Справа № 348/2374/24
Провадження № 22-ц/4808/1478/25
Головуючий у 1 інстанції Бурдун Т. А.
Суддя-доповідач Пнівчук
24 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О. В.,
суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,
з участю секретаря Кузнєцова В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гайтанюк Мар'яна Миколаївна, на рішення Надвірнянського районного суду від 03 грудня 2024 року, у складі судді Бурдун Т.А., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У вересні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.09.2020 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту та власноручно на планшеті підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну карту. Відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.09.2024 мав заборгованість - 185586,32 грн, яка складається з: 149974,85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35611,47 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.09.2020 року у розмірі 185586,32 грн, яка складається з наступного: 149974.85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35611,47 грн - заборгованість за простроченими відсотками та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Заочним рішенням Надвірнянського районного суду від 03 грудня 2024 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.09.2020 року, у розмірі 185586,32 грн, яка складається з: 149974,85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35611,47 грн - заборгованість за простроченими відсотками та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Гайтанюк М. М. подала апеляційну скаргу. Вважає рішення суду ухвалене без дотримання норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені у рішення суду, не відповідають обставинам справи.
Заявниця ОСОБА_1 є матір'ю військовослужбовця за контрактом старшого солдата ОСОБА_2 , який в період з 19.03.2019 по 31.12.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а в період з 01.01.2024 по 13.02.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира машини 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 4 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону.
13.02.2024 військовослужбовець за контрактом старший солдат ОСОБА_2 відповідач у даній справі зник безвісти за особливих обставин біля населеного пункту Авдіївка Донецької області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 06.06.2024 та іншими доказами, долученими до апеляційної скарги.
У зв'язку із зникненням безвісти ОСОБА_2 його мати апелянт у даній справі ОСОБА_1 отримує частку із його грошового забезпечення.
Зазначає, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з даним позовом 30.09.2024 - вже після того, як ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин. ОСОБА_1 , мати відповідача, не отримувала листів від Надвірнянського районного суду. Оскільки на час розгляду даної справи ОСОБА_2 вже зник безвісти, то про час та місце розгляду справи повідомлений не був і в судові засідання не з'явився.
Вважає, що суд першої інстанції мав з'ясувати причини неявки відповідача в судове засідання та встановивши що ОСОБА_2 зник безвісти за особливих, мав залучити до участі у справі ОСОБА_1 , як матір ОСОБА_2 , оскільки вона є отримувачем частини коштів з його грошового забезпечення, з якого на даний час стягуються кошти на виконання оскаржуваного рішення суду, у зв'язку з чим вона недоотримує значну частину суми коштів щомісяця.
Крім того, ОСОБА_2 був клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» тривалий час отримував грошове забезпечення з військової частини через даний банк, тому вважає, що позивачу у даній справі було відомо про те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем.
Вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» свідомо визначив неправильне коло учасників справи, тим самим усунувши заявницю від участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача, чим позбавив можливості її долучити докази про порушення її прав, про проходження ОСОБА_2 військової служби, участь у бойових діях та зникнення безвісти за особливих обставин,позбавив її можливості подати клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі п.2. ч.1. ст. 251 ЦПК України.
Зазначає, що рішення у даній справі впливає на права ОСОБА_1 , зокрема на її право отримувати передбачену законодавством частину грошового забезпечення зниклого безвісти сина ОСОБА_3 , оскільки через виконання оскаржуваного рішення суду в примусовому порядку вона недоотрмує такі кошти.
Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
З 19.03.2019 по 13.02.2024 ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом, доки 13.01.2024 зник безвісти за особливих обставин біля населеного пункту Авдіївка Донецької області.
Кредитний договір між Яремчуком та АТ КБ «ПриватБанк» укладено 04.09.2020, а 05.05.2023 ОСОБА_2 збільшив кредитний ліміт до 145 000 грн, отже в період особливого періоду позивач безпідставно нараховував відповідачу ОСОБА_2 відсотки за користування кредитними коштами.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 частково погашав заборгованість, розмір його боргу перед позивачем є суттєво нижчим, оскільки всі кошти мали зараховуватись на погашення заборгованості за тілом кредиту.
Висновки суду про розмір заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить скасувати рішення суду і прийняти нове, яким позов задоволити частково тільки в частині стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту, зарахувавши сплачені відповідачем кошти на погашення боргу за кредитним договором від 04.09.2020 на тіло кредиту.
АТ КБ «ПриватБанк» правом на подачу відзиву не скористався.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Рокетська С. В. заперечила вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з положеннями частин першої та п'ятої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.
Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує, у тому числі відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, держави.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ця стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
Встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю відповідача військовослужбовця за контрактом старшого солдата ОСОБА_2 , який в період з 19.03.2019 по 31.12.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а в період з 01.01.2024 по 13.02.3034 - у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира машини 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 4 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону.
13.02.2024 військовослужбовець за контрактом старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин біля населеного пункту Авдіївка Донецької області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 06.06.2024 та іншими доказами, долученими до апеляційної скарги.
У зв'язку із зникненням безвісти ОСОБА_2 його мати, апелянт у даній справі, ОСОБА_1 отримує частку із його грошового забезпечення.
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з даним позовом 30.09.2024 - вже після того, як ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин.
Судом першої інстанції в даній справі ухвалено заочне рішення, яке звернуто до виконання та 04.03.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів О. Л. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 348/2374/24, виданого 10.02.2025 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 185586,32 грн.
Із наданої інформації із особистого кабінету ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» про виплату грошового забезпечення вбачається, що розмір такого станом на лютий 2025 року становив 98,500 грн, а у серпні та вересні 2025 року розмір перерахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення становив по 49889,08 грн.
Таким чином з грошового забезпечення ОСОБА_2 стягуються кошти на виконання рішення суду, у зв'язку з чим його мати ОСОБА_1 отримує значно меншу частину грошових коштів, а відтак доводи апеляційної скарги про те, що рішення у даній справі впливає на права ОСОБА_1 , зокрема на її право отримувати передбачену законодавством частину грошового забезпечення зниклого безвісти сина ОСОБА_3 , колегія суддів вважає обґрунтованими.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості ухваленого судом рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Зібраними доказами в справі встановлено, що 04.09.2020 відповідач ОСОБА_2 підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Згідно заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідач підписанням цієї заяви приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», прийняв всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язався їх належним чином виконати. Також відповідачем підписано на планшеті паспорт споживчого кредиту від 04.09.2020.
З копії довідки банку вбачається, що відповідач отримав кредитну картку: № НОМЕР_4 , строк дії - 03/23, тип - Універсальна GOLD, також згодом було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_5 , строк дії - 01/24, тип - Універсальна GOLD, кредитну картку номер - НОМЕР_6 , строк дії - 02/25, тип - Універсальна GOLD (а.с.84).
Відповідно до копії довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім'я відповідача, вбачається, що 04.09.2020 року збільшено кредитний ліміт до 2000,00 грн, та неодноразово збільшено кредитний ліміт, а 20.01.2023 збільшено кредитний ліміт до 145000,00 грн та 02.04.2024 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн.
За наданим банком розрахунком заборгованості за договором №б/н від 04.09.2020, укладеного між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 , загальна заборгованість відповідача за наданим кредитом станом на 17.09.2024 становить: 185586,32 грн, та складається з: 149974,85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35611,47 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Із долучених до апеляційної скарги доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в період з 19.03.2019 по 31.12.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а в період з 01.01.2024 по 13.02.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира машини 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 4 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону.
Перебування старшого солдата ОСОБА_2 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 підтверджено Довідкою форми 5 від 15.02.2024 №17091 за підписом командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_5 (а.с. 174).
13.02.2024 військовослужбовець за контрактом старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин біля населеного пункту Авдіївка Донецької області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 06.06.2024.
Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
У справі, яка переглядається, встановлено, що за час проходження військової служби ОСОБА_2 як військовослужбовцю Збройних Сил України не повинні були нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за кредитним договором, оскільки на нього поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за період з 16.09.2020 по 17.09.2024 вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами та за вказаний період ним погашено заборгованість за поточним тілом кредиту в розмірі 532 650,49 грн. За вказаний період позивачем АТ КБ «ПриватБанк» нараховано відсотки у розмірі 82090,25 грн, при цьому заборгованість за простроченими відсотками становить 35611,47 грн. Таким чином позивачем в рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами відповідачем зараховано 46 478,78 грн.
Оскільки на ОСОБА_2 поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то позивачем не повинні були нараховуватись проценти за кредитним договором.
З огляду на вищенаведені обставини кошти у розмірі 46 478,78 грн зараховані позивачем на погашення процентів за користування кредитом, слід віднести в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, наявність якої апелянт не заперечує. Відтак заборгованість за тілом кредиту становить 103 496,07 грн (149974,85 - 46 478,78) .
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» будь-яких доказів на спростування доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 як військовослужбовець мав право на пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо користування кредитними коштами не надав.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно засновано норми матеріального права, а тому рішення суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 103 496,07 грн заборгованості за тілом кредиту.
Положеннями ч.13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про ухвалення у цій справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, то відповідно з відповідача слід стягнути судовий збір у сумі 1350,73 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 374, 376, 381, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гайтанюк Мар'яна Миколаївна, задовольнити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 03 грудня 2024 року скасувати та постановити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 2983313974) заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.09.2020 року, у розмірі 103 496,07 грн заборгованості за тілом кредиту та судовий збір у розмірі 1350,73 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 26 листопада 2025 року.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: І. В. Бойчук
О. О. Томин