25 листопада 2025 рокуСправа №160/16016/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 06.09.1978 по 04.08.1984 та з 28.04.1990 по 31.12.1998, до страхового стажу - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 з дати призначення пенсії, до страхового стажу роботу на Південному машинобудівному заводі у період з 06.09.1978 по 04.12.1978 та роботу в Дніпропетровському облдержарбітражі (наразі Господарський суд Дніпропетровської області) з 08.12.1978 по 04.08.1984 та з 28.04.1990 по 31.12.1997 з нарахуванням і виплатою недоотриманої суми пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність дій відповідача щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи не з дати призначення пенсії. а з дати подання заяви про її перерахунок. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Як зазначає позивач в позовній заяві, пенсія їй призначена з 02.06.2020, проте відповідні докази в матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 05.11.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, яка відповідно до принципу екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ у Львівській області. До заяви додано паспорт та довідку від 04.11.2024 №06-33/60, що підтверджується розпискою-повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 11.11.2024 №045650007444 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки у довідці від 04.11.2024 №06-33/60 відсутній наказ на прийняття.
Доказів оскарження даного рішення позивачем не надано та судом не встановлено.
Позивач вдруге 15.11.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії. До заяви додано паспорт та довідку №06-33/80, що підтверджується розпискою-повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22.11.2024 №045650007444 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.11.2024.
Не погодившись з датою, з якої позивачу було здійснено перерахунок (01.11.2024), позивач 05.12.2024 звернулась до відповідача із зверненням.
Відповідач листом від 24.12.2024 №68576-51809/М-01/8-0400/24 повідомив позивача, що при призначенні пенсії до страхового стажу не зараховано період роботи з 07.12.1978 по 31.12.1997. Позивачем 15.11.2024 подано заяву на перерахунок пенсії до якої долучено уточнюючу довідку від 14.11.2024 №06-33/80 про періоди роботи у Господарському суді Дніпропетровської області. Перерахунок пенсії проведено відповідно до статті 45 Закону №1058 з 01.11.2024.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Таким чином, предметом спору у даній справі є право позивача на перерахунок пенсії не з дати звернення за її перерахунком (01.11.2024), а з дати призначення пенсії (02.06.2020).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону №1058 пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту 1 частини статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону №1058, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як зазначалось вище, позивач із заявою про перерахунок пенсії звернулась 15.11.2024, а тому відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.11.2024.
В обгрунтування тверджень про те, що перерахунок пенсії повинен бути проведений з дати її призначення (02.06.2020), позивач зазначає про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а тому відповідні записи в трудовій книжці повинні були бути враховані відповідачем при призначенні пенсії.
Проте, суд критично ставиться до тверджень позивача, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач зазначає, що (мовою оригіналу) - «як пізніше було з'ясовано, розмір моєї пенсії, пенсійним органом розраховано невірно» та «після того, як мною були з'ясовані обставини» позивач лише в листопаді 2024 року звернулась до відповідача із відповідною заявою.
Проте, суд зазначає, що вказана обставина, не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Таке звернення позивача лише фіксує дату початку активних дій щодо з'ясування порядку нарахувань, тоді як перша виплата пенсії за віком була здійснена в середині 2020 року, що надає позивачці об'єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад.
Також, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідач не повідомив позивачу про незарахування та причини не зарахування періодів трудової діяльності ні в письмовому вигляді, ні в усному порядку (при огляді оригіналів), оскільки вчинення відповідних дій відповідачем діючим законодавством не передбачено.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що положення статті 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо неможливості обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Врахувавши вказане, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до відповідача з метою з'ясування певних питань з питань призначення пенсії, залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Нереалізація цього права зумовлена відсутністю активних дій з боку позивачки.
Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про наявність у такої особи права на перерахунок пенсії з дати її призначення незалежно від дати звернення за таким перерахунком, з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №420/19263/24.
Вказані висновки суду враховуються судом у даній справі відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки за результатами розгляду заяви позивача від 15.11.2024 про перерахунок пенсії, відповідачем зараховано періоди роботи до страхового стажу та здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.11.2024, то суд доходить висновку про відсутність протиправності в діях відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 77, 241-246, 255,257 - 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська