Єдиний унікальний номер 725/5507/25
Номер провадження 2/725/1752/25
18.11.2025
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді: - Галичанського О.І.,
при секретарі: - Кіріяк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» ( м. Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс 306 , код ЄДРПОУ 44276926 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до із вказаними вище позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 24.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Служба миттєвого кредитування » та відповідачкою було укладено Договір позики № 2111428644803 , згідно умов якого , кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії .
Відповідно до укладених Договорів факторингу Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги щодо погашення ОСОБА_1 боргу за вказаним вище кредитним договором.
Всупереч умовам кредитного договору відповідачка свої кредитні зобов'язання не виконує.
Позивач стверджує, що заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) становить 2994,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги -31643,66 грн.
Просить суд стягнути з відповідачки на користь ТзОВ «Коллект Центр» суму заборгованості розмірі 34637,66 грн., а також понесені судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 3028,00 гривень та 13 000 гривень витрати на правову допомогу.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує .
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Про день, час та місце слухання справи інформувалася судом . Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від неї на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.04.2021 між ТзОВ « Служба миттєвого кредитування » та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 2111428644803 за умовами якого відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі встановленого ліміту 3000 грн., які зобов'язалася повернути та сплатити відсотки за користування ними .
Право вимоги до ОСОБА_1 у позивача виникло відповідно до Договору відступлення права вимоги .
Із долучених до матеріалів справи розрахунків слідує, що розмір заборгованості позичальника за кредитним договором від 24.04.2021 року становить 34637,66 грн., з яких:
-заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) -2994,00 грн.;
-заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 31643,66 грн.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач свої кредитні зобов'язання не виконує.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При укладенні кредитного договору, беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати та враховувати всі ризики, що пов'язані за таким договорами.
Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по кредитному договору за яким кредитодавець виконав умови договору повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови договору, порушено майнові права ТзОВ «Коллект Центр».
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у цій частині .
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: Договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТзОВ «Колект Центр»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги, згідно з якою ціна за складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 грн. (3 годин по 3000 грн.) та усна консультація 4000 грн. (2 годин по 2000 грн.), разом 13000 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об'єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу.
Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 2000 грн. понесених витрат на правничу допомогу та 3028 грн. судового збору.
На підставі ст.ст. 509,526,527,530,1048,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,77,81, 137,141,247, 259,263-268, 280,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за кредитним договором №2111428644803 від 24.04.2021 року у розмірі 34637,66 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати по справі, а саме: 3028 гривень судового збору та 2000 гривень витрат на правничу допомогу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Галичанський О. І.