17 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10629/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Гудімової Т.О.,
за участю представника позивача Якименко З.С.,
представника відповідача Яртись І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» (далі - ТОВ «СКАЙ», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0149662408 від 15.05.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 18.03.2025 по 31.03.2025 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2018 по 31.12.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2024. За результатами перевірки відповідачем 07.04.2025 було складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СКАЙ» №10131/24-08/31602868. Не погоджуючись з актом перевірки, позивачем 09.05.2025 було подано заперечення. 22.05.2025 позивач отримав відповідь на заперечення, в якій ГУ ДПС у Волинській області зазначило, що заперечення було подано з порушенням термінів, визначених статтею 86 Податкового кодексу України. Також зазначено, що додаткових пояснень та документів, які б спростовували порушення, викладені в акті перевірки, не надано. Також 22.05.2025 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 15.05.2025року №0149662408, яким ТОВ «СКАЙ» збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на чотири мільйони двісті сорок три тисячі сто п'ятдесят сім гривень 64 копійки, з яких 2752970,87 грн. - за податковим зобов'язанням, 381633,26 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, 1108553,51 грн. - сума пені відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, вважає його протиправним у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Зазначає, що в акті перевірки встановлено факт самостійного визначення товариством податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів (заробітної плати) найманим працівникам та правильність нарахування податку (визначення бази оподаткування та застосованої ставки податку). При цьому в акті перевірки відсутні висновки про заниження позивачем, як податковим агентом, податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, нарахованого та утриманого із виплаченої заробітної плати, яке він повинен сплатити до бюджету. Сума податку на доходи фізичних осіб позивачем нарахована та утримана правильно. Вважає, що донарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем (податок на доходи фізичних осіб) за таких обставин є протиправним, а виконання податкових повідомлень-рішень в цій частині призведе до подвійного оподаткування, оскільки ці суми самостійно нараховані та задекларовані Позивачем.
Зауважує, що як слідує з акту перевірки заборгованість із сплати податку на доходи фізичних осіб виникла в період з 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024. Поряд з цим З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». З 24 лютого 2022року в Україні введено воєнний стан на підставі Указу президента України № 64/2022, який триває по даний час. Несвоєчасна оплата податку на доходи фізичних осіб викликана наявністю форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а також зумовлена іншими поважними причинами, що спричинили несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб.
Позивач вважає, що у випадку відсутності можливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстру податкових накладних, акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, розрахунку коригування у відповідному Реєстрі, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності. Разом з тим, такі обов'язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Між невиконанням ТОВ «СКАЙ» обов'язку щодо сплати ПДФО та карантином, а пізніше війною є причинно-наслідковий зв'язок. Позивач розумів, що невиконання зобов'язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов'язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов'язання. Проте таке зобов'язання виконується після завершення форс-мажорних обставин.
З врахуванням наведеного представник позивача просила позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі на 11:00 16.10.2025.
15.10.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2022 року, за 4 квартал 2023 року; за 4 квартал 2024 року.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 16.10.2025 позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції вказала, що перевіркою встановлено, що ТОВ «СКАЙ» (податковий агент) податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 6 220 801,6 грн. за період січень 2019 року, липня 2019 року та з жовтня 2019 року по листопад 2024 року не перераховувало до бюджету у строки визначені пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України. Крім того, ТОВ «СКАЙ» не заперечується факт несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Також на підтвердження вказаних обставин товариством у ході проведення перевірки не надано будь-яких підтверджуючих документів. Прикметно, що такі документи не долучені позивачем до поданої позовної заяви. Відтак, на суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов'язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Кодексу контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов'язання, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Щодо несплати задекларованих сум з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2752970,87 грн. зазначає наступне.
У ході проведення перевірки встановлено, що станом на 31.12.2024 за підприємством рахується кредиторська заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 870 020,71 грн.: в тому числі в сумі - 117 049,84 грн, поточна кредиторська заборгованість за грудень 2024 термін сплати до 31.01.2025, в сумі - 2 752 970,87 грн, податковий борг який виник з липня 2019 по листопад 2024 термін сплати до 31.12.2024. Станом на дату написання акту 07.04.2025, сума кредиторської заборгованості (податкового боргу) 2 752 970,87 (за вирахуванням поточної заборгованості за грудень 2024 (2 870 020,71 грн - 117 049,84 грн)) підприємством не погашена. В картці особового рахунку по платежу «податок на доходу фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» в АІС «Податковий блок», дані ГУ ДПС у Волинській області вказана сума кредиторської заборгованості - відсутня (не нарахована). Дана сума кредиторської заборгованості (податкового боргу) відсутня і в електронному кабінеті платника податків. Зауважує, що внесення таких сум до інтегрованої картки здійснюється на підставі податкового повідомлення-рішення, винесеного контролюючим органом за результатами проведеної перевірки. Враховуючи зазначене на підставі п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України встановлено порушення пп.14.1.156, п.14.1, ст.14, пп.168.1.5, пп.168.1.6, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання з податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 752 970,87 грн., яка на 31.12.2024 року не сплачена до бюджету.
Окремо зауважує, що позивач апелює до загальновідомих кризових явищ, таких як карантинні обмеження, введення воєнного стану та перебої з електропостачанням, однак не надає жодних належних та допустимих доказів, що саме ці обставини створили для нього абсолютну неможливість виконати свій обов'язок зі сплати утриманих податків до бюджету. Відповідно до положень пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, звільнення від відповідальності можливе лише за умови підтвердженої неможливості виконання податкових обов'язків. Тягар доказування такої неможливості покладається виключно на платника податків. Загальні посилання на складну економічну ситуацію не є тотожними доведенню форс-мажору в розумінні податкового законодавства. Зазначає, що внаслідок важких фінансових обставин, спричинених пандемією та військовою агресією проти України, податковим законодавством передбачається можливість подання платниками заяви та підтверджуючих документів до контролюючого органу, щодо неможливості виконання податкових обов'язків, та звільнення від передбаченої законодавством відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом 6 місяців після завершення воєнного стану в Україні. Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «СКАЙ» відсутні.
Представник позивача у відповіді на відзив від 24.10.2025, не погодилася з аргументами представника відповідача, наведеними у відзиві та просить позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Вкотре зауважила, що позивач вважає, що він має право посилатися на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1. В даному листі чітко вказано : Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97- ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». В умовах воєнного стану, з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті ТПП України 28.02.2022 року розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форсмажорних обставин (обставин непереборної сили) . Це надає можливість за необхідності роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується. Саме така мета була видачі даного листа. Щоб спростити процедуру підтвердження форс-мажорних обставин. ТПП інформувала «Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28.02.2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується».»
У запереченнях на відповідь на відзив від 27.10.2025 представник відповідача підтримала свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву та просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 29.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год 12.11.2025.
У зв'язку із поданим представником позивача клопотанням розгляд справи 12.11.2025 відкладено на 11:00 17.11.2025.
У судовому засіданні 17.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у тому ж судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, судом встановлено наступне.
На підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області №709-п від 27.02.2025 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2025 рік, а також направлення №1422/24-08 від 17.03.2025 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СКАЙ» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2018 по 31.12.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2024.
За результатами перевірки складений акт №10131/24-08/31602868, у висновках якого контролюючий орган вказав на порушення ТОВ «СКАЙ» вимог:
- пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п.4 розділу ІV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 15 грудня 2020 року № 773 зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 1304/35587 від 28 грудня 2020 р.).. В результаті чого внесено недостовірні відомості в податковий розрахунок 1 ДФ за період з IІ квартал 2023 року по IІІ квартал 2024;
- пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.171.1 ст.171 та пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України під час виплати оподатковуваних доходів (заробітної плати) платникам податку не перерахувало до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни (не своєчасно перераховувало до бюджету) податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 6220801,6 грн. у тому числі: за січень 2019 в сумі 1196,02 грн., за липень 2019 р. в сумі 32400,33 грн., за жовтень 2019 р. в сумі 82063,02 грн., за листопад 2019 р. в сумі 96791,21 грн., за грудень 2019р. в сумі 104605,77 грн., за січень 2020 р. в сумі 93993,37 грн., за лютий 2020 р. в сумі 95746,68 грн., за березень 2020 р. в сумі 85854,71 грн., за квітень 2020 р. в сумі 48649,5 грн., за травень 2020 р. в сумі 68624,0 грн., за червень 2020 р. в сумі 81168,78 грн., за липень 2020 р. в сумі 81800,23 грн., за серпень 2020 р. в сумі 81853,27 грн., за вересень 2020 р. в сумі 75176,99 грн, за жовтень 2020 р. в сумі 76776,93 грн., за листопад 2020 р. в сумі 83743,88 грн., за грудень 2020 р. в сумі 89315,77 грн., за січень 2021 р. в сумі 88175,04 грн., за лютий 2021р. в сумі 102515,53 грн., за березень 2021 р. в сумі 84265,34 грн., за квітень 2021 р. в сумі 92321,51 грн., за травень 2021 р. в сумі 91134,42 грн., за червень 2021 р. в сумі 96209,03 грн., за липень 2021 р. в сумі 97075,86 грн., за серпень 2021 р. в сумі 85085,74 грн., за вересень 2019 р. в сумі 88841,43 грн., за жовтень 2021 р. в сумі 93543,71 грн., за листопад 2021 р. в сумі 97711,35 грн., за грудень 2021р. в сумі 109549,06 грн., за січень 2022 р. в сумі 104604,54 грн., за лютий 2022 р. в сумі 117095,06 грн., за березень 2022 р. в сумі 93637,27 грн., за квітень 2022 р. в сумі 63037,41 грн., за травень 2022 р. в сумі 104617,96 грн., за червень 2022 р. в сумі 113328,37 грн., за липень 2022 р. в сумі 102890,73 грн., за серпень 2022 р. в сумі 109671,8 грн., за вересень 2022 р. в сумі 100810,27 грн., за жовтень 2022 р. в сумі 103599,69 грн., за листопад 2022 р. в сумі 105689,05 грн., за грудень 2022 р. в сумі 109533,46 грн., за січень 2023 р. в сумі 107409,31 грн., за лютий 2023р. в сумі 108415,58 грн., за березень 2023 р. в сумі 111916,51 грн., за квітень 2023 р. в сумі 105677,92 грн., за травень 2023 р. в сумі 102456,12 грн., за червень 2023 р. в сумі 110124,81 грн., за липень 2023 р. в сумі 113266,3 грн., за серпень 2023 р. в сумі 107859,79 грн. за вересень 2023 р. в сумі 111624,23 грн., за жовтень 2023 р. в сумі 112808,21 грн., за листопад 2023 р. в сумі 109940,47 грн. у за грудень 2023р. в сумі 112245,68 грн., за січень 2024 р. в сумі 116718,2 грн., за лютий 2024 р. в сумі 117593,55 грн., за березень 2024 р. в сумі 115682,43 грн., за квітень 2024 р. в сумі 118049,47 грн., за травень 2024 р. в сумі 12830,85 грн., за червень 2024 р. в сумі 120369,29 грн., за липень 2024 р. в сумі 117449,79 грн., за серпень 2024 р. в сумі 112044,62 грн., за вересень 2024 р. в сумі 112109,66 грн. за жовтень 2024 р. в сумі 115207,86 грн., за листопад 2024 р. в сумі 114296,86 грн;
- пп.14.1.156, п.14.1, ст.14, пп.168.1.5, 168.1.6 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання з податок на доходи фізичних осіб в сумі 2752970,87 грн., яка на 31.12.2024 року не сплачена до бюджету;
- пп. 1.4, пп.1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, п.168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 та пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України при нарахуванні (виплаті) протягом періоду, що підлягає перевірці оподатковуваних доходів (заробітної плати) платникам податку, товариство не перераховувало до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни військовий збір на загальну суму 449268,03 грн. у тому числі: за січень 2020 р. в сумі 7651,93 грн., за лютий 2020 р. в сумі 7196,26 грн., за березень 2020 р. в сумі 5613,92 грн., за квітень 2020 р. в сумі 3702,94 грн., за травень 2020 р. в сумі 3333,55 грн. у термін, за червень 2020 р. в сумі 6552,47 грн., за липень 2020 р. в сумі 5355,23 грн., за серпень 2020 р. в сумі 6591,89 грн., за вересень 2020 р. в сумі 6438,22 грн., за жовтень 2020 р. в сумі 5697,2 грн., за грудень 2020 р. в сумі 5958,96 грн., за травень 2021 р. в сумі 6592,59 грн., за червень 2021 р. в сумі 8140,59 грн., за липень 2021 р. в сумі 8221,57 грн., за серпень 2021 р. в сумі 7192,62 грн., за вересень 2019 р. в сумі 7505,54 грн., за жовтень 2021 р. в сумі 7914,48 грн., за листопад 2021 р. в сумі 8227,79 грн., за грудень 2021р. в сумі 9180,17 грн., за січень 2022 р. в сумі 8772,93 грн., за лютий 2022 р. в сумі 9813,74 грн., за березень 2022 р. в сумі 7914,74 грн., за квітень 2022 р. в сумі 5637,52 грн., за травень 2022 р. в сумі 8730,82 грн., за червень 2022 р. в сумі 9485,43 грн., за липень 2022 р. в сумі 8693,31 грн., за серпень 2022 р. в сумі 9213,78 грн., за вересень 2022 р. в сумі 8461,93 грн., за жовтень 2022 р. в сумі 8705,69 грн. за листопад 2022 р. в сумі 8974,6 грн., за грудень 2022 р. в сумі 9224,55 грн., , за січень 2023 р. в сумі 8967,15 грн., за лютий 2023р. в сумі 9072,75 грн., за березень 2023 р. в сумі 9435,89 грн., за квітень 2023 р. в сумі 8998,97 грн., за травень 2023 р. в сумі 8734,83 грн., за червень 2023 р. в сумі 9394,47 грн., за липень 2023 р. в сумі 9638,4 грн., за серпень 2023 р. в сумі 9149,36 грн., за вересень 2023 р. в сумі 9422,81 грн., за жовтень 2023 р. в сумі 9581,87 грн., за листопад 2023 р. в сумі 9390,86 грн., за грудень 2023р. в сумі 9527,89 грн., за січень 2024 р. в сумі 9885,5 грн., за лютий 2024 р. в сумі 10003,85 грн., за березень 2024 р. в сумі 9799,17 грн., за квітень 2024 р. в сумі 9950,99 грн., за травень 2024 р. в сумі 9470,69 грн., за червень 2024 р. в сумі 10098,93 грн., за липень 2024 р. в сумі 9946,49 грн., за серпень 2024 р. в сумі 9405,17 грн., за вересень 2024 р. в сумі 9433,34 грн., за жовтень 2024 р. в сумі 9668,81 грн., за листопад 2024 р. в сумі 9592,88 грн.;
- п.1 ч.2 ст.6, Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», несвоєчасно нараховано єдиний внесок в сумі 65866,7 грн. в тому числі: за липень 2022 р. в сумі 9554,02 грн., за серпень 2022 р. в сумі 11797,96 грн., за вересень 2022 р. в сумі 9422,97 грн., за жовтень 2022 р. в сумі 15047,79 грн., за листопад 2022 р. в сумі 8481,89 грн., за грудень 2022 р. в сумі 11562,07 грн.
Не погодившись з висновками викладеними у акті перевірки від 07.04.2025 №10131/24-08/31602868 ТОВ «СКАЙ» подано заперечення №18 від 18.05.2025.
За результатами розгляду заперечення ГУ ДПС у Волинській області листом №10246/6/03-20-24-11 від 14.05.2025 було повідомлено позивача про залишення без розгляду заперечення №18 від 18.05.2025 у зв'язку з порушення термінів для звернення до контролюючого органу з запереченням визначених статтею 86 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення форма «Д» №0149662408 від 15.05.2025, яким визначено грошове зобов'язання по ПДФО на загальну суму 2 752 970,87 грн., в т. ч. 2 752 970,87 грн. - основний платіж по ПДФО, 381 633,26 - штрафна (фінансова) санкція (10 відсотків суми податку, що підлягає сплаті до бюджету) та 1 108 553,51 грн. - пеня.
ТОВ «СКАЙ» 05.06.2025 було подано до ДПС України скаргу №23 на податкове повідомлення-рішення №0149662408 від 15.05.2025.
Рішенням ДПС від 20.06.2025 № 17924/6/99-00-08-01-02-06 строк розгляду скарги продовжено до 07.08.2025 (включно).
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 22871/6/99-00-06-01-02-06 від 07.08.2025 року, яким скаргу залишено без задоволення, а зазначене податкове повідомлення - без змін.
ТОВ «СКАЙ» не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням у зв'язку з чим звернулося в суд за захистом свої прав з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до підпункту 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Як визначено пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Як слідує з матеріалів справи перевіркою дотримання встановлених термінів сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено, що ТОВ «СКАЙ» в порушення пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, 171.1 ст.171 та пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) оподатковуваних доходів (заробітної плати) платникам податку не перерахувало до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни (не своєчасно перераховувало до бюджету) податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 6 220 801,6 грн. (у тому числі: за січень 2019 в сумі 1196,02 грн. у термін до 04.03.2019 р., за липень 2019 р. в сумі - 32400,33 грн. у термін до 30.08.2019 р., за жовтень 2019 р. в сумі - 82063,02 грн. у термін до 02.12.2019 р., за листопад 2019 р. в сумі - 96791,21 грн. у термін до 30.12.2019 р., за грудень 2019 р. в сумі - 104605,77 грн. у термін до 30.01.2020 р., за січень 2020 р. в сумі - 93993,37 грн. у термін до 02.03.2020 р., за лютий 2020 р. в сумі - 95746,68 грн. у термін до 30.03.2020 р., за березень 2020 р. в сумі - 85854,71 грн. у термін до 30.04.2020 р., за квітень 2020 р. в сумі - 48649,5 грн. у термін до 01.06.2020 р., за травень 2020 р. в сумі - 68624,0 грн. у термін до 30.06.2020 р., за червень 2020 р. в сумі - 81168,78 грн., у термін до 30.07.2020 р., за липень 2020 р. в сумі 81800,23 грн. у термін до 31.08.2020 р., за серпень 2020 р. в сумі - 81853,27 грн. у термін до 30.09.2020 р., за вересень 2020 р. в сумі - 75176,99 грн. у термін до 30.10.2020 р., за жовтень 2020 р. в сумі - 76776,93 грн. у термін до 30.11.2020 р., за листопад 2020 р. в сумі - 83743,88 грн. у термін до 30.12.2020 р., за грудень 2020 р. в сумі - 89315,77 грн., у термін до 01.02.2021 р., за січень 2021 р. в сумі - 88175,04 грн., у термін до 02.03.2021 р., за лютий 2021р. в сумі - 102515,53 грн. у термін до 30.03.2021 р., за березень 2021 р. в сумі - 84265,34 грн. у термін до 30.04.2021р., за квітень 2021 р. в сумі - 92321,51 грн., у термін до 31.05.2021 р., за травень 2021 р. в сумі - 91134,42 грн. у термін до 30.06.2021 р., за червень 2021 р. в сумі - 96209,03 грн. у термін до 30.07.2021 р., за липень 2021 р. в сумі - 97075,86 грн. у термін до 30.08.2021 р., за серпень 2021 р. в сумі - 85085,74 грн. у термін до 30.09.2021 р., за вересень 2019 р. в сумі - 88841,43 грн. у термін до 30.10.2021 р., за жовтень 2021 р. в сумі - 93543,71 грн. у термін до 30.11.2021 р., за листопад 2021 р. в сумі - 97711,35 грн. у термін до 30.12.2021 р., за грудень 2021р. в сумі - 109549,06 грн. у термін до 31.01.2022 р., за січень 2022 р. в сумі - 104604,54 грн. у термін до 02.03.2022 р., за лютий 2022 р. в сумі - 117095,06 грн. у термін до 30.03.2022 р., за березень 2022 р. в сумі - 93637,27 грн. у термін до 02.05.2022 р., за квітень 2022 р. в сумі - 63037,41 грн. у термін до 30.05.2022 р., за травень 2022 р. в сумі - 104617,96 грн. у термін до 30.06.2022 р., за червень 2022 р. в сумі - 113328,37 грн., у термін до 01.08.2022 р., за липень 2022 р. в сумі - 102890,73 грн. у термін до 30.08.2022 р., за серпень 2022 р. в сумі - 109671,8 грн. у термін до 30.09.2022 р., за вересень 2022 р. в сумі - 100810,27 грн. у термін до 31.10.2022 р., за жовтень 2022 р. в сумі - 103599,69 грн. у термін до 30.11.2022 р., за листопад 2022 р. в сумі - 105689,05 грн. у термін до 30.12.2022 р., за грудень 2022 р. в сумі - 109533,46 грн., у термін до 30.01.2023 р., за січень 2023 р. в сумі - 107409,31 грн., у термін до 02.03.2023 р., за лютий 2023р. в сумі - 108415,58 грн. у термін до 30.03.2023 р., за березень 2023 р. в сумі - 111916,51 грн. у термін до 01.05.2023р., за квітень 2023 р. в сумі - 105677,92 грн., у термін до 30.05.2023 р., за травень 2023 р. в сумі - 102456,12 грн. у термін до 30.06.2023 р., за червень 2023 р. в сумі - 110124,81 грн. у термін до 31.07.2023 р., за липень 2023 р. в сумі - 113266,3 грн. у термін до 30.08.2023 р., за серпень 2023 р. в сумі - 107859,79 грн. у термін до 02.10.2023 р., за вересень 2023 р. в сумі - 111624,23 грн. у термін до 30.10.2023 р., за жовтень 2023 р. в сумі - 112808,21 грн. у термін до 30.11.2023 р., за листопад 2023 р. в сумі - 109940.47 грн. у термін до 01.01.2024 р., за грудень 2023р. в сумі - 112245,68 грн. у термін до 30.01.2024 р., за січень 2024 р. в сумі - 116718,2 грн. у термін до 01.03.2024 р., за лютий 2024 р. в сумі - 117593,55 грн. у термін до 01.04.2024 р., за березень 2024 р. в сумі - 115682,43 грн. у термін до 30.04.2024 р.), за квітень 2024 р. в сумі - 118049.47 грн. у термін до 30.05.2020 р., за травень 2024 р. в сумі - 112830,85 грн. у термін до 01.07.2024 р., за червень 2024 р. в сумі - 120369,29 грн., у термін до 30.07.2024 р., за липень 2024 р. в сумі - 117449,79грн. у термін до 30.08.2024 р., за серпень 2024 р. в сумі - 112044,62 грн. у термін до 30.09.2024 р., за вересень 2024 р. в сумі - 112109,66 грн. у термін до 30.10.2024 р., за жовтень 2024 р. в сумі - 115207,86 грн. у термін до 02.12.2024 р., за листопад 2024 р. в сумі - 114296,86 грн. у термін до 30.12.2024 р..
У зв'язку із встановленим порушенням, платнику податків ТОВ «СКАЙ», було підготовлено та вручено запит-вимогу №2649/03-20-24від 27.03.2025 про надання документів та пояснень.
Так у поясненнях від 28.03.2025 позивач зазначив, що заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військовому збору через ряд факторів. По-перше в період запровадження в Україні карантинних обмежень у зв'язку з епідемією COVID-19 в 2020-2021 роках, на всій території України була введена заборона на діяльність торгівельних мереж, що призвело до проблем з реалізацією продукції і відповідно надходження оплати від клієнтів. Крім того в період карантину були призупинені поставки сировини і комплектуючих у зв'язку з карантинним обмеженнями з країн постачальників (Китай, Італія, Польща). По-друге в 2022 році у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України та введенням воєнного стану, у березні-червні підприємство продукцію не виготовляло, частина магазинів, торгівельних точок і складів наших клієнтів була знищена або опинилася на окупованих територіях, замовники перестали здійснювати оплату за відвантажену продукцію. Основні покупці продукції ТОВ «Руш», ТОВ «ДЦ Україна», ТОВ «Стиль-Д» звернулися з проханням відтермінування заборгованості. Відтак вищезазначені факти вплинути на роботу підприємства, виникла кризова ситуація (збитки), за 2020 рік 3863,2 тис. грн.., 2021 рік 4067,7 тис. грн.., 2022 рік 4695,2 тис. грн..
Для зменшити собівартість продукції позивачем у 2023 році було укладено довгостроковий контракт з Китайським підприємством YIWU PINGRUI IMPORT AND EXPORT CO LIMITED на закупівлю комплектуючих та сировини. Товар постачався після 100% передоплати. По даному контракту була затримка по постачанню товару понад встановлений законодавством термін, що призвело до штрафних санкцій у розмірі 663,3 тис. грн.. Дана ситуація призвела до відсутності вільних обігових коштів, що були потрібні для погашення боргу по податках.
Також ТОВ «СКАЙ» сплачувало кредити в АТ «ПУМБ» та відсотки по них на протязі 2016-2023 років.
Суд звертає увагу, що у поданих поясненнях ТОВ «СКАЙ» не заперечується факт несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Також на підтвердження вказаних обставин позивачем ні в ході проведення перевірки ні до суду не надано будь-яких підтверджуючих документів.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 розділу IV Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України.
Як визначено підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу).
Відтак на підставі аналізу вищевказаних статтей, податок на доходи фізичних осіб сплачується податковим агентом під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку - пункт 171.1 стаття 171 Податкового кодексу України.
У відповідності до підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Перевіркою встановлено, що ТЗОВ «СКАЙ» (податковий агент) податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 6 220 801,6 грн. за період січень 2019 року, липня 2019 року та з жовтня 2019 року по листопад 2024 року не перераховувало до бюджету у строки визначені пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що також не заперечується позивачем.
У разі, якщо дані перевірок податкового агента щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі ПДФО, то до такого податкового агента застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених статтею 125-1 Кодексу.
Зокрема, пунктом 125 прим. 1.1 статті 125 прим. 1 Кодексу передбачено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Разом з тим, статтею 129 Кодексу визначений порядок нарахування і сплати пені, відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного Кодексом нараховується пеня.
На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов'язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Кодексу контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов'язання, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Водночас, відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковим законодавством чітко розмежовано поняття пені та штрафної (фінансової) санкції.
У відповідності до положень податкового законодавства пеня не є штрафною (фінансовою) санкцією та може бути застосована контролюючим органом одночасно з застосуванням штрафних санкцій.
Тому не заслуговують на увагу посилання позивача те що застосування одночасно пені та штрафу є неправомірним у відповідності до положення статті 113 Податкового кодексу України, яким передбачено можливість застосування тільки одного виду штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.
Щодо несплати позивачем задекларованих сум з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2752970,87 грн., суд зазначає наступне.
У ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що станом на 31.12.2024 року за ТОВ «СКАЙ» рахується кредиторська заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 2870020,71 грн.: в тому числі в сумі - 117049,84 грн, поточна кредиторська заборгованість за грудень 2024 року термін сплати до 31.01.2025 року, в сумі - 2752970,87 грн, податковий борг який виник з липня 2019 по листопад 2024 термін сплати до 31.12.2024 року.
Станом на дату написання акту 07.04.2025 року, сума кредиторської заборгованості (податкового боргу) 2752970,87 (за вирахуванням поточної заборгованості за грудень 2024 року (2870020,71 грн - 117049,84 грн)) підприємством не погашена.
Як зауважив представник відповідача у відзиві в картці особового рахунку по платежу «податок на доходу фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» в АІС «Податковий блок» Дані ГУ ДПС у Волинській області вказана сума кредиторської заборгованості - відсутня (не нарахована). Дана сума кредиторської заборгованості (податкового боргу) відсутня і в електронному кабінеті платника податків.
Згідно підпункту 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 «Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р.за № 321/35943, визначено, що інтегрована картка платника податків - це форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).
Відповідно до аб.5 п.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затвердженого наказом Міністерства фінансів України13.01.2015 № 4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556, на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.
Тобто суми податкового зобов'язання задекларовані в податковому розрахунку не відображаються в інтегрованій картці платника.
Згідно п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України - грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до ппідпункту 168.1.6. п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом - для місячного податкового періоду згідно пп.168.1.5 п. 168.1.ст.168 Податкового кодексу України.
Підпунктом.14.1.156 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів яку платник податків, у тому числі податковий агент повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до підпункту 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України у разі якщо податковий агент не сплачує утримані суми податку на доходи фізичних осіб, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов'язання такого податкового агента.
Такі дії контролюючого органу не створюють подвійного податкового навантаження на платника податку, оскільки на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.
Отже, внесення таких сум до інтегрованої картки здійснюється на підставі податкового повідомлення-рішення, винесеного контролюючим органом за результатами проведеної перевірки.
Враховуючи зазначене на підставі п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України встановлено порушення пп.14.1.156, п.14.1, ст.14, пп.168.1.5, пп.168.1.6, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання з податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 752 970,87 грн., яка на 31.12.2024 не сплачена до бюджету.
Щодо доводів позивача проте, що сума податку на доходи фізичних осіб позивачем нарахована та утримана правильно, тому відповідно донарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем (податок на доходи фізичних осіб) за таких обставин є протиправним, а виконання податкових повідомлень-рішень в цій частині призведе до подвійного оподаткування, оскільки ці суми самостійно нараховані та задекларовані позивачем.
Такі доводи позивача формуються з посланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.12.2018 у справі №817/195/15, які на переконання позивача є релевантними до ситуації, яка викладена в акті перевірки та оскаржується у межах даної справи.
Суд зазначає, що у справі № 817/195/15 суд зазначив, що «підставою для донарахування суми грошового зобов'язання є встановлений податковим органом факт нарахування, утримання та сплати податків та зборів. За даними перевірки та судами попередніх інстанцій встановлено, що сума податку на доходи фізичних осіб позивачем нарахована та утримана правильно. З таких підстав, донарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем є протиправним, а виконання податкового повідомлення-рішення в цій частині призведе до подвійного оподаткування, оскільки ця сума є самостійно нарахована та задекларована позивачем».
Відтак наведена позивачем практика Верховного Суду не є релевантною, оскільки під час розгляду справи №817/195/15 судом вирішувалось питання правомірності застосування положень статті 127 Податкового кодексу України, яка втратила чинність Закону № 466-IX від 16.01.2020, та відповідно не застосовувалась ГУ ДПС у Волинській області під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Щодо посилання позивача на неможливість виконання обов'язку щодо сплати сум податку на доходи фізичних осіб.
Так в обґрунтування позовних вимог ТОВ «СКАЙ» посилається на те що несплата податку до бюджету виникла через складне фінансове становище підприємства, спричинене різким спадом виробництва в результаті пандемії коронавірусної хвороби, значним підняттям цін на енергоносії та сировину в ході повномасштабного вторгнення в Україну.
Поряд з цим позивач апелює до загальновідомих кризових явищ, таких як карантинні обмеження, введення воєнного стану та перебої з електропостачанням, однак не надає жодних належних та допустимих доказів, що саме ці обставини створили для нього абсолютну неможливість виконати свій обов'язок зі сплати утриманих податків до бюджету. Відповідно до положень пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, звільнення від відповідальності можливе лише за умови підтвердженої неможливості виконання податкових обов'язків. Тягар доказування такої неможливості покладається виключно на платника податків. Загальні посилання на складну економічну ситуацію не є тотожними доведенню форс-мажору в розумінні податкового законодавства.
Суд зауважує що наслідок важких фінансових обставин, спричинених пандемією та військовою агресією проти України, податковим законодавством передбачається можливість подання платниками заяви та підтверджуючих документів до контролюючого органу, щодо неможливості виконання податкових обов'язків, та звільнення від передбаченої законодавством відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом 6 місяців після завершення воєнного стану в Україні.
03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року, яким підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ (далі Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022, внесені зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за №967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок №225), що набрав чинності 06 вересня 2022 року.
Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (пункт 1 розділу І).
Відповідно до пункту 3 Порядку до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Для підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків платник податків має подати до контролюючого органу:
Заяву, що має містити;
повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
податкову адресу платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви;
чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання
платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;
вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);
які саме податкові обов'язки не мав / не має можливості виконати платник податків;
інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки, або інформацію щодо обставин, пов'язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації;
підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
своєчасно виконати свій податковий обов'язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва,
відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).
Відповідно до пункту 4 Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Виходячи із системного аналізу положень Порядку №225 його затвердження обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо. Тобто, метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв'язку із об'єктивною неможливістю виконати свої податкові обов'язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків, тощо.
Судом встановлено, що ТОВ «СКАЙ» не було подано до контролюючого органу заяви визначеної форми про неможливість виконання свої податкових зобов'язань у відповідності до положень Порядку №225, відповідно, можна зробити висновок, що позивач мав виконати свій податковий обов'язок зі сплати задекларованих сум ПДФО.
Верховний суд у Постанові від 04.10.2023 у справі №160/19575/22 звернув увагу на те, що обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку повинні бути реальними та об'єктивними, а не формальними, та платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, що унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов'язків.
Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Аналізуючи зазначені вищі норми на предмет того, чи є підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України самостійною підставою для звільнення від відповідальності або законодавчо пов'язаний зі спеціальним порядком підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків під час воєнного стану, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.
Підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України є самостійною підставою для звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України встановлює загальне правило, яке діє незалежно від наявності воєнного стану в Україні.
Обставини непереборної сили (форс-мажору) можуть (але не обов'язково повинні) бути дослідженими в межах спеціального порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків під час воєнного стану.
Оскільки категорія «обставини непереборної сили» безпосередньо пов'язана з «відсутністю у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок», враховуючи використання у Порядку №225 поняття «обставин непереборної сили», введення порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків під час воєнного стану слід розглядати з врахуванням наступного: (1) «відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок» є окремим та нормативно вужчим поняттям відносно «обставин непереборної сили», (2) «відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок» має вужчий предмет доказування, (3) спеціальний порядок підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків під час воєнного стану введений для нівелювання факторів війні та практично не може охопити загальні (не спричинені війною) обставини дії непереборної сили, хоча Порядок № 225 й містить невиключний перелік фактичних підстав які унеможливлюють виконання податкового обов'язку, (4) спеціальний порядок слід тлумачити виходячи з ключових задач для яких його було введено: запобігти зловживанню повноваженнями контролюючим органом, ввести чітку процедуру підтвердження факторів, які унеможливили виконання податкових зобов'язань платником податків, ввести певний рівень юридичної визначеності та передбачуваності для платника податків в умовах війни.
Наявність форс-мажорних обставин може бути досліджено на загальних умовах та в порядку процедури, встановленої Порядком № 225 під час дії воєнного стану. Процедура, встановлена Порядком № 225 не відображає всі можливі форс- мажорні обставини. Порядком № 225 розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а не статті 112 цього кодексу.
Вибір яку процедуру та підставу обрати (загальну чи спеціальну на період дії воєнного стану) є правом платника податків.
За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.
Безумовно, введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс- мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.
Документом, який підтверджує обставини настання і припинення форс-мажорних обставин є сертифікат (висновок, довідка, підтвердження), що видані Торгово- промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово- промисловою палатою. На підставі вказаного документа поряд з іншими доказами, що можуть бути надані заінтересованою особою, доводиться існування причинно- наслідкового зв'язку між настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і невиконанням/несвоєчасним виконанням, зокрема, податкових зобов'язань.
Відтак саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
У позовній заяві позивач зазначає, що несвоєчасна оплата податку на доходи фізичних осіб викликана наявністю форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а також зумовлена іншими поважними причинами, що спричинили несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб. Також ТОВ «СКАЙ» посилається на те, що Торгово-промислова палата України (ТПП України), оприлюднила лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила, що військова агресія є форс-мажорною обставиною, а сам лист ТПП України може бути використано як її підтвердження.
Суд не погоджується із такими твердженнями з огляду на таке.
Підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України визначено, що обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Статтями 14 та 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово- промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що військова агресія Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року є, дійсно, форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що може вплинути на виконання суб'єктами господарювання своїх обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами та об'єктивно унеможливити виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), проте одного лише засвідчення настання форс-мажорної обставини на всій території України недостатньо для висновку про неможливість певного суб'єкта господарювання виконати перед державою та іншими суб'єктами господарювання своїх зобов'язань у зв'язку із настанням такої обставини. Саме сертифікат, що виданий певному суб'єкту господарювання за його зверненням, може підтвердити наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною) та безпосереднім впливом такої обставини саме на цього суб'єкта господарювання і можливістю виконання ним свого обов'язку перед державою та/або іншими суб'єктами господарювання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року у справі №120/15159/23.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово- промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс- мажорними обставинами (постанови від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
Висновки Верховного Суду у постанові від 14 червня 2022 року у справі №922/2394/21 вказують про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язань, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У Листі ж Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0- 7.1, адресованому невизначеному колу осіб («Всім, кого це стосується»), засвідчено те, що війна належить до форс-мажорних обставин. Однак, неможливість платника податку виконати конкретний податковий обов'язок, як це передбачено у частині першій статті 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року №671/97ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», має засвідчуватися відповідним сертифікатом, який видається платнику податків за його зверненням.
Отже, дія форс-мажорних обставин не звільняє платника від виконання обов'язку, а лише є легітимною підставою для відстрочення виконання такого обов'язку, а сам лише факт запровадження обмежень воєнного стану не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають особі фізично та юридично виконати конкретний обов'язок.'
Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини.
Таким чином посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати належним засвідченням факту настання форс-мажорних обставин саме для ТОВ «СКАЙ» у конкретному наведеному випадку, оскільки це не підтверджено сертифікатом, виданим саме для позивача.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, позивач не отримував сертифікату про підтвердження форс-мажорних обставин, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Щодо доводів позивача про необхідність встановлення наявності в діях платника податку вини.
У позовній заяві платник зазначає, «Як передбачено у пункті 112.7 статті 112 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
На думку позивача в його діях відсутній будь-який умисел, оскільки вжито заходів щодо дотримання вимог, шляхом подачі податкових розрахунків, нараховувало та утримувало податок на доходи фізичних осіб. За наявності коштів, по можливості здійснювало перерахування, відтак позивач діяв добросовісно.»
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
У свою чергу, як визначено пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Положення пункту 109.3 статті 109 Податкового кодексу України містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2, 123.3 та 123.5 статті 123 Податкового кодексу України, пунктами 124.2, 124.5 статті 124 Податкового кодексу України, а також пунктами 125-1.2 125-1.4 статті 125-1 Податкового кодексу України.
Водночас, інші склади правопорушень, передбачених відповідними статтями Податкового кодексу України, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
Податковим повідомленням-рішенням №0149662408 від 15.05.2025 до ТОВ «СКАЙ» застосовано штрафні (фінансові санкції) відповідно до положень пункту 125-1.1. статті 125-1 Податкового кодексу України, якою передбачено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до положень пункту 125-1.1. статті 125-1 Податкового кодексу України не вимагається встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
Встановлення умислу передбачається виключно у разі нарахування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до положень пункту 125-1.2.-125-1.4. статті 125-1 Податкового кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що контролюючий орган дійшов правильного висновку про порушення ТОВ «СКАЙ» пп.14.1.156, п.14.1, ст.14, пп.168.1.5, 168.1.6 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп «а» п. 176.2 ст.176, Податкового кодексу України внаслідок чого ТОВ «СКАЙ» не своєчасно та не повністю сплачувало (перераховувало) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в свою чергу відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, при вирішенні даного спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, а також враховуючи висновки Верховного Суду у даній справі, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 159, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0149662408 від 15.05.2025 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» (45408, Волинська область, Володимирський район, місто Нововолинськ, вулиця Шахтарська, будинок 59, Б-2, код ЄДРПОУ 31602868).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).
Повний текст судового рішення складено 26.11.2025.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський