26 листопада 2025 рокуСправа №160/26873/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Шаповалова Олександра Григоровича до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
19.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Шаповалова Олександра Григоровича до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.06.2025 року №047250024049 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2025 року №047250024049 про не зарахування ОСОБА_1 пільгового стажу роботи на посаді лаборанта в Томаківській районній державній лабораторії ветеринарної медицини з 05.08.1996 року по 17.04.2018 року відповідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Томаківській районній державній лабораторії ветеринарної медицини з 05.08.1996 року по 17.04.2018 року на посаді лаборанта до пільгового стажу, який надає право на пенсію на пільгових умовах відповідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20.06.2025 року (дати звернення з заявою про призначення пенсії).
В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.06.2025 року №047250024049 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2025 року №047250024049 про не зарахування ОСОБА_1 пільгового стажу роботи на посаді лаборанта в Томаківській районній державній лабораторії ветеринарної медицини з 05.08.1996 року по 17.04.2018 року відповідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
23.10.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідача-2 зазначив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.06.2025 зверталася через веб-портал із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заява надана через веб-портал користувачем, який зареєстрований на веб-порталі та ідентифікований за допомогою кваліфікованого електронного підпису, розглядається з урахуванням положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1. Відповідно до п. 4.2 Порядку з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №047250024049 від 27.06.2025 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу передбаченого п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано довідку № 04 від 05.01.2022, оскільки довідка не відповідає додатку № 5, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів. Згідно п.2.23 Порядку при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. До заяви про призначення пенсії позивачем надано чорно-білі скан-копії документів (накази «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1,2.), які неможливо ідентифікувати як оригінали та взяти до уваги. Отже, за наданими документами та відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 на момент звернення складав 32 роки 4 місяці 10 днів, пільговий стаж за списком № 2 - відсутній.
29.10.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. Так, за принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. За результатами розгляду, прийняте рішення від 27.06.2025 № 047250024049 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви Позивача про призначення пенсії за віком, відтак відповідальними за опрацювання заяви Позивача та прийняття відповідних рішень є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, і саме рішення цієї установи оскаржуються в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача. Отже, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивачки та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є суб'єктом прийняття рішення. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у даній справі. Проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не може бути підставою для зобов'язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактор є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає рішення від 27.06.2025 № 047250024049 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 обґрунтованим та такими, що відповідає чинному законодавству, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). Підсумовуючи обставини, які були з'ясовані Відповідачем при розгляді поданих ОСОБА_1 документів доданих до заяви до загального страхового стажу заявника зараховано всі періоди, до пільгового стажу не зараховано довідка № 04 від 05.01.2022р., оскільки довідка не відповідає додатку № 5, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів. На час звернення (27.06.2025 рік) вік заявника 55 років 0 місяців 1 день. Страховий стаж особи - 32 роки4 місяці 10 днів. Пільговий стаж - відсутній. До заяви про призначення пенсії заявником надано чорно-білі скан-копії документів (накази «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1,2.), які неможливо ідентифікувати як оригінали та взяти до уваги. До того ж, позовні вимоги щодо зобов'язання призначити позивачу пенсію не можуть бути задоволені, оскільки повноваження щодо прийняття рішення про призначення пенсії є виключною компетенцію Головного управління і суд не може замінити державний орган, до компетенції якого належать відповідні повноваження.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 22.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 24.09.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
15.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.06.2025 року звернулася через веб-портал із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява надана через веб-портал користувачем, який зареєстрований на веб-порталі та ідентифікований за допомогою кваліфікованого електронного підпису, розглядається з урахуванням положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1. Відповідно до п. 4.2 Порядку з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №047250024049 від 27.06.2025 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу передбаченого п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано довідку № 04 від 05.01.2022, оскільки довідка не відповідає додатку № 5, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів.
З тексту згаданого рішення №047250024049 від 27.06.2025 року вбачається наступне. Відмова про призначення пенсії: ОСОБА_1 . Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНН заявника: НОМЕР_1 . Адреса реєстрації заявника: АДРЕСА_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 20.06.2025. Призначення пенсії: за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Вік заявника: 55 років 0 місяців 1 день. Страховий стаж заявника становить: 32 роки 4 місяці 10 днів. Пільговий стаж заявника становить: відсутній. Відповідно до пп.2 п.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Результати розгляду документів, доданих до заяви: Заява надана через веб-портал користувачем, який зареєстрований на веб-порталі та ідентифікований за допомогою кваліфікованого електронного підпису, розглядається з урахуванням положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1. Відповідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Згідно п. 20 Постанови від 12.08.1993р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Довідки, що подаються для підтвердження трудової діяльності повинні бути підписані посадовими особами підприємства (керівником, бухгалтером, та начальником відділу кадрів) і засвідчені печаткою. Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше, ніж один раз на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992, тому для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 відповідне право впродовж цього періоду має бути підтверджене за результатами атестації. До загального страхового стажу заявника зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано довідка № 04 від 05.01.2022р., оскільки довідка не відповідає додатку № 5, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів. До заяви про призначення пенсії заявником надано чорно-білі скан-копії документів (накази «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1,2.), які неможливо ідентифікувати як оригінали та взяти до уваги. Отже, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу передбаченого п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заявник працює/не працює: не працює Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату: 20.06.2033 або при набутті необхідного пільгового стажу На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління ПФУ від 12.10.2007 року №18-6, у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення, має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня, а також у судовому порядку.
01.08.2025 року позивач повторно звернулася через веб-портал із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2025 року №047250024049 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу передбаченого п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З тексту згаданого рішення від 08.08.2025 року №047250024049 вбачається наступне. Відмова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ). Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вік заявника 55 років. Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 01.08.2025 р. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Правові відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених посадах. Страховий стаж особи становить 32 роки 4 місяці 10 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди роботи. До заяви про призначення пенсії заявником надано скан-копії документів, накази “Про результати атестації робочих місць за умови праці» перелік робочих місць, виробництв, робот, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, які неможливо взяти до уваги. Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутнє. Відповідно до статей 74, 75 Закону України «Про адміністративну процедуру» рішення (далі - адміністративний акт) набирає чинності з дня доведення його до відома ОСОБА_1 шляхом: або вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); або надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використан-ням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. Якщо час отримання адміністративного акта, надісланого поштою, або електронною поштою або переданого з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, не зафіксовано, такий адміністративний акт вважається доведеним до відома особи на п'ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом, крім випадків, якщо адміністративний акт не надійшов або надійшов пізніше. Відповідно до статті 105 Закону та статей 79, 80, 82 Закону України «Про адміністративну процедуру» скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома ОСОБА_1 до адміністративного органу вищого рівня - Пенсійного фонду України (01601, місто Київ, вул. Бастіонна, 9, e-mail: info@pfu.gov.ua) через Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), або до адміністративного суду.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачами спірних рішень та такими діями відповідачів позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено види державних пенсій: трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Згідно зі ст. 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені в ст.13 зазначеного Закону.
Відповідно до пункту «б» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Водночас, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). Питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульоване в ст. 114 цього Закону.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Вказані вище норми чинні у зв'язку з ухваленням 03 жовтня 2017 року Верховною Радою України Закону № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення рішення (пункт 2 резолютивної частини рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
При цьому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду як зразкової справи №360/3611/20 в рішенні від 03.11.2021 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Отже, у вказаній справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Колегія суддів зауважує, що у межах спірних правовідносинах відповідач не визнає достатнім і підтвердженим пільговий стаж позивача в 10 років за період роботи з 26.07.1990 до 18.03.2019, внаслідок чого колегія суддів зазначає наступне.
Вимогами статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 (далі - Порядок № 383) визначено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Так, пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати: трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи; виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці; у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно з пунктами 23, 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Як вбачається з Постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637, лише у випадку відсутності відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, необхідно надати уточнюючу пільгову довідку підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», Атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно п. 58-62 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а (Провадження № 11-1207апп19), щодо проведення атестації робочого місця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, не проведення, несвоєчасне або неналежне проведення атестації робочого місця не може позбавити позивача права на соціальний захист передбачений ст. 46 Конституції України.
В рішеннях управління Пенсійного фонду України в Харківській та в Дніпропетровській областях вказано, що до пільгового стажу не зарахована довідка № 04 від 05.01.2022 року, оскільки у довідці відсутній підпис начальника відділу кадрів. Але відповідно до довідок Нікопольської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 08 та 31 липня 2025 року на момент видачі довідки посада начальника відділу кадрів структурою та штатним розписом установи не передбачена, в зв'язку з чим довідка підписана лише начальником та головним бухгалтером.
Суд не погоджується із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.06.2025 року та з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2025 року оскільки позивач подала до Пенсійного фонду України документи, які підтверджують її пільговий стаж за Списком № 2 на посаді лаборанта в Томаківській районній державній лабораторії ветеринарної медицини.
Так, в довідці про підтвердження наявного трудового стажу вказано, що позивач працювала: з 05.08.1996 року по 15.01.2003 року на посаді лаборант, що передбачена Списком № 2, робоче місце атестоване наказ від 26.12.1994 року № 35, з 16.01.2003 року по 02.08.2016 року посаді лаборант, що передбачена Списком № 2, робоче місце атестоване наказ від 26.12.2003 року № 51, наказ від22.07.2008 року № 20, наказ від 23.05.2013 року № 20, з 03.08.2016 року по 17.04.2018 року на посаді лаборант, що передбачена Списком № 2, робоче місце атестоване наказ від 23.05.2013 року № 20; стаж роботи за Списком № 2 складає 21 рік 8 місяців 12 днів.
Крім того, пільговий стаж позивача підтверджується копією наказу про атестацію робочих місць від 26.12.2003 року № 51 з переліком робочих місць та копію протоколу № 2 до наказу № 51; копією наказу про атестацію робочих місць від 22.07.2008 року № 20 з переліком робочих місць та копію протоколу № 6 до наказу № 20; копією наказу про атестацію робочих місць від 23.05.2013 року № 20 з переліком робочих місць та копію протоколу №5 до наказу № 20.
Враховуючи вище викладене, в трудові книжці позивача та пільговій довідці містяться всі необхідні відомості, що дають їй право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічну позицію підтримав і Верховний Суд у постановах від 31.05.2022 року у справі № 227/2654/17, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 12.12.2019 у справі № 423/405/17 та від 26.03.2020 у справі № 264/2643/17.
Щодо тверджень ПФУ, що до заяви про призначення пенсії заявником надано чорно-білі скан-копії документів (накази «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, 2.), які неможливо ідентифікувати як оригінали та взяти до уваги.
Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що відповідачем дій направлених на перевірку відомостей про спірний період, зокрема витребування у роботодавця відповідних відомостей про тривалість робочого дня позивача, за допомогою засобів телефонного та електронного зв'язку, зазначених у відповідних реєстрах, не здійснено.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що ПФУ мало врахувати спірний період пільгової роботи згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.06.2025 року №047250024049 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2025 року №047250024049, прийняті не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягають скасуванню.
З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заяви є зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.
Варто зауважити, що виконуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності, роз'яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення вказаних недоліків.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги, що відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Наведені положення свідчать про те, що неналежне оформлення документів чи їх неповнота або неналежнимй спосіб подання документів не є безумовною підставою для відмови у призначенні (перерахунку) пенсії.
З наявністю обставин, які свідчать про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів або свідчать про недоліки подання документів у органу пенсійного фонду виникає обов'язок повідомити особу, яка звернулась, про необхідність усунути певні недоліки при зверненні у визначений цим Порядком строк.
На думку суду, у даному випадку, на виконання вимог п.1.8, 4.2 Порядку №22-1, у пенсійного органу виник обов'язок щодо надіслання позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів, зокрема, які б підтверджували перебування позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Суд наголошує, що лише використання органом пенсійного фонду усіх процедур, які застосовуються при вирішенні питання про призначення (перерахунок) пенсії та не виконання заявником установлених вимог, може свідчити про обґрунтованість та правомірність рішення територіального органу пенсійного фонду.
З огляду на те, що ПФУ не повідомляло позивача про неповноту документів, які були подані разом із заявою про призначення пенсії, строк на усунення цих недоліків не надавало, тому суд приходить до висновку про передчасність відмови ПФУ у призначенні пенсії позивачу.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення пенсії, її перерахунок, тощо є дискреційним повноваженням пенсійного органу.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.06.2025 року №047250024049 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2025 року №047250024049.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Томаківській районній державній лабораторії ветеринарної медицини з 05.08.1996 року по 17.04.2018 року на посаді лаборанта до пільгового стажу, який надає право на пенсію на пільгових умовах відповідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 20.06.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1614,93 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та судовий збір у розмірі 807,47 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Шаповалова Олександра Григоровича до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.06.2025 року №047250024049.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2025 року №047250024049.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Томаківській районній державній лабораторії ветеринарної медицини з 05.08.1996 року по 17.04.2018 року на посаді лаборанта до пільгового стажу, який надає право на пенсію на пільгових умовах відповідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 20.06.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 807,47 грн. (вісімсот сім гривень 47 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1614,93 грн. (одна тисяча шістсот чотирнадцять гривень 93 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник