Справа № 420/11424/25
26 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправної та скасування постанови, -
До суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.04.2025 року ВП №73677761 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Цю справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі - пояснень щодо позовної заяви.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позов обґрунтований позивачем тим, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року по справі №420/3549/23, яке набрало законної сили 19.10.2023 року та на виконання листа Пенсійного фонду України від 02.12.2022 року № 2800-0603- 9/51740 рішення суду від 24.07.2023 року по справі №420/3549/23 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» за категорією позову «Інше» та листом Головного управління від 06.11.2023 року № 1500-0502-8/156696 проінформовано Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про набрання законної сили судового рішення по справі №420/3549/23. Відповідь від Управління праці та соціального захисту населення про виконання чи не виконання даного судового рішення на адресу Головного управління не надходила. Розмір грошової допомоги до 05 травня, з урахуванням фактично виплачених сум склала 8179,00 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Після надходження на адресу Головного управління постанови про відкриття 26.12.2023 року виконавчого провадження №73677761 Головне управління просило Пенсійний фонд України розглянути питання щодо виділення коштів в сумі 8179,00 грн. для виконання зазначеного рішення суду. 16.02.2024 року Пенсійний фонд України в котрий раз роз'яснив щодо необхідності інформування державного виконавця про вжиті заходи та обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Такі вимоги Головним управлінням виконанні. Водночас Пенсійний фонд України надіслав на адресу Міністерства соціальної політики України листа від 09.02.2024 року №2800-030202-5/8266 з проханням висловити свою позицію стосовно виділення коштів для виплати 8179,00 грн. ОСОБА_1 . Станом на квітень 2025 року в Реєстрі судових рішень рішення у справі №420/3549/23 знаходиться у стані виконання. Станом на квітень 2025 року за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 19.11.2020 року включно. Виплата нарахованої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року як учаснику бойових дій у сумі 8179,00 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України або в спосіб, визначений Міністерством соціальної політики України. Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року №420/3549/23 виконано в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, пояснень щодо позовної заяви до суду не надала.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі №420/3549/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
В позовній заяві позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року по справі №420/3549/23, яке набрало законної сили 19.10.2023 року та на виконання листа Пенсійного фонду України від 02.12.2022 року № 2800-0603- 9/51740 рішення суду від 24.07.2023 року по справі №420/3549/23 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» за категорією позову «Інше» та листом Головного управління від 06.11.2023 року № 1500-0502-8/156696 проінформовано Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про набрання законної сили судового рішення по справі №420/3549/23.
Відповідь від Управління праці та соціального захисту населення про виконання чи не виконання даного судового рішення на адресу Головного управління не надходила.
Розмір грошової допомоги до 05 травня, з урахуванням фактично виплачених сум склала 8179,00 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.12.2023 року за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/3549/23 від 13.11.2023 року відкрито виконавче провадження за №73677761.
З матеріалів справи вбачається, що після надходження на адресу Головного управління постанови про відкриття 26.12.2023 року виконавчого провадження №73677761 Головне управління просило Пенсійний фонд України розглянути питання щодо виділення коштів в сумі 8179,00 грн. для виконання зазначеного рішення суду. 16.02.2024 року.
Пенсійний фонд України роз'яснив позивачу щодо необхідності інформування державного виконавця про вжиті заходи та обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Крім того, Пенсійний фонд України надіслав на адресу Міністерства соціальної політики України листа від 09.02.2024 року №2800-030202-5/8266 з проханням висловити свою позицію стосовно виділення коштів для виплати 8179,00 грн. ОСОБА_1 .
Станом на квітень 2025 року в Реєстрі судових рішень рішення у справі №420/3549/23 знаходиться у стані виконання.
Станом на квітень 2025 року за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 19.11.2020 року включно.
Виплата нарахованої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року як учаснику бойових дій у сумі 8179,00 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України або в спосіб, визначений Міністерством соціальної політики України.
11.04.2025 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову ВП№7367761 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
Позивач не погодився із правомірністю зазначеної постанови та звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 1, 3, 5, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів.
Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочалося прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100 грн., а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200 грн.
Аналіз наведених норм свідчить, що накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень ч. 2 ст. 75 та ч. 1 та 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17, від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.
Крім того, статтею 71 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що за результатом здійснення нарахування позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/3549/23 відсутня її виплата.
При цьому, державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.
У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб'єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб'єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв'язку з дефектом у юридичній визначеності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 зазначив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.
В свою чергу, Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021 у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 зазначив, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.04.2025 року ВП №73677761 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.04.2025 року ВП №73677761 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.04.2025 року ВП №73677761 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА