Справа № 642/6796/25
Провадження № 2/642/2261/25
Іменем України
26 листопада 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Вікторова В.В.,
за участю секретаря Гриценко О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1490885 від 08.05.2024 року в розмірі 68400,00 грн., та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1490885, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.
Як зазначає позивач, ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 68400,00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 45900,00 грн., заборгованість за штрафом - 7500,00грн.
28.11.2024 року між «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу №28112024 на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №1490885 від 08.05.2024 року.
Оскільки відповідач не виконує умов договору, не повертає отриманий кредит та проценти за його користування, позивач звернувся до суду з цим позовом для захисту порушеного права.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2025 року задоволено клопотання ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про витребування доказів. Витребувано у Монобанк, емітент АТ "Універсал Банк" (юридична адреса: 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19), наступні письмові докази: щодо належності банківської карти з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); щодо успішності транзакції здійсненої 08.05.2024 року на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 15000,00 грн.; щодо зарахованіня грошових коштів за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; щодо проведення верифікації особи власника банківської карти № НОМЕР_1 .
31.10.2025 року до суду від відповідача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 03.11.2025 року відзив ОСОБА_1 на позовну заяву у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути відповідачу без розгляду з підстав не дотримання вимог, визначених ст. 183 ЦПК України.
04.11.2025 року до суду відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження справи №642/6796/25 у зв'язку зі складністю справи, необхідністю додаткових доказів.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовлено.
05.11.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача ОСОБА_1 у справі, в яких заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, кредит вона не отримувала, кредитний договір з банком не укладала, що позивачем на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, не надано належних доказів, зокрема копію кредитного договору, детального розрахунку суми заборгованості за відсотками, пенею саме в такому розмірі як заявлено позивачем. В матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем будь-яких коштів за даним договором, тобто позивачем не доведено факт перерахування кредитних коштів відповідачу та їх зарахування на картковий рахунок відповідача. Просила застосувати позовну давність до основної вимоги та вимоги про стягнення штрафних санкцій.
25.11.2025 року на виконання ухвали суду від 31 жовтня 2025 року до суду надійшла відповідь з АТ «Універсал Банк».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 7ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дослідивши матеріали цивільної справи суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
08.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1490885, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 15000,00 грн. строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Термін повернення кредиту зі сплатою процентів - 03.05.2025 року, визначений графіком платежів, який є Додатком 1 до Договору №1490885.
Відповідно до п. 1.1 Договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
З п.1.5. Договору вбачається, що тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день га застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; Знижена процентна ставка становить 1% в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 07.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів , що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредит, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача.
Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в п. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
Відповідно до 1.7. Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1.5 % в день.
Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ( 81000 грн. /15000 грн.) / 360 дн. х 100 % = 1.5 % в день. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1.46 % в день.
Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: ( 78750 грн. /15000 грн.) / 360 дн. х 100 % = 1.46 % в день
Відповідно до пункту 2.1. договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Згідно із пунктом 4.4 договору, споживач зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Згідно із пунктом 5.1. договору Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору.
Згідно із пунктом 5.1. договору Споживач попереджений, що у разі допущення прострочення платежів, вказаних в Графіку платежів (новому графіку платежів) для Споживача може мати наступні наслідки: - необхідність сплати штрафу у розмірі та порядку, що визначені в п.6.4 Договору, а саме: у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф:. у розмірі 2 250,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 165,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Згідно із пунктом 7.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт, та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К389 08.05.2024 20:33:51. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві.
Підписуючи цей Договір, Відповідач підтвердила, що: - перед укладенням цього Договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2, 4, 5 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті; - вона ознайомлена з Правилами, повністю їх розуміє і приймає (погоджується) з ними (п. 9.6. договору).
Згідно із пунктом 7.6, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом.
Згідно із довідкою ТОВ «Селфі Кредит» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Селфі Кредит» Черненко О., відповідач ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Селфі Кредит», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала підписавши 08.05.2024 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (К389)
Також позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» додано до позовної заяви паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С820, 08.05.2024, із аналогічними умовами кредитування зазначених у вказаному кредитному договорі.
Згідно витребуваної інформації наданої АТ «Універсал Банк» підтверджено що в банку на ім'я ОСОБА_1 була випущена банківська картка № НОМЕР_1 . Транзакція від 08.05.2024 року на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 15000,00грн. була успішна та зарахована на рахунок вищезазначеної картки. Верифікація ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), власника банківської карти № НОМЕР_1 , була проведена згідно з регламентом банку.
З матеріалів справи убачається, що ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується інформації наданої АТ «Універсал Банк» від 24.1.11.2025 року, чим спростовуються доводи відповідача щодо не підтвердження видачі кредитних коштів.
Отже, з укладенням договору та отримання кредиту у позичальника виник обов'язок повернути ТОВ «Селфі Кредит» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
28.11.2021 року між ТОВ «Селфі Кредит» та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір факторингу № 28112024, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1490885 від 08.05.2024 року.
Згідно платіжної інструкції №8278 від 28.11.2024 року ТОВ «ФК Кредит-Капітал» здійснило переказ коштів ТОВ «Селфі Кредит» у розмірі 2425892,78грн., призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 28112024 від 28 листопада 2024р. Без ПДВ.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 28112024 від 28.11.2024 року заборгованості відповідача перед позивачем становить 68400,00 грн., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту 15000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками 45900,00 грн. ;
- заборгованість за штрафом - 7500,00грн.
Із витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28112024 від 28.11.2024 року вбачається, що ТОВ «Селфі Кредит» було передано право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1490885, дата закінчення якого вказана 03.05.2025 року.
14.10.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направлено боржнику ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій повідомлено про відступлення ТОВ «Селфі Кредит» прав вимоги за Кредитним договором № 28112024 від 28.11.2024 року на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та про зобов'язання погасити заборгованість за вказаним кредитним договором.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно з положеннями ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що кредитний договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що позичальник всі умови договору цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Отже, оскільки вказаний кредитний договір, який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, суду дійшов висновку про те, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами, тим самим спростовується довід відповідача щодо не укладення вказаного кредитного договору.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 28112024 від 28.11.2024 року, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Позивач ТОВ ФК «Кредит-Капітал», заявляючи вимоги про стягнення із відповідача заборгованості в розмірі 68400,00 грн., додало до позову кредитний договір № 1490885 із наступними умовами: сума кредиту 15000,00 грн., кредит надається строком 360 днів із 08.05.2024 року (дата надання кредиту).
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.1.4. Договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Згідно Графіку платежів, який є Додатком 1 до Договору №1490885, термін повернення кредиту зі сплатою процентів - 03.05.2025 року.
Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Селфі Кредит» запропонувало відповідачу ОСОБА_1 кредит на умовах відмінних від вказаних у кредитному договорі « 1490885 від 08.05.2024 та нею підтверджена така згода на зміну умов кредиту.
З розрахунку заборгованості за Договором №1490885 від 08.05.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що розмір заборгованості відповідача станом на 28.11.2024 становить 68400,00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 45900,00 грн., заборгованість за штрафом - 7500,00грн.
Проценти за користування кредитом нараховані за період з 08.05.2024 року за ставкою 1%, а з 08.06.2024 по 28.11.2024 року за ставкою - 1,5%.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно ч. 2-5 ст. 8 Закону для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
доходи кредитодавця у вигляді процентів;
комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:
1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит;
2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:
ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де
ДПС - денна процентна ставка;
ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;
ЗРК - загальний розмір кредиту;
t - строк кредитування у днях.
Таким чином, виходячи з п. 16 кредитного договору, яка визначає, що загальні витрати за споживчим кредитом складають 14560 грн, денна процентна ставка за кредитом складає:
(14560грн/8000 грн)/124*100%=1.47%.
Вказаний розрахунок наведений у п. 9 договору.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.
Судом встановлено, що кредитний договір № 1490885 від 08.05.2024 укладений строком на 360 днів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто такий кредитний договір був укладений після набрання чинності цим Законом, а тому на момент укладення між сторонами кредитного договору діяли внесені до ЗУ «Про споживче кредитування» зміни, що вказує на необхідність застосування до цих правовідносин зазначеного вище закону.
Таким чином, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування», розмір відсотків за період з 08.05.2024 по 28.11.2024 становитиме:
- за період з 08 травня 2024 року по 06 червня 2024 року денна ставка згідно розрахунку позивача становить 1%. З урахуванням цього розмір процентів становить 4500,00 грн (30 днів * 1% (150 грн);
- за період з 08 червня 2024 року по 19 серпня 2024 року денна ставка має бути не більше 1%. З урахуванням цього розмір процентів становить 16425,00 грн (73 днів * 1% (225 грн);
- за період з 20 серпня 2024 року по 28 листопада 2024 року денна ставка має бути не більше 1,00%. З урахуванням цього розмір процентів становить 15150,00 грн (101 днів * 1,00% (150 грн).
Усього нарахованих відсотків (з урахуванням обмежень): 36075,00 грн.
Враховуючи зазначене вище, стягнення відсотків у розмірі 45900,00 грн за кредитним договором № 1490885 від 08.05.2024, є неправомірними, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 36075,00 грн.
Крім того, суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування штрафу за кредитним договором № 1490885 від 08.05.2024 в розмірі 7500,00 грн.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначене вище, стягнення неустойки у розмірі 7500,00 грн за кредитним договором № 1490885 від 08.05.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, здійснивши власний розрахунок, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1490885 від 08.05.2024 в розмірі 51075,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 36075,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1808,83 грн. (51075,00 грн.*2422,40 грн./68400,00 грн. = 1808,83 грн.)
Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі 910/4201/19.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням "Апологет" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», акт наданих робіт №1149 від 08.10.2025 року, відповідно до якого послуги надано на загальну суму 8 000,00 грн., та детальний опис наданих послуг від 08.10.2025 року.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.
Визначаючи час на надання вищенаведених послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв'язку з чим надання правничої допомоги у даній справі не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, позовна заява не є складною за своєю суттю.
Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, суд бере до уваги розмір понесених позивачем витрати за фактично отриману правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн та враховуючи незначну складність справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг виконаних Адвокатським об'єднанням "Апологет" робіт, ціну позову, суд вважає, що заявлений стороною розмір витрат на правничу допомогу є невиправдано завищеним. У зв'язку з наведеним суд стягує з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 275, 279, 280- 289, 352, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх), заборгованість за кредитним договором №100053262 від 31.01.2021 року в загальному розмірі заборгованість за кредитним договором №1490885 від 08.05.2024 в загальному розмірі 51075 (п'ятдесят одна тисяча сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1808 (одна тисяча вісімсот вісім) грн 83 коп., та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26.11.2025 року.
Суддя В.В. Вікторов