26 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/4956/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (далі - ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП») звернулося з позовом до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.11.2024 між ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (покупець) та Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1711NL, відповідно до якого Womy equipment supply B.V. (надалі - продавець) зобов'язувалось поставити товар автобус VDL Ambassador SB 200 vin № НОМЕР_1 . Загальна сума контракту - 44400,00 євро, а ціна одного транспортного засобу - 3950,00 євро.
Відповідно до інвойсу від 27.11.2024 №10241018 Womy equipment supply B.V. поставлено автобус VDL Ambassador SB 200 vin № НОМЕР_1 .
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 04.12.2024 декларантом ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) № 24UA205050043263U1 з описом товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200 - (кузов, шасі, рама) № XMGDE02FS0H017579 - включаючи водія, загальна кількість сидячих - 40 місць-загальна кількість стоячих - 43 місця - для людей з обмеженими можливостями - 1 місце - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель-робочий об'єм циліндрів двигуна 6693 см.куб. - номер двигуна - невизначений-потужність - 160 kw - колісна формула - 4х2 - календарний рік виготовлення - 2008 - модельний рік виготовлення - 2008. Країна виробництва - (NL). Торгівельна марка «VDL», а також документи на підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення.
Проте, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2024 №UA12600/2024/000011/2 та митну вартість визначив за резервним методом.
Позивач не погоджується з рішенням від 05.12.2024 №UA12600/2024/000011/2, та зазначає, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Позивач вважає, що митниця належними доказами не підтвердила наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2024 №UA12600/2024/000011/2.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 77).
Ухвалою суду від 26.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 87).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 89-97) представник відповідача Крамар Л.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.
Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД №24UA205050043263U1 від 04.12.2024 не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Сторони подали до суду відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив (а. с. 124-130, 137-138), у якій підтримали правову позицію, наведену у позовній заяві та відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 26.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви про закриття провадження у справі (а. с. 149).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 04.12.2024 ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД №24UA205050043263U1 з метою здійснення митного оформлення товару: «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200 - (кузов, шасі, рама) № XMGDE02FS0H017579 - включаючи водія, загальна кількість сидячих - 40 місць-загальна кількість стоячих - 43 місця - для людей з обмеженими можливостями - 1 місце - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель-робочий об'єм циліндрів двигуна 6693 см.куб. - номер двигуна - невизначений-потужність - 160 kw - колісна формула - 4х2 - календарний рік виготовлення - 2008 - модельний рік виготовлення - 2008. Країна виробництва - (NL). Торгівельна марка «VDL». Митна вартість товару була визначена за основним методом та становить 3950,00 євро (а. с. 39-40).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) від 27.11.2024 №10241018 (а. с. 25, переклад - а. с. 26), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.11.2023 № 0619805665 та від 25.11.2024 №А56452890 (а. с. 52-53, переклад - а. с. 54; а. с. 56-57, переклад - а. с. 58), калькуляція транспортних витрат від 03.12.2024 (а. с. 60), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 04.12.2024 № 1180 (а. с. 71), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 17.11.2024 №1711NL (а. с. 17-21), доповнення до контракту від 21.11.2024 № 1 (а. с. 22-24), договір про надання послуг митного брокера № 24/01 від 24.01.2022 (а. с. 28-30), довідка від 04.12.2024 №041224016, фото.
Митницею декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:
- продавець товару згідно контракту від 17.11.2024 № 1711NL (далі - Контракт) фірма WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V., зареєстрована в Нідерландах, поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів. При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.11.2024 № НОМЕР_2 видане в Австрії;
- пунктом 5 Контракту передбачено передоплату за товар. Для підтвердження здійснення передоплати за оцінюваний товар декларантом надано копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 04.12.2024 № 51, яка не відповідає умові Контракту щодо здійснення передоплати за товар, оскільки товар оформлено на експорт 26.11.2024 (згідно копії митної декларації країни відправлення MRN 24NLD45DO904A58DA3), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 виписане на ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» 25.11.2024, тоді як оплата була проведена лише 04.12.2024 (згідно наданої копії платіжної інструкції № 51). Окрім того, згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті. Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 № 216 (зі змінами), передбачено обов'язкові реквізити, які повинні містити платіжні інструкції в іноземній валюті, зокрема, підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком. З урахуванням викладеного, надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 04.12.2024 № 51 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, та не відповідає умові передоплати за товар, визначеній пункті 5 Контракту;
- для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 03.12.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Заявами від 04.12.2024 № б/н та від 05.12.2024 № б/н декларант повідомив про те, що більше додаткових документів для підтвердження заявленої вартості надаватися не будуть (а. с. 105, 106).
Координаційно-моніторингова митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000011/2 від 05.12.2024 (а. с. 46-47), з графи 33 яких видно, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено,- пасажирського автобуса ідентичної марки- «VDL BERKHOF» та моделі «AMBASSADOR 200», з ідентичною країною походження (EU), ідентичного календарного та модельного року виготовлення- 2008, з подібними технічними характеристиками (6693см3, 160квт, 40 сидячих та 43 стоячих місця), який ввезено на митну територію України на ідентичних умовах поставки EXW Zevenbergen, NL від ідентичного продавця «WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V.», та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт.). Рівень митної вартості становить: 9500,00 євро за шт (МД від 14.11.2023 №UA205030/2023/021284).
Крім того, Координаційно-моніторингова митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/001212 (а. с. 48-49).
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205050043435U0 від 05.12.2024 (а. с. 41-42).
Також 06.02.2025 позивач подав відповідачу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за МД №24UA205050043263U1 (а. с. 61-64).
Листом від 18.02.2025 №7.9-2/27-2/12/545 Координаційно-моніторингова митниця повідомила, що рішення про коригування митної вартості товару №UA126000/2024/000011/2 від 05.12.2024 не підлягає скасуванню (а. с. 65-69).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.06.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі №520/22458/23) звертав увагу на те, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.
Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи (наведені вище по тексту рішення): рахунок-фактура (iнвойс) від 27.11.2024 №10241018 (а. с. 25, переклад - а. с. 26), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.11.2023 № 0619805665 та від 25.11.2024 №А56452890 (а. с. 52-53, переклад - а. с. 54; а. с. 56-57, переклад - а. с. 58), калькуляція транспортних витрат від 03.12.2024 (а. с. 60), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 04.12.2024 № 1180 (а. с. 71), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 17.11.2024 №1711NL (а. с. 17-21), доповнення до контракту від 21.11.2024 № 1 (а. с. 22-24), договір про надання послуг митного брокера № 24/01 від 24.01.2022 (а. с. 28-30), довідка від 04.12.2024 №041224016, фото.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Митним органом встановлено, що продавець товару згідно з контрактом від 17.11.2024 № 1711NL фірма WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V., зареєстрована в Нідерландах, поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.11.2024 № НОМЕР_2 видане в Австрії. З цього приводу суд зазначає, що з поданих декларантом інших документів (контракту, інвойсу, платіжної інструкції та ін.) зрозуміло, що продавцем транспортного засобу є фірма Womy Equipment Supply B.V., а в пункті 1 контракту від 17.11.2024 №1711NL (з урахуванням доповнення №1 від 21.11.2024 до вказаного контракту) продавець гарантував належність йому на праві власності товару, який є предметом продажу, та що товар не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.
У листі від 24.04.2025 на запит позивача фірма Womy Equipment Supply B.V. повідомила, що на момент продажу була власником транспортного засобу VDL Berkhof Ambassador 200, vin НОМЕР_3 ; свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації від 25.11.2024 №А56452890 не є свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу в розумінні Директиви Ради Європейського Союзу від 29.04.1999 №1999/37/ЄС про реєстраційні документи для транспортних засобів; підготовка експортних документів (у т.ч. страхового полісу, свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації) була здійснена цією компанією, витрати на підготовку експортних документів включені в ціну продажу (а.с.50, переклад - а. с. 51).
Суд зауважує, що місце видачі свідоцтва про допуск (а не реєстрацію, як зазначає відповідач) транспортного засобу до експлуатації від 25.11.2024 №А56452890 в Австрії не впливає на формування складових митної вартості товару, тож не може бути підставою для витребування додаткових документів чи невизнання митної вартості. Поряд з тим при митному оформленні декларантом було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.11.2023 №0619825665, яке видано на продавця - фірму Womy Equipment Supply B.V. (а. с. 52-53, переклад - а. с. 54-55).
Також, на думку суду, не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 04.12.2024 № 51 не може бути підтвердженням факту оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів та не відповідає умові передоплати за товар, визначеній у пункті 5 Контракту.
Так у платіжній інструкції (а. с. 27) вказано призначення платежу Рrерауment for the vehicle to the contract 1711NL DD 17.11.2024 - передоплата за автомобіль згідно з договором № 1711NL від 17.11.2024. Платіж здійснено на рахунок продавця компанії Womy Equipment Supply B.V., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Така платіжна інструкція оформлена з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містить відмітку банку про проведення оплати, є дійсною. Про оформлення документа такого формату роз'яснено у листі АТ ПУМБ від 27.10.2023 LSK-07.8/155 (а. с. 32-33), який був наданий митному органу в порядку частини восьмої статті 55 МК України.
Також варто зазначити, що пунктом 15 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601; у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 №189; далі - Положення №216), визначено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.
Положення №216 не містить обов'язкову вимогу здійснювати посилання в банківському платіжному документі саме на рахунок-фактуру (інвойс). Отже, посилання у призначенні платежу на контракт, є достатньою інформацією для виконання банківської операції.
Стосовно тверджень відповідача про відсутність у платіжній інструкції в іноземній валюті від 04.12.2024 № 51 обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису власноручного/електронного відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатись рахунком, то суд зазначає, що оплату за придбаний товар позивачем здійснено із використанням системи Інтернет-банкінг. Більше того, у вказаній платіжній інструкції міститься печатка банківської установи, так і проставлена відмітка про проведення банком, а тому доводи митного органу у відповідній частині також є безпідставними.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим, розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) та не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.
Верховний Суду у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 виснував, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Відтак, суд зазначає, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 04.12.2024 №51 є належним доказом та підтверджує факт перерахування коштів позивачем на рахунок продавця у розмірі 15800,00 євро як часткову оплату за товар згідно контракту від 17.11.2024 №1711NL (в тому числі за поставлений автобус VDL Berkhof Ambassador 200, vin НОМЕР_3 ).
Щодо зауважень митного органу про те, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 03.12.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат, то суд зазначає про таке.
Пунктом 3 контракту від 17.11.2024 №1711NL сторонами узгоджено умови поставки товару EXW-Зевенберген (Нідерланди).
За умовами поставки EXW вважається, що продавець виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
Позивач для підтвердження понесення витрат на транспортування надав до митного оформлення калькуляцію транспортних витрат від 03.12.2024 №б/н (а. с. 60). Також в порядку частини восьмої статті 55 МК України позивач надав копії договору про надання послуг від 27.11.2024 №27-4/11 (а. с. 28-30) та акту прийому-передачі від 02.12.2024 (а. с. 31).
27.11.2024 між ТзОВ 777 «Трейдінг Груп» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №27-4/11, відповідно пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з транспортування автобуса VDL vin НОМЕР_3 власним ходом з місця знаходження вантажу - Зевенберген (Нідерланди) до пункту його призначення у місті Ковелі (Україна). Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 39250,00 грн (пункт 5.2 договору).
На виконання вимог пункту 2.2 договору від 27.11.2024 № 27-4/11 сторони склали акт від 02.12.2024 №27-4/11 прийому-передачі наданих виконавцем послуг транспортування автобуса VDL vin НОМЕР_3 . Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 39250,00 грн та розподіляються таким чином: 37825,00 грн вартість транспортування за межами митної території України, 1425,00 грн вартість транспортування митною територією України.
Вказані у договорі від 27.11.2024 №27-4/11 (а. с. 28-30) та в акті прийому-передачі послуг від 02.12.2024 (а. с. 31) відомості щодо вартості та маршруту транспортування вищевказаного автобуса узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції транспортних витрат від 03.12.2024 (а. с. 60).
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Зевенберген (Нідерланди) - Ковель (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (1513 км) та по митній території України (57 км), розмір тарифної ставки за 1 кілометр маршруту (25,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ «777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися (а. с. 60).
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, подані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на транспортування є достатніми та повною мірою відповідають вимогам Наказу № 559.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів, не зазначено чи за такими ж товаро-супровідними документами поставлявся ідентичний товар, тощо.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Митним органом не було надано доказів, які б підтвердили митну вартість товару, визначену відповідачем за резервним методом. Відтак, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару з огляду на те, що позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений платіжною інструкцією від 01.05.2025 № 16 (а. с. 16) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3028,00 грн.
За приписами частин п'ятої - восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, які полягають у такому.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу подав до суду рахунок-фактуру від 08.05.2025 № 097 (а. с. 72) та платіжну інструкцію від 09.05.2025 № 170 (а. с. 73).
Проте, зі змісту вказаних документів з надання «послуги з перекладу митної документації» на суму 2280,00 грн неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу, обсяг послуг перекладу та зв'язок таких послуг саме із цією справою.
У зв'язку із тим, що подані позивачем документи не дають можливості суду дійти переконливого висновку про понесення позивачем витрат на послуги перекладача саме у цій справі та перевірити співмірність понесених витрат, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлених позивачем витрат, пов'язаних із залученням перекладача в сумі 2280,00 грн відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Координаційно-моніторингової митниці про коригування митної вартості товарів від 05.12.2024 №UA126000/2024/000011/2.
Стягнути з Координаційно-моніторингової митниці (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43958390) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 44356571) судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок (три тисячі гривень двадцять вісім гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх