26 листопада 2025 рокусправа № 380/17409/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , від 06.06.2025 провідстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобовязати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 , від 06.06.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.06.2025 ним було направлено на адресу відповідача заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак, листом №3/8193 від 20.06.2025 відповідач повідомив про відмову у розгляді такої заяви, оскільки вона надіслана поштовим зв'язком, а не подана особисто, окрім цього позивачу направлено повістку. Таку відмову позивач вважає необґрунтованою, оскільки направлення повістки не є підставою для залишення заяви про надання відстрочки без розгляду. Також, позивач переконаний, що ним дотримано вимогу особистого подання заяви на відстрочку.
Вважає дії відповідача, які виразилися у нерозгляді заяви про надання відстрочки протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому повідомляє, що до до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшла заява ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. 23.09.2025 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було розглянуто таку заяву та прийнято рішення, оформлене протоколом №39 від 23.09.2025 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, вважає, що заява позивача була розглянута компетентним органом, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 06.06.2025 засобами поштового зв'язку направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, як здобувачу професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», до якої долучив відповідні копії документів, якими, на його думку, підтверджується право на отримання відстрочки.
У відповідь на заяву позивача (вх.№3/8182 від 12.06.2025), відповідачем надіслано лист від 20.06.2025 №3/8193, яким позивача повідомлено про необхідність особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), оновити свої облікові дані, пройти медичний огляд (ВЛК) та подати заяву щодо надання відстрочки. Додатково повідомлено, що позивачу направлено повістку №2286238 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) для проходження медичного огляду ВЛК, термін 18.02.2025 о 10:00 год, однак ОСОБА_1 в зазначений термін не з'явився про поважність причин неприбуття не повідомив, чим порушив вимоги абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Не погодившись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у не розгляді по суті заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та вважаючи таку протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався та діє станом і на час розгляду даної справи.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
До спірних правовідносин суд застосовує Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487) визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пунктом 79 Порядку № 1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Таким чином, Порядок № 560 передбачає подання заяви про надання відстрочки особисто військовозобов'язаним із пред'явленням відповідного військово-облікового документа.
Разом з тим, згідно з п. 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, проаналізувавши положення Порядку № 560, суд дійшов висновку, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою. В свою чергу комісія зобов'язана, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, фактично розглянути такі документи протягом семи календарних днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади, ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом.
При цьому, суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У разі відмови в наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомлення із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7 до Порядку №560. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Так, як встановлено судом, 06.06.2025 позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказана заява надійшла на адресу відповідача 12.06.2025 та зареєстрована за вх.№3/8182, що слідує з листа відповідача від 20.06.2025 №3/8193.
Окрім цього, вищевказаним листом позивача також повідомлено про необхідність особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), оновити свої облікові дані, пройти медичний огляд (ВЛК) та подати заяву щодо надання відстрочки. Додатково повідомлено, що позивачу направлено повістку №2286238 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) для проходження медичного огляду ВЛК, термін 18.02.2025 о 10:00 год, однак ОСОБА_1 в зазначений термін не з'явився про поважність причин неприбуття не повідомив, чим порушив вимоги абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Водночас, суд зауважує, що Порядком №560 не визначено конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.
Зважаючи на наведене, а також проаналізувавши зміст, як Порядку № 560, так і Порядку № 1487, суд наголошує, що у зазначених нормативно-правових актах, має місце формулювання словосполучень таких, як: «особисто», «особисто прибути», «особисто подають», «за їх особистої присутності», «особисто шляхом прибуття», «прибуття особисто».
Таким чином, суд вважає, що саме по собі вживання законодавцем терміну «особисто» не може тлумачитися довільно та ототожнюватися виключно з фізичним прибуттям особи до відповідного районного (міського) ТЦК та СП.
У даному випадку, на переконання суду, слово «особисто» означає вчинення дії суб'єктом власноручно, без посередників (представника, тощо). Тому, «особисто подати заяву» - це, насамперед, підтвердити, що заява виходить від конкретної особи і засвідчена її підписом.
Так, вимога, яка викладена у пункті 58 Порядку № 560 про те, що особи, які мають право на відстрочку «особисто подають заяву» - означає не особисту явку до ТЦК та СП для подання заяви, а те, що заява військовозобов'язаного про надання відстрочки не може бути подана будь-якою іншою особою, уповноваженою заявником, а виключно самим заявником.
Законодавець, маючи на меті встановити обов'язок фізичного прибуття, застосовує пряму та однозначну термінологію: «особисто прибути», «за особистої присутності», «шляхом особистого прибуття», тощо.
Суд встановив, що таке розмежування простежується у Порядку №1487 та Порядку №560, де чітко відрізняються випадки, коли присутність є необхідною умовою, і випадки, коли достатньо власноручного підпису та подання документів у будь-який інший спосіб (у тому числі поштовим відправленням).
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та відповідних документів повинен розглянути таку заяву.
Суд звертає увагу, що Порядком №560 не передбачена можливість за певних умов (в тому числі у разі подання заяви іншим способом) не здійснювати розгляд заяви по суті порушеного питання.
Отже, надсилаючи відповідну заяву засобами поштового зв'язку за своїм особистим підписом, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують, на його думку, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Окрім цього, щодо посилання відповідача у листі від 20.06.2025 №3/8193 про те, що позивачем порушено вимоги абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», суд зазначає таке.
Відповідно до п. 19 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до Порядку № 1487) громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, підставою для не розгляду по суті заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не може бути недостатність долучених особою документів до такої заяви, або ж надсилання такої заяви засобами поштового зв'язку.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що в подальшому, 23.09.2025 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 все ж було розглянуто заяву позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийнято рішення, оформлене протоколом №39 від 23.09.2025 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, про що надіслано повідомлення від 24.09.2025 №3/14346/1.
Таким чином, враховуючи, що відповідач самостійно виправив оскаржуване порушення, шляхом розгляду заяви позивача, позовні вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 , від 06.06.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні задоволенню не підлягають.
Поряд з цим, суд зауважує, що вищезгадане рішення, оформлене протоколом №39 від 23.09.2025, відповідачем прийнято зі значним порушенням семиденного строку, встановленого Порядком №560, а відтак бездіяльність до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), яка полягає у несвоєчасному розгляді заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації вх.№3/8182 від 12.06.2025 є протиправною.
За змістом ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючисьст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації вх.№3/8182 від 12.06.2025.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна