Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 644/8485/25
Провадження № 2-а/644/219/25
25.11.2025
25 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Ізмайлова І.К.,
за участю секретаря - Книшенко Я.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу № 644/8485/25, 2-а/644/219/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача - адвокат Терещенко К.І. звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову № 2092-4П від 22.08.2025 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначила, що 07.08.2025 року позивач під час звернення до адвоката щодо оформлення чергової заяви про надання відстрочки в порядку визначеної постанови КМУ № 560, при оновленні застосунку Резерв+ дізнався, що знаходиться у розшуку. 08 серпня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу з'ясування підстав знаходження його у розшуку, однак йому було відмовлено у наданні будь-яких роз'яснень та зазначено, що він може звернутися з цього питання лише при наявності в нього електронної реєстрації в черзі через відповідний сайт Міністерства оборони України. 11 серпня 2025 року позивач знову звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак йому повторно було відмовлено у зв'язку з відсутністю талончика з електронної черги, проте зазначений талончик неможливо було отримати у зв'язку з тим, що 07.08.2025 року багато людей зверталося з приводу подання заяв про надання відстрочки, а враховуючи те, що відповідач надає відстрочку тільки після особистого подання, отримати талончик день в день або навіть на наступний не представилося можливим. Позивач безпосередньо звернувся до працівників поліції, які і завели його, як особу, що перебуває у розшуку. Не зрозуміло чому позивача було оголошено у розшук та які саме порушення він вчинив, оскільки з 2017 року він був обмежено придатним, а 13.03.2025 пройшов ВЛК і був визнаний придатним по групі ІІ ст. 75 “В», що також зазначено на сторінці 17 військового квитка позивача № НОМЕР_1 серія УН від 27.06.1993 року. Зазначений запис у військовому квитку про групу придатності позивача завірено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .
З оскаржуваною постановою не погоджується, вважає, що вона прийнята з порушенням норм законодавства, а отже підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Ухвалою суду від 08.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, причину неявки суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
У відповідності до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами за відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 №2092-4П від 22.08.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
У постанові вказано, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 04.09.2017 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, з дня набрання чинності Закону від 21.03.2024 №3621-IХ, (який за класифікацією документів належить до законодавства про оборону) протягом встановленого терміну з 04.05.2024 року по 05.06.2025 року самостійно не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 №3621-IХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набув чинності 04.05.2024, та яким визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 р. №2105-IX громадяни України, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов?язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов?язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов?язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов?язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, чим порушив частину 3 статті 17 Закону України «Про оборону України» якою закріплені права та обов?язки громадян України у сфері оборони, зокрема, громадяни виконують військовий обов?язок у запасі відповідно до законодавства, чим скоїв, в особливий період, адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно із даними застосунку «Резерв+», військового квитка ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, має звання рядовий, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер в реєстрі Оберіг: 210320231455995600104, дата ВЛК 13.03.2025, дані уточнено вчасно 08.08.2025.
04.09.2017 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач визнаний непридатним для військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, що підтверджується відміткою у військовому квитку позивача.
З довідки від 18.02.2025 № 72/69, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв?язку із наявністю родичів інвалідів на строк до 09.05.2025.
Довідкою від 16.05.2025 № 95/125, виданою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_5 , ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв?язку із наявністю родича інваліда на строк до 07.08.2025.
З довідки від 15.08.2025 № 120/97, виданої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв?язку із наявністю родича-інваліда на строк до 05.11.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
З 17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 "Про часткову мобілізацію" в Україні діє особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
У зв'язку із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач порушив приписи ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
04.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024 (далі за текстом Закон № 3621-IX).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із Законом № 4235-IX«Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України" Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист"(далі за текстом Закон № 4235-ІХ) від 12.02.2025 були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX (Закону № 4235-IX від 12.02.2025) дозволяє дійти таких висновків.
По-перше, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов'язані були до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
По-друге, законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Позивач у встановлений Законом період, тобто з 04.05.2024 по 05.06.2025, вжив заходів на виконання покладеного на нього обов'язку і відповідно до даних, зазначених в застосунку «Резерв+», 13.03.2025 пройшов військово-лікарську комісію та постановою ВЛК визнаний придатним до військової служби.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено всі дії, пов'язані з обов'язком проходження військово-лікарської комісії, а отже відсутні підстави вважати, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, то з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Вказане дає підстави для висновку про обґрунтованість вимог позову та наявність підстав для його задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір судового збору за подання позовної заяви становить 605,60 грн, тому судові витрати у вказаному розмірі необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 139, ч. 4 ст. 229, ст.ст. 241, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 2092-4П від 22.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2025.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя І.К. Ізмайлов