з питань залишення позовної заяви без розгляду
17 листопада 2025 рокусправа № 380/10332/25
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника позивача Харечка В.І.,
представника відповідача Твердовської У.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 23.05.2025 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місце реєстрації: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №2014083-2417-1312-UA46020010000073886, №2014088-2417-1312-UA46020010000073886, №2014089-2417-1312-UA46020010000073886, №2014090-2417-1312-UA46020010000073886 №2014091-2417-1312-UA46020010000073886, №2014092-2417-1312-UA46020010000073886, №2014093-2417-1312-UA46020010000073886, №2014094-2417-1312-UA46020010000073886, №2014095-2417-1312-UA46020010000073886, №2014096-2417-1312-UA46020010000073886, №2014097-2417-1312-UA46020010000073886, №2014098-2417-1312-UA46020010000073886, №2014099-2417-1312-UA46020010000073886, №2014100-2417-1312-UA46020010000073886, №2014101-2417-1312-UA46020010000073886, №2014103-2417-1312-UA46020010000073886, №2014114-2417-1312-UA46020010000073886, №2014115-2417-1312-UA46020010000073886, №2014118-2417-1312-UA46020010000073886, №2014120-2417-1312-UA46020010000073886, №2014121-2417-1312-UA46020010000073886, №2014122-2417-1312-UA46020010000073886, №2014128-2417-1312-UA46020010000073886, №2014130-2417-1312-UA46020010000073886, №2014131-2417-1312-UA46020010000073886 від 08.11.2023, №0475525-2417-1312, №0475526-2417-1312, №0475529-2417-1312, №0475533 2417-1312, №0475534-2417-1312, №0475536-2417-1312, №0475539-2417-1312, №0475540 2417-1312 від 19.04.2023.
Ухвалою від 27.05.2025 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Представник позивача 05.06.2025 подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просить поновити строк звернення до суду. В заяві вказав, що днем коли позивач міг дізнатись або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів є день вручення йому податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому п.266.7.2 ст.266 та п.42.2 ст.42 ПК України. Однак, відповідачем не надсилались спірні рішення позивачу у встановленому законодавством порядку. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач отримав лише в березні 2025 року в приміщенні податкового органу після неодноразового відвідування позивачем центру обслуговування платників податків. Позивач 01.04.2025 звернувся за правової допомогою до адвоката, про що свідчить укладений договір про надання правової допомоги, а вже 23.05.2025 адвокатом було подано позовну заяву до суду в інтересах позивача.
Представник позивача звертає увагу суду, що в порушення вимог п. 266.7.2. ст. 266 та п. 42.2. ст. 42 ПК України податкові повідомлення-рішення за 2020, 2021, 2022 не були надіслані ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а під час особистого вручення за ініціативою позивача зазначений факт ніяк відповідачем не фіксувався, про що свідчить те, що податкові повідомлення-рішення, копії яких додані до позовної заяви, видані разом з корінцями, на яких у випадку особистого вручення ставиться підпис отримувача (платника податків), і який відрізається від податкового повідомлення-рішення та залишається у відповідача. Водночас, зі сторони позивача всі дії вчинялися добросовісно та максимально швидко.
Позивач звертався до відповідача із листом від 20.09.2024 про видачу податкових повідомлень-рішень у відповідності із вимогами податкового законодавства. На цю вимогу ОСОБА_1 отримав відповідь №29971/6/13-01-24-17-12 від 09.10.2024, якою відповідач повідомив, що податкові повідомлення-рішення були надіслані йому листом за №7900072772063, який отриманий позивачем 31.07.2023. Однак, зазначена інформація не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач в липні 2023 року не міг отримати податкові повідомлення-рішення за 2020, 2021 роки, оскільки такі прийняті 08.11.2023 та не могли бути надіслані за 3 місяці до дати їх прийняття відповідачем. Наголошує, що позивач був позбавлений можливості звернутися до суду не маючи фізично на руках податкових повідомлень-рішень, оскільки не зміг би сформувати свої позовні вимоги. З моменту фізичного отримання податкових повідомлень-рішень до дати звернення до суду минуло близько 2 місяців. Відтак вважає, що строк ним пропущено з поважних причин, просив поновити такий та відкрити провадження у справі.
Суддя не встановив підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, а тому ухвалою від 13.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з відсутністю доказів фактичного отримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суддя на стадії відкриття провадження у справі не надавав оцінки доводам представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду. Ухвалою про відкриття провадження у справі суддя витребував у відповідача докази направлення позивачу спірних податкових повідомлень-рішень.
Представник відповідача 16.07.2025 подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ОСОБА_1 на поштову адресу (822200, м. Трускавець, вул.. Л. Українки, 8-А) було надіслано спірні податкові повідомлення-рішення через АТ «Укрпошта», що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером штрихкодового ідентифікатора 24.07.2023 № 0622084113. Інформація щодо повернення листа відсутня. Крім того звертає увагу на те, що позивачу було відомо про спірні податкові повідомлення рішення, оскільки він самостійно звертався до контролюючого органу із листами про перерахунок податкових зобов'язань. Дана інформація підтверджується листами Вх. №37569/6 від 31.05.2024 та вх.. №37516/16 від 30.05.2024. Зазначені звернення свідчать про обізнаність позивача із суттю та підставами нарахування податку, а отже йому було відомо про зазначені вище податкові повідомлення-рішення. До суду позивач звернулася лише 16.06.2025, пропустивши шестимісячний строк звернення, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Ухвалою від 05.08.2025 суд призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником позивача неодноразово подавались додаткові пояснення з обґрунтуванням протиправності поведінки відповідача щодо неналежного оформлення та не надіслання позивачу спірних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, 22.08.2025, 05.09.2025 та 12.09.2025 представник позивача надіслав до суду письмові пояснення, в яких ще раз наголосив, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем не надсилались і не вручались позивачеві у визначений законодавством спосіб, що є порушенням вимог законодавства зі сторони відповідача. Поведінка позивача, який за власною ініціативою користується електронним кабінетом платника податків, і у зв'язку з цим завчасно звертався до відповідача із листами про проведення звірки, із листом-вимогою видати йому ППР, як це передбачено законодавством, є добросовісною поведінкою платника податків. Протиправні дії відповідача щодо не надіслання податкових повідомлень-рішень поштою були направлені на те, щоб позбавити позивача можливості захистити свої права та інтереси у суді, що позивач вважає підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На вимогу суду представник відповідача 22.10.2025 подала додаткові пояснення у справі, до яких долучила копії поштових повідомлень про вручення поштових відправлень.
В поясненнях вказала, що податкові повідомлення-рішення №0475525-2417-1312, №0475526-2417-1312, №0475529-2417-1312, №0475533-2417-1312, №0475534-2417-1312, №0475536-2417-1312, №0475539-2417-1312, №0475540-2417-1312 від 19.04.2023 надіслані позивачу засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом ШКІ №20230622084113 від 24.07.2023 та вручені йому 31.07.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7900072772063.
Податкові повідомлення-рішення №2014090-2417-1312-UA46020010000073886, №2014092-2417-1312-UA46020010000073886, №2014094-2417-1312-UA46020010000073886, №2014096-2417-1312-UA46020010000073886, №2014098-2417-1312-UA46020010000073886, №2014100-2417-1312-UA46020010000073886, №2014103-2417-1312-UA46020010000073886, №2014120-2417-1312-UA46020010000073886, №2014122-2417-1312-UA46020010000073886, №2014130-2417-1312-UA46020010000073886, №2014115-2417-1312-UA46020010000073886, №2014131-2417-1312-UA46020010000073886 від 08.11.2023 надіслані платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення за допомогою АТ «Укрпошта» ШКІ №8220000024014 від 28.08.2024 та підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення №8220000024014 від 30.08.2024.
Податкові повідомлення-рішення №2014083-2417-1312-UA46020010000073886, №2014088-2417-1312-UA46020010000073886, №2014089-2417-1312-UA46020010000073886, №2014091-2417-1312-UA46020010000073886, №2014093-2417-1312-UA46020010000073886, №2014095-2417-1312-UA46020010000073886, №2014097-2417-1312-UA46020010000073886, №2014099-2417-1312-UA46020010000073886, №2014101-2417-1312-UA46020010000073886, №2014114-2417-1312-UA46020010000073886, №2014118-2417-1312-UA46020010000073886, №2014121-2417-1312-UA46020010000073886, №2014128-2417-1312-UA46020010000073886 від 08.11.2023 надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням за допомогою АТ «Укрпошта» ШКІ №8220001576860 від 04.07.2024, інформація щодо вручення цього відправлення не поверталась на адресу відповідача.
Представник відповідача також зазначає, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про прийняті щодо нього податкові повідомлення-рішення. Це підтверджується фактом сплати позивачем грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, донарахованих спірними рішеннями відповідача. Зокрема, позивачем 28.11.2023 сплачено до бюджету 103761,84 грн (платіжне доручення №242199169), 112994,70 грн (платіжне доручення №242198204), 82276,23 грн (платіжне доручення №242198522), 89597,28 грн (платіжне доручення №242197828), 95780,16 грн (платіжне доручення №242198904), 104302,80 грн (платіжне доручення №242202011). Крім цього, позивачем також сплачено 45000 грн (платіжне доручення @2PL420133 від 29.05.2024), 295000 грн (платіжне доручення №112247440 від 30.05.2024), 110000 грн (платіжне доручення №11572306 від 30.07.2024) та 8986,63 грн (платіжне доручення №70339164 від 09.08.2024).
Таким чином, на думку представника відповідача, вказані докази спростовують твердження позивача про необізнаність із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та підтверджують, що він фактично визнав нараховані податкові зобов'язання шляхом добровільної їх сплати.
Ухвалою суду від 29.10.2025 в задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Встановлено ОСОБА_1 строк до 12.11.2025 для повторного подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, в якій вказати всі інші докази поважності причин його пропуску, окрім тих, яким вже надана оцінка судом.
Представник позивача 13.11.2025 подав письмові пояснення, в яких додатково підкреслив, що вручення спірних ППР відбулося 09.04.2025, ця дата є моментом виникнення права на відповідне оскарження, а тому строк на їх оскарження становить 6 місяців з 09.04.2025, тобто до 08.10.2025. Отже, звернення до суду із позовною заявою про визнання противоправними і скасування ППР у травні 2025 року відбулося в межах строку позовної давності, а тому не потребує його поновлення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав попередньо надані ним письмові пояснення щодо дати отримання спірних податкових повідомлень-рішень. Наголосив, що позиція відповідача щодо дати вручення ОСОБА_1 спірних рішень протягом розгляду справи неодноразово змінювалась та є суперечливою. Натомість факт перебування 09.04.2025 позивача в приміщенні податкового органу, де ним отримані примірники оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, підтверджується даними геолокації із телефону позивача, на яких відображено його маршрут поїздки із дому до Дрогобицької ДПІ саме 09.04.2025. Крім цього, про факт отримання спірних податкових повідомлень-рішень саме 09.04.2025 свідчать відповідні корінці від них з власноручним підписом позивача та датою їх отримання, які надіслані на адресу податкового органу. Просить відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала з підстав, вказаних у ньому та в додаткових письмових поясненнях. Просила залишити позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень без розгляду.
При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, з аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі № 160/9356/22, згідно з якою поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд звертає увагу, що з вказаним позовом представник позивача звернувся до суду лише 23.05.2025, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення від 19.04.2023 та від 08.11.2023, тобто з пропуском понад року від граничного строку звернення до суду.
Представник позивача на пропозицію суду не надав жодних доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду окрім тих, яким судом вже надана оцінка в ухвалі від 29.10.2025.
Позиція представника позивача щодо строків оскарження спірних податкових повідомлень-рішень фактично зводиться до того, що їх вручення відбулось 09.04.2025 і ця дата є моментом виникнення права на їх оскарження, а тому строк оскарження становить 6 місяців з 09.04.2025, тобто до 08.10.2025. Отже, звернення до суду із позовною заявою про оскарження спірних податкових повідомлень-рішень на думку представника позивача відбулось в межах строку позовної давності, а тому не потребує їх поновлення.
Суд критично оцінює такі доводи представника позивача. Первинно при поданні заяви про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначав, що спірні податкові повідомлення-рішення вули вручені ОСОБА_1 наприкінці березня 2025 року. Після їх отримання позивач уклав угоду з адвокатом, який невідкладно підготував позовну заяву та в травні 2025 року подав її до суду.
Суд звертає увагу, що договір про надання правової допомоги №01/2025-04 укладений ОСОБА_1 з адвокатом Харечко Володимиром Івановичем 01.04.2025. В додатку від 01.04.2025 до договору про надання правової допомоги сторони узгодили перелік та вартість послуг адвоката, зокрема підготовку процесуальних документів у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, станом на 01.04.2025 позивачу було відомо про зміст оскаржуваних ним податкових повідомлень рішень, а тому неправдивими є твердження представника про їх отримання позивачем лише 09.04.2025.
Суд також не бере до уваги долучені представником позивача корінці оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підписом позивача та внесеною датою їх отримання - 09.04.2025, оскільки такі корінці надіслані на адресу відповідача лише 27.10.2025. Як встановлено судом та не заперечувалось позивачем, примірники оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вручені позивачу разом з корінцями, відтак їх заповнення позивачем з відображенням дати отримання проведено вже під час розгляду справи судом.
Суд враховує надані відповідачем докази надіслання позивачу вказаних податкових повідомлень-рішень засобами поштового зв'язку 24.07.2023, 04.07.2024 та 28.08.2024. Позивач таких доказів не спростував.
Крім цього, факт самостійної сплати позивачем донарахованих податковим органом сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, свідчить про те, що позивач був обізнаний із сумами податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, а відтак - мав інформацію про їх існування та зміст.
У разі незгоди з визначеними податковим органом сумами податкових зобов'язань, позивач мав можливість звернутись до суду за захистом своїх прав чи інтересів у встановлений законодавством строк. Норми КАС України визначають початок обчислення строку звернення до суду не лише днем, коли особа дізналась про порушення своїх прав чи інтересів, але й коли така особа повинна була дізнатись про таке порушення з боку органу владних повноважень. Тобто, знаючи про прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, їх номери та суми визначених ними податкових зобов'язань, позивач міг невідкладно звернутись до відповідача з метою їх отримання.
Суд також враховує, що в судовому засіданні 29.10.2025 ОСОБА_1 пояснив, що в листопаді 2023 року йому стало відомо про прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, якими йому визначено суми податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Оскільки частина об'єктів нерухомості, по яких відповідачем нараховано податок, позивачем на цей момент вже було відчужено, ним в порядку досудового врегулювання спору проводились консультації та надавались посадовим особам податкового органу відповідні підтверджуючі документи, у зв'язку з чим ряд податкових повідомлень-рішень відкликано відповідачем самостійно. Іншу суму податкових зобов'язань позивач самостійно сплатив до бюджету з метою уникнення арешту рахунків та реєстрації податкової застави на майно.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише після отримання в березні-квітні 2025 року спірних податкових повідомлень-рішень в приміщенні податкового органу.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів отримання цих рішень саме в березні чи квітні 2025 року. Долучені представником позивача скрін-шоти відстеження геолокації їз телефону позивача суд не бере до уваги, оскільки такі докази не підтверджують факт отримання позивачем документів в приміщенні податкового органу.
Суд також звертає, що представником позивача не наведено мотивів поважності причин пропуску строків з врахуванням оцінки, викладеної судом в ухвалі від 29.10.2025. Представник позивача лише вказує, що про спірні податкові повідомлення-рішення стало відомо 09.04.2025.
Водночас вказані аргументи представника позивача щодо поважності причин пропуску строку були відхилені судом в ухвалі від 29.10.2025.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
При цьому, позивачем та його представником з моменту відкриття провадження не наведено обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі зазначеного та зважаючи на відсутність поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 240, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд, -
клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення суду складене та підписане 24.11.2025.
Суддя Р.І. Кузан