26 листопада 2025 рокуСправа №160/26171/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: 20 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, -
15 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: 20 Регіональної військово-лікарської комісії, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову 20 регіональної ВЛК (м. Дніпро), оформлену протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 23.12.2024 р. на бланку свідоцтва про хворобу;
- зобов'язати 20 регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.09.2024 року, оформлену свідоцтвом про хворобу №38/733 стосовно ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду;
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії №48/1040 від 13.01.2025р. стосовно ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що згідно з медичною документацією, позивачу було встановлено і неодноразово підтверджено діагноз: посттравматичний деформуючий остеоартроз обох ліктьових суглобів ІІІ ступеню. Змішана контрактура обох ліктьових суглобів. Порушення функції ходи та опору ІІ ст., що підходить під дію статті 61 а графи IІ розкладу хвороб, як непридатний до військової служби. Проте, 20 регіональна ВЛК ( АДРЕСА_1 ) та військоволікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 не врахували стан здоров'я позивача та необгрунтовано прийняли рішення про те, що згідно з наданою медичною документацією, позивач підходить під дію статті 61Б графи ІІ розкладу хвороб. Отже, позивач вважає, що відповідачі проігнорували медчину документацію ОСОБА_1 та не застосували Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
10.10.2025 року від відповідача 2 до суду надійшов відзив, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що згідно з підпунктом 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення № 402, Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі по тексту - ЛЛК)) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Зауважив, що 20 РВЛК згідно з положенням № 402, було отримано свідоцтво про хворобу позивача разом з медичною документацією та, перевіривши лікарями експертами, було прийнято колегіальне рішення про його незатвердження. Також, відповідач звернув увагу на те, що зазначене у позові свідоцтво про хворобу разом з медичною документацією, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 , було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для опрацювання з урахуванням висновків експертів лікарів НОМЕР_1 РВЛК. При цьому, Положенням №402 не передбачено ознайомлення позивача (військовослужбовця або військовозобов'язаного) з затвердженим або не затвердженим свідоцтвом про хворобу. Додатково зазначив, що позивач не звертався зі скаргою до 20 РВЛК щодо оскарження зазначеного свідоцтва про хворобу. Також, відповідач вважає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому, суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Отже, відповідач діяв та прийняв рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
16.10.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві. Також зазначено, що згідно з медичною документацією, позивачу встановлено діагноз: посттравматичний деформуючий остеоартроз обох ліктьових суглобів ІІІ ступеню. Змішана контрактура обох ліктьових суглобів. Порушення функції ходи та опору ІІ ст., що, на думку позивача, підходить під дію статті 61 а графи IІ розкладу хвороб, як непридатний до військової служби. В цьому випадку, позивач вважає, що відповідач проігнорував медчину документацію позивача, та не застосував Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Відповідач 1 у строк, наданий судом, відзив на адміністративний позов або заяву про визнання позову не надав.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним, на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.09.2024 року, оформленої свідоцтвом про хворобу №38/733, на підставі статті 61-а графи ІІ розкладу хвороб, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з діагнозом: «посттравматичний деформуючий остеоартроз обох ліктьових суглобів ІІІ ступеню. Змішана контрактура обох ліктьових суглобів. Порушення функції ходи та опору ІІ ст.».
Постановою 20 регіональної ВЛК (м. Дніпро), оформленою протоколом засідання штатної військово-лікарської від 23.12.2024, не було затверджено постанову військово-лікарської комісії від 30.09.2024 року, оформленою свідоцтвом про хворобу №38/733, якою позивача визнано непридатним до військової служби та ОСОБА_1 було направлено на консультацію травматолого, оскільки згідно наданої медичної документації він підходить під дію статті 61 б графи ІІ розкладу хвороб.
Постановою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленою довідкою військово-лікарської комісії №48/1040 від 13.01.2025 року, ОСОБА_1 на підставі статті 61б графи ІІ розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Позивач, вважаючи постанову 20 регіональної ВЛК (м. Дніпро), оформлену протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 23.12.2024 р., та довідку військово-лікарської комісії №48/1040 від 13.01.2025р. протиправними, звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Частиною 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абз. 5 п.п. 2.4.5 п. 2.4 розділу I Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10 розділу І Положення № 402).
Відповідно до п.п. 2.8.1, 2.8.2, 2.8.3 п. 2.8 розділу І Положення № 402, ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Роз'яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.
ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (п.п. 2.8.5 п. 2.8 розділу І Положення № 402).
За змістом п.п. 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Відповідно до п.п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення, чинного на момент огляду, під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках.
Згідно пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням.
У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЖ).
З аналізу наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, а також осіб, раніше визнаних непридатними до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, крім інших, ВЛК ТЦК та СП.
Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку. В той же час, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК. Водночас ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Відповідно до ст. 61 Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, Постанова про придатність до військової служби в разі захворювань кісток та суглобів приймається після стаціонарного обстеження та лікування. При цьому слід ураховувати схильність захворювання до рецидивів або прогресування, стійкість ремісії та особливості військової служби. При незадовільних результатах лікування або відмові від нього постанова про придатність до військової служби приймається за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушень функцій на період медичного огляду.
До пункту "а" належать:
кістковий або фіброзний анкілоз великого суглоба у хибному положенні;
патологічна рухливість або стійка контрактура суглоба зі значним обмеженням обсягу рухів;
асептичний некроз головки стегнової кістки;
стани після ендопротезування великих суглобів (особи, що оглядаються за графою III Розкладу хвороб, при задовільних результатах протезування оглядаються за пунктом "б");
деформуючий артроз в одному з великих суглобів III-IV стадій (наявність грубих кісткових розростань суглобових країв не менше 2 мм, руйнування суглобового хряща - ширина суглобової щілини менше 2 мм) з частими (2 та більше разів на рік) рецидивами загострень, з больовим синдромом та деформацією вісі кінцівки;
дефект кісток більше 1 см з нестабільністю кінцівки;
остеомієліт за наявності секвестрів, секвестральних порожнин, свищів, які довго не загоюються або часто (2 та більше разів на рік) відкриваються.
При анкілозах великих суглобів у функціонально вигідному положенні або за належної компенсації придатність до військової служби осіб, що оглядаються за графами II, III Розкладу хвороб, визначається за пунктом "б".
До пункту "б" належать:
деформуючий артроз в одному з великих суглобів II стадії (ширина суглобової щілини на рентгенограмі - 2-4 мм) з больовим синдромом;
остеомієліт (у тому числі і первинно хронічний) з щорічними загостреннями;
стійкі контрактури одного з великих суглобів з помірним обмеженням обсягу рухів;
звичні (3 та більше разів на рік) вивихи великих суглобів, які виникають при незначних фізичних навантаженнях, з вираженою нестійкістю (розхитаністю) або рецидивним синовіїтом суглоба та супроводжуються помірною гіпотрофією м'язів кінцівки.
До пункту "в" належать:
деформуючий артроз в одному з великих суглобів I стадії;
остеомієліт з нечастими (раз на 2-3 роки) загостреннями за відсутності секвестрів та секвестральних порожнин;
стійкі контрактури в одному з великих суглобів з незначним обмеженням обсягу рухів;
стресові переломи кісток, їх патологічна перебудова після завершення стаціонарного лікування (у тому числі з наявністю металоконструкцій після оперативного лікування) або гіперостози, які перешкоджають руху кінцівки або носінню стандартного взуття, військової форми одягу, спорядження, з больовим синдромом;
звичні (менше 3 разів на рік) вивихи великих суглобів;
нестійкість і рецидивний синовіїт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях;
остеохондропатії із незакінченим процесом.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що 20 РВЛК згідно з Положенням № 402, було отримано свідоцтво про хворобу позивача №38/773 від 23.12.2024 разом з медичною документацією та, перевіривши лікарями експертами, було прийнято колегіальне рішення про його незатвердження. Зазначене у позові свідоцтво про хворобу разом з медичною документацією, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для опрацювання з урахуванням висновків експертів лікарів НОМЕР_1 РВЛК.
Доказів оскарження зазначеного свідоцтва про хворобу матеріали справи не містять.
Військово-лікарською комісією відповідача 1 було здійснено медичний огляд позивача, за результатами якого прийнято постанову у формі довідки №48/1040 від 13.01.2025 про придатність позивача до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зі скаргою на протиправність дій/бездіяльності членів військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 при проведенні медичного огляду, а також скаргою на постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії №48/1040 від 13.01.2025 ані до ВЛК регіону, ані до ЦВЛК, з проханням провести повторний медичний огляд із дотриманням вимог Положення № 402, не звертався, тобто позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.
В будь-якому випадку, доказів протилежного позивач суду не надав.
Беручи до уваги те, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402, при проведенні медичного огляду особи належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.05.2024 у справі №260/25010/23.
Суд також зауважує, що позивач, по суті, оскаржує правильність застосування статті Розкладу хвороб, наполягаючи на діагнозі, що відповідає ст. 61-а (непридатний), тоді як ВЛК застосувала ст. 61-б (обмежено придатний).
Отже, оскаржуючи постанови, позивач посилається на те, що його стан здоров'я проігноровано, але підтвердженням цього є лише його незгода з кваліфікацією за ст. 61-б.
Суд також наголошує на тому, що позивач у позовній заяві посилається на порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень та жодних доказів, які б підтверджували такі обставини, суду не надано.
Оскільки спір зводиться до медичної кваліфікації стану здоров'я (ІІІ ступінь підпадає під ст. 61-а проти рішення ВЛК про ст. 61-б), а не до очевидних процедурних порушень (відсутність оглядів, аналізів), суд не може втручатися в дискреційні повноваження відповідачів щодо визначення ступеня придатності.
Також, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, врахування тих чи інших медичних документів при формуванні висновку та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому, суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Відповідна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 600/3273/22-а.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Таким чином, оскільки процедурні порушення, які б давали підстави для скасування постанов, не були доведені позивачем (зокрема, відсутні докази, що позивачу не проводили обов'язкові обстеження), а спір стосується медичної кваліфікації стану здоров'я, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованимии та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: 20 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник