ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" листопада 2025 р. справа № 300/1971/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Коломийської окружної прокуратури Мартинюка Ігоря Івановича Коломийська окружна прокуратура Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,
Керівник Коломийської окружної прокуратури Мартинюк Ігор Іванович Коломийська окружна прокуратура Івано-Франківської області (надалі, також - представник позивача, прокурор, Коломийська окружна прокуратура), який діє в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (надалі, також - позивач 1, МКСК України), Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі, також - позивач 2, Управління культури, національностей та релігії Івано-Франківської ОДА, Управління) звернувся в суд з позовною заявою до Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області (надалі, також - відповідач, Отинійська селищна рада, селищна рада), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області;
- зобов'язати Отинійську селищну раду Коломийського району Івано-Франківської області вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Коломийською окружною прокуратурою в ході опрацювання інформації Міністерства культури стратегічних комунікацій України, Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації виявлено факт порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини на території Отинійської селищної ради. Коломийська окружна прокуратура вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Списку історичних населених місць України" від 26.07.2001 №878 (надалі, також - Постанова №878) в Івано-Франківській області визначено 27 історичних населених місць, серед яких селище Отинія. Представник позивача наголошує, що згідно з частинами 4, 5, 7 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі, також - Закон №3038-VI) для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини. Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. Разом з тим, прокурор звертає увагу, що згідно переліку затверджених меж та режимів використання історичних ареалів історичних населених пунктів, розміщеного на сайті Міністерства (https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/istorychni-naseleni-mistsia ukrainy/), станом на момент звернення до суду із цією позовною заявою, селище Отинія відсутнє.
За доводами представника позивача, Отинійською селищною радою всупереч вимог пам'ятко-охоронного законодавства не вжито заходів щодо замовлення та розроблення історико-архітектурного опорного плану селища Отинія, з урахуванням вимог чинного законодавства України. Коломийська окружна прокуратура наголошує, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України зверталося до відповідача з листом від 26.02.2025 №06/13/2237-25, в якому зазначено, що Міністерство (МКІП) зверталося до голови Отинійської селищної ради Кінащука В.П. з листом від 21.09.2020 №11465/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам'яткоохоронного законодавства та обов'язковості розроблення історико-архітектурного опорного плану. Проте, відповідь на означений лист дотепер не надходила, проект історико архітектурного опорного плану селища Отинія або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичного ареалу селища на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подана.
Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, керівник Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.42-43).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який разом із додатками надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 11.04.2025 (а.с.51-63). Отинійська селищна рада вказує, що позовні вимоги не визнає, з огляду на наступне. За доводами відповідача, підпунктом 1.1 розпорядження селищного голови Отинійської селищної ради від 08.04.2025 №45-О передбачено скликати 24 квітня 2025 року о 14:00 год чергове скликання LI сесії VIII демократичного скликання Отинійської селищної ради. Підпунктом 1.2 коментованого розпорядження затверджено перелік питань винесених на розгляд чергової сесії, зокрема і проєкт рішення "Про розроблення містобудівної документації". Отнійська селищна рада наголошує, що даний комплекс робіт з розроблення містобудівної документації вбачає в собі оновлення генерального плану селища Отинія Коломийського району; розроблення проекту містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану селища Отинії Коломийського району Івано-Франківської області та розроблення історико архітектурного опорного плану населеного пункту та проєкт "Про внесення змін до рішення сесії селищної ради від 22.12.2023 №1079-38 "Про затвердження програми розвитку культури, духовного життя Отинійської селищної територіальної громади на 2024-2026 роки"". Відповідач звертає увагу, що вартість виконання оновлення генерального плану селища Отинія і розроблення проєкту містобудівної документації, тобто внесення змін до генерального плану селища Отинія та розроблення історико-архітектурного опорного плану населено пункту в цінах 2025 року складає приблизно 2,8 мільйонів гривень. Отинійська селищна рада зазначає, що в зв'язку з початком військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території країни, виконання повного об'єму робіт, який складає приблизно 2,8 мільйонів гривень, останньою не можливо провести в 2025 році на загальну суму видатків у розмірі 2,8 мільйонів гривень на оплату вартості оновлення генерального плану селища Отинія та розроблення проекту містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області", а також розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту селища Отинія, тому Отинійською селищною радою, буде поетапно проводитися корегування місцевого бюджету на оплату вартості вказаних вище робіт.
Крім того, за доводами відповідача, на саме розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту селище Отинія приблизна сума виконання робіт складає 400 000,00 грн. Відповідач вказує, що по "Програмі розвитку культури, духовного життя Отинійської селищної територіальної громади на 2024-2026 роки" та з внесенням змін до неї, Отинійською селищною радою на 2025 рік передбачається виділення з місцевого бюджету 150 000,00 грн, а інша сума 250 000,00 грн буде передбачена у проєкті бюджету селищної територіальної громади на 2026 рік по вказаній вище Програмі.
Таким чином, на переконання відповідача, оскільки, останнім вже внесено в порядок денний проєкти рішень сесії, які включають розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту селище Отинія та внесенням змін до Програми по виділенню кошті на 2025 рік, у даному випадку відсутня бездіяльність Отинійської селищної ради, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населення селища Отинія.
Коломийська окружна прокуратура 15.04.2025 сформувала в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідь на відзив (а.с.64-71). Представник позивача зазначив, що Коломийською окружною прокуратурою неодноразово з 2023 року надсилалися листи до Отинійської селищної ради з приводу розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця селища Отинія, проте відповідачем надавалася інформація або про намір розробити історико-архітектурний опорний план, або про затвердження місцевих програм охорони культурної спадщини. Саме тому, за доводами прокурора, Коломийська окружна прокуратура у порядку передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (надалі, також - Закон №1697-VII) надіслала запити органам охорони культурної спадщини Міністерству культури та стратегічний комунікацій України та Управлінню культури, національностей та релігій Івана-Франківської ОДА, які підтвердили факт бездіяльності Отинійської селищної ради. Представник позивача звертає увагу, що Отинійською селищною радою внесено питання по розробленню історико-архітектурного опорного плану селища лише після звернення до суду з цією позовною заявою, що на переконання останнього, свідчить про те, що Отинійська селищна рада самостійно, без зобов'язання у судовому порядку вчинити певні дії, не здійснює свої повноваження у сфері охорони культурної спадщини. Прокурор наголошує, що розроблення історико-архітектурного плану селища Отинія є необхідним не лише зараз, а й було необхідним протягом всього часу з моменту прийняття Постанови №878. З огляду на викладене Коломийська окружна прокуратура просить задовільнити позовні вимоги повністю.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 22.04.2025 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи направило до суду додаткові пояснення у справі (а.с.78-91). МКСК України вказує, що Міністерство зверталося до голови Отинійської селищної ради з листом від 21.09.2020 №11465/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам'яткоохоронного законодавства та обов'язковості розроблення історико архітектурного опорного плану, однак, відповідь на означений лист станом на момент подання додаткових пояснень не надходила, відповідна науково-проектна документація на розгляд Міністерства наразі не подана.
Надалі, 29.04.2025, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до суду надійшло клопотання Отиніської селищної ради про долучення доказів (а.с.72-77). В коментованому клопотанні відповідач просив суд долучити до матеріалів справи рішення LII сесії VIII демократичного скликання від 24.04.2025 №1421-52/2025 "Про розроблення містобудівної документації".
Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзиви на позов, відповідь на відзив, додаткові пояснення та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Списку історичних населених місць України" від 26.07.2001 №878 в Івано-Франківській області визначено 27 історичних населених місць, серед яких селище Отинія Коломийського району Івано-Франківської області.
Міністерство культури та інформаційної політики України зверталося до голови Отинійської селищної ради з листом від 21.09.2020 №11465/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам'яткоохоронного законодавства та обов'язковості розроблення історико-архітектурного опорного плану селища Отинія (а.с.18-21).
Надалі, Коломийська окружна прокуратура, керуючись статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, скеровувала до Отинійської селищної ради лист від 22.11.2023 №09.53-57-2848ВИХ-23, в якому просила надати інформацію про вжиті заходи з метою розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану селища Отинія (а.с.25-26).
Отинійська селищна рада листом від 07.12.2023 №2711/04-10 повідомила Коломийській окружній прокуратурі, що в проєкті "Програма розвитку культури Отинійської селищної територіальної громади на 2024-2026 рр." передбачено виділення коштів в сумі 400 тисяч гривень на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану селища Отинія (а.с.27).
Згодом, Коломийська окружна прокуратура повторно звернулася до Отинійської селищної ради із запитом від 23.10.2024 №09.53-2873ВИХ-24, в якому просила надати інформацію про вжиті, станом на момент звернення із таким запитом, заходи з метою затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану селища Отинія, враховуючи той факт, що селище занесене до Списку історичних населених місць України у 2001 році (а.с.28-30).
Листом від 29.10.2024 №2628/04-10 Отинійська селищна рада повідомила Коломийській окружній прокуратурі, що на час надання такої відповіді, виготовлення даного історико-архітектурного опорного плану селища Отинія не фінансується, оскільки дане питання, згідно листа фінансового відділу Отинійської селищної ради від 28.10.2024 № 294/02-23 не було затверджено на сесії селищної ради (кошти були спрямовані на допомогу Збройним силам України) (а.с.31).
Надалі, Коломийська окружна прокуратура звернулася до Управління культури, національностей та релігії Івано-Франківської ОДА із запитом від 28.01.2025 №53-241ВИХ-25, в якому зазначила, що селище Отинія включено до Списку історичних населених пунктів України, затвердженого Постановою №878, при цьому на сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відсутня інформація про затвердження меж та режимів використання історичного ареала історичного населеного місця - селища Отинія. У зв'язку із чим прокуратура просила надати інформацію про те, чи вживались Управлінням заходи з метою усунення виявлених порушень, у тому числі в судовому порядку (а.с.22-23).
Також, Коломийська окружна прокуратура звернулася до МКСК України із запитом від 31.01.2025 №53-273ВИХ-25 в якому просила надати інформацію, чи вживалися Міністерством заходи щодо інформування Отинійської селищної ради про необхідність замовлення, розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історичного населеного пункту селища Отинія та чи наявний такий намір (а.с.14-15).
Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА листом від 24.02.2025 №200/01-012 повідомило прокуратурі, що відповідно до протокольного рішення за результатами селекторної наради під головуванням Заступника Керівника Офісу Президента України О.Кулеби від 13.03.2023, скерованого листом Офісу Президента України від 13.03.2023 №41-01/306, стосовно активізації роботи в частині розробки та затвердження історико-архітектурних опорних планів населених пунктів у регіонах України, в свою чергу облдержадмістрація направила лист від 17.03.2023 №222/0/2-23/01-137 міським та селищним головам щодо активізації роботи в частині розробки та затвердження історико-архітектурних опорних планів. Надалі, листом до міських та селищних голів від 14.01.2025 №52/0/2-25/01-084, облдержадміністрацією зазначено на необхідності виготовлення історико-архітектурних опорних планів в складі генеральних планів населених місць. Водночас, відповідно до проведеного моніторингу, станом на 20.02.2025 рішення сесії селищної ради про розроблення історико-архітектурного опорного плану селища Отинія Коломийського району не прийнято (а.с.24-зворотній бік а.с.24).
МКСК України листом від 26.02.2025 №06/13/2237-25 повідомило прокуратурі, що Міністерство зверталося до відповідача із листом від 21.09.2020 №11465/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам'яткоохоронного законодавства та обов'язковості розроблення історико-архітектурного опорного плану, однак відповідь на означений лист не надходила, проект історико-архітектурного опорного плану селища Отинія або науково-проектна документація з визначенням меж і режимів використання історичного ареалу селища на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини не подано (а.с.16-17).
Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, представник позивачів звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надалі, LII сесією VIII демократичного скликання Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області рішенням від 24.04.2025 №1421-52/2025 "Про розроблення містобудівної документації" вирішено надати дозвіл на оновлення генерального плану селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, розроблення проекту містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області та розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту" (а.с.77- зворотній бік а.с.77).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII та статтею 53 КАС України.
Згідно з частинами 1-4 статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами 4 та 5 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а).
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
З наведеного слідує, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.
Обґрунтовуючи інтереси держави прокурор, зазначає, що спір у цій справі стосується бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів, спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - селище Отинія Коломийського району Івано-Франківської області. Порушення інтересів держави у спірному випадку полягає у необхідності неухильного дотримання вимог національного та міжнародного законодавства в сфері охорони культурної спадщини. Водночас, у зв'язку з незатвердженням історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - селище Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, об'єкти, що знаходяться на його території, фактично позбавлені належного правового захисту й перебувають під загрозою руйнування або спотворення.
Суд враховує, що в даному випадку, спеціально уповноваженими державою органами на здійснення контролю за станом розроблення історико-архітектурних опорних планів історично населених місць є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України та Управління культури, національностей та релігії Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Разом з тим, тривале невиконання Отинійською селищною радою вимог чинного законодавства щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - селище Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, та не вжиття необхідних заходів з метою зобов'язання Отинійської селищної ради вчинити певні дії стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Отже, суд вважає наявними передбачені частиною 3 статті 23 Закону №1697-VII підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частин 4 та 5 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами
Згідно з статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовані Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-ІІІ (надалі, також - Закон №1805-ІІІ).
Згідно з визначеннями, які наведені у статті 1 Закону №1805-ІІІ:
- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
- історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;
- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
У частині 4 статті 32 Закону №1805-III передбачено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України.
У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал.
Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Частинами 4 та 5 статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини та зони їх охорони.
Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" як обмеження у використанні земель у сфері забудови.
Відповідно до частини 7 статті 17 Закону №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Підпунктом 6 пункту "а" частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі, також - Закон №280/97-ВР) передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Окрім цього, серед делегованих повноважень згідно з підпунктом 5 пункту "б" частини 1 вказаної статті Закону №280/97-ВР визначені повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо організації охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
Відповідно до підпункту 7 пункту "а" частини 1 статті 32 Закону №280/97-ВР серед власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради також передбачені повноваження щодо створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел.
Підпунктом 10 пункту "б" частини 1 статті 32 Закону №280/97-ВР передбачено, що до делегованих повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, віднесено забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Відповідно до статті 32 Закону №3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 13.03.2002 №318 затвердив Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (надалі, також - Порядок №318).
Згідно з пунктами 1 та 2 Порядку №318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови.
За змістом пунктів 3 та 4 Порядку №318 режими використання історичних ареалів визначаються їх історико-культурним потенціалом (кількістю, видами, типами і категоріями об'єктів культурної спадщини, загальною містобудівною структурою, наявністю чи відсутністю заповідників, а також установленими зонами охорони пам'яток).
Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є МКСК та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку №318 межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
Історичний ареал - це найбільш освоєна в минулому і добре збережена частина території населеного місця, що відрізняється традиційним характером середовища і значною кількістю об'єктів культурної спадщини від інших, менш освоєних або погано збережених частин населеного місця.
Межі історичних ареалів слід проводити вздовж розпланувальних і природних рубежів, що відокремлюють історичний ареал від решти міських територій, і визначати історико-архітектурним опорним планом населеного місця. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення.
Пунктом 9 Порядку №318 передбачено, що у разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом МКСК та Мінрегіону.
У відповідності до пункту 10 Порядку №318 історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об'єкт містобудівного проектування.
У межах населеного місця може бути визначено один або кілька історичних ареалів.
Приписами пункту 12 Порядку №318 передбачено, що визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються МКСК.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 затверджений "Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації" (надалі, також - Порядок № 926).
Відповідно до пункту 1 коментованого Поряду, цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Підпунктом 21 пункту 2 Порядку №926 встановлено, що історико-архітектурний опорний план науково-проектна документація, яка розробляється на всю територію населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, і затверджується одним рішенням як окремий розділ у складі генерального плану такого населеного пункту (планувальних рішень генерального плану населеного пункту) як його невід'ємна складова згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", містить відомості про об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, а також цінну історичну забудову.
У свою чергу, науково-проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали історико-архітектурного опорного плану, в яких містяться результати проведення наукових досліджень території населеного пункту і якими визначаються наявність, розташування, характеристики об'єктів нерухомої культурної спадщини, їх територій та зон охорони пам'яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об'єктів всесвітньої спадщини, буферних зон, історичних ареалів (підпункт 28 пункту 2 Порядку №926).
У відповідності до пункту 3 Порядку №926 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно з пунктами 13 та 14 Порядку №926, комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з дотриманням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), програми комплексного відновлення території територіальної громади (за наявності), передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами. Комплексний план розробляється на всю територію територіальної громади. Комплексний план не розробляється, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту.
За змістом пункту 17 Порядку №926 генеральний план населеного пункту, призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, розробляється у складі комплексного плану або включається до нього як складова одночасно з його затвердженням, деталізує положення комплексного плану та повинен узгоджуватися з іншими його положеннями.
Пунктом 18 коментованого Порядку визначено, що у разі коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту, генеральний план населеного пункту у межах такої територіальної громади розробляється відповідно до вимог щодо механізму розроблення, складу та змісту комплексного плану і генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком, в тому числі в частині проведення громадського обговорення з формування завдання або застосування концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади.
Як слідує зі змісту пункту 23 Порядку №926, плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади та історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід'ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
Отже, історико-архітектурний опорний план є обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць, і розробляється як його невід'ємний розділ відповідно до Закону №3038-VI, який входить до переліку містобудівної документації поряд із комплексним планом просторового розвитку територіальної громади та детальним планом території.
Основною метою історико-архітектурного опорного плану є захист традиційного характеру середовища історичного населеного місця, тобто збереження його історично успадкованого вигляду та об'ємно-просторової структури. План слугує інструментом для встановлення обмежень господарської діяльності в межах історичних ареалів, що допомагає запобігати руйнуванню чи спотворенню цінних історичних і культурних об'єктів.
Приписами пункту 34 Порядку №926 регламентовано, що рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна cільська, селищна, міська рада.
Згідно з пунктом 35 Порядку №926, виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.
Пунктом 41 Порядку №926 визначено, що розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42-44 цього Порядку.
За змістом підпункту 1 пункту 41 Порядку №926 підготовчий етап включає зокрема, прийняття рішення відповідним уповноваженим органом згідно з пунктами 34 та 37 цього Порядку (сільські, селищні, міські ради) щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, у якому зазначаються: строки проведення підготовчих процедур розроблення містобудівної документації на місцевому рівні; прогнозовані правові, економічні наслідки та наслідки для навколишнього природного середовища (у тому числі для здоров'я населення); замовник містобудівної документації та його повноваження щодо забезпечення проведення процедури підготовчого, основного та заключного етапів розроблення містобудівної документації відповідно до вимог цього Порядку.
На підготовчому етапі виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (замовник), зокрема:
опісля прийняття сільською, селищною, міською радою рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, та його оприлюднення, забезпечує доступ до чинних кадастрів і реєстрів або їх взаємодію з інформаційною системою;
отримує відомості про державні інтереси та інтереси суміжних громад (для комплексних і генеральних планів);
формує перелік раніше розробленої містобудівної документації та документів державного планування (концепції, стратегії, програми тощо);
складає перелік затверджених документів із землеустрою, планування та використання земель;
формує перелік документів державного планування, затверджених сільською, селищною і міською радою (концепцій, стратегій, проектів, програм, інших документів щодо існуючого стану та планів розвитку відповідних територій), а також передбачених зазначеними документами планувальних рішень, які повинні бути враховані в містобудівній документації;
інформує громадськість про початок розроблення планів, порядок і строки подання пропозицій та розміщує інформацію про отримані пропозиції від фізичних і юридичних осіб;
складає перелік усіх раніше розроблених та затверджених містобудівних, землеупорядних і природоохоронних документів та матеріалів, які стосуються території проектування, для подальшого використання під час розроблення планів території;
складає перелік намірів суб'єктів містобудівної діяльності;
формує завдання на розроблення комплексного плану територіальної громади шляхом проведення громадського обговорення за участю робочої групи, стратегічної сесії та забезпечення відкритості й публічності всіх етапів;
залучає організації, установи, а також кошти місцевого бюджету (в тому числі отриманого шляхом субвенції з державного бюджету) та/або кошти міжнародної технічної та/або фінансової допомоги для організації громадських обговорень, підготовки та фінансування містобудівної документації;
проводить процедури закупівлі містобудівної документації відповідно до закону, формуючи технічне завдання з усіма необхідними відомостями для укладення договору з розробником;
визначає розробника містобудівної документації шляхом проведення закупівель згідно із законодавством та укладає з ним договір відповідно до вимог цивільного й господарського законодавства;
вносить рішення про розроблення, оновлення або зміну містобудівної документації та відповідну інформацію до Реєстру містобудівної документації Містобудівного кадастру (пункт 42 Порядку №926).
Основний етап розроблення містобудівної документації включає, зокрема:
забезпечення розробника вихідними даними, доступом до реєстрів, інформацією про державні інтереси та результатами містобудівного моніторингу;
надання розробнику картографічної основи у відповідному масштабі, забезпечення її доопрацювання у разі потреби;
проведення розробником аналізу даних і консультацій, узгоджених з замовником, із залученням сторонніх установ;
розробка історико-архітектурного опорного плану під час розроблення генеральних планів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України;
розробка містобудівної документації відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства;
врахування під час розроблення державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад та проєктних рішень містобудівної документації, положень та рішень документів державного планування, і надання пропозицій щодо проєктних показників;
проведення стратегічної екологічної оцінки, підготовка матеріалів для публічних обговорень і погоджень, організація громадських слухань, узгодження містобудівної документації з уповноваженими органами, погодження державних і міжгромадських інтересів на архітектурно-містобудівній раді, передача документації на розгляд цієї ради, її коригування за результатами обговорень і експертизи та оприлюднення фінальних матеріалів на офіційних ресурсах (пункт 43 Порядку №926).
Завершальний етап розроблення містобудівної документації включає:
подання замовником проєкту на експертизу відповідно до "Порядку проведення експертизи містобудівної документації", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 за №548;
погодження розробником проєкту містобудівної документації відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України;
подання замовником проєкту на затвердження сільській, селищній, міській раді;
розгляд та прийняття рішення щодо затвердження проектів містобудівної документації сільською, селищною, міською радою;
внесення розробником даних до Державного земельного кадастру та отримання витягів;
забезпечення виконавчим органом місцевої ради доступу до матеріалів затвердженої містобудівної документації, окрім інформації з обмеженим доступом (пункт 44 Порядку №926).
Таким чином, як слідує зі змісту підпункту 4 пункту 43 Порядку №926, складовою частиною основного етапу розроблення містобудівної документації є також розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства, котрий здійснюється під час розроблення генеральних планів населених пунктів, планувальних рішень генеральних планів населених пунктів у складі комплексних планів, внесених до Списку історичних населених місць України.
Відповідно до пункту 53 Порядку №926, розділ "Історико-архітектурний опорний план" розробляється за окремим завданням, яке є складовою частиною завдання на розроблення комплексного плану або генерального плану населеного пункту і є складовою частиною тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Таким чином, із аналізу наведеного вище по тексту судового рішення слідує, що розроблення (оновлення) містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема генерального плану населеного пункту (історико-архітектурного опорного плану як обов'язкової складової генерального плану населеного пункту) здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний. Підготовчий етап включає в себе прийняття рішення відповідним уповноваженим органом згідно з пунктами 34 та 37 цього Порядку (сільські, селищні, міські ради) щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні. Надалі, під час основного етапу, під час розроблення генеральних планів населених пунктів, планувальних рішень генеральних планів населених пунктів у складі комплексних планів, внесених до Списку історичних населених місць України, здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, державних будівельних норм та інших норм законодавства.
У спірному випадку, постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджено "Список історичних населених місць України", до якого, серед іншого, включено селище Отинія Коломийського району Івано-Франківської області.
Суд погоджується, що зі змісту листів представників позивача, відповідача, Міністерства культури та інформаційної політики України та Управління культури, національностей та релігії Івано-Франківської обласної державної адміністрації наведених вище по тексту судового рішення слідує, що станом на момент звернення представника позивача до суду з цією позовною заявою мала місце багаторічна бездіяльність Отинійської селищної ради стосовно розроблення історико-архітектурного опорного плану селища Отинія.
Водночас, як встановлено судом вище по тексту судового рішення, LII сесією VIII демократичного скликання Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області рішенням від 24.04.2025 №1421-52/2025 "Про розроблення містобудівної документації" вирішено:
- надати дозвіл на оновлення генерального плану селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області та розроблення проекту містобудівної документації Внесення змін до генерального плану селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області та розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту;
- забезпечити здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації у відповідності до вимог чинного законодавства України;
- забезпечити проведення громадських слухань містобудівної документації, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.05.2011 №555 "Про затвердження проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні";
- після завершення проектних робіт, містобудівну документацію надати на розгляд архітектурно-будівельної ради при управлінні містобудування та архітектури департаменту громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації (а.с.77- зворотній бік а.с.77).
Таким чином, на момент прийняття рішення у даній адміністративній справі, відповідачем вжито первинний захід передбачений підготовним етапом оновлення містобудівної документації (прийнято рішення від 24.04.2025 №1421-52/2025 "Про розроблення містобудівної документації").
Суд наголошує, що згідно з пунктом 41 Порядку №926 розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42-44 цього Порядку.
Абзацом 1 пункту 4 підпункту 43 передбачено, що основний етап включає, зокрема: здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства, під час розроблення генеральних планів населених пунктів, планувальних рішень генеральних планів населених пунктів у складі комплексних планів, внесених до Списку історичних населених місць України.
В свою чергу, прийняття рішення відповідним уповноваженим органом згідно з пунктами 34 та 37 Порядку №926 (сільська, селищна, міська ради) щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні передбачено підпунктом 1 пункту 42, тобто першочергово у межах підготовчого етапу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення у даній адміністративній справі, відповідачем вжито першочергові заходи передбачені Порядком №926, спрямовані на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області.
Відтак, беручи до уваги зазначене вище по тексту судового рішення, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені Керівником Коломийської окружної прокуратури Мартинюком Ігорем Івановичем, Коломийська окружна прокуратура Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області не підлягають задоволенню у зв'язку із їх виконанням відповідачем.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог статті 139 КАС України витрати позивача, пов'язані з розглядом даної справи, розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
прокурор: керівник Коломийської окружної прокуратури Мартинюк Ігор Іванович, Коломийська окружна прокуратура Івано-Франківської області, адреса: бульвар Лесі Українки, 47, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, код ЄДРПОУ - 03530483;
позивач 1: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, адреса: вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ - 43220275;
позивач 2: Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, адреса: вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76015, ЄДРПОУ - 33645264;
відповідач: Отинійська селищна рада, адреса: вул. Шевченка, буд. 2, с. Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська обл., 78223, код ЄДРПОУ - 04356705.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.