26.11.2025
Справа 721/1021/25
Провадження 3/721/585/2025
Іменем України
Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Проскурняк С.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1(смт.Путила) Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою - АДРЕСА_1 , за ст.173-2 ч.1 КУпАП,-
ОСОБА_1 07.08.2025 року о 21 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав її нецензурними слова та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 , тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив суду, що ніяких протиправних дій відносно своєї дружини не вчиняв, а у них була тільки словесна дискусія.
Потерпіла ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні суду пояснила, що 07.08.2025 року у них з чоловіком виникла сімейна дискусія, в результаті чого вона згаряча зателефонувала в поліцію.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , при цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, передбачає відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Домашнє насильство являє собою діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В силу ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Згідно ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Згідно ст. 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки в матеріалах справи відсутні достовірні докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тому вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, є недоведеною.
Враховуючи наведене вважаю, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому підстав, для притягнення його до адміністративної відповідальності не вбачаю.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.33, 173-2 ч.1, 247, 251, 252, 280 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 173-2 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП України, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: С.П. Проскурняк