Справа № 727/14531/25
Провадження № 2-н/727/5278/25
про відмову у видачі судового наказу
26 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Терещенко О.Є. розглянувши заяву ОСОБА_1 , представник заявниці ОСОБА_2 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дітей, -
встановив:
Представник ОСОБА_1 , адвокат Бабічук Анастасія Степанівна, звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог.
Стаття 163 ЦПК України містить вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу, недодержання яких, як передбачено ч. 1 ст. 165 ЦПК України, є безумовною підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтере-сованих осіб.
Як визначено ст. 181 СК України та Пленумом ВСУ №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при відсутності домов-леності між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних пред-ставників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із зая-вою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заро-бітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той з батьків дитини, з яким дитина проживає у визначеному Законом порядку.
Матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, представник ОСОБА_1 , адвокат Бабічук А.С., не долучила відомості щодо місця прожи-вання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, звертаючись до суду з вимогами про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей, представником заявниці не надано доказів, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом з матір'ю, ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що заявниця звернулась до суду з вимогою про стягнення аліментів на утримання дітей, не підтвердивши наявність в неї такого права.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимо-ги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною другою статті 167 ЦПК України визначено, що за результатами роз-гляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ух-валу про відмову у видачі судового наказу.
З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 -ровича аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки заявницею не доведено факту проживання дітей разом з нею.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись п. 8 ч.1 ст. 165, 258, 261 ЦПК України, -
постановив:
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , представник заявниці ОСОБА_2 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дітей - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Шев-ченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнад-цяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.Є.Терещенко