Справа № 401/2517/25
Провадження № 2/401/1364/25
19 листопада 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», -
В провадженні Світловодського міськрайонного суду перебуває вказана цивільна справа.
21 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із листом про те, що ОСОБА_1 зник безвісті за особливих обставин 30 листопада 2022 року, при цьому надала копію сповіщення сім'ї від 21 грудня 2022 року № 1/6/8963, відповідно до якого повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-санітар 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , під час інтенсивного бойового зіткнення з ворожими силами противника 30 листопада 2022 року поблизу н.п. Бахмут Донецької області, при перевірці особового складу виявився відсутнім. Станом на дату видачі сповіщення рахується безвісті зниклим, проводиться розслідування і опитування свідків.(а.с. 57-58)
17 листопада 2025 року на запит суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 судом отримано інформаційну довідку від 14 листопада 2025 року № 1/3810, якою повідомлено, що ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 «Про загальну мобілізацію» 18 вересня 2022 року призваний на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації, згідно сповіщення з військової частини рахується безвісті зниклим. (а.с. 88)
Вирішуючи питання про можливість продовження розгляду даної справи, суд дійшов висновку про таке.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово протягом 2022-2025 років продовжено та воєнний стан на даний час триває.
За статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
З огляду на положення пункту першого статті 6 Європейської Конвенції з Прав Людини, частини першої, п'ятої статті 263 ЦПК України, фізична відсутність у сторони принципово позбавляє суд змоги ухвалити обґрунтоване судове рішення, що не відповідає завданню цивільного судочинства в аспекті справедливого розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, а також суперечить одній з основних засад цивільного судочинства - принципу змагальності сторін.
Таким чином, продовження розгляду даної справи без участі відповідача, який зник безвісти за особливих обставин, приведе до грубого порушення принципу змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тлумачення вказаної норми визначає дві умови для зупинення провадження: 1) перебування сторони у складі Збройних Сил України; або 2) перебування сторони у складі інших утворених до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Процесуальний закон містить імперативний обов'язок суду зупинити провадження за вказаною підставою незалежно від статусу сторони, наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), волевиявлення учасників процесу, категорії справи, ціни позову, виду вимог, що розглядаються в провадженні, чи будь-яких інших чинників. Так само закон не ставить вимог і до характеру несення стороною військової служби: за контрактом, за призовом під час мобілізації, під час особливого періоду, за місцем несення служби, посадою, званням, родом військ тощо.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі № 852/2а-2/24, де, аналізуючи зміст норми п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, яка змістовно є аналогічною п. 2 ч. 1 ст. 251, зроблено висновок: «Конструкція п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством. Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма п. 5 ч. 1ст. 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції».
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
За нормами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За нормами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що відповідач, перебуваючи на військовій службі в ході виконання своїх обов'язків щодо захисту Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України, зник безвісті, з огляду на те, що законом чітко визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони на військовій службі, суд дійшов висновку про зупинення судового провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд, -
Зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина