ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" листопада 2025 р. справа № 300/6819/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 4 080,00 грн
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також, - позивач), 25.09.2025 звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також, - відповідач ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 4 080,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості на суму 4 080,00 гривень, що зумовлена несплатою ФОП ОСОБА_1 адміністративного штрафу з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Підставою для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу є податкове повідомлення-рішення від 25.08.2022 №0030700902, що винесене на підставі акта №2409/09-19-09-02/ НОМЕР_1 від 10.08.2022 на суму 4 080,00 грн. Оскільки платник не здійснив сплати податку згідно з зазначеним рішенням позивача, сформувався податковий борг. ГУ ДПС було надіслано ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу, проте сума податкового боргу залишається добровільно не сплаченою, відтак позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідача.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 30.09.2025 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку без вручення, з відміткою "адресат відсутній" з проставленням календарного штемпеля 04.10.2025 (а.с. 19-23).
Пунктом 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі №0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі №520/1066/2020.
Відтак, у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає такі обставини.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.
Представниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області 10.08.2022 проведено камеральну перевірку ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 та встановлено неподання декларації акцизного податку (порушення вимог пункту 49.2 та підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 223.2 статті 223 розділу VI Податкового кодексу України).
Результати перевірки задукоментовано актом камеральної перевірки №2409/09-19-09-02/3661807520 від 10.08.2022. Зазначений акт підписаний уповноваженими представниками контролюючого органу (а.с.7-8).
На підставі акта перевірки 25.08.2022 ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0030700902, яким за порушення ФОП ОСОБА_1 порушення вимог пункту 49.2 та підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 223.2 статті 223 розділу VI Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 4 080,00 грн (а.с.6-8).
Зазначене податкове повідомлення-рішення у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалося, а тому набуло статусу узгодженого.
У встановленому порядку відповідач не сплатив визначену суму податкового зобов'язання, в результаті чого утворився податковий борг, який позивач просить стягнути в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Відповідно до ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Узгоджена сума грошового зобов'язання відповідачем своєчасно не була сплачена та набула статусу податкового боргу. З метою погашення заборгованості контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми "Ф" від 27.04.2023 №0001819-1307-0919, однак вказана вимога була повернута на адресу позивача, що підтверджується конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 11).
Суд приходить до висновку, що направлена ФОП ОСОБА_1 податкова вимога форми "Ф" від 27.04.2023 №0001819-1307-0919 є врученою відповідачу на підставі абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України.
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 4 080,00 грн, що підтверджується довідкою про борг за платежами від 10.09.2025, отже вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , с. Уторопи, Косівський район, Івано-Франківська область, 78500) про стягнення податкового боргу в сумі 4 080,00 грн - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , с. Уторопи, Косівський район, Івано-Франківська область, 78500) в дохід бюджету податковий борг в сумі 4 080 (чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок.
Позивачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.