26 листопада 2025 рокусправа № 380/9486/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді за участю:Морської Галини Михайлівни
секретаря судового засідання представника позивача представника відповідачаСенчука Л.Ю. Красовського А.С., Щирби Р.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференцзв'язку у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2025 №4266/13-01-24-08, яким застосовано штрафну санкцію з ПДВ в розмірі 14877,08 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2025 №204/13-01-24-08, яким застосовано штрафну санкцію з ПДВ в розмірі 18277,08 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2025 №205/13-01-24-08, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ в розмірі 65,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2025 №202/13-01-2408, яким донараховане грошове зобов'язання з військового збору в сумі 400265,95 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 100066,49 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2025 №201/13-01-24-08, яким донараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 4 803 191,46 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 200 797,89 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2025 №203/13-01-24-08, яким донараховане грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 5 144 194,29 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 286 048,57 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2025 №207/13-01-24-08, яким застосовано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.01.2025 №210/13-01-24-08, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 263 201,65 грн;
- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.01.2025 №Ф-209/13-01-24-08, згідно якої донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 728 739,86 грн.
Ухвалою від 15.05.2025 позовна заява залишена без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.
Ухвалою від 27.05.2025 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 18.06.2025.
Протокольною ухвалою від 18.06.2025 розгляд справи відкладено до 30.07.2025.
Ухвалою від 30.07.2025 вирішено закрити підготовче провадження в адміністративній справі, призначити справу до судового розгляду по суті на 22.09.2025.
Протокольною ухвалою від 22.09.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.10.2025.
Протокольними ухвалами від 20.10.2025, 10.11.2025 розгляд справи відкладений до 17.11.2025.
У судовому засіданні 17.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну планову невиїзну перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 04 липня 2019 року 31 грудня 2023 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 04 липня 2019 року 31 грудня 2023 року, про що складено акт від 11.11.2024 р. №47717/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 .
Позивачка стверджує, що на час направлення запитів на отримання інформації та під час проведення перевірки вона перебувала за межами України, жодних запитів податкового органу не отримувала та документів до перевірки не надавала. Відтак відповідачем порушений порядок проведення податкової перевірки.
З огляду на відсутність можливості надати будь-які документи та пояснення в ході документальної перевірки, Позивач вважає її висновки передчасними, сформованими з порушенням вимог чинного законодавства, а прийняті на їх підставі рішення - необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Позивачка надала до позову копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження понесених витрат за перевірений період, просила суд їх врахувати під час розгляду справи.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.09.2024 №4870-ПП «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), Повідомлення від 13.09.2024 №629, та Запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 16.09.2024 №27343/613-01-24-08-05 скеровано ГУ ДПС у Львівській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення, засобами поштового зв'язку 16.09.2024 за податковою адресою позивача (№ поштового відправлення №0600962702705). Відповідно до трекінгу з сайту УкрПошти, поштове відправлення №0600962702705) вручено особисто 24.09.2024. Окрім того, матеріали справи свідчать, що позивачем не було забезпечено отримання інших документів, які відповідачем направлялися на його адресу, зокрема: Акту перевірки та податкових повідомлень-рішень. Отже, відповідачем у відповідності до вимог ст. 42 ПК України вчинено дії щодо повідомлення позивача про проведення документальної планової невиїзної перевірки, так і про складення за її результатами Акту перевірки та оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.
Стверджує, що ні під час проведення перевірки, ні після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки, документів, які підтверджують показники відображені ФОП ОСОБА_1 у податковій звітності, так і не надано. У зв'язку із чим і складено Акт ненадання платником податків фізичною особою ОСОБА_1 контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю від 04.11.2024 №1465/13-01-24-08 03/3258515940.
Як слідує із Акту перевірки усі порушення, які були виявлені за наслідками перевірки були встановлені у зв'язку із ненаданням ФОП ОСОБА_1 документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тобто, дані перевірки у розглядуваному випадку були визначені саме на рівні задекларованих платником податків показників. Наголошує, що документи на підтвердження господарської діяльності, подані позивачем до суду, не можуть братися до уваги, так як такі не були надані ні під час проведення перевірки, ні після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала позицію, викладену у відзиві, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Бродівською районною державною адміністрацією 04.07.2019, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 13.09.2024 №4870-ПП «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено провести документальну планову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з 22.10.2024 тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 04 липня 2019 року по 31 грудня 2023 року.
На підставі наказу податковим органом складене повідомлення від 13.09.2024 № 629 про проведення перевірки та необхідність надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій.
Також ГУ ДПС у Львівській області склало запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 16.09.2024 №27343/613-01-24-08-05 із переліком інформації та її документального підтвердження, що запитується податковим органом.
Копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.09.2024 №4870-ПП «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), Повідомлення від 13.09.2024 №629, та Запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 16.09.2024 №27343/613-01-24-08-05 скеровано ГУ ДПС у Львівській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення, засобами поштового зв'язку 16.09.2024 за податковою адресою позивача (№ поштового відправлення №0600962702705).
Відповідно до трекінгу з сайту УкрПошти, поштове відправлення №0600962702705 вручено особисто адресату 24.09.2024.
Позивачка на запит податкового органу документи не надала.
У подальшому на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.09.2024 №4870-ПП «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 » проведена документальна планова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 04 липня 2019 року по 31 грудня 2023 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 04 липня 2019 по 31 грудня 2023 року, за результатами якої складений Акт перевірки від 11.11.2024 №47717/13-01-24-08 03/3258515940 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- занижено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності в сумі 4 803 191, 55 грн, а саме за 2019 рік на суму 464 256, 54 грн, за 2020 рік на суму 1 275 319, 94 грн, за 2021 рік - на суму 2 885358,02 грн, за 2022 рік на суму 178 527, 00 грн, чим порушено п.п.16.1.2. п.16.1. ст. 16, п.177.2, п.177.4, 177.10 ст.177 Податкового кодексу України;
- пп.1.2., 1.3, 176. П.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в частині заниження сум и чистого оподаткованого доходу за 2019 -2022 роки, що призвело до заниження військового збору в розмірі 400265,98 грн, в тому числі за 2019 рік 38688,04 грн, за 2020 рік в сумі 106276,7 грн, за 2021 в сумі 240446,5 грн, за 2022 в сумі 14854,74 грн.;
- вимог п.4 ст.1 ст.4, п.4 ч.2 ст. 6, ч.1 п.3 ст.7, п.11 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний внесок на суму 728 739,86 грн, в тому числі за 2019 рік 128 157,40 грн, за 2020 рік в сумі 161 143,20 грн, за 2021 в сумі 197 778,12 грн, за 2022 в сумі 241661,14 грн.;
- п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України, за незабезпечення зберігання первинних документів, та ненадання посадовим особам, що проводять перевірку, про що складено відповідний акт;
- вимоги п.187.4 ст.187, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.п. «б» п.198.1, п.198.2 . п.198.3. 198.5, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 144 194,29 грн, в тому числі за грудень 2023 року на суму 5 144 194,29 грн, та завищення суми від'ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на загальну суму 65 грн;
- п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 5 174 013, 40 грн, в тому числі за лютий 2021 року - 29 754,16 грн та грудень 2023 року - 5 144 194,29 грн.
ГУ ДПС у Львівській області на підставі Акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:
- від 04.02.2025 №4266/13-01-24-08, яким застосовано штрафну санкцію з ПДВ в розмірі 14877,08 грн;
- від 06.01.2025 №204/13-01-24-08, яким застосовано штрафну санкцію з ПДВ в розмірі 18277,08 грн;
- від 06.01.2025 №205/13-01-24-08, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ в розмірі 65,00 грн;
- від 06.01.2025 №202/13-01-2408, яким донараховане грошове зобов'язання з військового збору в сумі 400265,95 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 100066,49 грн;
- від 06.01.2025 №201/13-01-24-08, яким донараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 4 803 191,46 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 200 797,89 грн;
- від 06.01.2025 №203/13-01-24-08, яким донараховане грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 5 144 194,29 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 286 048,57 грн;
- від 06.01.2025 №207/13-01-24-08, яким застосовано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.01.2025 №210/13-01-24-08, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 263 201,65 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.01.2025 №Ф-209/13-01-24-08, згідно якої донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 728 739,86 грн.
Не погодившись із цими ППР, позивач звернувся до суду.
Суд зазначає, що згідно з правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Із матеріалів справи слідує, що у позовній заяві позивачка, стверджуючи про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, покликається насамперед на порушення податковим органом процедури призначення та проведення перевірки, які, на її думку, зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень та необхідність їх скасування з цих підстав.
Щодо тверджень позивача про порушення порядку призначення та проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно із п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
За правилами п.п.79.1, 79.2 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 320/1375/19, Верховний Суд, проаналізувавши вимоги пунктів 79.2 статті 79, 42.2 статті 42 ПК України та наявну судову практику Верховного Суду, в тому числі Великої Палати Верховного Суду (постанова від 08 вересня 2021 року у справі у справі №816/228/17) з питання застосування цих норм, підтримав усталену правову позицію про те, що невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що обов'язковою передумовою для застосування цього висновку є встановлення обставин, які безумовно свідчать про допущення контролюючим органом порушень вимог ПК України при призначенні і проведенні перевірки. У цій постанові Верховний Суд виклав позицію про те, що істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення дати, з якої наказ про проведення перевірки вважається врученим. Відповідно до абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 ПК України такою є дата, зазначена поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. За змістом правового підходу, викладеного у цьому судовому рішенні, суди в обов'язковому порядку повинні встановлювати причини невручення документів платнику податків та наявності/відсутності підстав вважати направлену кореспонденцію врученою відповідно до вимог статті 42 ПК України, а відтак, і наявністю підстав вважати платника податків обізнаним про призначення перевірки до її початку.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області винесений наказ від 13.09.2024 №4870-ПП «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 », письмове повідомлення від 13.09.2024 №629, в якому визначено обов'язок надання документів до перевірки Запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 16.09.2024 №27343/613-01-24-08-05.
Відповідні документи були скеровані у порядку ст.44 ПК України на податкову адресу позивача, а саме 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, село Смільне, вул. Горіхова, будинок 24 рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку 16.09.2024 (№ поштового відправлення №0600962702705). Відповідно до трекінгу з сайту УкрПошти, поштове відправлення №0600962702705) вручено особисто 24.09.2024.
Позивачка стверджує, що не отримувала зазначені документи, що позбавило її можливості надати податковому органу до перевірки необхідні документи.
Із приводу цього суд зауважує наступне.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Позивачка стверджує, що перебувала за межами України із травня 2022 року.
На підтвердження надала копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 та наступні пояснення: «… Позивач з сім'єю прибули до Канади 28.05.2022 та в аеропорту проставлено відмітку про дозвіл на тимчасове перебування на 3 роки в Канаді до 27.05.2025. Додатково надаємо документ, що підтверджує вказані обставини. В подальшому цей термін продовжили до 2027 року, але вже без проставлення штампу в паспорті, а шляхом отримання документу вставленого зразка (також додається). В період проведення перевірки і по даний час Позивач проживає в Канаді. В 2024 році на 3 дні був виліт в Бухарест в 2024 з поверненням назад 11 серпня 2024, літаком в США і автомобільним транспортом до Канади. За період з травня 2022 року і по даний час Позивач не перебувала на території України…».
Відповідно до ч. 5 ст. 241 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зокрема у постанові від 30.01.2024 у справі №380/15525/21 звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
Окрім цього, Верховним Судом сформовано практику, відповідно до якої добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків. Неотримання платником податків копії наказу та повідомлення про проведення перевірки надісланим контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення не свідчить про невиконання відповідачем обов'язку встановленого податковим законодавством щодо своєчасного та належного повідомлення платника податків про проведення перевірки (зокрема, постанови Верховного Суду від 9 жовтня 2018 року у справі №820/1864/17, від 18 липня 2019 року у справі №0440/5993/18, від 21.10.2021 року по справі №360/4692/19 та від 17.03.2021 по справі №823/1606/17).
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно.
Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Отже процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов'язується саме із виконанням фізичною особою як платником податків свого обов'язку щодо звернення до контролюючого органу із відповідною заявою за формою № 5ДР.
Однак, доказів звернення до податкового органу з відповідною заявою позивачем не надано, відсутні такі зміни і у ЄДРПОУ.
Згідно з матеріалами справи, позивач також не надає доказів і того, що ним вчинялись будь-які дії, які передбачені нормами ПК України, щодо надання (надіслання) ним первинних документів до контролюючого органу. Отже, ігнорування обов'язку надання первинної документації на вмотивований запит контролюючого органу є порушенням обов'язку, визначеного пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 та п.85.2 ст.82 ПК України, що об'єктивно унеможливило дослідження такої документації під час проведення податкової перевірки, а негативні наслідки ненадання первинної документації повинні бути покладені виключно на платника податків.
Відтак ФОП ОСОБА_1 була повідомлена про проведення документальної планової невиїзної перевірки, оскільки направлення поштою документів є таким фактом, що вважається належним чином врученими позивачу, відповідно до ст.42 ПК України. Платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за податковою адресою і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків. Вказані висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.02.2023 у справі №160/5278/19 і від 23.02.2023 у справі №120/14574/21-а.
Відповідно до підпункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Таким чином, з урахуванням положень підпункту 44.6 Податкового кодексу України оскільки до закінчення перевірки позивачем не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Отже, оскільки відповідачем дотримано процедуру проведення перевірки, за наслідками якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, відсутні підстави для визнання їх протиправними, оскільки на момент складання Акта перевірки позивач усіх первинних документів до перевірки не представив, чим порушено п.44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 ПК України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
Також суд відхиляє аргументи позивачки про неправомірність спірних ППР, оскільки такі аргументи ґрунтуються на дослідженні первинних бухгалтерських документів, які були відсутні під час проведення перевірки податковим органом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 26 листопада 2025 року.
СуддяМорська Галина Михайлівна