Справа № 642/6352/25
Провадження № 2-о/642/108/25
Іменем України
26 листопада 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Гримайло А.М.,
за участю секретаря Антонян А.М.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Смілянського Я. Г.,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву адвоката Смілянського Ярослава Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем,
14.10.2025 через систему «Електронний суд» до Холодногірського районного суду міста Харкова надійшла заява адвоката Смілянського Ярослава Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій останній просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування зазначив, що з травня 2018 року він почав жити разом з ОСОБА_2 в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , фактично у них склалися сімейні стосунки як у чоловіка та жінки. Бажаючи внести свій вклад в поліпшення умов проживання, заявник робив ремонт в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: підбирав та купляв будівельні матеріали, привозив їх на власному автомобілі до квартири, наймав будівельників. Крім того, систематично здійснював оплату спожитих ними обома у цій квартирі комунальних послуг. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , перебуваючи тимчасово в ФРН, померла. Оскільки останні 6 (шість) років перед смертю ОСОБА_2 вони проживали двоє однією сім'єю в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 звертається до суду із заявою про встановлення факту його спільного проживання зі спадкодавицею ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 15.10.2025 зазначену позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 21.10.2025 року відкрито провадження за заявою адвоката Смілянського Ярослава Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем, призначено судове засідання.
13.11.2025 через систему «Електронний суд» представником заінтересованої особи - ХМР подано клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , оскільки внаслідок відсутності дійсних спадкоємців (за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини тощо) після смерті ОСОБА_2 у органу місцевого самоврядування виникає обов'язок щодо звернення до суду із відповідною заявою про визнання спадщини (зокрема, квартири АДРЕСА_2 ) відумерлою та її передачі у комунальну власність, а тому вбачається спір про право.
25.11.2025 через систему «Електронний суд» представником заявника - адвокатом Смілянського Я. Г. подано заперечення на клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 . Адвокат зазначає, що за даними обставинами відсутній спір про право, оскільки приписи ч. 1 ст. 1277, ст.338 ЦК України застосовуються у разі відсутності спадкоємців за законом. Натомість, заявником було надано до суду документальне підтвердження звернення ОСОБА_1 у шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_2 , в порядку ст. 1269 та ст. 1270 ЦК України, до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу стосовно його права на спадкування після смерті ОСОБА_2 та відкриття спадкової справи за спадкодавцем ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 зверненням до нотаріуса в порядку ст. 1269 та ст. 1270 ЦК України визначив себе як спадкоємця четвертої черги, якому необхідно встановити в судовому порядку факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Оскільки за даними обставинами ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги (ст. 1264 ЦК України) за законом, то відсутні підстави для визнання спадщини відумерлою відповідно до ст. 1277 ЦК України, через що у Харківської міської ради не виникає права та законного інтересу на набуття права власності на спадщину. Отже, за даними обставинами не вбачається існування спору про право між ОСОБА_1 та Харківською міською радою, через що справа має бути розглянута в порядку окремого провадження.
У судовому засіданні заявник та його представник заперечення на клопотання представника Харківської міської ради підтримали, посилаючись на викладені в ньому обставини просили відмовити у задоволенні клопотання вказаного про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем, ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи - Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, про день та час розгляд справи був повідомлений своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши заявника, його представника, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме: якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19)).
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц.
Як вбачається з матеріалів справи звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту спільного проживання заявника з ОСОБА_2 померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, необхідно ОСОБА_1 для прийняття після неї спадщини, у зв'язку з відсутністю спадкоємців попередніх черг.
Таким чином, метою звернення заявника до суду є встановлення у судовому порядку обставин, необхідних для наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, а саме квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Згідно зі статтею 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
У частині першій статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Отже, законом на орган місцевого самоврядування покладено обов'язок подати заяву про визнання відумерлою, зокрема у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом.
Харківська міська рада заперечує проти заявлених ОСОБА_1 вимог та не визнає за ним право на спадкування після смерті ОСОБА_2 , отже, існує спір про право на спадкове майно.
За таких обставин суд дійшов висновку, що судове рішення за результатами розгляду цієї справи може суттєво вплинути на майнові права та обов'язки Харківської міської територіальної громади, а тому вбачає спір про право.
Таким чином, заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає залишенню без розгляду, а також суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику його право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 293, 294, 260, 261 ЦПК України, суд
Клопотання представника Харківської міської ради про залишення заяви без розгляду - задовольнити.
Заяву адвоката Смілянського Ярослава Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що залишення заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до суду для вирішення цього питання в порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 26.11.2025.
Суддя А. М. Гримайло