26 листопада 2025 р. № 400/9171/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна, 55,м. Кропивницький,Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.,25006,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "АР МАРКЕТ ДНІПРО", вул. Соборна, 12,м. Миколаїв,54017,
простягнення податкового боргу у сумі 102 000,00 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АР Маркет Дніпро» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 102000,00 грн з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «АР Маркет Дніпро», по адміністративним штрафам та іншим санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, зазначив, що податковий борг відповідача виник в зв'язку з несплатою нарахованих позивачем відповідними податковими повідомленнями -рішеннями зобов'язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті.
В зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого кабінету у підсистемі «Електронний суд» ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу за допомогою поштового зв'язку і яка відповідачем не отримана і повернулась за зворотною адресою .
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи, що судом вчинено дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи зазначені приписи справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
За відомостями інтегрованої картки платника податків за 2024 рік у відповідача наявна заборгованість у розмірі 102000,00 грн по адміністративним штрафам та іншим санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Зазначений податковий борг виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень :
№ 00006360902 від 17.01.2024 на суму 17000,00 грн;
№ 00006350902 від 17.01.2024 на суму 17000,00 грн;
№ 00006340902 від 17.01.2024 на суму 17000,00 грн;
№ 00006470901 від 17.01.2024 на суму 17000,00 грн;
№ 00006480901 від 17.01.2024 на суму 17000,00 грн;
№ 00006340902 від 17.01.2024 на суму 17000,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено за податковою адресою відповідача, проте не вручено останньому. Поштові відправлення повернулись за закінченням терміну зберігання.
Контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу з відповідача у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 11.05.2023 № 000-6102-1302-1128, яку повернуто з закінченням терміну зберігання.
У зв'язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Кіровоградській області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Застосовуючи ці приписи до обставин справи вбачається, що податкові повідомлення- рішення були надіслані на податкову адресу відповідача. Отже, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України вони є належно врученими.
У разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу оскарження, скасування чи відкликання податкових повідомлень-рішень, зазначених вище.
Також відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов'язання, нарахованого такими податковими повідомленням - рішеннями.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки по адміністративним штрафам та іншим санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, податкове зобов'язання перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, узгоджене грошове зобов'язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога від 11.05.2023 № 000-6102-1302-1128, яка була направлена відповідачу.
Позивач стверджує, що податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги не переривався і не був погашений. Відповідач це твердження не спростував.
Відповідно до п.59 ст.59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України).
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, судом з'ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг у розмірі 102000,00 грн. У зв'язку з цим, суд доходить до висновку, що вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55,м. Кропивницький,Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.,25006 ЄДРПОУ 43995486) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АР МАРКЕТ ДНІПРО" (вул. Соборна, 12,м. Миколаїв,54017 ЄДРПОУ 44902684) задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АР Маркет Дніпро» (код ЄДРПОУ 44902684) податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код класифікації доходів бюджету 5021081500) у сумі 102000,00 (сто дві тисячі гривень) грн з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «АР Маркет Дніпро» на користь Кропівницької територіальної громади.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко