25 листопада 2025 року Справа № 280/7940/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АРБАЛЕТ ОХОРОНА»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “АРБАЛЕТ ОХОРОНА» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати вимогу № Ю-7332-0801 від 25.04.2025 та вимогу №Ю-7332-0801 від 11.08 2025 про сплату боргу (недоїмки);
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області зарахувати помилково сплачені кошти у сумі 90 096,89 грн, сплачені на рахунок для сплати єдиного податку з юридичних осіб, у рахунок погашення зобов'язань зі сплати ЄСВ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за період з серпня 2024 року по лютий 2025 року підприємство щомісячно перераховувало кошти, які за своїм економічним змістом відповідали зобов'язанням з ЄСВ. Вказує, що суми сплачувались у повному обсязі, у строки, визначені законодавством, і в межах встановленої бази нарахування. Зазначає, що внаслідок технічної помилки під час формування платіжних документів, зокрема невірного зазначення коду класифікації бюджетних доходів (ККДБ) або банківських реквізитів, частина таких платежів була спрямована на рахунок для сплати єдиного податку з юридичних осіб, замість відповідного рахунку для зарахування єдиного соціального внеску. Вказує, що загальна сума таких помилково зарахованих коштів - 90 096,89 грн, що цілком відповідає сумі, зазначеній у вимозі про сплату недоїмки. Стверджує, що таким чином, мова йде не про реальну заборгованість підприємства, а про технічну помилку, яка призвела до некоректного обліку надходжень з боку контролюючого органу. Покликається також, що після виявлення зазначеної розбіжності підприємство, не зволікаючи, вжило всі належні заходи для врегулювання ситуації в межах чинного законодавства. Зокрема, 06.05.2025 року було подано офіційну заяву про зарахування помилково сплачених коштів у рахунок зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску, однак податковий орган залишив скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-7332-0801 від 25 квітня 2025 року без розгляду, а й у не визначений законодавством спосіб виніс нову вимогу про сплату боргу недоїмки щодо нарахування заборгованості з єдиного соціального внеску на ту саму заборгованість що вже була охоплена іншою (попередньою) вимогою Ю-7332-0801 від 25 квітня 2025 року. Вважає вимогу № Ю-7332-0801 від 25.04.2025 та вимогу №Ю-7332-0801 від 11.08 2025 про сплату боргу (недоїмки) протиправними. Тому, просить задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, 10.10.2025 до суду надійшов відзив на позов (вх. №50794), в якому відповідач зазначає, що згідно відображених вище відомостей в інтегрованій картці платника податків ТОВ "АРБАЛЕТ ОХОРОНА" по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (Єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороду за договорами ЦПХ, допомогу по тимчасовій непрацездатності) станом на 31.03.2025 обліковувалась заборгованість у сумі 90 096,89 грн. Вказує, що зазначена сума заборгованості станом на 31.03.2025 вказана в оскаржуваній вимозі від 25.04.2025 № Ю-7332-0801, а також, станом на 31.07.2025 в оскаржуваній вимозі від 11.08.2025 № Ю-7332-0801 та складається із самостійно задекларованих позивачем сум єдиного внеску визначених у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9335686103 від 08.11.2024, №9423113242 від 04.02.2025, №9035577208 від 18.02.2025 та №9055329621 від 07.03.2025. Вважає, що відсутні жодні правові підстави для визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2025 №Ю-7332-0801 та від 11.08 2025 №Ю-7332-0801. Вказує також, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не входить до системи оподаткування та не належить до джерела наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, тому відсутні законодавчі підстави для здійснення повернення помилково та/ або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податків і зборів в рахунок погашення боргу зі сплати ЄСВ. Натомість, перерахування помилково сплачених сум податків в рахунок погашення заборгованості з ЄСВ можливе шляхом подання платником податків заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань на поточний рахунок платника податків в установі банку, та вже після їх повернення спрямувати повернені грошові кошти на погашення заборгованості по ЄСВ. Звертає увагу, що ТОВ «АРБАЛЕТ ОХОРОНА» має не погашений борг, який складає 498 113,00 грн. по податку на додану вартість та 101,5 грн. по податку на прибуток приватних підприємств, тому відсутні правові підстави для зарахування помилково сплачених коштів у сумі 90096,89 грн, сплачених на рахунок для сплати єдиного податку з юридичних осіб, у рахунок погашення зобов'язань зі сплати ЄСВ. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7940/25 без виклику сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “АРБАЛЕТ ОХОРОНА» зареєстроване як юридична особа 31.08.2020 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області з 01.09.2020.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області направлено ТОВ «АРБАЛЕТ ОХОРОНА» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2025 року № Ю-7332-0801, згідно якої станом на 31.03.2025 підприємство має сплатити заборгованість з ЄСВ у сумі 90 096,89 грн.
Також, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області направлено ТОВ «АРБАЛЕТ ОХОРОНА» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2025 року № Ю-7332-0801, згідно якої станом на 31.07.2025 підприємство має сплатити заборгованість з ЄСВ у сумі 90096,89грн.
13.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “АРБАЛЕТ ОХОРОНА» звернулось до Головного управління ДПС у Запорізькій області із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, в якій визначено напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Листом від 02.04.2025 Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомило про відсутність підстав для задоволення заяви.
Заявою від 06.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “АРБАЛЕТ ОХОРОНА» звернулось до контролюючого органу, де просило зарахувати помилково сплаченi кошти у сyмi 90 096,89 грн, сплачені на рахунок сплати єдиного податку з юридичних осiб, у рахунок погашення зобов'язань зi сплати ЄСВ.
Не погодившись із вимогами про сплату боргу (недоїмки), покликаючись на протиправну бездіяльність податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Закон України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ).
Пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) визначає, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.п. 1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з п.п. 1,4 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст.9 Закону №2464-VI , єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п'ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч.5 ст.9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини першої статті 10 цього Закону (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 10 цього Закону, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок податкового органу, відкритий в уповноваженому банку України, або на єдиний рахунок.
Згідно з положеннями ч.7 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок.
Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.
Відповідно до ч.12 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Згідно з пунктом 1 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до абзацу 3 пункту другого розділу VІ Інструкції № 449 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Пунктом 3 розділу VІ Інструкції №449 передбачено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Відповідно до вимог пунктів 7, 8 розділу VІ Інструкції №449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що податковий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Крім того, нормативно-правовими актами не визначається обов'язок податкового органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно відображених в інтегрованій картці платника податків ТОВ «АРБАЛЕТ ОХОРОНА» відомостей по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (Єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороду за договорами ЦПХ, допомогу по тимчасовій непрацездатності) станом на 31.03.2025 обліковувалась заборгованість у сумі 90 096,89 грн (33776,89 (несплачена заборгованість за 2024 рік) + 42240,00 (нарахування за 4 кв. 2024 р.) + 14080,00 (нарахування за січень 2025 р.) + 14080,00 (нарахування лютий 2025 р.) - 14080,00 грн. (сплачені позивачем суми протягом періоду з 01.01.2025 по 31.03.2025) = 90096,89 грн).
Зазначена сума заборгованості складається із самостійно задекларованих позивачем сум єдиного внеску визначених у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9335686103 від 08.11.2024, №9423113242 від 04.02.2025, №9035577208 від 18.02.2025 та №9055329621 від 07.03.2025.
На вказану суму заборгованості станом на 31.03.2025 була сформована оскаржувана вимога від 25.04.2025 № Ю-7332-0801.
Крім того, згідно відомостей відображених в інтегрованій картці платника податків ТОВ "АРБАЛЕТ ОХОРОНА" по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (Єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороду за договорами ЦПХ, допомогу по тимчасовій непрацездатності) станом на 31.07.2025 обліковувалась заборгованість у сумі 90 096,89 грн (90096,89 (заборгованість станом на 31.03.2025) + 14 080,00 (нарахування за березень 2025 р.) + 14 080,00 (нарахування квітень 2025 р.) + 14 080,00 (нарахування травень 2025 р.) + 14 080,00 (нарахування червень2025 р.) - 56 320,00грн (сплачені позивачем суми протягом періоду з 31.03.2025 по 31.07.2025) = 90 096,89 грн). Зазначена сума заборгованості складається із самостійно задекларованих позивачем сум єдиного внеску визначених у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9423113242 від 04.02.2025, №9035577208 від 18.02.2025, №9055329621 від 07.03.2025, №9102919097 від 16.04.2025, №9130326071 вiд 12.05.2025, №9165634845 вiд 11.06.2025 та №9209758214 вiд 16.07.2025.
На вказану суму заборгованості станом на 31.07.2025 була сформована оскаржувана вимога від 11.08.2025 № Ю-7332-0801.
В свою чергу, позивач покликається на те, що за період з серпня 2024 року по лютий 2025 року підприємство щомісячно перераховувало кошти, які за своїм економічним змістом відповідали зобов'язанням з ЄСВ. Проте, внаслідок технічної помилки під час формування платіжних документів, зокрема невірного зазначення коду класифікації бюджетних доходів (ККДБ) або банківських реквізитів, частина таких платежів була спрямована на рахунок для сплати єдиного податку з юридичних осіб. Загальна сума таких помилково зарахованих коштів - 90 096,89 грн.
Зокрема, у платіжних інструкціях №3164 від 18.12.2024 на суму 14080,00 грн, №3234 від 17.01.2025 на суму 14080,00 грн та №3328 від 19.02.2025 на суму 14080,00 грн. у полі «№ рахунку отримувача» зазначено номер рахунку, який призначений для сплати єдиного податку з юридичних осіб, а у платіжних інструкціях №2775 від 19.08.2024 на суму 14080,00 грн, №2879 від 20.09.2024 на суму 14080,00 грн, №2968 від 18.10.2024 на суму 14080,00 грн та №3024 від 19.11.2024 на суму 14080,00 грн у полі «№ рахунку отримувача» зазначено номер рахунку, який призначений для сплати єдиного податку з юридичних осіб, а також у полі «призначення платежу» зазначено код бюджетної класифікації 18050300, що відповідає коду єдиного податку з юридичних осіб.
Такі обставини свідчать, що сплачені підприємством кошти, згідно вказаних платіжних документів були зараховані в рахунок сплати позивачем єдиного податку з юридичних осіб, а не єдиного внеску.
При цьому, позивачем не спростовано наявність у нього недоїмки зі сплати єдиного внеску 90 096,89 грн., доказів її погашення також не надано.
Вказані обставини зумовили обов'язок контролюючого органу у відповідності до норм Закону №2464-VI та Інструкції №449 сформувати та направити оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2025 № Ю-7332-0801 та від 11.08 2025 №Ю-7332-0801.
З вищезазначеного вбачається, що оскаржувані вимоги прийняті контролюючим органом у відповідності до положень законодавства та фактичних обставин.
Щодо вимог зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області зарахувати помилково сплачені кошти у сумі 90 096,89 грн., сплачені на рахунок для сплати єдиного податку з юридичних осіб, у рахунок погашення зобов'язань зі сплати ЄСВ, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 5 ст. 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Згідно п. 13 ст. 9 Закону №2464-VI, суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми єдиного внеску платникам, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, в тому числі тих, які сплачені через єдиний рахунок визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 23 липня 2021 року № 417 (Порядок № 417).
За п. 3 Порядку № 417, помилково сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані не на належний рахунок 3556 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3556 - відповідний небюджетний рахунок за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», відкритий в Державній казначейській службі України.
Пунктами 5 та 6 Порядку № 417 визначено, що повернення коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 Кодексу.
Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Згідно ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі по тексту - Порядок №787), визначено процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).
Відповідно до пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Аналіз зазначених норм законодавства вказує, що повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання здійснюється за таких умов: в разі відсутності у платника податків податкової заборгованості, подання ним заяви про повернення надмірно перерахованих коштів.
Як свідчать матеріали справи, позивачем у березні 2025 року було подано заяву відповідної форми згідно Додатку 1 до Порядку №787 про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, в якій визначено напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку.
В свою чергу, контролюючим органом згідно ст.43 Податкового кодексу України відмовлено у задоволенні такої заяви у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу, що підтверджується ІКП ТОВ «АРБАЛЕТ ОХОРОНА».
Зокрема, як свідчить ІКП ТОВ «АРБАЛЕТ ОХОРОНА» на момент звернення позивача із такою заявою у позивача було не погашено податковий борг у сумі 884 794,09 грн. по податку на додану вартість та 55210 грн. по податку на прибуток приватних підприємств, тому у контролюючого органу дійсно були відсутні підстави для повернення йому помилково сплачених грошових зобов'язань.
Крім того, ТОВ «АРБАЛЕТ ОХОРОНА» зверталось із заявою довільної форми від 06.05.2025 до контролюючого органу, в якій просило зарахувати помилково сплаченi на рахунок сплати єдиного податку з юридичних осiб кошти у сyмi 90 096,89 грн, у рахунок погашення зобов'язань зi сплати ЄСВ.
З приводу таких обставин, суд зауважує, що за приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
Як вказано у ч. 2 та 3 ст. 8 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не входить до системи оподаткування, а кошти, що надходять від сплати ЄСВ та застосування фінансових санкцій відповідно до Закону №2464-VI, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тож, враховуючи те, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не входить до системи оподаткування та не належить до джерела наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, то відсутні законодавчі підстави для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податків і зборів в рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску.
З огляду на викладене, вимоги позивача про зарахування помилково сплачених на рахунок для сплати єдиного податку з юридичних осіб коштів у сумі 90 096,89 грн. на погашення зобов'язань зі сплати ЄСВ є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АРБАЛЕТ ОХОРОНА» (69083, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Святогірська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 43782545) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 25 листопада 2025 року.
Суддя Л.Я. Максименко