26 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9717/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.08.2025 №033050004918 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII протиправним та скасувати його; зобов'язання здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення (28 липня 2025 року), зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 17.12.2001 по 30.06.2025 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок для призначення пенсії державного службовця , виданих виконавчим комітетом Ковельської міської ради за 5252/3.25/2-25 від 28.07.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV).
28.07.2025 позивач звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ), який набув чинності 01 травня 2016 року.
За принципом екстериторіальності її документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Сумській області, яким було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.08.2025 №033050004918 у зв'язку з тим, що позивач на день набрання чинності Законом №889-VІІІ не займала посади державної служби.
Вважає, що у відповідача не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні позивача на інший вид пенсії за наявності у неї умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.
Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 29.08.2025 була надіслана відповідачу у зареєстрований в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» кабінет та отримана 02.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявної в матеріалах справи, проте відповідач не надав відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком згідно з Законом №1058-ІV, що підтвердується перерахунком пенсії.
24.07.2025 позивач звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід на пенсію по Закону №889-VIII, до якої долучила довідки про складові заробітної плати, видані виконавчим комітетом Ковельської міської ради за №5252/3.25/2-25 від 28.07.2025.
Заява позивача з доданими довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Сумській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 04.08.2025 №033050004918 відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії в зв'язку з тим, що починаючи з 03.10.2001 ОСОБА_1 перебувала на службі в органах місцевого самоврядування та станом на 01.05.2016 не обіймала посаду держаної служби. Зазначено, що заявниця не має відповідного стажу державної служби, то прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 28.07.2025.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо).
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, статтею 45 №1058-IV врегульовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного за даним Законом, на інший вид пенсії, визначений цим же Законом.
Водночас принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
При цьому пункти 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачають, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17, від 19 березня 2019 року у справі №357/1457/17, від 15 серпня 2019 року у справі №676/6166/17, від 01 квітня 2020 року у справі №607/9429/17.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію за нормами Закону №889-VIII. При цьому з 08.04.2021 їй призначено пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
Спірні правовідносини виникли щодо відмови у призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону №889-VIII. При цьому відповідач рішенням № від 04.08.2025 №033050004918 відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки починаючи з 03.10.2001 ОСОБА_1 перебувала на службі в органах місцевого самоврядування та станом на 01.05.2016 не обіймала посаду держаної служби. Зазначено, що заявниця не має відповідного стажу державної служби, то прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 28.07.2025.
З такими доводами відповідача суд не погоджується з таких підстав.
Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), який був чинний на час проходження позивачем служби в період по 01 травня 2016 року.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування (пункт 2).
При цьому пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби визначено, що до стажу державної служби включається також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.
Також у додатку до Порядку обчислення стажу державної служби наведено перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. Так, до вказаного Переліку включено, зокрема, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно із статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом.
Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до статті 14 Закону №2493-III, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема:
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Також, пунктом 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби.
Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач з 17.12.2001 прийнята на роботу до Ковельської міської ради та прийнято присягу державного службовця, присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування (записи №25-27); 01.08.2002 переведена на посаду завідувача організаційним відділом (запис №28); 18.12.2003 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування (запис №29); 12.05.2006 посада «завідувач організаційним відділом» перейменована на посаду «начальник організаційного відділу» (запис №30); 10.05.2011 переведена на посаду головного спеціаліста відділу внутрішньої політики, організаційної роботи та зв'язків з громадськістю (запис №31); 01.07.2021 відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зав'язків з громадськістю з 01.07.2021 перейменовано на відділ внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю (запис №32); 02.08.2021 переведена на посаду завідувача сектору організаційно-аналітичної роботи відділу загальної та організаційної роботи в зв'язку з успішним проходженням стажування (запис №33); 30.06.2025 звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, стаття 38 КЗпП України (запис №34).
Разом з тим, період з 17.12.2001 по 30.06.2025 відповідачем при прийнятті рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не зараховано до стажу на посадах, віднесених до категорії державної служби.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач займала посади в органах місцевого самоврядування, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 року у справі №735/939/17, в постанові від 19.03.2019 року по справі №357/1457/17.
Крім того, як слідує з розрахунку стажу для призначення пенсії за віком згідно Закону №1058-IV (а.с.54) позивач з 08.07.1982 по 21.09.1984, з 16.05.1988 по 19.06.1989, з 01.10.1993 по 23.05.1997, з 24.05.1997 по 31.12.1998, з 01.01.199 по 30.06.200, з 01.07.200 по 11.07.2001 займала посади державної служби відповідно до положень статті 25 Закону України №3723.
Разом з тим, за умови зарахування вищевказаних періодів роботи до стажу державної служби позивача такий стаж становитиме не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, у зв'язку із чим відмова відповідача у призначенні пенсії державного службовця є протиправною.
Встановлені судом обставини у справі вказують на те, що позивач досягла пенсійного віку, встановленого Законом №1058-ІV, має необхідний страховий стаж, передбачений ст.28 Закону №1058-IV (30 років), в тому числі стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (не менше 20 років). Отже, з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII ОСОБА_1 має право на пенсію державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-XII.
Щодо заявленої вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату на пенсію державного службовця, починаючи з 28.07.2025, то суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим у статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою про призначення пенсії державного службовця 28.07.2025, тому з огляду на встановлені обставини справи саме з цієї дати така пенсія підлягає призначенню.
Щодо позовної вимоги про урахування довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця виданих виконавчим комітетом Ковельської міської ради за 5252/3.25/2-25 від 28.07.2025 при здійсненні перерахунку пенсії, то суд зазначає наступне.
Позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» після звільнення з державної служби, тобто як особа, яка на день звернення за призначенням пенсії не займає посаду державної служби.
Відповідно до частини першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі- Порядок №622) особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія державного службовця призначається в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби, а розмір інших виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, у разі коли в особи станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Однак, якщо особа має не менше як 20 років стажу державної служби і на час виходу на пенсію не перебуває на державній службі, за її бажанням, розмір цих інших виплат (виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років, а також розмір матеріальної допомоги та виплат, які нараховуються за період, який перевищує календарний місяць) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Таким чином, позивач має право на розрахунок пенсії із застосуванням статті 37 Закону України «Про державну службу» та пункту 4 Порядку №622, які передбачають, що особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, у спірному випадку нарахування позивачу пенсії державного службовця повинно здійснюватися з урахуванням даних, зазначених в довідках виданих виконавчим комітетом Ковельської міської ради за 5252/3.25/2-25 від 28.07.2025, відомості яких відповідають вимогам пункту 4 Порядку №622.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач - ГУ ПФУ в Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення від 04.08.2025 №033050004918 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 04.08.2025 №033050004918 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 17.12.2001 по 30.06.2025 та призначити ОСОБА_1 з 28.07.2025 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, здійснивши перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця, виданих виконавчим комітетом Ковельської міської ради за 5252/3.25/2-25 від 28.07.2025.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області, рішенням якого було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 211,20 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 25.08.2025.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 04.08.2025 №033050004918 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи період роботи в органах місцевого самоврядування з 17.12.2001 по 30.06.2025 та призначити пенсію державного службовця з 28.07.2025 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, здійснивши перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця, виданих виконавчим комітетом Ковельської міської ради за 5252/3.25/2-25 від 28.07.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати у сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40030, Сумська область, місто Суми, вулиця Пушкінська, 1, код ЄДРПОУ 21108013).
Суддя А.Я. Ксензюк