Справа № 610/4003/25
Провадження № 1-кп/610/231/2025
26.11.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження № 12025220000000925 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, без освіти, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який до затримання фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_4 10.03.2025 близько 20 год 00 хв. перебував за місцем мешкання особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за адресою: АДРЕСА_2 . Будучи у вказаному місті, ОСОБА_4 спільно із трьома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, домовились про спільне вчинення злочину, направленого на скоєння розбійного нападу, а саме в усній формі обговорили місце вчинення злочину, час та спосіб його вчинення.
Згідно попередньої домовленості ОСОБА_4 та троє інших осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, із підручних засобів виготовили маски з метою приховування свого обличчя, та взявши з собою ніж, на автомобілі марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули до с. Степок Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської області.
З метою уникнення самовикриття та швидкого відходу від місця вчинення злочину, транспортний засіб залишили припаркований в напрямку дороги неподалік вул. Польової. Вдягнувши заздалегідь виготовлені маски, підійшли до території огородженої парканом, домоволодіння АДРЕСА_3 зі сторони городу. ОСОБА_4 за допомогою фізичної сили переліз через паркан опинившись на території домоволодіння. З внутрішньої сторони відчинив дерев'яну хвіртку паркану, через яку зайшли троє інших осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження. Перебуваючи на території домоволодіння, останні підійшли до вхідних дверей веранди будинку, які були зачинені на запираючий пристрій з середини. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, через отвір у віконній рамі просунув руку та відчинив вхідні двері веранди будинку. В подальшому, зайшли до приміщення веранди, підійшли до вхідних дверей будинку, які були зачинені на запираючий пристрій зсередини. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діставши з кишені заздалегідь підготовлений ніж, просунув лезо в щілину між дверима та стіною, підципивши запірний пристрій, відчинив вхідні двері в будинку. В такий спосіб ОСОБА_4 , спільно з трьома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, проникли в середину будинку.
Будучи у вказаному місті, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, направленим на заволодіння майном потерпілих шляхом розбою, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , спільно з трьома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, здійснили напад на потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Реалізуючи спільний умисел, один з осіб, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, наніс потерпілому ОСОБА_6 декілька ударів кулаком руки в обличчя, чим спричинив ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді масивного синця на обличчі з переходом на шию, синець на тільній поверхні лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим потерпілий втратив рівновагу та впав на підлогу, від чого останній відчув фізичний біль, що призвело до безпорадного стану і неможливості чинити опір, тим самим застосував насильство, яке є небезпечним для здоров'я потерпілого.
В подальшому, використовуючи фізичну та психологічну перевагу над потерпілими та їх безпорадній стан, ОСОБА_4 спільно з трьома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, погрожуючи вбивством та фізичною розправою, вимагали надати їм грошові кошти та золото. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які сприймали погрози як реальну загрозу життю та здоров'ю, під тривалим фізичним та психологічним тиском та усвідомлюючи реальність намірів нападників, а також те, що їх життю та здоров'ю загрожує небезпека, повідомили ОСОБА_4 та трьом іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, інформацію про місцезнаходження грошових коштів, після чого, ОСОБА_6 самостійно передав їм гроші в сумі 13 000 гривень, які заходились у вітальній кімнаті на столі, 2 000 гривень зі столу в приміщенні кухні та 1 500 гривень з кишені власної куртки.
Після чого ОСОБА_4 спільно з трьома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, заволодівши чужими грошовими коштами з місця вчинення злочину зникли, спричинивши тим самим потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 16 500 гривень.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину по пред'явленому обвинуваченню визнав в повному обсязі, пояснивши суду про обставини вчинення кримінального правопорушення так, як це викладено у вироку. У вчиненому щиро розкаявся.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представник - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Представник потерпілих подав заяву про розгляд справи без участі потерпілих та без його участі, при цьому зазначив, що потерпілі підтримують обвинувачення та позицію сторони обвинувачення щодо кваліфікації дій обвинуваченого та обсягу обвинувачення. Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області постановлено проводити судовий розгляд кримінального провадження без участі потерпілих та їх представника, що відповідає вимогам КПК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Справа розглядалась в межах пред'явленого обвинувачення, відповідно до ст. 337 КПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187 КК України як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
Вину ОСОБА_4 по даній кваліфікації суд вважає доведеною.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря - нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в районному відділі пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття у вчиненому.
Так, під час судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_4 висловив щирий жаль з приводу скоєного та осуд своєї поведінки.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.
При цьому, врахування органом досудового розслідування як обтяжуючої обставини вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, судом такою не вважається, оскільки вказана обставина є кваліфікуючою ознакою частини четвертої ст. 187 КК України, а відтак додатково як обтяжуюча обставина не враховується.
Згідно з положеннями статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При цьому, покарання має на меті запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень не тільки засудженим, а і іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК України).
При призначенні покарання ОСОБА_4 в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 187 КК України, позицію сторони захисту, конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
З метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне запобіжний захід ОСОБА_4 , застосований в ході досудового розслідування у виді тримання під вартою у Державній установі "Харківській слідчий ізолятор", до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
Керуючись статтями 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , застосований в ході досудового розслідування у виді тримання під вартою у Державній установі "Харківській слідчий ізолятор", до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення даного вироку до виконання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк його відбуття строк його попереднього ув'язнення з 19 серпня 2025 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі в сумі 28 870 (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн 43 коп., за проведення експертиз.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддяОСОБА_1