25 листопада 2025 року м. Київ справа №320/8148/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 03.03.2023 №111/о про застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 , заступника директора - начальника Украероцентру, у виді догани за порушення трудової дисципліни;
стягнути завдану моральну шкоду з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 у розмірі 9000,00грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 03.03.2023 №111/о про застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 , заступника директора - начальника Украероцентру, у виді догани за порушення трудової дисципліни.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом Міністра оборони України від 14.06.2012 №482 генерал-майора ОСОБА_1 , начальника управління оборонного планування - заступника начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п. 153 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України за його заявою було звільнено з займаної посади та відряджено із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Наказом Міністра оборони України № 537 від 15.06.2016 було продовжено дію контракту генерал-майору ОСОБА_1 понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації.
Наказом директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 03.08.2017 № 567/о ОСОБА_1 , начальника Украероцентру, звільнено з займаної посади 03.08.2017 та призначено на посаду заступника директора - начальника Украероцентру з 04.08.2017 з наданням грошового забезпечення згідно штатного розпису.
Украерорухом 08.02.2023 прийнято наказ № 5/а «Про внесення змін до Номенклатури справ Украероруху на 2023 рік, затвердженої директором 27.12.2022, введеної в дію наказом Украероруху від 30.12.2022 № 25/а». Згідно вказаного наказу було внесено зміни до Номенклатури справ Украероруху на 2023 рік, а саме виключено пункт 6-19ДСК «Журнал обліку вхідних та вихідних документів» з розділу 6 Номенклатури.
Крім того, заступника директора-начальника Украероцентра було зобов'язано забезпечити: закриття Журналу у термін до 10.02.2023; подальшу роботу та опрацювання документів із грифом «ДСК» у відповідності до Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову таємницю, затверджені наказом Украероруху від 18.01.2019 №33. Контроль за виконанням цього наказу покладено на заступника директора з адміністративних питань.
Позивач 09.02.2023 службовою запискою №6-06/26/23 повідомив директора Украероруху про те, що він не буде виконувати вказаний наказ, пропонував його скасувати, оскільки цей наказ не упорядковує та не спрощує умови опрацювання кореспонденції з грифом «Для службового користування» в інтересах виконання завдань воєнного часу, а їх штучно погіршує.
До позивача 10.02.2023 службовою запискою №2.1-01/25/23 звернувся заступник директора з адміністративних питань з роз'ясненнями щодо ведення єдиного обліку кореспонденції підприємства і з наголошенням про те, що наказ № 5/а від 08.02.2023 необхідно виконати в строк до 10.02.2023.
Украерорух 13.02.2023 прийнято наказ № 6/а «Про внесення змін до Номенклатури справ Украероруху на 2023 рік, затвердженої директором 27.12.2022, введеної в дію наказом Украероруху від 30.12.2022 № 25/а», згідно якого було внесено зміни до Номенклатури справ Украероруху на 2023 рік, а саме включено до розділу 6 пункт 6-19 ДСК «Журнал обліку вхідних документів ДСК». Заступника директора-начальника Украероцентру було зобов'язано забезпечити ведення Журналу обліку вхідних документів ДСК у відповідності до Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову таємницю, затверджені наказом Украероруху від 18.01.2019 № 33. Контроль за виконанням цього наказу покладено на заступника директора з адміністративних питань.
Того ж дня Украерорухом прийнято наказ № 7/а «Про втрату чинності журналу реєстрації», згідно якого Журнал обліку вхідних та вихідних документів Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК втратив чинність. Заступника директора-начальника Украероцентру було зобов'язано забезпечити отримання Журналу обліку вхідних документів з номенклатурним номером 6-19ДСК для подальшого опрацювання документів з грифом ДСК в Украероцентрі. Контроль за виконанням цього наказу було покладено на Заступника директора-начальника Украероцентру та заступника директора з адміністративних питань.
Фактично відбулась заміна Журналів з метою оптимізації процесів діяльності підприємства.
Водночас виконання наказів Украероруху з боку позивача - заступника директора-начальника Украероцентру - не відбулось.
У зв'язку з цим 13.02.2023 заступник директора з адміністративних питань звернувся службовою запискою № 2.1-01/27/23 до заступника директора-начальника Украероцентру з проханням надати пояснення стосовно причин невиконання наказів директора Украероруху № 5/а від 08.02.2023 та № 6/а від 13.02.2023.
Заступник директора з адміністративних питань 15.02.2023 звернувся із службовою запискою № 2.1-01/29/23 до директора Украероруху з повідомленням про те, що станом на 15.02.2023 накази не виконані та пропозицією щодо розгляду питання про застосування до винних осіб дисциплінарних стягнень.
Украерорухом 21.02.2023 складено акт «Про відсутність Журналу обліку вхідних та вихідних документів Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК» про те, що з 10.02.2023 і станом на 21.02.2023 до відділу документообігу не передано Украероцентром на архівне зберігання Журнал обліку вхідних та вихідних документів Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК, який втратив чинність відповідно до наказу Украероруху № 7/а від 13.02.2023.
Того ж дня на підприємстві складено також акт «Про неотримання Журналу обліку вхідних документів ДСК Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК» про те, що з 13.02.2023 і станом на 21.02.2023 Украероцентром не отримано Журнал обліку вхідних документів ДСК Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК, що підготовлений для здійснення реєстрації вхідної кореспонденції з грифом «Для службового користування» в Украероцентрі.
Директором Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 03.03.2023 прийнято наказ №111/о про застосування дисциплінарного стягнення, а саме: ОСОБА_1 , заступнику директора - начальнику Украероцентру оголошено догану за порушення трудової дисципліни.
Позивач, вважаючи оскаржуваний наказ відповідача протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно з частиною 10 статті 6 Закону № 2232-XII військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, затверджується Президентом України.
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Пунктом 153 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міністерства оборони України письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад.
Відповідно до пункту 155 Положення № 1153/2008 за відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Положення про Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства оборони України від 07.07.2016 № 232/348 (далі - Положення № 232/348), встановлено, що Украероцентр є структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) та входить до об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (далі - ОЦВС).
Відповідно до пунктів 3, 4 Положення № 232/348 Украероцентр є головним оперативним підрозділом ОЦВС, повноваження та функціонування якого в межах компетенції пов'язані з безперервним цілодобовим виконанням завдань з організації використання повітряного простору та оперативного сповіщення центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, визначених нормативно-правовими актами та організаційно-розпорядчими документами, з питань організації використання повітряного простору (далі - ВПП), регулювання повітряного руху і функціонування підрозділів ОЦВС.
Украероцентр безпосередньо підпорядковується директору Украероруху, а з питань, пов'язаних з виконанням завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, - начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової організації повітряного руху України» затверджено Положення про об'єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України (далі - Положення № 1281), а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів, в тому числі Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України на базі майна Головного центру управління повітряним рухом Міністерства оборони та Зонального центру обслуговування повітряного руху зазначеного підприємства, що ліквідуються.
Згідно з пунктом 7 Положення № 1281 підрозділи системи комплектуються фахівцями, у тому числі військовослужбовцями Збройних Сил, відповідно до штатного розпису Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Наказом Генерального штабу Збройних Сил України № 410 від 21.10.2015 року затверджено Інструкцію з керівництва діяльністю підрозділів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України в особливий період (далі - Інструкція № 410).
Пунктом 1.3 Інструкції № 410 передбачено, що керівництво діяльністю ОЦВС в особливий період здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, проте з 14.06.2012 відряджений із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, керівництво яким здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Позивачем оскаржується рішення в частині наявності права відповідача притягувати до дисциплінарної відповідальності позивача, як військовослужбовця, якого відрядили до державного підприємства.
Суд звертає увагу, що перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03.05.2017 № 126/2017 (далі - Перелік № 126/2017).
Переліком № 126/2017 передбачено посади для заміщення військовослужбовцями у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, зокрема в Українському центрі планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху.
Пунктом 2 Положення № 232/348 встановлено, що Украероцентр є структурним підрозділом Украероруху та входить до об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.
Відповідно до пункту 4 Положення № 232/348 Украероцентр безпосередньо підпорядковується директору Украероруху, а з питань, пов'язаних з виконанням завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, - начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 8 Положення № 232/348 Украероцентр у своїй діяльності керується, зокрема, іншими нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність в галузі авіації та використання повітряного простору України, організаційно-розпорядчими документами та цим Положенням.
Відповідно до пункту 11 Положення № 232/348 контроль та перевірка діяльності Украероцентру здійснюються за розпорядженням директора Украероруху та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України.
Пунктом 1 розділу VI Положення № 232/348 передбачено, що керівництво Украероцентром здійснює начальник (керівник), який призначається на посаду відповідно до Переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення в державних органах, установах і організаціях, та граничних військових звань за цими посадами, затвердженого Указом Президента України від 25 жовтня 2007 року № 1020 (зі змінами), та звільняється з неї наказом директора Украероруху за погодженням з начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України та Головою Державіаслужби.
Згідно з пунктом 3 розділу VI Положення № 232/348 начальник (керівник) Украероцентру безпосередньо підпорядковується директору Украероруху, з питань виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки - начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 154 Положення № 1153/2008 за погодженням із Міністерством оборони України керівник державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти звільняє з посад відряджених військовослужбовців та направляє їх у розпорядження Міністерства оборони України, зокрема, у разі невиконання військовослужбовцем обов'язків за займаною посадою.
Таким чином, відряджені військовослужбовці на час відрядження перебувають у розпорядженні директора Украероруху.
Крім того, в матеріалах справи наявний статут Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 6.1, 7.1, 10.1, 10.5, 10.6 статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Украерорух є державним унітарним підприємством. Підприємство є основою об'єднаної цивільно-військової системи (далі - ОЦВС) організації повітряного руху України.
Підприємство самостійно планує свою діяльність, розробляє та затверджує організаційну структуру і штатний розпис; визначає функції, права та обов'язки філій, представництв, відділень та інших структурних і відокремлених підрозділі, затверджує положення про них.
Управління підприємством здійснюється: уповноваженим органом управління, Наглядовою радою, Директором підприємства.
Управління підприємством здійснює директор.
Директор підприємства є керівником ОЦВС.
Директор підприємства: зокрема, несе відповідальність за діяльність підприємства; у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження, окремі доручення тощо і дає вказівки, обов'язкові до виконання для всіх працівників з питань діяльності підприємства, організовує і контролює їх виконання: організовує виробничо-господарську діяльність.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що заступник директора -начальник Украероцентру безпосередньо підпорядкований директору Украероруху, який в свою чергу є керівником ОЦВС згідно Статуту Украероруху, у зв'язку з чим вказане положення поширюється і на інших посадових осіб Украероцентру, зокрема, на позивача.
Відповідно до абз. 1 п. 12.1 Положення № 76 до військовослужбовців застосовують заохочення та стягнення, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV.
Суд звертає увагу, що цей пункт Положення лише вказує на факт можливості застосування того чи іншого виду заохочення чи стягнення, та не є доказом того, що застосування дисциплінарного стягнення можливе лише на підставі Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Крім того, на директора Украероруху не покладено обов'язку керуватись положеннями Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у питаннях, що стосуються військовослужбовців, оскільки Украерорух не є військовою установою або військовим формуванням, а є державним комерційним підприємством.
Так, при накладенні дисциплінарного стягнення вимоги Дисциплінарного статуту були дотримані, до позивача застосовано стягнення, визначене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України - догана, дисциплінарне стягнення було застосовано у строк, встановлений чинним законодавством, наказ про застосування дисциплінарного стягнення був доведений до відома позивача, на час застосування дисциплінарного стягнення позивач не перебував у відпустці та/або на лікарняному.
Згідно з п.п. 83, 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Разом з тим, в оскаржуваному наказі визначено, що позивачем було порушено та не виконано вимоги саме внутрішніх розпорядчих документів на підприємстві відповідача, а не порядку і правил, шо встановлені статутом Збройних Сил України.
Як зазначено вище, з метою впорядкування адміністративних процесів 08.02.2023 Украерорухом прийнято наказ № 5/а «Про внесення змін до Номенклатури справ Украероруху на 2023 рік, затвердженої директором 27.12.2022, введеної в дію наказом Украероруху від 30.12.2022 № 25/а». Згідно вказаного наказу було внесено зміни до Номенклатури справ Украероруху на 2023 рік, а саме виключено пункт 6-19ДСК «Журнал обліку вхідних та вихідних документів» з розділу 6 Номенклатури.
Крім того, вказаним наказом Заступника директора - начальника Украероцентра було зобов'язано забезпечити: закриття Журналу у термін до 10.02.2023; подальшу роботу та опрацювання документів із грифом «ДСК» у відповідності до Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову таємницю, затверджені наказом Украероруху від 18.01.2019 № 33. Контроль за виконанням цього наказу покладено на Заступника директора з адміністративних питань.
Позивач 09.02.2023 як Заступник директора - начальника Украероцентра службовою запискою № 6-06/26/23 повідомив директора Украероруху, що він не буде виконувати вказаний наказ, пропонував його скасувати, оскільки цей наказ не упорядковує та не спрощує умови опрацювання кореспонденції з грифом «Для службового користування» в інтересах виконання завдань воєнного часу, а їх штучно погіршує.
До Заступника директора - начальника Украероцентра зі службовою запискою від 10.02.2023 № 2.1-01/25/23 звернувся Заступник директора з адміністративних питань з роз'ясненнями щодо ведення єдиного обліку кореспонденції Підприємства і з наголошенням про те, що наказ № 5/а від 08.02.2023 необхідно виконати в строк до 10.02.2023.
Украерорухом 13.02.2023 прийнято наказ № 6/а «Про внесення змін до Номенклатури справ Украероруху на 2023 рік, затвердженої директором 27.12.2022, введеної в дію наказом Украероруху від 30.12.2022 № 25/а», згідно якого було внесено зміни до Номенклатури справ Украероруху на 2023 рік, а саме включено до розділу 6 пункт 6-19 ДСК «Журнал обліку вхідних документів ДСК». Заступника директора-начальника Украероцентру було зобов'язано забезпечити ведення Журналу обліку вхідних документів ДСК у відповідності до Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову таємницю, затверджені наказом Украероруху від 18.01.2019 № 33. Контроль за виконанням цього наказу покладено на Заступника директора з адміністративних питань.
Того ж дня Украерорухом прийнято наказ № 7/а «Про втрату чинності журналу реєстрації», згідно якого Журнал обліку вхідних та вихідних документів Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК втратив чинність. Заступника директора - начальника Украероцентру було зобов'язано забезпечити отримання Журналу обліку вхідних документів з номенклатурним номером 6-19ДСК для подальшого опрацювання документів з грифом ДСК в Украероцентрі. Контроль за виконанням цього наказу було покладено на Заступника директора - начальника Украероцентру та Заступника директора з адміністративних питань.
Фактично відбулась заміна Журналів з метою оптимізації процесів діяльності Підприємства.
Таким чином, виконання наказів Украероруху зі сторони Заступника директора - начальника Украероцентру не відбулось.
У зв'язку з цим 13.02.2023 заступник директора з адміністративних питань звернувся службовою запискою № 2.1-01/27/23 до заступника директора-начальника Украероцентру з проханням надати пояснення стосовно причин невиконання наказів директора Украероруху № 5/а від 08.02.2023 та № 6/а від 13.02.2023.
Заступник директора з адміністративних питань 15.02.2023 звернувся із службовою запискою № 2.1-01/29/23 до директора Украероруху з повідомленням про те, що станом на 15.02.2023 накази не виконані та пропозицією щодо розгляду питання про застосування до винних осіб дисциплінарних стягнень.
Украерорухом 21.02.2023 складено акт «Про відсутність Журналу обліку вхідних та вихідних документів Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК» про те, що з 10.02.2023 і станом на 21.02.2023 до відділу документообігу не передано Украероцентром на архівне зберігання Журнал обліку вхідних та вихідних документів Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК, який втратив чинність відповідно до наказу Украероруху № 7/а від 13.02.2023.
Того ж дня на підприємстві складено також акт «Про неотримання Журналу обліку вхідних документів ДСК Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК» про те, що з 13.02.2023 і станом на 21.02.2023 Украероцентром не отримано Журнал обліку вхідних документів ДСК Украероцентру з номенклатурним номером 6-19ДСК, що підготовлений для здійснення реєстрації вхідної кореспонденції з грифом «Для службового користування» в Украероцентрі.
Директором Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 03.03.2023 прийнято наказ №111/о про застосування дисциплінарного стягнення, а саме: ОСОБА_1 , заступнику директора - начальнику Украероцентру оголошено догану за порушення трудової дисципліни.
Відтак, беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у матеріалах даної адміністративної справи доказів суд дійшов висновку, що директор Украероруху, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства.
Вказані обставини були також встановлені в адміністративній справі №320/8132/23 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправним та скасування наказу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №320/8132/23 рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 27.02.2023 № 95/о про застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_2 , Заступника начальника центру начальника організаційного відділу Украероцентру, у виді догани за порушення трудової дисципліни та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у вказаній частині - відмовлено. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року - залишено без змін.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, у зв'язку із тим, що судом встановлено правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 03.03.2023 №111/о про застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 , заступника директора - начальника Украероцентру, у виді догани за порушення трудової дисципліни, задоволеними не можуть бути позовні вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 9000,00грн.
Отже, з підстав викладеного вище суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.