Справа № 420/39105/25
26 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до запису у тимчасовому посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 28.01.2022 р. на підставі абз.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до запису у тимчасовому посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 28.01.2022 року на підставі абз.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Ухвалою від 26.11.2025 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Одночасно з позовною заявою представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позовну заяву представника Адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни від імені та в інтересах Позивача - ОСОБА_1 , шляхом заборони вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник позивач вказує, що не можуть мобілізувати засуджених за тяжкі злочини - якщо особа має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, її виключають з військового обліку. Своє право на виключення з військового обліку під час мобілізації ОСОБА_1 бажає використати, він виключений ще з 2022 року. Дане право надано йому законом. Тому, у зв'язку з тим, що Позивач не погоджується із постановкою його на військовий облік військовозобов'язаного та оскаржує дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому порядку, він подає заяву про призупинення дії мобілізаційного розпорядження до ухвалення рішення по суті.
Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, забезпечення позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин з метою недопущення зловживань суд зобов'язаний виходити з конкретних доказів.
Однак, заявник не навів обставин та не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримався вимог ч.1 ст.77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб.
Крім того, у вказаний позивачем спосіб забезпечення позову фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Таким чином, заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову є невмотивованою, оскільки не містить належного обґрунтування та правових підстав для необхідності вжиття заходів забезпечення позову в зазначений спосіб.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з ч.5, 8 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись ст.150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя Н.А. Кузьменко