Справа № 953/12457/25
н/п 1-кс/953/7602/25
"26" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12025220000001364 від 18.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про арешт майна,-
25.11.2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, фактичним власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: автомобіль «VOLKSWAGEN-VW PASSAT», іноземний реєстрації номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
21.11.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про арешт вказаного автомобіля.
21.11.2025 суддею Київського районного суду м. Харкова винесено ухвалу для усунення недоліків в клопотанні.
Всі вказані недоліки в клопотанні були усуненні, а саме зазначено всі анкетні дані власників тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що Слідчим управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025220000001364 від 18.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 17.11.2025 близько 18 год. 15 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_3 , начальник групи енергозабезпечення взводу зв'язку, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN-VW PASSAT», і.р.н. НОМЕР_1 , в крайній лівій смузі, по автошляху М-03 сполучення «Київ - Харків - Довжанський», зі сторони м. Чугуїв в напрямку м. Харкова, проїжджаючи в районі 527 км + 700 м, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився біля лівого краю проїзної частини по ходу руху автомобіля.
Внаслідок ДТП ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження від яких останній загинув на місці ДТП. У зв'язку з чим, 17.11.2025 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «VOLKSWAGEN-VW PASSAT», і.р.н. НОМЕР_1 , вилучено та поміщено на територію майданчику тимчасового утримання транспортних засобів центру забезпечення ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 107.
Автомобіль «VOLKSWAGEN-VW PASSAT», іноземний реєстрації номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , фактично належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 . Автомобіль «VOLKSWAGEN-VW PASSAT», і.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження.
Відповідно до положення ст. 98 КПК України, вказаний автомобіль має ознаки речового доказу, тобто є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таким чином, існує сукупність підстав вважати, що вищевказаний транспортний засіб є доказом кримінального правопорушення, оскільки відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
З метою збереження вищевказаного речового доказу, автомобіля, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України виникла необхідність у арешті автомобіля «VOLKSWAGEN VW PASSAT», і.р.н. НОМЕР_1 .
Прокурор, посилаючись на вимоги ст. 98, 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речового доказу, просить накласти арешт на вказане майно.
Прокурор до судового засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити клопотання.
Власник майна, в судове засідання не прибув, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власників майна та прокурора.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000001364 від 18.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В ході проведення огляду місця події з дозволу власника від 17.11.2025 було вилучено даний автомобіль та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів ГУНП в Харківській області, на який прокурор просить накласти арешт. Строк для звернення до слідчого судді з даним клопотанням не є пропущеним.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а тому з метою забезпечення збереження доказової інформації, яка була отримана під час огляду, вказане майно може містити відомості про факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом, тобто зберегло на собі сліди вчинення злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя також роз'яснює право власника майна, що в подальшому, під час досудового розслідування або судового слідства, не позбавлений можливості звернутись до слідчого судді чи суду для зміни місця зберігання майна або скасування арешту, за наявності для цього належних підстав, за наявності обґрунтованих доказів на підтвердження необхідності його зміни, або скасування.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя задовольняє клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на тимчасово вилучене майно, фактичним власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: автомобіль «VOLKSWAGEN-VW PASSAT», іноземний реєстрації номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Визначити місцем зберігання автомобіля «VOLKSWAGEN-VW PASSAT» іноземний реєстрації номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 майданчик тимчасового утримання транспортних засобів ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 106.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1