Єдиний унікальний номер 719/987/25
Номер провадження 2-а/719/16/25
25 листопада 2025 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі судді Вербіцької М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Марчук Дарина Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 3001,
27.10.2025 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві позивач просить скасувати постанову № 3001 від 28.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач указує, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за таких обставин. Як вбачається із постанови тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 25.08.2025 установив, що громадянину ОСОБА_1 надіслано повістку № 2599281 засобами поштового зв'язку про виклик 06.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . З проставленої оператором «Укрпошти» відмітки про відсутність громадянина за задекларованим місцем проживання було встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик, однак на вказаний час та дату не з'явився та не повідомив про поважні причини неявки. Своїми діями (бездіяльністю) позивач порушив вимоги абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частин 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 наголошує, що у встановлений законодавством спосіб належно оформлену повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час і місце, куди необхідно з'явитися, а також про мету такої явки.
Позивач стверджує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких може вбачатися, що військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 або іншого визначеного законодавством органу, не прибув до відповідного органу влади у встановлені час та дату і у встановлений законом строк не повідомив про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.
28.10.2025 суддя постановила ухвалу, якою позовна заява була залишена без руху, позивачеві наданий 10-денний строк для усунення її недоліків.
Після виконання позивачем вимог наведеної ухвали 05.11.2025 була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, у якому останній покликається на Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, зокрема, його пункт 41, відповідно до якого:
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 вказує, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу ІНФОРМАЦІЯ_5 . АІТС «Оберіг» була сформована електронна повістка на ім'я позивача про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення облікових даних. За результатами електронної взаємодії ця повістка надійшла до Укрпошти для друку та подальшого оповіщення ОСОБА_1 .
Відповідно, 25.08.2025 посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_5 капітан ОСОБА_3 установив, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик, однак на вказані у повістці час та дату до відділу не з'явився, про поважність причин неявки не повідомив, та в подальшому не з'являвся.
18.11.2025 до суду надійшла відповідь на відзив від представниці позивача адвокатки Марчук Д. П., у якій вона наголосила, що саме по собі твердження відповідача про те, що позивач нібито надав свою зареєстровану адресу і не повідомив інших адрес, не може вважатися доказом направлення повістки. Факт створення електронної повістки в автоматизованій системі не підтверджує факт їх відправлення, а тим більше - її вручення або належне повідомлення позивача.
18.11.2025 суд постановив ухвалу про витребування доказів, якою зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_6 надати суду належним чином завірені копії матеріалів справи, на підставі яких винесено оскаржувану постанову № 3001 від 28.08.2025 за справою про адміністративне правопорушення, у тому числі поштові документи направлення ОСОБА_1 повістки № 2599281.
25.11.2025 до суду на виконання ухвали відповідач надав копії матеріалів адміністративної справи, що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП, у т. ч. копії поштових документів про направлення ОСОБА_1 повістки № 2599281 Укрпоштою.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів сторін та застосованих норм права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Щодо суті виявленого правопорушення
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Своєю чергою, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Зі змісту спірної постанови № 3001 від 28.08.2025 відповідача вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позаяк ОСОБА_1 не прибув 06.03.2025 на 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_7 по повістці № 2599281, направленій Укрпоштою на адресу його місця реєстрації, поштове направлення № 0610233066233, яку не отримав, повістку повернуто у зв'язку із відсутністю за вказаною адресою, що підтверджується повісткою, копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення форми № 119 та копією довідки про причини повернення/досилання форми № 20. Причини неявки не повідомив.
Повістка направлялася ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації ОСОБА_1 , про інше місце проживання позивач відповідача не повідомляв. У Резерв+ позивачем уточнена інформація про цю ж адресу проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом із застосунку, наданим позивачем.
За результатом вивчення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що ОСОБА_1 , у порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», не з'явився за викликом 06.03.2025 о 09:00 годині повісткою № 2599281 для уточнення даних, направленою засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» за номером поштового відправлення 0610233066233, про причину неявки відповідача не повідомив, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_8 , начальник групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 , капітан ОСОБА_4 , склав протокол № 3001 стосовно позивача про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та повідомив про розгляд справи 28 серпня 2025 року о 12:00 год.
З протоколом № 3001 про адміністративне правопорушення від 25.08.2025 ОСОБА_1 ознайомився, написав до нього пояснення та зауваження, у яких указав, що не погоджується із твердженням, зо він був належним чином оповіщений. Повістку не отримував, навіть не бачив і не знав про її існування. Крім того, зауважив, що має право на відстрочку у зв'язку з інвалідністю з дитинства.
У час, місце та дату, зазначеними у протоколі № 3001 від 25.08.2025, позивач не з'явився для розгляду справи, за результатами розгляду тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 , підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 3001 за справою про адміністративне правопорушення від 28.08.2025, якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, накладається стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позову та відсутність підстав для їх задоволення.
Нормативно-правове обґрунтування рішення суду
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210-1 КУпАП).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Зі змісту спірної постанови відповідача вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позаяк ОСОБА_1 06.03.2025 не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 у зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав.
Суд установив, що 22.02.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформовано повістку № 2599281, відповідно до якої позивачу необхідно було з'явитися для уточнення даних 06.03.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_9 , розташованого у АДРЕСА_2 .
Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, враховуючи положення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Щодо вручення повістки
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071), зокрема, п. 16, повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».
В абзаці 2 п. 61 зазначено, що у межах України безоплатно пересилаються посилки з одягом військовослужбовців строкової служби, що відправляються в установленому порядку військовими частинами;
Згідно з п. 79, 82 наведених Правил поштові відправлення, зазначені в абзаці другому пункту 61 цих Правил, адресовані військовослужбовцям строкової служби, видаються за реєстрами у приміщеннях об'єкта поштового зв'язку уповноваженим в установленому законодавством порядку представникам чи адресатам (одержувачам).
Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
На підставі п. 101 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі невручення рекомендованого листа з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Суд зі змісту матеріалів справи встановив, що сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів повістка № 2599281 від 22.02.2025, цього ж дня - 22.02.2025 була направлена рекомендованим поштовим відправленням № 0610233066233 з поміткою «повістка ТЦК. Вручити особисто» на адресу позивача.
Однак, зазначене рекомендоване поштове відправлення із вмістом повістки повернулось до відправника із проставленою працівником поштового відділення відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» на довідці Ф.20 про причини повернення/досилання.
Доводи позивача про те, що повістка не надходила до поштового відділення, суд відхиляє, оскільки вони спростовуються зазначеною відміткою працівника поштового відділення у довідці ф. 20.
Суд також звертає увагу, що відповідно до приписів п. 107 Правил надання послуг поштового зв'язку заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, про міжнародні реєстровані поштові відправлення - у строки, передбачені актами Всесвітнього поштового союзу, про міжнародні поштові перекази - у строки, передбачені міжнародними угодами про обмін поштовими переказами.
Отже, із урахуванням вимоги наведеного п. 107 інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень за наявності трек номеру поштового відправлення.
Відповідно до зазначеного суд не має можливості відстежити на офіційній сторінці Укрпошти за допомогою сервісу «Трекінг» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за штрихкодовим ідентифікатором на рекомендованому повідомленні форми № 119 рух поштового рекомендованого відправлення із повісткою.
Однак суд доходить переконання, що надані відповідачем докази (копія повістки № 2599281 від 22.02.2025, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення форми № 119 та копія довідки про причини повернення/досилання форми № 20) у своїй сукупності достатні для того, щоби встановити, що наведена повістка 22.02.2025 дійсно направлялася Укрпоштою рекомендованим листом із поміткою «Повістка ТЦК» ОСОБА_1 на адресу його реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 . Він не отримав її та відповідно до наведених вище приписів Правил надання послуг поштового зв'язку 04.03.2025 було направлено відділенням 60236 Укрпошти назад відправнику.
Про зміну місця проживання, позивачем повідомлено не було.
При цьому суд уважає дотриманим стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який активно використовується Європейським судом з прав людини (справа «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12) та означає, що доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
З огляду на вказане, суд констатує дотримання процедури направлення повістки позивачу.
Наведене у сукупності спростовує доводи позивача у частині того, що на його адресу листа з повісткою не надходило, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.
Отже, відповідно до положень пп.2 п.41 Порядку № 560 відповідач мав належне підтвердження оповіщення про виклик позивача до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд також відкидає доводи позивача щодо того, що він має відстрочку від мобілізації у зв'язку з інвалідністю з дитинства та юридично не підлягає призову, позаяк наведене відповідно до приписів законодавства про мобілізацію та облік військовозобов'язаних не спростовує його обов'язку як військовозобов'язаного з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі його виклику повісткою, зокрема, і для уточнення даних.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Отже, проаналізувавши оскаржувану постанову ІНФОРМАЦІЯ_10 № 3001 від 28.08.2025 крізь призму ч. 2 ст. 2 КАС України, суд установив, що вона прийнята 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,
а тому слід відмовити у задоволенні позову про її скасування.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 72-81, 90, 132, 139, 143, 241-246, 251, 255-256, 286, 293, 295, 297 КАС України суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Марчук Дарина Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 3001 від 28.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .
Повне рішення складено 25.11.2025.
Головуюча суддя: Мар'яна ВЕРБІЦЬКА