Справа № 619/5502/25 Головуючий суддя І інстанції Калиновська Л.В.
Апеляційне провадження № 33/818/1786/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП
21 листопада 2025 року м.Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
Постановою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.09.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.
Постановою встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.09.2025 ДНХ-4590 ОСОБА_1 02.09.2025 о 21 год. 30 хв. під час виконання службових обов'язків, перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.09.2025 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що висновки суду, що викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки 02.09.2025 він не виконував бойових розпоряджень в стані алкогольного сп'яніння та мав два дні відпочинку після виконання бойового завдання. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, а лише наполягав на проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що 05.09.2025 він втратив свої особисті речі, у тому числі і телефон, у зв'язку з чим він не отримував сповіщення на номер мобільного телефону, що зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи, а тому його не було повідомлено належним чином про місце, дату та час судового розгляду в суді першої інстанції.
До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 також просив поновити йому пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.09.2025, посилаючись на те, що він є військовослужбовцем, постійно виконує бойові завдання, судовий розгляд в суді першої інстанції було проведено за його відсутності та останній не був повідомлений про дату і місце судового розгляду, а про існування оскаржуваної постанови йому випадково стало відомо, а тому він не мав об'єктивної можливості подати апеляційну скаргу у строк, передбачений чинним законодавством.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи ОСОБА_1 , який повністю підтримав свою апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення подану апеляційну скаргу, з наступних підстав.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
За таких обставин, згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено об'єктивних відомостей, які спростовують висновки суду щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Зокрема, цих обставин також не встановлено і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови.
Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного розгляду.
Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема за виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами обов'язків військової служби в стані сп'яніння.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме відомостями: протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-4590 від 02.09.2025 (а.с.3-5); акту № 1671 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу (а.с.7); роздруківки тесту на алкоголь, проведеного за допомогою приладу «Алкофор 507» від 02.09.2025 (а.с.6); письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.09.2025 (а.с.8); копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 (а.с.9); витягу із Наказу №24дск від 30.12.2024 (а.с.11).
З відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-4590 від 02.09.2025 вбачається, що він складений у відповідності до ст.ст. 254-256 КУпАП, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та який особисто підписав останній (а.с.3-5).
Зокрема, 02.09.2025 о 21 год. 30 хв. молодший лейтенант ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , представниками Військової служби правопорядку (далі - ВСП) у стані алкогольного сп'яніння, під час виконання службових обов'язків. В подальшому молодшого лейтенанта ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням газоаналізатору АлкоФор 507, серійний номер IUMB80026, тест №00039, час: 21:40:19, результат складає 1,76 проміле. Відповідно до акту медичного обстеження молодший лейтенант ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП (а.с.3).
При цьому, відповідно до цього протоколу, у ньому зазначені права за ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, з положеннями яких ОСОБА_1 було особисто ознайомлено, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі (а.с.4).
Крім того, ОСОБА_1 у цьому протоколі зазначив, що свою провину не визнає, але не вказував щодо незаконних дій працівника ВСП (а.с.5).
Згідно відомостей копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 , молодший лейтенант ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді командира стрілецького взводу у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.2-3).
Окрім цього, з відомостей акту № 1671 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду за допомогою технічного засобу «АлкоФор 507», серійний номер IUMB80026, складає 1,76 проміле. Огляд проведено у зв'язку із встановленням у ОСОБА_1 наступних ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини; порушення координації рухів; порушення мови; різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден, що засвідчив особистим підписом (а.с.7).
З роздруківки технічного засобу «Алкофор 507» від 02.09.2025, вбачається, що 02.09.2025 о 21 год. 40 хв. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Алкофор 507» (серійний номер IUMB80026, тест №00039) та результат огляду складає 1,76 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі роздруківки (а.с.6).
При цьому, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечую факту проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Алкофор 507» у ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.09.2025, останній зазначив, що з протоколом не згоден та свою вину не визнає. Бажає бути присутнім у судовому засіданні (а.с.8).
Натомість, само по собі пояснення щодо незгоди ОСОБА_1 з відомостями протоколу свідчить про наявність суб'єктивної думки особи, оскільки матеріали справи мають достатню сукупність відомостей, що походять з різних джерел та спростовують такі твердження апелянта.
Згідно відомостей витягу із Наказу від 30.12.2024 №24дск начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , складання протоколів про адміністративне правопорушення, вчинені військовослужбовцями, мають право посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 за списком (а.с.11).
Також апеляційний суд зауважує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено 02.09.2025 о 21 год. 40 хв. в присутності двох свідків, про що свідчить їх особистий підпис в акті огляду на стан алкогольного з використанням спеціального технічного засобу №1671 від 02.09.2025, а тому відсутні будь-які порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга та твердження ОСОБА_1 в цій частині, на переконання суду апеляційної інстанції, є безпідставними та необґрунтованими.
Апеляційний суд бере до уваги, що протокол про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, складений відповідно до вимог Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення № 329 від 23.10.2021 (далі - Інструкція № 329 від 23.10.2021), у тому числі щодо зазначення у ньому дати і місця його складання, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка його склала; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, зафіксовані у ньому відомості узгоджуються із сукупністю інших доказів, тому суд доходить висновку, що цей документ складений у передбачений законодавством спосіб.
Крім того, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 , не погоджуючись з результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Алкофор 507» у - ХЗВ ВСП, наполягав на проведенні відповідного огляду у закладі охорони здоров'я, повністю спростовуються матеріалами справи, а саме відомостями:
- акту № 1671 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, з якого вбачається, що у графі «З результатами згоден» міститься особистий підпис ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень ОСОБА_1 щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння акт № 1671 не містить (а.с.7);
- роздруківки технічного засобу «Алкофор 507» від 02.09.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлено з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, який складає 1,76 проміле (а.с.6);
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-4590 від 02.09.2025, згідно якого, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 особисто зазначив, що свою провину не визнає. При цьому, ОСОБА_1 не вказував на будь-які порушення щодо проведеного огляду, у тому числі, вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я (а.с.5);
- письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.09.2025, в яких останній не зазначав про порушення порядку проведення огляду та про його вимогу щодо доставлення до закладу охорони здоров'я (а.с.8).
При цьому, твердження ОСОБА_1 , які він надавав під час апеляційного розгляду про те, що працівники ВСП проводили його огляд на стан алкогольного сп'яніння після події дорожньо-транспортної пригоди, на переконання апеляційного суду, є необґрунтованими та неспроможними, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів.
Цих доказів не надано ОСОБА_1 і суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції також бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями офіцера відділення Організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_3 , капітана ОСОБА_3 , який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ДНХ-4590 від 02.09.2025, та посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , який провадив огляд ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_4 на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом і не звертався зі скаргами на дії цих посадових осіб до їх керівництва або до вищого військового керівництва, в порядку ст.267 КУпАП, хоча апелянт мав для цього достатньо часу.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів із заявою, в порядку ст.214 КПК України, щодо внесення відомостей до ЄРДР з метою порушення кримінального провадження за фактом фальсифікації матеріалів цієї справи та перевищенні своїх службових повноважень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час апеляційного розгляду, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду цієї справи, досліджуючи апеляційні доводи, апеляційним судом двічі з'ясовано та встановлено, що ОСОБА_1 не має відомостей та тверджень щодо фальсифікації матеріалів цієї справи капітаном ОСОБА_3 або іншими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у ІНФОРМАЦІЯ_4 , складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-4590 від 02.09.2025 за ч.3 ст.172-20 КУпАП та адміністративних матеріалів за цим протоколом.
Апеляційний суд також зазначає, що сторона захисту не заявляла будь-яких клопотань про виклик та допит свідків у цій справі з метою підтвердження версії ОСОБА_1 про порушення порядку огляду, встановленого ст.266-1 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є необґрунтованими.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, відсутні докази, що ОСОБА_1 наполягав на проведенні його огляду на стан сп'яніння саме у закладі охорони здоров'я та був позбавлений можливості проходження такого огляду.
Також суд зауважує, що ОСОБА_1 не заперечує факту проведення його огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу «Алкофор 507».
Згідно відомостей роздруківки від 02.09.2025 (тест №00039), остання дата калібрування технічного засобу «Алкофор 507», серійний номер IUMB80026, є 27.06.2025, тобто майже за два місяці до проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а саме 02.09.2025 (а.с.6).
Відповідно до п.4 Розділу ІІ Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 16.04.2025 № 241 (далі - Порядок, затверджений Наказом Міністерства оборони України 16.04.2025 № 241), установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цього Порядку уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу, показники якого після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, чинним законодавством України для військовослужбовців Збройних Сил України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові - 0,2 проміле, при наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з цим, за наслідками проведеного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Алкофор 507», який проходив калібрування за два місяці до проведення огляду у цій справі, встановлено, що результат огляду становить 1,76 проміле.
Крім того, результат огляду ОСОБА_1 за допомогою «Алкофор 507» та цифровий показник, що складає 1,76 проміле, на переконання апеляційного суду, в будь-якому випадку унеможливлює наявність похибки технічного засобу, яка об'єктивно могла вплинути на результати огляду, оскільки встановлений вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 значно перевищує допустиму норму, встановлену Порядком, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 16.04.2025 № 241.
Тобто, цифровий показник - 1,76 проміле, що майже в 9 разів перевищує допустиму норму вмісту алкоголю в крові, об'єктивно свідчить про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та у суду відсутні підстави вважати, що такий цифровий показник може бути викликаний похибкою.
Більш того, ОСОБА_1 не зазначено обґрунтованих доводів про те, яким чином огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я міг би захистити його права чи спростувати обставини, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДНХ-4590 від 02.09.2025.
За таких обставин, проведений 02.09.2025 о 21 год. 40 хв. огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у ХЗВ ВСП не є таким, що проведений з порушенням будь-яких положень ст. 266-1 КУпАП, у зв'язку з чим не може бути визнаний недійсним.
Твердження ОСОБА_1 про те, що 02.09.2025 він не виконував службових обов'язків на момент його виявлення та доставлення до ХЗВ ВСП для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційним судом не приймається, оскільки відповідних відомостей, які б це спростовували, стороною захисту не надано, у зв'язку з чим доводи апелянта також є необґрунтованими та безпідставними.
Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , безперешкодно міг отримати від свого безпосереднього командира чи командування військової частини, де він проходить військову службу, довідку про те, що 02.09.2025 він не виконував обов'язків військової служби, але цього так і не зробив, намагаючись перекласти на суд функції захисту шляхом власного пошуку та збирання доказів на підтвердження доводів його апеляційної скарги, що є неприпустимим.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції його права на захист через проведення судового розгляду за його відсутності, на переконання апеляційного суду, такі твердження апелянта також є суб'єктивними та необґрунтованими, з наступних підстав.
Як вбачається з відомостей письмової заявки ОСОБА_1 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, від 02.09.2025, що адресована на ім'я голови Дергачівського районного суду Харківської області, ОСОБА_1 просив надсилати йому судові повістки, повідомлення в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення на його номер мобільного телефону: НОМЕР_3 . При цьому, в цій заявці також зазначено, що ОСОБА_1 зобов'язується повідомити про зміну номеру мобільного телефону та обставини, які перешкоджатимуть отриманню SMS-повідомлень. Зазначена заявка містить особистий підпис ОСОБА_1 (а.с.10).
При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що стороною захисту не надано суду доказів щодо фальсифікації матеріалів справи, про що зазначалося вище.
16.09.2025 справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП надійшла до Дергачівського районного суду Харківської області.
Згідно відомостей довідок про недоставлення SMS від 17.09.2025, SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» від 17.09.2025 по справі №619/5502/25 сформовано 17.09.2025 о 10:28:24 та о 15:27:33 одержувачу ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , але ці повідомлення не були доставлені через те, що абонент тимчасово недоступний (а.с.16, 17).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
При цьому, перевіряючи апеляційній доводи ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції керується практикою ЄСПЛ, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в якому наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року).
Належить також врахувати, що ОСОБА_1 зобов'язувався повідомити Дергачівський районний суд Харківської області про зміну свого номеру мобільного телефону, про свідчить відомості заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, від 02.09.2025 (а.с.10).
Окрім цього, ОСОБА_1 був обізнаний про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-4590 від 02.09.2025 та про місце розгляду справи, у зв'язку з чим він не був процесуальної можливості повідомити Дергачівський районний суд Харківської області про втрату свого номеру мобільного телефону.
Разом з цим, судом першої інстанції повідомлявся ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.14, 15).
Отже, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про те, що справа щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП перебуває на розгляді Дергачівського районного суду Харківської області, апеляційний суд дійшов висновку, що у нього була можливість своєчасно дізнатись про стан судового провадження ,а судом першої інстанції виконані усі можливі процесуальні заходу щодо виклику особи в судове засідання.
Крім того, належить врахувати, що судом апеляційної інстанції прийнято до розгляду подану апеляційну скаргу на постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.09.2025 та під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 особисто приймав участь в режимі відеоконференції з метою повного, всебічного розгляду апеляційної скарги та дотримання процесуального права на захист.
Судом апеляційної інстанції також надано стороні захисту достатньо часу для подання нових доказів у справі на підтвердження версії апелянта щодо незаконності і необґрунтованості оскаржуваної постанови.
Разом з цим, ОСОБА_1 цією процесуальною можливістю не скористався та не надав суду нових доказів, які могли спростувати висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній постанові, у зв'язку з чим апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою та безпідставною.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 , які він зазначив в апеляційній скарзі та підтримав під час апеляційного розгляду, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Отже, під час апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
За таких обставин, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП та відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Отже, апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції, у повній відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі ОСОБА_5 , не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 - задовольнити, поновивши цей процесуальний строк.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков