днів, в тому числі навчання за фахом 9 місяців 3 дні;
- до пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.07.2005 по 20.05.2010 згідно довідки №48 від 28.02.2025, оскільки робоче місце № 608 не атестовано, згідно наказу про атестацію робочих місць №717 від 01.07.2005. Робоче місце бульдозера у кар'єрі в гірничо-транспортному цеху № 608 введено в штат 19.07.2005. Атестація з проведеними змінами пісдя 19.07.2005 відсутня.
Відповідно до диплому позивача серії НОМЕР_1 , позивач 1.09.1996 вступив до Професійно-технічного училища № 915 м. Комсомольська і 03.06.1991 заківнчив ПТУ-15 за професією машиніст бульдозера на базі середньої освіти.
Відповідно до трудової кнжки позивача серії НОМЕР_2 від 17.05.1993, позивач з 08.07.2005 переведений машиністом бульдозера у кар'єрі гірничо-транспортного цеху по 10.10.2010.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного стажу роботт ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" № 32 від 10.02.2025 та № 48 від 28.02.2025, з 08.07.2005 року по 20.05.2010 року - 04 років 10 місяців 12 днів, позивач виконував роботи у виробництві гірничі роботи, за професією машиніста бульдозера у кар'єрі гірничо-транспортного цеху (робоче місце - №608), як працівник, зайнятий повний робочий день у розрізах, кар'єрах глибиною 150 метрів і глибше, що передбачено Списком 1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
За результатами чергової атестації робочих місць 2010 році, наказ №1152 від 21.05.2010 року, право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 не підтверджено.
Робоче місце машиніста бульдозера у кар'єрі в гірничо-транспортному цеху №608 введено в штат 19.07.2005 року та аналогічне робочому місцю №610, яке було проатестовано в черговій атестації 2005 року (наказ №717 від 01.07.2005 року) і на якому підтверджено право На пільговий Список №1.
Так як, атестація у 2005 році була проведена 01.07.2005, а робоче місце було введено у штат уже після проведеної атестації, тому робоче місце - №608 не відображене у черговій атестації наказ №717 від 01.07.2005 року.
На підставі вказаного, зазначаємо що робоче місце - №608 - машиніст бульдозера у кар'єрі гірничо-транспортного цеху, аналогічне робочому місцю №610.
За період пільгової роботи 20.06.1997 року по 23.04.2000 року, з 27.02.2001 року по 07.07.2005 року, з 08.07.2005 року по 20.05.2010 року, характер та умови виконуваної роботи не змінювались, простої були відсутні, відпустки без збереження заробітної плати не надавались.
Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії протиправними та такими, що не відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абзац 4 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV).
Відповідно до пункту 2.11. Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості, зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працювавпрацівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо незарахування позивачу періоду роботи позивача з 08.07.2005 по 20.05.2010, який становить 04 роки 10 місяців 12 днів, до пільгового стажу роботи позивача.
Суд встановив, що і рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, і Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії не був зарахований до пільгового стажу роботи позивача зазначений період його роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Водночас пільговий стаж, роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, у тому числі уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, наказу про проведення атестації на відповідному робочому місці, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Зазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, яка викладено, зокрема, у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 31 березня 2020 року у справі № 678/65/17, від 02 грудня 2021 року у справі №263/9464/16-а тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 № 162 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, слід також зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку 1 або Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
На переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом, не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, а також постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 732/2003/14 та від 05.03.2019 у справі №679/774/16-а.
Крім того, у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, пенсійний орган мав право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо, проте таким правом суб'єкт владних повноважень не скористався.
Судом встановлено, що відповідно до трудової кнжки позивача серії НОМЕР_2 від 17.05.1993, позивач з 08.07.2005 переведений машиністом бульдозера у кар'єрі гірничо-транспортного цеху по 10.10.2010. З 08.07.2005 року по 20.05.2010 року - 04 років 10 місяців 12 днів, позивач виконував роботи у виробництві гірничі роботи, за професією машиніста бульдозера у кар'єрі гірничо-транспортного цеху (робоче місце - №608), як працівник, зайнятий повний робочий день у розрізах, кар'єрах глибиною 150 метрів і глибше, що передбачено Списком 1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36. За результатами чергової атестації робочих місць 2010 році, наказ №1152 від 21.05.2010 року, право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 не підтверджено. Робоче місце машиніста бульдозера у кар'єрі в гірничо-транспортному цеху №608 введено в штат 19.07.2005 року та аналогічне робочому місцю №610, яке було проатестовано в черговій атестації 2005 року, що підтверджується наказом №717 від 01.07.2005 року.
Отже, період роботи позивача з 08.07.2005 по 20.05.2010 протиправно не був зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.
Щодо незарахування періоду навчання за фахом в професійно - технічному училищі №15 м. Комсомольська з 01 вересня 1996 року по 03 червня 1997 року, який становить 09 місяців 03 дні, до пільгового стажу роботи позивача.
Суд встановив, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025 за результатом розгляду документів ОСОБА_1 , доданих до заяви про призначення пенсії, встановлено: пільговий стаж заявника - 07 рік 02 місяці 16 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.07.2005 по 20.05.2010 згідно довідки №32 від 10.02.2025, оскільки робоче місце № 608 не атестовано, згідно наказу про атестацію робочих місць №717 від 01.07.2005. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 за результатом розгляду документів ОСОБА_1 , доданих до заяви про призначення пенсії, встановлено: пільговий стаж заявника - 7 років 11 місяців 19 днів, в тому числі навчання за фахом 9 місяців 3 дні.
Відповідно до диплому позивача серії НОМЕР_1 , позивач 1.09.1996 вступив до Професійно-технічного училища № 915 м. Комсомольська і 03.06.1991 заківнчив ПТУ-15 за професією машиніст бульдозера на базі середньої освіти.
Відповідно до п. "д" ч.3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не зврахувало період навчання за фахом позивача в професійно - технічному училищі № 15 м. Комсомольська з 01 вересня 1996 року по 03 червня 1997.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №163950032728 від 18.03.2025 даний період навчання зараховано позивачу.
Таким чином, оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах винесені протиправно.
Стосовно позовної вимоги позивача зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити з 11 лютого 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням стажу за Списком № 1, а саме: роботи на ПрАТ «Полтавський ГЗК» з 08 липня 2005 року по 20 травня 2010 року, який становить 04 роки 10 місяців 12 днів, та періоду навчання за фахом в професійно - технічному училищі № 15 м. Комсомольська з 01 вересня 1996 року по 03 червня 1997 року, який становить 09 місяців 03 дні, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 58 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача, а саме Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирські області, оскільки саме фоно розглядало повторно подану заяву позивача, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням висновку суду, оскільки суд не в праві втручатися у виключну компетенцію Пенсійного фонду та його територіальних органів в питаннях призначення пенсії.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи позивача з 08.07.2005 по 20.05.2010, та повторно розглянути заяву позивача від 11.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
Також суд звертає увагу, що розгляд повторно поданої заяви та винесення рішення за цією заявою здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, яке було визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, оскільки позивач, отримавши уточнену пільгову довідку від 28.02.2025 та 11.03.2025, повторно 11.03.2025 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та саме Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувало період навчання позивачу.
Повторне звернення ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності з урахуванням нових додаткових документів розглянуте Відділом призначення пенсії головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, а тому з урахуванням скасування вище зазначеного рішення, та з урахуванням того, що позивач повторно звернувся із заявою із новивими документами, то саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повинне повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням висновків цього рішення суду.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору стали протиправні рішення відповідачів, суд уважає за необхідне компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати позивача у повному розмірі солідарно, поклавши на кожного з них половину від загальної суми судового збору 1937,92 грн. у сумі 968,96 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (м. Харків, Майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під'їзд 3, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головногоуправління Пенсійного фонду України у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 163950032728 від 25.02.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 163950032728 від 18.03.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи ОСОБА_1 з 08.07.2005 по 20.05.2010, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
У іншій частині вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень та 96 коп).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень та 96 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза