25 листопада 2025 року м. Київ справа №640/18338/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу ЗСУ про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 22990368), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2015, 2016 та 2017 роки;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2015, 2016 та 2017 роки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження.
Законом України від 13.12.2022р. №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року прийнято адміністративну справу №640/18338/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В.
Позов мотивовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2017 рік.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відтак, суд, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій останній просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи слідує, що позивач проходив військову службу у управління Генерального штабу Збройних Сил України, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Відповідно до наказу №23 від 01.02.2017 року (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» (за станом здоров'я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та виключено позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, додаткова відпустка за 2015, 2016, 2017 роки служби не надавалася, компенсація не виплачувалась.
Позивач звернувся до відповідача щодо нарахування і виплати йому грошової компенсації за фактично невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за вказаний період, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2015, 2016 та 2017 роки, позивач звернувся до суду із позовом з метою захисту порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 12 статті 12 Закону № 3551-ХІІ учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до статті 16-2 Закону №504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з пунктом 8 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Згідно з пунктом 18 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону 2011-ХІІ надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
Однак Законом №2011-XII не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.
Водночас, у разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
Таким чином, доводи відповідача є необґрунтованими.
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ.
Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 21.08.2019 у справі №620/4218/18.
Відповідно до ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача повинно бути здійснено шляхом визнання дій відповідача протиправними, та зобов'язати нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2015, 2016, 2017, 2018 року.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як учасника бойових дій.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Фінансового управління Генерального штабу ЗСУ (код ЄДРПОУ 22990368; 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу ЗСУ (код ЄДРПОУ 22990368; 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.
3. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу ЗСУ (код ЄДРПОУ 22990368; 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за фактично невикористані дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 2015-2017 роки включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме з 01.02.2017 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.