25 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 643/10071/24
провадження № 22-ц/818/4109/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська ради,
третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лук'янова Олена Борисівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 року у складі судді Тимош О.М.,-
У вересні 2024 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити факт її постійного проживання разом із матір'ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 1998 року і по момент смерті матір ОСОБА_4 проживала разом з позивачем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира була спільною сумісною власністю родини ОСОБА_6 . Таким чином, матір мала 1/4 частку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
22.06.2017 матір позивача на підставі договору дарування подарувала дочці свою частку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В цей же день, 22.06.2017, матір позивача разом з сином позивача ОСОБА_7 купили квартиру за адресою: АДРЕСА_2 в рівних частках, кожному по 1/2 частини.
У зв'язку з тим, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано чотири особи і сплата комунальних послуг була великою, матір позивача знялася з реєстрації та прописалася у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , проте залишилась проживати у квартирі що подарувала дочці. Таким чином, матір фактично постійно проживала з позивачем, але зареєстрована була за іншою адресою. Після смерті матері позивача відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частки в праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вважала, що є такою, що прийняла спадщину оскільки проживала із спадкодавцем на час її смерті, тому не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
16.08.2024 позивач звернулася до приватного нотаріуса ХМНО для заведення спадкової справи після померлої матері.
28.08.2024 нотаріус Лук'янова О. Б. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що спадкоємець ОСОБА_1 не проживала зі спадкодавцю ОСОБА_4 на момент смерті померлої, так як вони мали різні адреси реєстрації проживання.
Тому позивач вимушена звернутися до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 .
Рішення мотивовано тим, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість висновків суду просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не надав належної оцінки наданим позивачкою доказам у справі, як наслідок неповно встановив обставини та зробив висновки що не відповідають дійсним обставинам у справі та вимогам закону. На момент смерті спадкодавця, позивач постійно проживала з нею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями про оплату спадкодавцем комунальних послуг за цією адресою та показаннями свідків. В квитанціях за оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , платником зазначено саме ОСОБА_4 , що свідчить про проживання матері позивача ОСОБА_4 , саме за цією адресою разом із позивачем. На вказані обставни суд не надав правової оцінки. Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем. 01.10. 2023 року вона мати позивача ОСОБА_4 поїхала до онука ОСОБА_7 який жив за адресою: АДРЕСА_2 , допомогти йому з приготуванням їжі та господарством і там раптово померла. Всі дії щодо поховання матері та замовлення ритуальних послуг здійснювала позивач, що підтверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.11.1965, батьками ОСОБА_9 зазначені ОСОБА_10 - батько та ОСОБА_11 - мати (а. с. 13).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00046032306 від 17.07.2024 вбачається, що 18.01.1974 Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції складено актовий №106 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_6 » (а.с.22).
З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харкові (а.с.16).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 09.10.2023 Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові (а.с.10).
Згідно з довідкою начальника сектору по реєстрації шлюбів ОСОБА_13 від 05.10.1999, міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 22.06.1984 зареєстровано шлюб, актовий запис №1285 (а.с.24).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії № НОМЕР_3 виданим 28.12.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Охтирського районного управління юстиції Сумської області шлюб, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 розірвано (а.с.23).
Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 виданим 26.08.2000 Московським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Харкова ОСОБА_15 зареєструвала шлюб з ОСОБА_16 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини зазначено « ОСОБА_17 » (а.с.25).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №78028270 від 16.08.2024 приватним нотаріусом Лук'яновою О. Б. зареєстровано спадкову справу №53/2024 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.11).
Постановою приватного нотаріуса Лук'яновою О. Б. №112/02-31 від 28.08.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на час смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_1 не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на момент звернення ОСОБА_1 строк, встановлений ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 вичерпаний (а.с.12).
Згідно з актами на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення ЧП «Мелешков» №003336 від 08.10.2023, №0010 від 08.10.2023 замовник ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 замовила ритуальні послуги на поховання ОСОБА_4 (а.с.14,15).
Відповідно до договору дарування №1711 від 22.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лук'яновою О. Б., ОСОБА_4 та ОСОБА_7 передали безоплатно у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 прийняла як дарунок 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 (а.с.17).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що відповідно до договору дарування 1711 від 22.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лук'яновою О. Б., ОСОБА_1 є власником 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).
Згідно з договором купівлі-продажу №1706 від 22.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лук'яновою О. Б., ОСОБА_4 та ОСОБА_7 придбали кожний по 1/2 частці квартиру АДРЕСА_4 (а.с.19-20).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_4 належить 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 22.06.2017 (а.с.21).
Ухвалою суду від 13.09.2024 витребувано матеріали спадкової справи №53/2024 з яких вбачається, що 16.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса ХМНО Лук'янової О. Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.45).
16.08.2024 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової О. Б. звернувся ОСОБА_18 із заявою, у якій повідомив, що є спадкоємцем за законом після смерті матері, разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживав, заяву про прийняття спадщини в установлені строки не подавав, за продовженням цього строку до суду не звертався та звертатися не буде, тому вважає себе таким, що не прийняв спадщину (а.с.46).
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, станом на 07.10.2023 ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 сама (а.с.52);
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача (а.с.6-8).
Крім того, в матеріалах спадкової справи міститься інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.47); витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи №53/2024 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.48); інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с.49-50); копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с.51); копія паспорта, картка платника податків ОСОБА_1 (а.с.53-54, 55); копія паспорта ОСОБА_18 (а.с.56-57); копія свідоцтва про народження ОСОБА_18 (а.с.58); копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 (а.с.59); копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 (а.с.60); копія свідоцтва про смерть ОСОБА_10 (а.с.61); витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (а.с.62); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 (а.с.63); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_19 , де матір'ю зазначена ОСОБА_11 (а.с.64-65); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 (а.с.66-67); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (а.с.68-69); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_20 , де матір'ю зазначена ОСОБА_11 (а.с.70-72); договір купівлі-продажу квартири №1706 від 22.06.2017 (а.с.73-74); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №90318446 від 22.06.2017 (а.с.75); запит до ГУ ПФУ в Харківській області (а.с.76); лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.09.2024 (а.с.77); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.78-79); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_10 (а.с.80-81); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану (а.с.82); інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78151245 від 28.08.2024 (а.с.83); заява ОСОБА_1 від 28.08.2024 про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом (а.с.84); постанова приватного нотаріуса ХМНО Лук'янової О. Б. про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.87); запит приватного нотаріуса ХМНО Лук'янової О. Б. до Запорізького обласного державного нотаріального архіву (а.с.88); архівна довідка №1143/01-21 від 09.09.2024 (а.с.89).
Згідно пояснень свідка ОСОБА_21 вона є дружиною брата позивача, померла ОСОБА_4 - її свекруха, з якою у неї були добрі відносини. З братом позивача 28 років перебувають у шлюбі. ОСОБА_4 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та інколи на Салтівському шосе, де і померла. Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він є братом позивача та сином померлої ОСОБА_4 , подав відмову від спадщини на користь сестри, яка більше доглядала за матір'ю, у нього з дружиною є квартира. Його мати все життя проживала за адресою: АДРЕСА_1 , він проживав за цією же адресою до 25 років. Сестра прописала бабусю до свого сина, якому купила квартиру по Салтівському шосе. Останній рік ОСОБА_4 інколи проживала по Салтівському шосе. Вона проживала і там, і там. Коли матір була зареєстрована по Салтівському шосе не пам'ятає, зазначив, що це було до війни. До матері приїздив по двох адресах, раз в один-два місці. Допитана в судовому засіданні ОСОБА_22 пояснила, що вона є сусідкою позивача та померлої ОСОБА_4 , жили в одному під'їзді. З ОСОБА_4 жили в одному будинку з 1976 року, а коли купила дочка квартиру ОСОБА_4 їздила то до онука на Салтівське шосе, то з дочкою жила. ОСОБА_4 поїде на квартиру по Салтівському шосе, побуде там тиждень та повернеться назад. ОСОБА_4 їздила провідати онука, на пр. Ювілейному більше була. Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем вони сусіди. З 1976 року вони проживали з ОСОБА_24 , її матір'ю, батьком на одному поверсі, були у гарних стосунках. Купили квартиру по Салтівському шосе біля «Класу» і ОСОБА_4 переїхала туди, зробили ремонт та переїхала у 2017 році, та проживала там з онуком до її смерті. До квартири на АДРЕСА_5 приходила в гості. Пенсію перевила на ту адресу. ОСОБА_25 ходила до матері та провідувала її в квартирі по Салтівському шосе. ОСОБА_4 там подобався район та бабусь вона знайшла під під'їздом. Допитаний свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що позивач - його сусідка, ОСОБА_4 - сусідка, мама позивача. За адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 проживала, вона появлялася, до смерті ОСОБА_4 довгенько її не бачив, за рік-два. Чув, що ОСОБА_4 переїхала від жінок під під'їздом. В суді першої інстанції свідок ОСОБА_27 яка пояснила, що проживає з позивачем в одному під'їзді з 1976 року, ОСОБА_4 - мама позивача також проживала за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 проживала разом з ОСОБА_1 в цій квартирі. Син ОСОБА_4 не проживав з ними. ОСОБА_28 спілкувалися на лавочці біля під'їзду. Свідок не знає коли ОСОБА_4 пішла на пенсію, повідомила, що ОСОБА_4 померла у 2022 році у внука, до якого поїхала допомогти по хазяйству. Про смерть ОСОБА_4 дізналася від ОСОБА_29 , коли вона поминала матір. ОСОБА_4 ходила часто онука провідувати. Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні пояснила, що вона є подругою позивача з дитинства з 1975 року, як заселилися в будинок. ОСОБА_4 знала, це мама позивача. ОСОБА_4 проживала по АДРЕСА_1 , свідок зустрічала ОСОБА_4 на вулиці, в квартирі, коли приходила в гості, вона була вдома. Алла говорила, що ОСОБА_4 ходила до онука на Салтівське шосе, їй там стало погано. Свідок знала, що ОСОБА_4 ходила до онука в гості.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, чинній на час відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Тлумачення статті 29 ЦК України у поєднанні зі статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у відповідній редакції та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII дає підстави для висновку, що постійне місце проживання громадян України може бути підтверджено як відміткою у паспорті, так і іншими документами згідно із статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Зазначене викладене в ухвалі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), постановах Верховного Суду: від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18), від 20 жовтня 2021 року в справі № 314/652/20 (провадження № 61-2611св21).
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Згідно з наявними у справі доказами, ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично за цією адресою не проживала. Даний факт підтверджується показами свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_22 , ОСОБА_27 та ОСОБА_32 , які зазначили, що ОСОБА_4 мешкала разом із донькою ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де вела спільне господарство, перебувала під її доглядом та отримувала необхідну допомогу.
Також судом враховано, що син спадкодавиці - ОСОБА_18 - у своїй заяві приватному нотаріусу від 16.08.2024 року зазначив, що на момент відкриття спадщини з матір'ю не проживав, спадщину не приймав і звертатися за її прийняттям не буде, при цьому в судовому засіданні першої інстанції зазначив, що сестра - ОСОБА_1 - доглядала за матір'ю до її смерті.
Крім того, матеріали справи містять докази того, що саме ОСОБА_4 утримувала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в якій постійно проживала та зареєстрована позивач у справі.
Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження того, що позивач, яка є єдиним спадкодавцем за законом після смерті матері, на день смерті останньої постійно проживала зі спадкодавцем та вела з нею спільне господарство.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що суд не надав належної оцінки наданим позивачем доказам та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Царьова Романа Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 25.11.2025.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук