Іменем України
25 листопада 2025 року
м. Харків
справа №484/6985/24
провадження № 22-ц/818/3546/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 квітня 2025 року, постановлене суддею Каращуком Т.О.
У грудні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №596184 від 04.02.2023 року у розмірі 124164,80 грн. та вирішити питання про стягнення судових витрат.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не доведено обставини справи, з доданих до позову доказів не підтверджено надання кредитних коштів, та відсутні документи, що підтверджують факт переказу коштів та докази ознайомлення з правилами надання кредиту. Суд не дав оцінку наданим позивачем доказам. Тому рішення суду підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Наголошує, що позивач не довів факту надання коштів.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.
Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №596184 від 04.02.2023 року.
Вказаний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 14200 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірах передбачених цим договором строком на 308 днів.
Згідно п.1.1 укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаним при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до п.1.5 Договору стандартна процента ставка становить 2,2% в день.
Пунктом 1.7 Договору передбачено, що орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладання договору за стандартною ставкою становить 47541,10 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 69762,52% річних.
Згідно п.1.8.1 орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 1.81. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 124164,80 грн.
Згідно п.2.1 кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.2.2 Договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох днів з моменту укладання цього Договору.
Вказаний кредитний договір ОСОБА_1 , підписав за допомогою електронного цифрового підпису за допомогою одноразового ідентифікатора.
Окрім того, ОСОБА_1 , за допомогою того ж електронного підпису, підписав додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 596184, яким між ним та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» затверджено графік платежів та паспорт споживчого кредиту.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14200,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується копією інформаційної довідки від 30.10.2024 року.
01.02.2024 року між ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладено договір факторингу №21062024, яким ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передав ТОВ ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» права вимоги за грошовим зобов'язанням.
Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу №596184 від 04.02.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передав, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняв реєстр боржників кількістю 11550, після чого, з урахуванням пункту 8.3 договору факторингу від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
З витягу реєстру боржників від 21.06.2024 року вбачається, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором №596184 від 04.02.2023 року у загальній сумі заборгованості 124164,80 грн до ОСОБА_1 .
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №596184 від 01.02.2023 року у сумі 124164,80 грн, з яких 14200,00 грн - тіло кредиту, 109964,80 грн - відсотки.
Отже, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №596184 від 04.02.2023 року до ОСОБА_1
06 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на поштову адресу відповідача претензію про погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 596184 від 04.02.2023 року, в якій також повідомило про відступлення йому прав вимоги за вказаним кредитним договором первісним кредитором.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «Селфі Кредит» за договором про надання споживчого кредиту № 596184 від 04.02.2023 року до позивача у справі.
Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є правонаступником позикодавця ТОВ «Селфі Кредит» за кредитним договором № 596184 від 04.02.2023 року, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 ..
Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості та надано термін для добровільного врегулювання позивачем зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6ЦК України сторони вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статей 526, 527, 530ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.
Згідно зі ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.ст. 525, 526ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 2 ст.615ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до п.5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Відповідно до ч. 4 ст.11Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
04 лютого 2023 року ОСОБА_1 підписав договір про споживчий кредит № 596184.
В підписаному договорі сторони передбачили всі істотні умови кредитного договору.
Строк кредитування 308 днів (п.1.4. Договору).
Відповідно до п.1.5 Договору стандартна процента ставка становить 2,2% в день.
Пунктом 1.7 Договору передбачено, що орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладання договору за стандартною ставкою становить 69762,52,10 % річних.
Згідно п.2.1 кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.2.2 Договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох днів з моменту укладання цього Договору.
Окрім того, ОСОБА_1 , за допомогою того ж електронного підпису, підписав додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 596184, яким між ним та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» затверджено графік платежів та паспорт споживчого кредиту.
Згідно листа ТОВ «Пейтек» вбачається, що ТОВ "Селфі Кредит" свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 14200, 00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , яка зазначена у кредитному договорі (а.с.50).
Відповідно до повідомлення АТ КБ «Приват Банк'на імя ОСОБА_1 ємітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 04.02.2023 року здійснено переказ коштів на суму 14200,00 грн. (а.с.101).
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Отже, у зв'язку з наявністю заборгованості за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом саме про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є обраним позивачем способом захисту свого порушеного цивільного права, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов'язкових платежів.
ТОВ « Фінансова компанія «Кредит Капітал», заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом та комісії, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 04.02.2023 року по 22.01.2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.
Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості позивача, колегія суддів вважає, що заборгованість за кредитним договором складає 1241464,80 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14200,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає в розмірі 109964,80 грн.
Суд першої інстанції, не звернув уваги на вищевказані докази та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі..
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 124164,80 грн (14200,00 грн-тіло кредиту та 109964,80 грн -відсотки).
Посилання відповідача на недоведеність факту надання кредитних коштів спростовується наявними у справі доказами. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовом становить 2422,40 грн, за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції становить 3633,60 грн. (а.с. 77, 149).
Сума судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Кредит Капітал», становить 6056,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» задовольнити.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №596184 від 04.02.2023 року в розмірі 124164,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6056,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст постанови складено 26.11.2025