Іменем України
25 листопада 2025 року
м. Харків
справа №636/5431/24
провадження №22-ц/818/4688/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання виконавчого листа документа, що не підлягає виконанню за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Оболєнської С.А., -
У травні 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 червня 2025 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, по цивільній справі № 636/5431/24 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесених витрат на оплату правничої допомоги, пов'язаної з подачею до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у розмірі 10000,00 грн - відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову, якою задовольнити вимоги заявника в повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року позов ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 29.09.2017 року таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в дохід держави у розмірі 2422,40 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату правничої допомоги, пов'язаної з подачею до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у розмірі 10 000,00 грн. АТ КБ «ПриватБанк» в добровільному порядку виконало рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року наступним чином, рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 01.07.2013 року по справі №2011/21142/12 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAFQG201270008 від 01.08.2007 року у розмірі 3392.96 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ від 26.10.2012 року складає 27119 грн 99 коп. та судові витрати. Стягнуто солідарно з ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" у Дзержинському районі м. Харкова та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 200 (двісті) гривень. Враховуючи те, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.07.2013 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі і зазначене рішення суду набрало законної сили, можна зробити висновок про те, що вимоги за сутністю є безспірними, зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав. АТ КБ “ ПриватБанк » було підготовлено та направлено ОСОБА_3 повідомлення про зарахування зустрічних вимог за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року по справі № 636/5431/24. Враховуючи вказане вище, в якості добровільного виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року проведено взаємозалік на суму 7700,00 грн (10000,00 грн згідно судового рішення за вирахуванням 18 % - ПДФО та 5 % - військового збору).
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 22.04.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_3 поштовим зв'язком направлена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, однак доказів надання останньою згоди АТ КБ «ПриватБанк» щодо зарахування зустрічних однорідних вимог суду не надано, що свідчить про відсутність узгодженості між сторонами з даного питання та про наявність спору стосовно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, що, у свою чергу, виключає припинення зобов'язання зарахуванням. Крім того, судом встановлено, що виконавчий лист у справі № 636/5431/24 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судових витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, взагалі не видавався. Підстав для задоволення заяви не вбачається.
Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року позов ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 29.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, реєстровий в реєстрі №14636, про стягнення з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» не сплачену за Кредитним договором №HAFOG201270008 від 01.08.2007 року суму заборгованості у розмірі 3879,72 доларів США, що на момент вчинення виконавчого напису становило 100407,15 грн, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в дохід держави у розмірі 2422,40 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату правничої допомоги, пов'язаної з подачею до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у розмірі 10000,00 грн.
Даних про видачу виконавчого листа, матеріали справи не містять.
Крім того, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.07.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAFQG201270008 від 01.08.2007 року у розмірі 3392.96 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ від 26.10.2012 року складає 27119 грн 99 коп. та судові витрати. Стягнуто солідарно з ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" у Дзержинському районі м. Харкова та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAFQG201270008 від 01.08.2007 року у розмірі 200 (двісті) гривень.
Рішення набрало законної сили.
Даних про виконання зазначеного рішення, матеріали справи не містять.
З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_3 поштовим зв'язком направлена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Як на підставу вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року позов ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 29.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, реєстровий в реєстрі №14636, про стягнення з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» не сплачену за Кредитним договором №HAFOG201270008 від 01.08.2007 року суму заборгованості у розмірі 3879,72 доларів США, що на момент вчинення виконавчого напису становило 100407,15 грн, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в дохід держави у розмірі 2422,40 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату правничої допомоги, пов'язаної з подачею до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у розмірі 10 000,00 грн. АТ КБ «ПриватБанк» в добровільному порядку виконало рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року, на підтвердження чого до заяви надаються відповідні докази. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 01.07.2013 року по справі №2011/21142/12 позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAFQG201270008 від 01.08.2007 року у розмірі 3392.96 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ від 26.10.2012 року складає 27119 грн 99 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 273 грн, судові витрати пов'язані з публікацією пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 242 грн. 40 коп. Стягнуто солідарно з ТОВ "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" у Дзержинському районі м. Харкова та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAFQG201270008 від 01.08.2007 року у розмірі 200 (двісті) гривень. Враховуючи те, що у червні 2013 року Банк звертався до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка становила 3392.96 доларів США та 01.07.2013 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №2011/21142/12, позовні вимоги задоволені в повному обсязі і зазначене рішення суду набрало законної сили, можна зробити висновок про те, що вимоги за сутністю є безспірними, зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав. АТ КБ “ ПриватБанк » було підготовлено та направлено ОСОБА_3 повідомлення про зарахування зустрічних вимог за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року по справі № 636/5431/24. Враховуючи вказане вище, в якості добровільного виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року проведено взаємозалік на суму 7700,00 грн (10000,00 грн згідно судового рішення за вирахуванням 18 % - ПДФО та 5 % - військового збору).
Згідно вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Частинами 1,2,3 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Згідно з частиною третьою статті 431 ЦПК України виконавчий лист є виконавчим документом.
Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.2 ст.432 ЦПК України).
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.
Верховний Суд України у постанові, від 22 березня 2017 року, по справі № 755/6665/15-ц, зазначив, що ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження та реалізації громадянином його «права на суд», гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, то зазначене судове рішення перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд» та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч.1, 2 ст. 598 ЦК України).
Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку з чим Банком в добровільному порядку було виконано рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року, судовою колегією не приймаються.
АТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження вказаного факту надав до суду першої інстанції було надано лише копію листа на ім'я ОСОБА_3 про зарахування зустрічних вимог за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 13.02.2025 року по справі № 636/5431/24.
За змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
В розумінні статті 601 ЦК України, спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що однією з важливих умов для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань.
З матеріалів справи убачається, що 22.04.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_3 поштовим зв'язком направлена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Доказів надання ОСОБА_3 згоди або заперечень на адресу АТ КБ «ПриватБанк» щодо зарахування зустрічних однорідних вимог суду не надано.
Разом з тим рішення, за яким було АТ КБ «ПриватБанк» зараховано зустрічні вимоги ОСОБА_2 ухвалено 01.07.2013 року.
Даних про те, чи пред'являлось воно до виконання, чи виконано повністю або в певній частині, та чи не сплив строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання, матеріали справи не містять.
Відсутність такої інформації унеможливлює висновок про наявність невиконаних зобов'язань ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк», строк пред'явлення до виконання яких не сплив.
Доказів визнання ОСОБА_5 дійсних боргових зобов'язань перед АТ КБ «ПриватБанк», та згоди на зарахування зустрічних вимог, матеріали справи не містять.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони і приписами статті 81 ЦПК України.
При цьому частиною шостою цієї норми передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком, суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви.
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 367, 368, ст.374, ст.375, ст. ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення складено 26.11.2025 року.