Справа № 420/28860/25
26 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025; визнання протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів і просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, представником позивача надано всі передбачені ст. 53 Митного кодексу документи, які підтверджують митну вартість товару за першим методом - щодо ціни договору та подані документи містять всі відомості щодо заявленої митної вартості та її складових, не мають розбіжностей чи ознак підробки в розумінні положень Митного кодексу України. При цьому, у відповідача не було законних підстав для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості, як і для винесення картки відмови та рішення про коригування. Крім того, рішення про коригування митної вартості є формальним і безпідставним, оскільки відповідач всупереч вимогам Митного кодексу України та Методичних рекомендацій: не зазначив, які саме витрати чи платежі, на його думку, не були включені до заявленої ціни; не вказав, які відомості вважаються неповними, суперечливими чи недостовірними; не навів конкретних розбіжностей у поданих документах, які б унеможливлювали застосування основного методу визначення митної вартості. Таким чином, як вказав позивач, відповідач необґрунтовано відмовив позивачу в митному оформленні товарів, ввезених на митну територію України за митною декларацією, і неправомірно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів.
08.09.2025 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства. Так, відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500580006238U1 від 18.08.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом встановлено, що 08.04.2024 р. між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-27M/080424.
З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію № 25UA500580006238U1 від 18.08.2025.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500580006238U1 від 18.08.2025 позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД, зокрема, 0271 - пакувальний лист (Packing List) 83/08/2025 від 08.08.2025; 0380 - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) 83/08/2025 від 08.08.2025; 0705 - коносамент (Bill of Lading) № UTRUST25060881A від 17.06.2025; 0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) №48471 від 12.08.2025; 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 83/08/2025 від 08.08.2025; 1001 - статус особи, яка подає митну декларацію № 2; 4100 - договір поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; 4103 - специфікація № 48471 від 08.08.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; 4103 - додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; 4103 - додаткова угода №2 від 17.12.2024 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; 4103 - додаткова угода №2.2 від 25.04.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; 4103 - додаткова угода №3 від 01.05.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; 4103 - додаткова угода №4 від 09.05.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; 4103 - додаткова угода №8 від 04.08.2025 до договору поставки № AUG-27M/080424 від 08.04.2024; 4207 - договір про надання послуг митного брокера № 3К/В-4 від 27.05.202
Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025.
Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:
«Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник ZHEJIANG DAMING PUMP INDUSTRY CO., LTD (Китай), різні виробники (Китай), різні торговельні марки. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.3.1.. Водночас, у специфікації № 48471, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, технічних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У наданому комерційному рахунку №83/08/2025 відсутнє посилання на специфікацію №48471 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. На момент відвантаження товару 17.06.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" (інвойс від 08.08.2025 №83/08/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) - Gdansk (Польща). Також, в наданій CMR № 48471 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної кампанії, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Gdansk (Польща). Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.».
Також, відповідачем прийнято картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025.
Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеською митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.
Разом з тим, як встановлено судом, між ТОВ “МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (Покупець) та “ALLTAG UND GERATETECHNIK GMBH» (Продавець) 08.04.2024 року було укладено контракт на поставку № AUG-27M/080424, відповідно до предмету якого продавець зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, покупець зобов'язується прийняти такий товар і сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму.
Відповідно п. 1.4. Договору № AUG-27M/080424, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.
Відповідно п. 2.1. Договору Сторони погоджують та визначають умови та строки поставки Товару у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід'ємною частиною цього Договору. Продавець зобов'язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості (п.п. 3.1., 3.2. Договору).
Згідно з п. 4.1. Договору загальна сума Договору складається із суми вартості товару зазначеного у всіх погоджених Сторонами Специфікаціях та орієнтовно складає 5 000 000.00 доларів США.
Договір набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом 3 (трьох) років, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов'язань згідно даного Договору (п. 8.1. Договору).
Щодо посилання представника Одеської митниці на те, що у специфікації №48471, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, технічних і якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ, суд зазначає, що специфікація складена у відповідності до умов договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами договору, а саме: обсяг та асортимент товару.
Водночас, твердження митного органу, що у наданому комерційному рахунку №83/08/2025 відсутнє посилання на специфікацію №48471 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів, суд зазначає, що відповідачем не конкретизовано, яким чином дана обставина впливає на достовірність заявленої митної вартості. Крім вказаного, комерційний рахунок в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є основним документом який, підтверджує визначення митної вартості товару.
Щодо твердження про наявність додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням товару, суд зазначає, що відповідно до умов поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно Інкотермс, продавець несе всі витрати та ризики до моменту доставки та розвантаження товару в місці призначення. При цьому, умови поставки DPU передбачають повне покриття витрат на доставку до місця розвантаження продавцем, а витрати, що виникають у проміжних логістичних пунктах, є частиною зобов'язань продавця за договором і враховані у вартості товару.
Щодо відсутності документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України суд зазначає, що страхування вантажу в рамках DPU не є обов'язковим.
Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч.3 ст.53 МК України.
Отже, позивач не підтвердив витрати на страхування товару, адже відповідно до умов поставки DPU, ані продавець, ані позивач не мали жодних зобов'язань щодо страхування спірного товару, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.
Зважаючи на вказане, суд відхиляє доводи відповідача, щодо відсутність у наданих до митного оформлення документах інформації про додавання страхування до складових митної вартості.
Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару та умови контракту. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.
Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).
В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025; картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн, з урахуванням ціни позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631; м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія 21-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 44306976, м.Київ, вул. Предславинська 34, літера Б, офіс 101) судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра