26 листопада 2025 рокуСправа №160/29467/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
10.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.05.2025 №045550021153 в частині обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 із середньомісячного заробітку 0,0000 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неврахування при переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та обчисленні розміру такої пенсії: довідок від 30.09.2024 №68443/6/04-36-10 02-13 та від 30.09.2024 №68448/6/04-36-10-02-13, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 30.09.2024 обчислення та перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з урахуванням виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області довідок від 30.09.2024 №68443/6/04-36-10-02-13 та від 30.09.2024 №68448/6/04-36-10-02-13.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач при прийнятті рішення про переведення на пенсію держслужбовця порушив порядок обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки при визначенні розміру такої пенсії протиправно не враховані довідки про заробітну плату, видані відповідно до Порядку №622, що вплинуло на розмір пенсійної виплати.
13.10.2025 позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд:
- зупинити дію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.05.2025 №045550021153 в частині обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 із середньомісячного заробітку 0,0000 грн;
- заборонити виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зменшеному розмірі (2361,00 грн), обчисленому на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.05.2025 №045550021153.
Ухвалою від 13.10.2025 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/29467/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), залучено до участі в справі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якості другого відповідача у справі, встановлено відповідачам строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 13.10.2025 вважається врученою відповідачам у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
26.11.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив повністю, посилаючись на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 160/30554/24 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 , що набрало законної сили 25.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській зобов'язано перевести гр. ОСОБА_1 з 30.09.2024 з пенсії за віком на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ із врахуванням пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, зарахувавши до її стажу державної служби періоди роботи в податкових органах з 03.01.1997 по 26.08.2023. На виконання вищезазначеного рішення суду, згідно із протоколом (розпорядженням) від 02.05.2025 № 045550021153 гр. ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з 30.09.2024 із зарахуванням до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця, період роботи з 03.01.1997 по 26.08.2023. Після проведення розрахунку, стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців складає 27 років 7 місяців 4 дні. Періоди роботи, які не зараховані до стажу державної служби, відсутні. Розмір пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» складає 2361,00 грн. Також зазначає, що в результативній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 160/30554/24 відсутні зобов'язання щодо врахування довідок про заробітну плату державного службовця.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровської області та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.09.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до «Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, видані ОСОБА_1 довідки:
- №68443/6/04-36-10-02-13 (додаток 4 до Порядку №622): довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років): видана ОСОБА_1 про те, що вона працювала в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації за окремими видами податків управління податкових сервісів, заробітна плата станом на 01 вересня 2024 становить: посадовий оклад 16 400, 00 грн, надбавка за ранг (державний службовець 4 рангу) 700, 00 грн, надбавка за вислугу років (50%) за стаж державної служби 36 років 09 місяців 11 днів 8 200, 00 грн, усього 25 300, 00 грн;
- №68448/6/04-36-10-02-13 (додаток 6 до Порядку №622): довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби: видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2024 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили: серпень 2024 року: надбавка за інтенсивність праці 9 512,00 грн; премія щомісячна 4 920, 00 грн, інші виплати(матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю 3 400, 23 грн, разом 17 832, 23 грн.
30.09.2024 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ), який набув чинності 01 травня 2016 року.
До вказаної заяви ОСОБА_1 додала скан-копії оригіналів наступних документів:
- паспорта громадянина України;
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.09.2024 №68443/6/04-36-10-02-13, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, від 30.09.2024 №68448/6/04-36-10-02-13, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.09.2024 Головне управління ПФУ в Кіровоградській області (за принципом екстериторіальності) прийняло рішення №045550021153 від 07.10.2024, яким відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VІІІ, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області та Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №045550021153 від 07.10.2024 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до закону України «Про державну службу».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі №160/30554/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю, а саме:
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №045550021153 від 07.10.2024 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести з 30.09.2024 ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ із врахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, зарахувавши до її стажу державної служби періоди роботи в податкових органах з 03.01.1997 по 26.08.2023.
12.08.2025 представником ОСОБА_1 адвокатом Алейниченко М.М. було направлено на адресу ГУ ПФУ в Кіровоградській області адвокатський запит №38/АЗ-08/25 з проханням надати інформацію про стан виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі №160/30554/24.
У відповідь на адвокатський запит від 12.08.2025 №38/АЗ-08/25 ГУ ПФУ в Кіровоградській області направило представнику позивачки адвокату відповідь від 20.08.2025 №1100-0307-8/46895, в якій зазначило, зокрема наступне: «На виконання вищезазначеного рішення суду, рішенням Головного управління від 02.05.2025 №045550021153 гр. ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 30.09.2024 із зарахуванням до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця, періоду роботи з 03.01.1997 по 26.08.2023. Після проведення розрахунку, стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, складає 27 років 7 місяців 4 дні. У зв'язку з тим, що розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», обчислений згідно рішення суду, є меншим ніж розмір пенсії, який заявниця отримує відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (2361,00 грн
До вказаної відповіді від 20.08.2025 №1100-0307-8/46895 пенсійним органом було додано протокол розрахунку пенсійної виплати від 02.05.2025, в якому зазначено наступне:
- рішення №04550021153: про перерахунок пенсії;
- заявник: ОСОБА_1 ;
- шифр та вид пенсії: 130 пенсія за віком;
- умови призначення: ЗУ «Про державну службу»;
- середньомісячний заробіток: 0,0000;
- дата перерахунку: 30.09.2024;
- вид перерахунку: згідно рішень суду;
- підстава: згідно рішення суду справи №160/30554/24 від 03.02.2025;
- особливості: призначення за рішенням суду з 30.09.2024 по довічно;
- загальний процент розрахунку пенсії від заробітку: 60;
- основний розмір пенсії від середнього заробітку: 0,0000;
- доплата до мінімальної пенсійної виплати (2361 грн): 2361 грн;
- призначити з 30.09.2024 по 31.12.2024, сума пенсії: 2361 грн;
- призначити з 01.01.2025;
- довічно, сума пенсії: 2361 грн.
Враховуючи те, що Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області при обчисленні розміру пенсії позивачки з 30.09.2024 не було враховано надані нею разом із заявою від 30.09.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» довідки від 30.09.2024 №68443/6/04-36-10-02 13 та №68448/6/04-36-10-02-13, видані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, та беручи до уваги, що Головне управління ПФУ в Кіровоградській області звернулось до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із листом з питань «завершення технологічного процесу, а саме: перевірки правильності прийнятого рішення, повідомлення заявниці про результати проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду та узгодження подальшого виконання такого рішення», представник позивачки звернулась із адвокатськими запитами від 17.09.2025 та від 29.09.2025 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, в яких просила пенсійний орган врахувати для обчислення пенсійної виплати наявні в матеріалах пенсійної справ ОСОБА_1 довідки про заробітну плату останньої.
Однак, у відповідь на вказані адвокатські запити Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листами від 25.09.2025 та від 08.10.2025 повідомило представника позивачки про те, що рішення суду у справі №160/30554/24 не містить інших зобов'язань, окрім зобов'язання перевести ОСОБА_1 з 30.09.2024 з пенсії за віком на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», зарахувавши до її стажу державної служби періоди роботи в податкових органах з 03.01.1997 по 26.08.2023. Також пенсійний орган зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі №160/30554/24 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889. Загальний розмір пенсійної виплати з 30.09.2024 становить 2361,00 грн.
Спірним питанням у заявленому спорі є врахування довідок про складові заробітної плати державного службовця при обчисленні розміру пенсії.
Суд зазначає, що заявлений спір виник у зв'язку з незгодою позивачки щодо неврахування відповідачем наявних довідок про складові заробітної платі при обчисленні розміру пенсії при її призначенні відповідно до Закону України «Про державну службу».
Надаючи оцінку доводам сторін, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набув чинності 01.05.2016.
Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ:
- на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку;
- пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено «Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі - Порядок №622), пунктом 4 якого передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Абзацом 6 пункту 4 Порядку №622, 4 в редакції Постанови № 823 від 12.07.2024, яка застосовується з 01.01.2024 визначено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Для призначення пенсії державного службовця особам, зазначеним в абзаці першому пункту 4-2 Порядку №662, та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
- розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 5 Порядку №622 встановлено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Отже, суд погоджується з доводами позивача, що ані Законом України «Про державну службу» №889-VIII, ані Законом України «Про державну службу» №3723-XII, ані Порядком №622, не передбачена можливість призначення пенсії державного службовця без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії держслужбовця.
Суд також погоджується з доводами позивача, що при обчисленні розміру пенсії з 30.09.2024 відповідачем був взятий середній заробіток в розмірі 0,0000 грн, тобто відповідачем не було враховано наявні в пенсійній справі довідки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-IX (далі - Закон №2073-IX), адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта. Протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, згідно пункту 3 частини другої статті 87 Закону №2073-IX, якщо такий акт порушує норми матеріального права.
Судом встановлено, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області, приймаючи оскаржуване в частині визначення середнього заробітку для обчислення розміру пенсії рішення, допустило порушення частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ та пункту 4 Порядку №622, як норм матеріального права, у формі їх незастосування.
З огляду на викладене, є обґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 02.05.2025 №045550021153 в частині обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 із середньомісячного заробітку 0,0000 грн.
Судом враховується, що пунктом 5 Порядку №622 встановлено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу.
Отже, відповідач мав обов'язок врахувати надані довідки про складові заробітної плати саме під час прийняття рішення про переведення на пенсію держслужбовця, однак допустив протиправну бездіяльність щодо їх неврахування, визначивши середньомісячний заробіток 0,0000 грн, як результат саме неврахування таких довідок про складові заробітної плати під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» призвело до порушення його прав.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не підтверджено та не доведено правомірність своїх рішень та дій при обчисленні позивачеві пенсії держслужбовця з 30.09.2024, тобто з дати звернення за такою пенсією, із його середньомісячного заробітку 0,0000 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, згідно з приписами статті 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн, як за дві основні позовні вимоги немайнового характеру.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15.04.2021у справі № 160/6899/20.
Суд звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, тому, суд вважає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 3000,00 грн. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.05.2025 №045550021153 в частині обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 із середньомісячного заробітку 0,0000 грн.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неврахування при переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та обчисленні розміру такої пенсії: довідок від 30.09.2024 №68443/6/04-36-10 02-13 та від 30.09.2024 №68448/6/04-36-10-02-13, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 30.09.2024 обчислення та перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з урахуванням виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області довідок від 30.09.2024 №68443/6/04-36-10-02-13 та від 30.09.2024 №68448/6/04-36-10-02-13.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А, код ЄДРПОУ 20632802) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1937,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез