Справа №639/8875/25
Провадження №1-кп/639/480/25
25 листопада 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_7 ,
законного представника - ОСОБА_8 ,
психолога - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду, в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за №12025221210000556 від 26.06.2025 у відношенні:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Богодухів Харківської області, з неповною середньою освітою, учня 11 класу КЗ «Дергачівський ліцей №4», раніше судимого 30.10.2025 Валківським районним судом Харківської області за ч. 4 ст. 185 КК України (вирок не набрав законної сили), до затримання зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого п. п. 4, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, -
До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт по вищевказаному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_10 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_10 з посиланням на той факт, що наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник-адвокат ОСОБА_7 звернулась із клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_10 .
Вказане клопотання підтримав обвинувачений ОСОБА_10 та його законний представник - ОСОБА_8 .
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала думку прокурора і просила залишити обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, заперечивши проти задоволення клопотання сторони захисту.
Психолог ОСОБА_9 зазначив, що у даному судовому засіданні не здійснюється будь-якого тиску і порушень прав та інтересів неповнолітнього обвинуваченого.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, колегія суддів приходить до такого.
Відповідно до ст. 331 КПК України в судовому засідання суд має право до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 20.11.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_10 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строків досудового розслідування, тобто до 27 листопада 2025 року включно.
Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
За наявності підстав, передбачених КПК України, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють (стаття 492 КПК України).
Суд вважає, що наведенні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання та продовження відносно обвинуваченого саме такого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати на теперішній час.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду існує у зв'язку з тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_10 , є особливо тяжким та передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_10 , після скоєння умисного вбивства ОСОБА_11 , покинув місце події та переховувався від правоохоронних органів у м. Богодухів Харківської області. Таким чином, вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та можуть спонукати останнього до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає міру покарання, пов'язану позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, та може шляхом погроз, умовлянь, незаконно вплинути на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні,
з метою зміни ними показів, які вони надали під час досудового розслідування на підтвердження його винуватості, та які мають бути досліджені безпосередньо судом під час судового розгляду.
Згідно постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 503/10653/2012 убачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
Отже, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.
Фактично, суд повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав обвинуваченого та дотримання принципу верховенства права.
Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Продовжуючи строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Суд, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, даних про його особу, вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, так і потерпілої, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема особистої поруки, домашнього арешту чи застави, недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження застосування до ОСОБА_10 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Крім того, суд відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачуються, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства.
Зазначені судом ризики не зменшились та не відпали, внаслідок чого відсутні підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 .
Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_10 - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 23 січня 2026 року включно.
На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати обвинуваченому ОСОБА_10 розмір застави у кримінальному провадженні.
Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи та вручення обвинуваченому ОСОБА_10 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3