Справа № 405/1971/25
2/405/557/25
03 листопада 2025 року м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого-судді Драного В.В.
за участі секретаря судового засідання Дятел О.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання дочки ОСОБА_5 . В обґрунтування позову зазначив, що 19.10.2020 року винесено судовий наказ, яким з нього на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання їх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до повноліття доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , потім продовжувати стягнення в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи стягнення з моменту звернення в суд - з 01.10.2020 року.
Після досягнення старшою дочкою повноліття з позивача стягуються аліменти на утримання молодшої дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказує, що в судовому порядку з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання у розмірі - 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 20.03.2024 і до закінчення ОСОБА_4 навчання, а саме до 30.06.2027, за умови продовження нею навчання.
За таких обставин, зазначає, що після винесення судового наказу 19.10.2020 року у нього змінився сімейний стан та сімейні обставини, позивач перебуває у іншому шлюбі, на його утриманні перебуває непрацездатна мати пенсіонерка похилого віку, яка потребує стороннього догляду та матеріальної підтримки на придбання ліків, продуктів харчування та інших засобів для існування.
Вважає, що розмір аліментів, які стягується з нього на утримання молодшої дочки не співмірний з розміром аліментів, які стягуються з нього на утримання старшої повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, вважає, що розмір аліментів, який має стягуватись з нього на утримання двох дочок має становити 1/3 частку від його доходу, тому посилаючись на норми законодавства та судову практику, просить змінити розмір аліментів, які стягуються на користь відповідача на утримання неповнолітньої дочки, встановивши його у розмірі 1/6 частини всіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дочкою повноліття.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2025 року прийнято позову заяву, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
30.05.2025 року за вх. № 16696 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначила, що у позивача відсутні обставини, які передбачені законодавством для зміни розміру аліментів, а в даному випадку зменшення розміру аліментів.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, зокрема вказав, що на утримання старшої дочки сплачує 1/6 частку від свого доходу, а на молодшу дочку 1/4 частку, однак на двох дітей законодавством передбачено розмір 1/3 частки від доходу платника аліментів. Також має на утриманні непрацездатну матір та має цивільну дружину. Служить у ЗСУ по контракту, отримує дохід 25000,00 грн. з відрахуванням аліментів в сумі 10000,00 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вказавши, що підстави для зменшення розміру аліментів відсутні, позивачем не надано довідку про доходи за 2025 рік, також не надано доказів доходу матері та утримання її позивачем.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського РУЮ у Кіровоградській області 11.01.2012 року, актовий запис № 1 (а.с. 12).
Судовим наказом Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.10.2020 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до повноліття доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , потім продовжувати стягнення в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи стягнення з моменту звернення в суд - з 01.10.2020 року (а.с.15).
Вказане судове рішення перебуває на виконанні (а.с. 27).
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20.11.2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання у розмірі - 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 20.03.2024 і до закінчення ОСОБА_4 навчання, а саме до 30.06.2027, за умови продовження нею навчання (а.с. 18-22).
Згідно довідки про доходи від 16.08.2025 року за № 377/ФЕС ОСОБА_1 працює у військовій частині НОМЕР_4 , займає посаду командиру взводу та загальна сума доходу за період з січня 2025 року по липень 2025 року становить 184 097,80 грн., сплачені аліменти за вказаний період складають 80 320.41 грн. (а.с. 89).
ОСОБА_7 , яка є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджено відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 23), отримує пенсію за віком, яка за період з 01.01.2025 року по 31.08.2025 року становить 46 902,28 грн., що вбачається з довідки про доходи № 4370 8730 0135 2328 від 27.08.2025 року (а.с. 88).
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України покладає обов'язок на батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.
Згідно з положенням ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня
2022 року у справі № 727/1599/22.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на зміну сімейного стану, сімейних обставин, утримання непрацездатної матері пенсійного віку та неспівмірність розміру аліментів, які стягуються на неповнолітню дитину та повнолітню дочку, яка продовжує навчання, шляхом зменшення розміру аліментів до розміру, який стягується на утримання повнолітньої дочки.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дозволяє дійти висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи позивача, щодо витрат на утримання непрацездатної матері пенсіонерки похилого віку, яка потребує стороннього догляду та матеріальної підтримки на придбання ліків, продуктів харчування та інших засобів для існування не підтверджено жодними доказами. В той час, матеріалами справи підтверджено, що мати позивача ОСОБА_7 отримує пенсію за віком не мінімального розміру.
Посилання позивача на неспівмірність розмірів аліментів, які стягуються з нього на утримання старшої повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та молодшої дочки, яка є неповнолітньою дитиною суд не може врахувати, як підставу для зменшення розміру аліментів, з огляду на таке.
Суд, виходячи із принципу рівності прав та обов'язків батьків, визнає, що обставини, за яких тягар утримання повнолітніх дітей у зв'язку з їх навчанням лежить виключно на одному із батьків, є порушенням закону. Проте реалізація такого обов'язку має відбуватися за сукупності юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В той час, як ст. 180 СК України зазначає, обов'язок батьків утримання дитини до досягнення нею повноліття.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до судового наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.10.2020 року розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 після досягнення старшою дочкою повноліття, на молодшу неповнолітню дочку ОСОБА_8 , відповідає вимогам сімейного та цивільного процесуального законодавства, а його зменшення не буде спрямовано на належне забезпечення дитини - ОСОБА_6 , 2012 року народження, та суперечитиме її інтересам.
Крім того, суд вважає, що застосування п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, згідно якого регулюється вимога про стягнення аліментів у розмірі на двох дітей - однієї третини, тобто 1/3 частки доходу боржника, у даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки старша дочка ОСОБА_9 досягла повноліття, не є дитиною, і стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, відбувається на період її навчання, та триватиме лише до 30.06.2027 року, за умови продовження ОСОБА_9 навчання.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
При цьому, згідно із частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки доводи позивача про правові підстави для зміни розміру аліментів шляхом його зменшення до 1/6 частини доходів позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, позивач не надав суду належних доказів, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів , не довів наявність змін, які впливають на його змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13.11.2025 року.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького Владислав Вікторович Драний