26 листопада 2025 рокуСправа № 160/30887/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 24.10.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 щодо не проведення з 24.04.2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ:21910427 здійснити з 24.04.2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 24.04.2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 щодо не проведення з 24.04.2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796, 1,115.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 28.10.2025 року передана судді Пруднику С.В.
03.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.
21.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Позивачу, 05.06.2022 призначено пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом № 1058. Розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувалися cтpaxoвi внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера розраховується коефіцієнт страхового стажу (залежно від кiлькостi відпрацьованих мiсяцiв) та коефіцієнт заробітної плати, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески, за відповідний період у розрiзi кожного місяця. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток від прожиткового мінімуму. Статтею 40 Закону № 1058 встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема, ч. 2 ст. 40 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ...+ Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Позивачу призначено пенсію у 2022 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки у розмірі 10846,37 грн (за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії). Порядок здійснення перерахунку пенсій щодо працюючих та непрацюючих осіб визначено статтею 42 Закону України № 1058. Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 11.10.2017, внесено ряд змін, зокрема, пунктом 4-3 частини четвертої розділу XV “Прикінцеві положення», встановлено що “Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %». Таким чином, з метою осучаснення пенсійних виплат, при обчислені розміру пенсії з 01.10.2017 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (3764,40 грн). Індексація пенсій проводиться шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який є складовою формули розрахунку пенсії (з 01.10.2017 це показник 3764,40 грн), на коефіцієнт підвищення, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України. Отже, наведеними правовими приписами Кабінету Міністрів України надано повноваження з визначення порядку проведення перерахунку пенсії з метою її індексації. Такі норми законодавець прийняв з метою не допущення погіршення становища тих громадян, пенсії яким призначено з більш раннього періоду. У 2023 році Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168), якою встановлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17; з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14). Разом з тим, відповідно до пункту 6 Постанови № 168, з 01 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень. У 2024 році Кабінет Міністрів України 23.02.2024 прийняв постанову № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185), якою установив, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796 (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17; з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197). Разом з тим, відповідно до пункту 6 Постанови № 185 з 01 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень. Тож, означені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Пенсію за віком позивачу вперше призначено у 2022 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки у розмірі 10846,37 грн, що є більшим ніж розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн, підвищеної на коефіцієнти збільшення (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 6186,32 грн (у 2022 році) = 7405,03 грн (у 2023 році) = 7994,47 грн (у 2024 році)), а тому до позивача з 01.03.2023 не можуть бути застосовані положення п.1 Постанови № 168 (шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 10846,37 грн на коефіцієнт 1,197) та з 01.03.2024 положення п.1 Постанови № 185 (шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 10846,37 грн на коефіцієнт 1,0796). Проте, на виконання положень пункту 6 Постанови № 168 та пункту 6 Постанови № 185 Головним управлінням автоматично проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 та з 01.03.2024 та встановлено до пенсії доплату в сумі 100 грн та 100 грн відповідно. Тож, на коефіцієнт 1,14 (у 2022 році), 1,197 (у 2023 році) та 1,0796 (у 2024 році) збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески і який враховувався для обчислення пенсії на 01 жовтня 2017 року, а саме: 3764,40 грн х 1,17 (з 01.03.2019) х 1,11 (з 01.05.2020) х 1,11 (01.03.2021) х 1,14 (01.03.2022) = 6186,32 грн; 3764,40 грн х 1,17 (з 01.03.2019) х 1,11 (з 01.05.2020) х 1,11 (01.03.2021) х 1,14 (01.03.2022) х 1,197 (01.03.2023) = 7405,03 грн; 3764,40 грн х 1,17 (з 01.03.2019) х 1,11 (з 01.05.2020) х 1,11 (01.03.2021) х 1,14 (01.03.2022) х 1,197 (01.03.2023) х 1,0796 (з 01.03.2024) = 7994,47 грн., у той час як при первинному призначенні пенсії за віком позивачу у 2022 році було застосовано показника за 2019, 2020, 2021 роки у розмірі 10846,37 грн, що є більшим ніж вищезазначені показники середньої заробітної плати. Отже, не підлягають індексації пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, які надійшли з 01.01.2020 по 31.12.2023, оскільки для їх обчислення застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, який перевищує 7994,47 грн. Проте для збалансування та утримання зростання нерівності до таких пенсій встановлюються щомісячні доплати в розмірі 100 грн (з 01.07.2021), 135 грн (з 01.03.2022), 100 грн (01.03.2023), 100 грн (01.03.2024) у межах максимального розміру пенсії. Відтак, вимоги позивача є протиправними та не відповідають нормам чинного законодавства. У 2025 році Кабінет Міністрів України 25.02.2025 прийняв постанову № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2025 році» (далі - Постанова №209), якою установив (пункт 6) в якому зазначено: З метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023. Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525), в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Таким чином, законодавець зберіг сталість підходу щодо надання Кабінету Міністрів України повноважень встановлювати порядок та умови індексації пенсійного забезпечення у 2023 році. При цьому словосполучення «у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень Уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23). Враховуючи той факт, що пенсію за віком позивачу призначено 05.06.2022, за приписами постанови КМУ від 25.02.2025 № 209, індексацію пенсійних виплат проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,046, а не із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115. Зазначений підхід до реалізації права на індексацію пенсій відповідає принципу рівноправності застрахованих осіб, передбаченому статтею 7 Закону №1058-IV, а також загальному конституційному принципу рівності перед законом, закріпленому статтею 24 Конституції України, та спрямований на уніфікацію умов пенсійного забезпечення незалежно від дати призначення пенсії - за умови однаковості страхового стажу та заробітку. При цьому такий підхід також забезпечує дотримання принципу недискримінації у сфері соціального забезпечення, що має важливе значення. Законних підстав очікувати застосування до позивача іншого регулювання, ніж передбачено вищезазначеними актами, та у спосіб, відмінний від передбаченого статтею 19 Конституції України, не було, відтак докази порушення прав позивача, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, відсутні. Отже, вимоги позивача є протиправними та не відповідають нормам чинного законодавства.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву, Головним управлінням заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення позивачем до суду із даною позовною заявою.
Аргументи даного клопотання зводяться до того, що позивач в позовній заяві просить провести індексацію пенсії починаючи з 24.04.2025, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії. Відтак, зобов'язання стосується нарахування позивачу індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 до розміру щомісячної виплати пенсії за період з 1 березня 2023 року, на 1,0796 до розміру щомісячної виплати пенсії за період з 1 березня 2024 року, та 1,115 до розміру щомісячної виплати пенсії за період з 1 березня 2025 року водночас, з вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 03.11.2025, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України. Зважаючи на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий позивачу, який її отримує щомісячно, отже, вже з 2023 року та кожного наступного місяця в подальшому позивач міг та повинен був дізнатися про не включення та не виплати індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення відповідних коефіцієнтів до розміру її щомісячної пенсійної виплати, за рахунок чого безпосередньо змінюється і загальний розмір пенсійної виплати позивача. Таким чином, звернувшись з позовними вимогами щодо оскарження таких дій Головного управління, лише в листопаді 2025 позивач здійснив це зі значним пропуском строку звернення до суду. За загальним правилом, поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. Водночас неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими пов'язується виникнення у позивача права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача. Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22. За таких обставин, відповідач вважає, що спір між сторонами повинен бути розглянутий в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та позовні вимоги щодо здійснення індексації та перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.01.2023 у розмірі 1,197 - слід залишити без розгляду.
24.11.2025 року від представника позивача Вовка М.В. до суду надійшла заява, в якій представником зазначено про те, що доводи на які посилається відповідач у своєму відзиві є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, ґрунтуються на хибному розумінні чинного законодавства та суперечать усталеній практиці Верховного Суду по аналогічним категоріям справ. Так, в обгрунтування доводів представник позивача посилається на усталену практику Верховного Суду, а саме на постанову Верховного Суду: від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24. Представник позивача стверджує, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом. Водночас, обставини дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про перерахунок пенсії впливають на визначення дати проведення такого перерахунку пенсії, однак, такі обставини не впливають на застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, оскільки застосуванню підлягають усі коефіцієнти наростаючим підсумком. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 25.08.2025 року у справі №440/14614/24, представник позивача зазначає, що право позивача на індексацію пенсії: щодо визначення дати проведення такого перерахунку, обмежується строком звернення до суду; щодо застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, не обмежується строком звернення до суду, оскільки застосуванню підлягають усі коефіцієнти наростаючим підсумком. На думку представника позивача, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Порядок проведення індексації пенсій урегульований статтею 42 Закону №1058-IV, відповідно до частини другої якої для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Тож у силу приписів абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, не може бути меншим суми доданків, що відповідають 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Виходячи з темпів зростання споживчих цін у 2024 році (12%) і зростання середньої заробітної плати (11%) за останні три роки (2022-2024 роки) порівняно з попередніми трьома роками (2021-2023 роки) постановою №209 встановлено для підвищення пенсії коефіцієнт 1,115, що відповідає приписам абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Водночас Закон №1058-IV не передбачає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта. Отже, приписи підпункту 6 пункту 2 постанови №209 в частині визначення коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, для цілей індексації пенсій, призначених у 2021-2024 роках, не відповідають положенням частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а тому не підлягають врахуванню. Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач врахував правову позицію судової палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові по справі №200/5836/24 від 16.04 2025 року.
Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України, визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАСУ).
Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 зауважив, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Разом з тим, звернувшись до суду з цим позовом 24.10.2025 року (документ софрмований в системі «Електронний суд»), позивач не пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду, оскільки позовні вимоги щодо проведення та перерахунку пенсії (індексації) заявлені як з 24.04.2025 року.
При цьому, суд зазначає, що правова позиція щодо дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду із позовом в аналогічних справах вже неодноразово висловлювалось Верховним Судом у постановах від 17.04.2025 року у справах №560/10041/24; №260/3887/24; №620/8092/24; №580/5666/24; №420/12605/24; №420/18974/24; у постановах від 30.04.2025 року у справах №200/2460/24; №440/9779/24; № 620/8465/24; №520/16669/24; №280/5126/24; №400/4908/24; №280/3812/24; №280/3565/24 та в багатьох інших постановах Верховного Суду.
До того ж, на дату постановлення цієї ухвали чіткою та послідовною є практика Верховного Суду щодо застосування шестимісячного строку звернення у судових справах про індексацію пенсій (зокрема, постанови від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 11.02.2025 у справах №№ 160/6064/24, 280/3620/24, від 13.02.2025 у справі №200/2123/24).
Відтак, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Тому, в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити повністю.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник