(про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду,
зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення)
26 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/33678/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року ухвалено: адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.05.2021 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.05.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
19.07.2022 рішення суду набрало законної сили.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання рішення суду від 17.06.2022 у справі на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області неотриманої пенсії.
В обґрунтування поданої заяви позивач указує, що рішення суду, що ухвалено в цій справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості з пенсії протягом тривалого часу відповідачем не виконується з посиланням на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, чим порушуються пенсійні права позивача та право на виконання рішення суду.
До суду надійшли заперечення на заяву, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви. Зазначає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання територіального органу Пенсійного фонду України здійснити виплату на стягнення такої виплати призведе до зміни суті ухваленого судом рішення з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Судом призначено розгляд заяви на 28.10.2025.
У судове засідання позивач не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Подав клопотання про розгляд заяви за правилами письмового провадження.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не перешкоджає такому судовому розгляду.
З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за їх відсутності та без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглядаючи заяву позивача, суд зважає на таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024 року, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1 та 3 названої правової норми за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою, зокрема для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 року стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнена самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Згідно з розрахунком суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі за судовим рішенням у справі №240/33678/21 позивачу нараховано заборгованість за період з 01.05.2021 по 31.01.2024 у розмірі 181507,74 грн.
Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в цій справі.
Проте, сума такої заборгованості не виплачена через не виділення органу Пенсійного фонду України коштів на її виплату.
Вказане свідчить про наявність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що є підставою для зміни способу або порядку виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 року у справі №240/29110/23.
При вирішенні питання наявності підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд враховує останні правові позиції Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Так, дослідженням судової практики з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 15.09.2025 у справах Вінницького окружний адміністративного суду № 120/3058/21-а, № 120/10355/22 та від 17.09.2025 у справі Житомирського окружного адміністративного суду № 240/2802/23 скасував ухвали про відмову у зміні способу і порядку виконання судових рішень. Задовольнив заяви позивачів та стягнув на користь позивачів нараховані заборгованості з пенсійних виплат.
Крім того, постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №240/6393/23 та від 16.09.2025 № 240/16813/21 ухвали суддів Житомирського кружного адміністративного суду Капинос О.В. та Леміщака Д.М., якими змінено спосіб і порядок виконання судових рішень у вказаних справах з зобов'язального характеру на стягнення, залишено без змін.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.
Суд доходить висновку про часткове задоволення заяви, оскільки згідно розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі за судовим рішенням у справі №240/33678/21 позивачу нараховано заборгованість за період з 01.05.2021 по 31.01.2024 у розмірі 181507,74 грн, а тому відсутні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення на "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховане за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі №240/33678/21 за період з 01.05.2021 по 31.10.2021 та з 01.04.2022 по 31.12.2023 роки, як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру підвищення до пенсію, передбачене статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 182847,74 грн».
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану та невиплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.05.2021 по 31.01.2024 у розмірі 181507,74 грн (сто вісімдесят одна тисяча п'ятсот сім гривень 74 копійки).
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.А. Липа