26 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/11796/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) в якому просить суд:
1) Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов'язаних, відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 07.02.2023.
2) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення з військового обліку військовозобов'язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 07.02.2023.
3) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо оголошення у розшук за порушення правил військового обліку.
4) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зняти з розшуку позивача, шляхом внесення відповідних даних до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та направити цю інформацію до відповідного відділу поліції.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після проходження медичного огляду ВЛК 07.02.2023 позивач був визнаний непридатним до військової служби на підставі ст. 31 «а» графи 2 Розладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, та виключений із військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 . В тимчасове посвідчення позивача № НОМЕР_1 було внесено відомості про зняття його з 07.02.2023 з військового обліку військовозобов'язаних. Однак, дана інформація про виключення з військового обліку не була внесена відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. 29.09.2025 позивач виявив, що у вищевказаному реєстрі міститься інформація про порушення ним правил військового обліку. В той же день ним направлено відповідачу заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку. Однак відповідачем не надано відповіді на його заяву та не вчинено жодних дій на виключення позивача з військового обліку.
Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 порушено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та протиправно оголошено його в розшук, що стало наслідком порушення його прав.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву від 27.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Посилаючись на те, що позивач рішенням ВЛК від 06.02.2006 був визнаний обмежено придатним до військової служби, оскільки він до 05 червня 2025 року не пройшов повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 правомірно внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку, та правомірно направлено до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області електроне звернення №3670672 від 25.09.2025 про доставлення позивача до ТЦК з метою складання адміністративного протоколу.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, шо підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 від 30.06.2006.
Відповідно до довідки ВЛК №П/о 27 від 07.02.2023 на підставі ст. 31 «а» графи 2 Розладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку.
Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 13.02.2018 ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача знято з військового обліку з 07.02.2023.
Відповідно до витягу з військового-облікового документу «Резерв+» від 29.09.2025 вбачається, шо позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 03.08.2021.
29.09.2025 позивач поштовим зв'язком направив до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву, в якій просив внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку, однак відповіді на своє звернення не отримав.
Вважаючи протиправною бездіяльність, щодо не внесення інформації до реєстру про зняття позивача з військового обліку та оголошення його в розшук, представник позивача звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та триває дотепер.
Крім цього, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, у редакції до 18.05.2024).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку про те, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов'язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (станом на час проходженням позивачем медичного огляду ВЛК) визначався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі - Порядок №921).
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №921 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов'язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.
Завдання військового обліку: утворення військового резерву людських ресурсів для забезпечення здійснення заходів щодо переведення Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, на організацію і штати воєнного часу, а також для доукомплектування їх особовим складом у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників і військовозобов'язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; документальне оформлення військово-облікових документів призовників і військовозобов'язаних; бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснення контролю за виконанням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
З метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних.
Пунктом 56 Порядку №921 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов'язаних та персональних даних, які містяться в них; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до покладених обов'язків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (п. 20 Порядку №1487).
Абзацом 3 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальної інформації.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі положення №402, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з пунктом 3.8 Положення №402 (у редакції, чинній на час видачі довідки ВЛК від 13.07.2022) після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов, зокрема "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату проходження позивачем ВЛК (07.02.2023), діяло Положення №402 в редакції від 16.04.2021, яким було передбачено складення свідоцтва про хворобу для військовозобов'язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.
Як вже зазначалось судом, згідно довідки ВЛК від 07.02.2023 на підставі ст. 31 «а» графи 2 Розладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку.
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення при подачі заяви для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку або ж доказів перегляду або скасування довідки ВЛК від 07.02.2023.
Суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону №2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
З огляду на наведене, відповідач володів інформацією про проходження позивачем повторної військово-лікарської комісії саме 07.02.2023, а не первинної 06.02.2006 та висновку про непридатність його до військової служби, з виключенням з військового обліку, проте не взяв цю інформацію до уваги, у зв'язку з чим протиправно не вніс інформацію про зняття позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У частині 1 статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Процедуру збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було урегульовано Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94 (далі - Порядок №94; чинний у період з 15.04.2022 по 22.08.2024).
Пунктами 16 - 18 розділу II Порядку №94 було передбачено, що органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ. Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру. Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру.
За змістом пунктів 1, 2, 5 розділу III Порядку №94 відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста. До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про стан здоров'я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов'язку. Військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема є ступінь придатності до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до пунктів 6, 9 розділу III Порядку №94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку №94 створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Відтак, посадові особи відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язані були забезпечити дотримання процедури виключення позивача з військового обліку та внесення актуальних відомостей в Реєстр. При цьому суд зауважує, що при оформленні результатів проходження позивачем ВЛК та виключення з військового обліку, відповідач, як суб'єкт на якого покладено здійснення відповідних владних управлінських функцій, мав дотримуватися встановленої правової процедури, і її порушення не може ставитися в провину позивачу та впливати на його права та обов'язки.
При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує що 04.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX у п. 2 якого Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 04.05.2024 мали статус «обмежено придатний», повинні до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним до військової служби з 07.02.2023, що стало наслідком його виключення з військового обліку, тому жодна норма права не зобов'язувала відповідача вимагати від позивача повторно проходити медичний огляд та у зв'язку з його не проходженням визнавати допущення позивачем правил військового обліку.
З матеріалів справи не вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був оголошений в розшук.
Дані про розшук ОСОБА_1 відсутні і у військово-обліковому документі « ІНФОРМАЦІЯ_7 +», в якому наявна лише інформація «про порушення правил військового обліку».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо оголошення його у розшук за порушення правил військового обліку та зобов'язання зняти з розшуку, є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно з пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону України №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Суд встановив, що відомості про порушення позивачем правил військового обліку, були внесені ІНФОРМАЦІЯ_2 до Реєстру без належних правових підстав, оскільки позивач не притягувався до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, а отже, відсутній сам факт притягнення до відповідальності.
За правилами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії.
В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам зобов'язального характеру та обраному позивачем способу захисту своїх прав, про які просить останній у межах цього позову, зокрема зобов'язати відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо виключення позивача з військового обліку, суд зазначає таке.
Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Так, відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Тобто, в даному випадку, прийняття рішення про виключення військовозобов'язаних з військового обліку є дискреційними повноваженнями РТЦК та СП.
Крім того, з огляду на те, що відповідачем не розглядалась заява позивача і не надавалася оцінка підставам вказаним у заяві від 29.09.2025, то спір у цій справі стосується виключно питання не розгляду відповідної заяви (допущення протиправної бездіяльності). Під час розгляду справи по суті відповідач не надав суду жодних належних та достовірних доказів на підтвердження розгляду поданої позивачем заяви по суті про задоволення або відмову у задоволені порушеного ним питання.
Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо позивача про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку виходять за межі повноважень адміністративного суду при вирішенні цього публічно-правового спору, а тому відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Тому, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, керуючись положеннями статті 245 КАС України, суд зобов'язує відповідача розглянути заяву позивача від 29.09.2025 та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовну заяву подано до суду через «Електронний суд», суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 14.10.2025.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» даних про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , відповідно до довідки ВЛК №П/о 27 від 07.02.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву від 29.09.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних, з урахуванням довідки ВЛК №П/о 27 від 07.02.2023, і за результатами розгляду заяви прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський