26 листопада 2025 рокуСправа №160/29124/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
08.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії, №046850016893 від 08.07.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на загальних підставах період роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.11.1992 року, а саме: з 22.09.1997 року по 24.03.1999 року, період проходження військової служби на підставі військового квитка НОМЕР_2 з 05.08.1982 року по 05.02.1992 року та врахувати при призначенні пенсії архівні довідки Виконавчого комітету Раївської сільської ради №01-15-1812/0/1-25 від 16.06.2025 року з.п. за 1995 року, 1996 року; №01-15-1812/0/1-25 від 16.06.2025 року з.п. 1992 року, 1993 року, розглянути повторно заяву про призначення пенсії подану ОСОБА_1 01.07.2025 року, та додані до неї документи.
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії, №046850016893 від 08.07.2025 року.
29.10.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. 01.07.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). За принципом екстериторіальності заява від 01.07.2025 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області. За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 26 років 4 місяці 19 днів. У зв'язку з чим, за результатами розгляду вищезазначеної заяви Головним управлінням прийнято рішення від 08.07.2025 за № 046850016893 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 32 роки. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Таким чином, відповідно до норм діючого законодавства, основним Законом, що регулює відносини у системі пенсійного права є Закон № 1058. Умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат з використанням показників середньої заробітної плати встановлюються Законом № 1058. Статтею 5 Закону № 1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Відповідно до статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону. Згідно зі статтею 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу: з 01.01.2025 по 31.12.2025- не менше 32 років. Частинами 2, 3 вищезазначеної статті Закону № 1058 передбачено, що у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу у період з 01 січня 2028 по 31 грудня 2028 року-від 25 до 35 років, після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 01 січня 2028 року-від 15 до 25 років. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за встановленою формою. Впровадження персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування розпочато у 1998 році відповідно до Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 “Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 832 “Про заходи щодо поетапного впровадження у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування». Частиною 3 статті 44 Закону № 1058 визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Відповідно пункту 2 статті 24-1 Закону, періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами) (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Таким чином, трудова книжка має містити дані щодо факту перебування особи в трудових відносинах для підтвердження наявності трудового стажу та є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов'язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії, у разі відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи. Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення. Порядок ведення трудових книжок, також, урегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58). Відповідно до пункту 2.4. Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Поряд з цим, пунктом 4.1. Інструкції № 58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Трудова книжка заповнюється одночасно українською та російською мовами і засвідчуються окремо обидва тексти. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Після ретельного аналізу наданих документів, відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 05.11.1992, Головним управлінням до страхового стажу не зараховано за записом №9 - №10 період роботи з 22.09.1997 по 24.03.1999, оскільки запис про звільнення не засвідчено підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою, чим порушені вимоги Інструкції № 58. У зв'язку з чим, для зарахування вказаного періоду роботи у відповідності до пункту 3 Порядку № 637 необхідно надати належним чином оформлену довідку видану за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів та довідку про перейменування (в разі необхідності). Однак, позивач своїм правом не скористався, належним чином оформлену довідку, видану за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів - не надано. За таких обставин заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині є безпідставними, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити. Після ретельного аналізу наданих документів, відповідно військового квітка НОМЕР_2 від 03.07.1992, до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 05.08.1982 по 05.02.1992, оскільки військова частина, в якій заявник проходив службу розташована на території Російської Федерації. Так, пунктом 4 “Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562, передбачено, що у разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат. У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів. Проте, в порушення вищезазначеної норми, позивачем документів видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат позивачем не надано. У зв'язку з чим, після надання підтверджуючих документів про стаж неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, стане можливим повернутися до розгляду питання щодо призначення пенсії за віком за умови надання нової заяви. Окрім іншого, під час повторного звернення позивачу необхідно надати повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Таким чином, законні підстави для зарахування до страхового стажу періоду військової служби з 05.08.1982 по 05.02.1992 відповідно до військового квітка НОМЕР_2 у Головного управління - відсутні. Отже, Головним управлінням правомірно не зараховано до страхового стажу позивача період військової служби, з урахуванням норм чинного законодавства. За таких обставин заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині є безпідставними, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити. До того ж, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області є органом Пенсійного фонду, який на виконання принципу екстериторіальності, тільки приймав рішення відносно заяви позивача від 01.07.2025. Отже, відсутні правові підстави для покладання зобов'язань щодо зарахування пільгового стажу роботи та призначення пенсії позивачу.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 09.10.2025 року передана судді Пруднику С.В.
13.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.07.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява за принципом екстериторіальності, відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, була передана для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 26 років 4 місяці 19 днів. У зв'язку з чим, за результатами розгляду вищезазначеної заяви Головним управлінням прийнято рішення від 08.07.2025 року за №046850016893 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 32 роки.
З тексту згаданого рішення від 08.07.2025 року за №046850016893 року вбачається наступне. Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Податковий номер НОМЕР_3 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 01.07.2025. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) становить 60 років. Вік заявника 60 років 20 днів. Згідно зі статтею 26 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу: з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років. Частинами 2, 3 вищезазначеної статті Закону передбачено, що у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу у період з 01 січня 2028 по 31 грудня 2028 року - від 25 до 35 років, після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 01 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Згідно із статтею 24 Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно пункту 2 статті 24-1 Закону, періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення пенсії. За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 26 років 4 місяці 19 днів. Результати розгляду документів наданих до заяви: до страхового стажу не зараховано відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 05.11.1992 за записом №9 - №10 період роботи з 22.09.1997 по 24.03.1999, оскільки запис про звільнення не засвідчено підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою, чим порушені вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58. Для зарахування вказаного періоду роботи згідно пункту 3 Порядку № 637 необхідно надати належним чином оформлену довідку видану за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів та довідку про перейменування (в разі необхідності). До страхового стажу не зараховано відповідно військового квітка НОМЕР_2 від 03.07.1992 період проходження військової служби з 05.08.1982 по 05.02.1992, оскільки військова частина, в якій заявник проходив службу розташована на території Російської Федерації. Пунктом 4 “Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №562, передбачено, що у разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат. У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів. Заявник не працює, фізична особа - підприємець. Пунктом 5 статті 45 Закону, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення №046850016893 від 8 липня 2025 (далі - рішення від 08.07.2025) про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 32 роки. Відповідно до частини третьої статті 105 Закону, якщо особа вважає, що виконавчий орган Пенсійного фонду під час розгляду заяви про призначення (перерахунок), переведення з одного виду пенсії на інший, відновлення або зміну способу виплати пенсії, утримання з пенсії прийняв рішення, яке суперечить законодавству про пенсійне забезпечення, або прийняття такого рішення виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа може оскаржити таке рішення до керівника цього виконавчого органу Пенсійного фонду (Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області Кальницький Роман Володимирович (юридична адреса: 73036, м.Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057, адреса для листування (поштова адреса): 73027, м.Херсон, вул. Комкова, 76-А, е-mail: gu@ks.pfu.gov.ua). Скарга може бути подана протягом одного року з дня прийняття рішення, але не більш як через 30 календарних днів з дня ознайомлення застрахованої особи з прийнятим рішенням. Якщо виконавчий орган Пенсійного фонду доводить до відома особи, яка подала скаргу, рішення про повне або часткове незадоволення її скарги, така особа має право звернутися з повторною скаргою до виконавчого органу Пенсійного фонду вищого рівня (Пенсійного фонду України (01601, місто Київ, вул. Бастіонна, 9, е-mail: info@pfu.gov.ua) через Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (юридична адреса: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057, адреса для листування (поштова адреса): 73027, м.Херсон, вул. Комкова, 76-А, е-mail: gu@ks.pfu.gov.ua) протягом 30 календарних днів з дня доведення до її відома рішення, що оскаржується (статті 79, 80, 82 Закону України “Про адміністративну процедуру»). Подання скарги не позбавляє особу права звернутися до адміністративного суду відповідно до законодавства. Відповідно до статей 74, 75 Закону України “Про адміністративну процедуру», рішення від 08.07.2025 (далі - адміністративний акт) набирає чинності з дня доведення його до відома ОСОБА_1 шляхом: вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. Якщо час отримання адміністративного акта, надісланого поштою, електронною поштою або переданого з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, не зафіксовано, такий адміністративний акт вважається доведеним до відома особи на п'ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом, крім випадків, якщо адміністративний акт не надійшов до особи або надійшов пізніше».
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Згідно зі статтею 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягай встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до положень статті 26 Закону №1058-ІV мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Станом на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років.
Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі - Закон №1788-ХІІ) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Норми сг.26 Закону передбачають право чоловіка на пенсію за віком за умови досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 32 років.
Відповідно до норм законодавчих актів, що регулюють питання пенсійного забезпечення, призначення пенсії здійснюється на підставі поданої особою заяви встановленого зразка.
Так, ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV, що кореспондується з положеннями ст. 80 Закону №1788-ХІІ, передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Ч. 4 ст. 24 Закону №10584У визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень ст. 56 №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону №1788-ХІІ).
Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993р. (далі - Інструкція).
П. 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власникам або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Проаналізувавши законодавчі вимоги, що регламентують порядок обчислення страхового стажу для отримання пенсії, суд вважає, що трудова діяльність включається до такого в разі її належного документального підтвердження. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Більше того, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. У зв'язку з чим не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
До такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від Об березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, від 17 липня 2018 року у справі №220/989/17, від 24.05.2018 р. у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17, в яких висловлено позицію по те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу для призначення пенсії.
Суд вважає, що позивач достатньо надав доказів для підтвердження стажу, а саме трудову книжку НОМЕР_1 від 05.11.1992 року в якій зазначені усі періоди його трудової діяльності, а саме період, який не зараховує відповідач з 22.09.1997 по 24.03.1999, військовий квиток № НОМЕР_2 від 03.07.1992 та довідку №3/222 від 03.07.1992. Також слід зауважити, що записи в трудовій книжці робились уповноваженим органом, а не особисто позивачем, тому відсутність підпису, які не підходять пенсійному фонду сталась не з вини позивача.
Зважаючи на зазначене і у відповідності до ч. 1 ст. 48 КзпП України, а також ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Трудова книжка містить відомості щодо прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи у зазначені спірні періоди, тобто містить відомості про його роботу.
Позивач, як найманий працівник, не несе відповідальності за порядок ведення трудової книжки, це є обов'язком роботодавців, тому на нього не можуть бути покладені негативні наслідки недотримання роботодавцями вимог щодо правильності заповнення трудової книжки та виправлення помилок у ній. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи у відповідача відсутні, а тому їх безпідставно не зараховано до страхового мого стажу.
Умовами для призначення допомоги законодавство визначає ділком визначені матеріально-правові факти, а не бажання на вільний розсуд (дискрецію) пенсійного органу.
Суд зазначає, що в силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Тож, припинення участі рф в Угоді, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж набутий мною до ухвалення відповідних рішень.
Згідно ст. 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та законами України.
Відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на все вище викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно не враховував до страхового стажу період роботи позивача включно з 22.09.1997 року по 24.03.1999 року, період проходження військової служби з 05.08.1982 по 12.05.1992, а також не враховував при призначенні пенсії довідки архівного відділу Виконавчого комітету Раївської сільської ради № 01- 15-1812/0/1-25 від 16.06.2025 з.п. за 1995, 1996; № 01-15-1812/0/1-25 від 16.06.2025 з.п. 1992, 1993, 1994.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії, №046850016893 від 08.07.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на загальних підставах період роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.11.1992 року, а саме: з 22.09.1997 року по 24.03.1999 року, період проходження військової служби на підставі військового квитка НОМЕР_2 з 05.08.1982 року по 05.02.1992 року та врахувати при призначенні пенсії архівні довідки Виконавчого комітету Раївської сільської ради №01-15-1812/0/1-25 від 16.06.2025 року з.п. за 1995 року, 1996 року; №01-15-1812/0/1-25 від 16.06.2025 року з.п. 1992 року, 1993 року, розглянути повторно заяву про призначення пенсії подану ОСОБА_1 01.07.2025 року, та додані до неї документи.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії, №046850016893 від 08.07.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на загальних підставах період роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.11.1992 року, а саме: з 22.09.1997 року по 24.03.1999 року, період проходження військової служби на підставі військового квитка НОМЕР_2 з 05.08.1982 року по 05.02.1992 року та врахувати при призначенні пенсії архівні довідки Виконавчого комітету Раївської сільської ради №01-15-1812/0/1-25 від 16.06.2025 року з.п. за 1995 року, 1996 року; №01-15-1812/0/1-25 від 16.06.2025 року з.п. 1992 року, 1993 року, розглянути повторно заяву про призначення пенсії подану ОСОБА_1 01.07.2025 року, та додані до неї документи.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник