Справа № 420/30678/25
26 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях (філія ГСЦ МВС) (вул. Корольова, 5, м. Одеса, 65114), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012). про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях (далі РСЦ ГСЦ МВС), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не внесення у довідку №31/30/18-254-2025 від 17.01.2025 року станом на 01.01.2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку йому пенсії премії у відсотковому розмірі;
- зобов'язати відповідача скласти та подати до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова КМУ №704) та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 № 200, визначити розмір премії 250% від посадового окладу, обчислених з урахуванням розмірі встановлених станом на 2023 рік та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених ст.7 Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 року по справі №420/33102/24 відповідачем виготовлено довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, однак у ній визначена премія в неналежному розмірі. Позивач вважає, що премія у довідці повинна бути визначена на рівні 250% від посадового окладу.
Позивач посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №802/2196/17-а та від 23.05.2024 по справі №380/19324/23, зазначає, що підхід щодо зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення різних відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії особам, які проходять службу (кадровим військовим) у розмірі фактично виплачених сум, та пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким довідки видаються на виконання рішень судів, у гарантовано мінімальних розмірах, є протиправним, та таким, що не ґрунтується на нормі закону.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 29.10.2025 року зобов'язано РСЦ ГСЦ МВС надати до суду до 20.11.2025 року відомості про середній розмір фактично виплаченої за січень 2023 року премії за посадою «музикант-концертмейстер оркестру військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 », за якою ОСОБА_1 видана довідка №31/30/18-254-2025 від 17.01.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, також зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) надати до суду до 20.11.2025 року відомості про середній розмір фактично виплаченої за січень 2023 року премії за посадою «музикант-концертмейстер оркестру військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 », за якою ОСОБА_1 видана довідка №31/30/18-254-2025 від 17.01.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік. Зупинено провадження по справі до надання доказів по справі.
Ухвалою суду від 26.11.2025 року поновлено провадження по справі, продовжено розгляд справи.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що розмір премії як складового елемента грошового забезпечення військовослужбовця у цілях перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії у порядку ст.63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон України №2262-XII) має умовний та непостійний (тобто змінний) характер, але не може бути меншим за 10%.
Розпорядженням командувача Національної гвардії України №Р-12 від 01.03.2022 визначено відсоток надбавки за особливості проходження служби та премії за відповідними тарифними коефіцієнтами станом на 01.01.2023 року.
Відповідно до п.3 розпорядження, дія цього розпорядження не застосовується до розміру грошового забезпечення військовослужбовців, які звільнені з військової служби і виключені зі списків особового складу до дня підписання цього розпорядження.
Отже, таке розпорядження командувача Національної гвардії України винесено для належного забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу.
На виконання рішення суду позивачу виготовлено довідку, у якій визначено премію на рівні 65,10%, що є вищим мінімального розміру 10% премії.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_2 ) є пенсіонером, знаходиться на обліку ГУ ПФУ та йому призначена пенсія за вислугу відповідно до Закону України №2262-XII, що підтверджується наявними у справі копіями перерахунків пенсії.
Згідно з автоматизованою системою діловодства суду рішенням суду від 26.09.2022 року у справі №420/10067/22 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-5508 від 02.06.2022 року про розмір грошового забезпечення станом за березень 2019 року, з урахуванням виплачених за цей період сум пенсії.
Позивач також звернувся до відповідача про виготовлення йому довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року. Не погоджуючись із відмовою відповідача виготовити для перерахунку пенсії оновлену довідку станом на 01.01.2023 року із врахуванням при обрахунку грошового забезпечення збільшеного посадового окладу, позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 по справі №420/33102/24, яке набрало законної сили 27.01.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії РСЦ ГСЦ МВС та зобов'язано підготувати та надати до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
На виконання рішення суду 17.01.2025 відповідачем виготовлено довідку №31/30/18-254-2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, у якій премію визначено на рівні 65,10%.
Позивач, вважаючи, що у нього наявне право на визначення у виготовленій довідці розміру премії на рівні 250%, звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши заяви по суті, надані учасниками справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.2 ст.21 Закону України «Про Національну гвардію України» військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України №2262-ХІІ.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
У постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі №380/19324/23, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024, предметом розгляду були подібні правовідносини.
Так, за результатом розгляду справи №380/19324/23 Верховний Суд дійшов висновку, згідно Постанови №704 та Порядку №260 Міністр оборони України встановлює розмір щомісячної премії для відповідних категорій військовослужбовців, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. Однак, такий розмір не може бути меншим аніж 10% посадового окладу.
Також Верховний Суд зазначив, що для перерахунку пенсії щомісячні надбавки, доплати та премія враховуються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже постановою КМУ №704 закріплене право військовослужбовця на мінімальний розмір премії на рівні 10%. При цьому, за правовими висновками Верховного Суду у довідках про розмір грошового забезпечення, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України №2262-ХІІ премія зазначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №200 від 15.03.2018 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам (далі Інструкція №200).
Згідно з п.2 Розділу І Інструкції №200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців (крім курсантів вищих військових навчальних закладів із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п.1-2 Розділу XVII Інструкції №200 командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.
Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Розпорядженням командувача Національної гвардії України від 01.03.2022 №Р-12 «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» визначені розміри премій станом на 01.01.2023 року за тарифними розрядами передбачені додатком 2. Пунктом 3 розпорядження №Р-12 від 01.03.2022 визначено, що дія цього розпорядження не застосовується до розміру грошового забезпечення військовослужбовців, які звільнені з військової служби і виключені зі списків особового складу до дня підписання цього розпорядження, тобто вказане розпорядження не поширюється на позивача.
Крім того, на виконання рішення суду відповідачем виготовлено довідку №31/30/18-254-2025 від 17.01.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року за посадою «музикант-концертмейстер оркестру військової частини НОМЕР_1 Управління ІНФОРМАЦІЯ_1 », тобто вказана посада, яку займав позивач при оформленні пенсії. У довідці №31/30/18-254-2025 від 17.01.2025 премію визначено на рівні 65,10%.
Між тим, на виконання ухвали суду від 29.10.2025 до суду надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) №3/13/1-8590-2025 від 11.11.2025 року, у якому зазначено, що посади «музикант-концертмейстер оркестру військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 » у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) наразі немає. Так само зазначеної посади не було в січні 2023 року, тому, відповідно, фактичної виплати премії за цією посадою не було. Тобто надати зазначену в ухвалі суду від 29.10.2025 довідку про середній розмір фактично виплаченої за січень 2023 року премії за відповідною посадою можливості немає.
Щодо посилання позивача на лист ІНФОРМАЦІЯ_6 НГУ від 30.06.2025 №3/13/1-Є-53-Аз, у якому зазначено, що станом на 01.01.2023 року грошове забезпечення за посадою «військовослужбовець Національної гвардії України» включало премію до 250% посадового окладу, тобто йдеться про граничний (максимально можливий) розмір премії, а не про середній фактичний розмір премії, який виплачувався військовослужбовцям за відповідною посадою у січні 2023 року. Прийменник "до" використовується для позначення суми коштів або максимального значення. Він стоїть перед числівником або грошовою одиницею. "До": вказує на граничну величину або кінцевий термін (в офіційному стилі), "до": вживається для позначення максимальної суми коштів.
Таким чином, станом на 01.01.2023 року відсутня посада, яку займав позивач, що виключає можливість надати середній розмір фактично виплаченої за січень 2023 року премії за відповідною посадою.
Що стосується розміру премій станом на 01.01.2023 року то її мінімальний розмір складає 10% відповідно до постанови КМУ №704 та може досягнути 250% посадового окладу відповідно Розпорядженням командувача Національної гвардії України від 01.03.2022 №Р-12.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у даному випадку у відповідача наявна дискреція на встановлення розміру премії позивача в межах від мінімальних 10%, передбачених Постановою №704, до максимально можливих 250%, які застосовувалися щодо військовослужбовців НГУ станом на 01.01.2023 року.
Отже зазначивши в довідці про розмір грошового забезпечення позивача розмір премії станом на 01.01.2023 року на рівні 65,10% відповідачем не порушено право позивача. Відсутні будь-яких правові підстав для зобов'язання відповідача, якій діяв в межах наданих йому повноважень, зазначити у довідці про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року розмірі премії на рівні її максимального розміру - 250% посадового окладу.
Згідно ч.1-2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями визначати розмір премії в установлених межах - від мінімальних 10 % до максимально застосовуваних станом на 01.01.2023 року 250 %, суд дійшов висновку, що встановлення у довідці №31/30/18-254-2025 від 17.01.2025 розміру премії на рівні 65,10 % здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях (філія ГСЦ МВС) (вул. Корольова, 5, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 45239068) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.