Рішення від 26.11.2025 по справі 404/2722/25

Справа № 404/2722/25

Номер провадження 2/404/913/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2025 року до суду звернувся представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) шляхом підписання оферти запропонувала АТ «Альфа-Банк» (12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк») укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та банком.

Банк прийняв пропозицію відповідача та підписала акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення угоди отримано відповідачем, про що свідчить її власноручний підпис.

Відтак, 13 грудня 2018 року між банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Максимум-готівка», мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - у розмірі 200 000 грн.; процентна ставка - 24,00 % річних; тип процентної ставки - фіксована; тип карт - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Власним підписом позичальник підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що вона отримала всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором.

Банк взяті відповідно до угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими відповідач активно користувалася, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 74 931,98 грн., з яких: 54 612,33 грн. - прострочене тіло кредиту; 20 319,65 грн. - відсотки за користування кредитом, які банк просить стягнути з відповідача, а також судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 6482,16 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 18 квітня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

23 квітня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просила у задоволенні позовних вимог АТ «Сенс Банк» відмовити в частині стягнення з неї простроченого тіла кредиту у розмірі 34 612,33 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 20 319,65 грн. На обґрунтування зазначала, що позовні вимоги визнаються в частині стягнення простроченого тіла кредиту у сумі 20 000 грн., в іншій частині позовні вимоги не визнаються. Вважає, що наданими до суду доказами не підтверджено той факт, що між нею та позивачем було досягнуто всіх істотних умов кредитного договору, а також факт наявності заборгованості у розмірі, заявленому позивачем.

Так, у позовній заяві позивач просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором у сумі 74 931,98 грн., яка складається з 54 612,33 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту та з 20 319,65 грн. заборгованості по відсоткам.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитом, доданою позивачем до позовної заяви, станом на час укладення між нею та позивачем кредитного договору їй було встановлено кредитний ліміт у розмірі 16 100 грн.

Як вбачається із виписок по рахунку за період з 01 січня 2022 по 31 грудня 2023 р. в подальшому банком самостійно збільшувався кредитний ліміт, зокрема станом на 30 січня 2022 р. доступний кредитний ліміт було встановлено у розмірі 21 600 грн., станом на 31 липня 2022 р. доступний кредитний ліміт було встановлено у розмірі 28 753,81 грн. В подальшому доступний кредитний ліміт позивачем зменшувався.

Тобто, максимальний розмір кредитних коштів, які були доступні не перевищував розміру 28 753,81 грн. В той же, позивач стверджує, що прострочене тіло кредиту становить 54 612,33грн., що є майже у два рази більшим, ніж фактично надані кредитні кошти.

Збільшення кредитного ліміту було здійснено банком самостійно. Про збільшенні кредитного ліміту до 28 753,81 грн. повідомлено не було. Востаннє нею було використано кредитні штати 17 лютого 2022 р., коли було списано з рахунку 20 000 грн. - сума в якій визнаються позовні вимоги.

Станом на 30 січня 2022 року жодної заборгованості як за тілом кредиту, так і за відсотками у неї не було, що підтверджується випискою за рахунком за період 01 січня 2022 - 30 січня 2022. Станом на 30 січня 2022 р. кредитний ліміт становив 21 600 грн.

Як вбачається із виписки по рахунку, доданої позивачем до позовної заяви, після 17 лютого 2022 р. нею взагалі не використовувалися кошти кредитного ліміту. Всі списання коштів, які здійснювалися з рахунку здійснювалися позивачем в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, комісії за обслуговування картки, процентів за овердрафт тощо.

Фактично за рахунок самостійно збільшеного кредитного ліміту позивач компенсував відсотки за користування лімітом та інші власні витрати, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі заявленого позивачем.

Не повідомлення про збільшення кредитного ліміту позбавило її можливості повідомити позивача про свою незгоду із зазначеним та позбавило можливості в повному обсязі контролювати кошти на рахунку у контексті співвідношення здійснених витрат і зарахувань коштів на рахунок та можливостей кредитного ліміту.

Вважає. що позивач не мав права самостійно збільшувати кредитний ліміт.

На підтвердження укладення між нею та позивачем угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі кредитний договір) позивач додає до позовної заяви копію оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, копію акцепту пропозиції на укладання угоди та копію паспорта споживчого кредиту.

У жодному із перелічених документів не встановлено право банку самостійно збільшувати встановлений кредитний ліміт без повідомлення клієнта. Даними документами взагалі не визначено порядок збільшення (зменшення) розміру кредитного ліміту, порядок повідомлення клієнта про зазначене тощо.

Натомість в розділі III Оферти зазначено, що про суму кредиту, що буде доступний протягом дії кредитної лінії вона просить повідомити в порядку, визначеному договором. В розділі III акцепту зазначено, що інформація про суму кредиту, що буде доступний протягом дії кредитної лінії повідомляється їй банком в порядку, визначеному договором.

В той же час тексту самого договору до позовної заяви не додано, що не дозволяє встановити на яких умовах банк мав право змінювати розмір кредитного ліміті (та чи мав право взагалі) та чи дотримано було ним зазначених умов при збільшені кредитного ліміту.

У розділі V оферти зазначено, що діюча редакція договору розміщена за вказаною електронною адресою. Проте, зважаючи на значний проміжок часу, який сплив після укладення кредитного договору, неможливо встановити чи відповідає редакція договору, розміщена на даний час за відповідним посиланням, тій редакції, з якою вона мала бути ознайомлена при укладені кредитного договору.

Зважаючи на викладене позивач не мав права самостійно збільшувати кредитний ліміт та відповідно списувати за рахунок нього і нараховувати на тіло кредиту відсотки.

Вважає, що посилання на будь-які умови, вказані у наданих позивачем документах в контексті розуміння та прийняття умов кредитного договору є необґрунтованими, так як надані докази не можуть визнаватися належними та допустимими доказами того, що між нею та банком дійсно було укладено договір саме на тих умовах, які зазначені позивачем. Вказане стосується як умови щодо можливості банком самостійно збільшувати кредитний ліміт так і розміру та порядку стягнення відсотків за користування кредитними коштами.

Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за процентами. В той же час позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів, які підтверджують розмір та порядок нарахування таких сум.

У пункті оферти зазначено, що вона отримала акцепт на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та пропонує укласти таку угоду, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа банк». Крім самого розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку споживача, а також паспорту споживчого кредиту, акцепт та оферти, позивач не надає, а ні самого тексту публічної пропозиції, а ні договору кредитування, ні витягу в Умов та правил надання банківських послуг тощо.

На підтвердження того, що кредитний договір було укладено саме на тих умовах, про які зазначає позивач у позові, ним мають бути надані докази того, що саме ці умови діяли на час укладення такого договору.

Відповідач зазначала, що матеріали справи не містять підтверджень того на яких умовах укладався кредитний договір між нею і банком та з якими саме умовами вона ознайомилась і погодилась. Публічна пропозиція на момент отримання нею кредитних коштів взагалі містила умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом, інших нарахованих платежів.

29 травня 2025 року до суду від представника позивача, адвоката Проценка М.М. надійшли письмові пояснення у справ. Вказано, що офертою передбачено, що підписанням цієї оферти позичальник надав власну згоду банку на передачу до кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках, обсязі, строки та у передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтвердив, що перед укладенням угоди ознайомлений, в тому числі, у письмовій формі: - зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту, - з нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; особистим підписом позичальника на цьому договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, та про те, що акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії отримав.

Відповідач підписала оферту, а отже - виявила волю на укладення договору та отримав кредитні кошти, що підтверджує факт укладення договору. У матеріалах справи міститься оферта, підписана відповідачем, якою вона звернулась до банку із пропозицією укласти угоду про надання кредиту яка, є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб.

Банк прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту. У даному випадку саме відповідач є ініціатором правочину.

Банк після отримання підписаної оферти, надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наданими доказами. Це означає, що договір був укладений у момент прийняття банком оферти шляхом фактичного виконання своїх зобов'язань - надання кредиту. Факт укладення договору підтверджується: підписаною офертою, підписаним акцептом, підписаною анкетою-заявою (як елементом акцепту), підписаним паспортом споживчого кредиту, здійсненням активних дій відповідача щодо користування кредитними коштами, наявністю виписки з рахунку, яка підтверджує рух коштів.

Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між нею та банком. Всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані цією угодою, запропоновано врегулювати договором (про банківське обслуговування фізичних осіб), який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід'ємною частиною угоди (про надання кредиту) та діюча редакція якого розміщена на сайті банку: www.alfabank.com.ua (https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi).

Підпис позичальника на цьому договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, та про те, що акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії отримав. Позичальник підписав анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «АльфаБанк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк», чим підтвердив акцепт публічної пропозиції на укладення договору між ним та банком на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку. Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Анкета - заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, містить анкетні дані позичальника та заяву позичальника про відкриття рахунку. Отже, підписом позичальник підтвердив інформацію надану ним банку як достовірну.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором, користування кредитними коштами та наявність у відповідача заборгованості у заявленому до стягнення розмірі підтверджується наявними у матеріалах справи детальним розрахунком заборгованості та випискою по рахунку відповідача.

Позивачем були надані належні докази у справі, які містять відомості про господарські операції та доводять факт отримання відповідачем коштів та їх використання.

Умовами сплати платежів, визначених угодою/договором є: обов'язковий мінімальний платіж складає 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією (далі - ОМП), але не менше 50 грн. (п'ятдесят гривень). Дата сплати ОМП визначається відповідно до умов додатку № 4 до договору. Платежі з повернення кредиту здійснюватимуться відповідно до договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в тарифах, які є невід'ємною частиною договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua. Протягом строку дії угоди тарифи та комісії за кредитом, можуть бути змінені в порядку, передбаченому договором. Банк щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами договору.

Загальна заборгованість становить 74931,98 грн., з яких: 54612,33 грн. - прострочене тіло кредиту, 20319,65 грн. - відсотки за користування кредитом.

Поведінка відповідача не є добросовісною, оскільки відповідач звернулась до банку з метою отримання кредиту, уклала кредитний договір, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, а зараз у своєму відзиві заперечує факт укладення кредитного договору на умовах, визначених договором. Відповідач вчиняла конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Підписом відповідача на документах в матеріалах кредитної справи підтверджено отримання та ознайомлення та погодження з умовами кредитування, видача коштів підтверджується меморіальним ордером, користування відповідачем коштами підтверджується наданими виписками, матеріалами кредитної справи (оферти) підтверджено, що всі відносини між відповідачем та банком , що не врегульовані угодою, врегульовано договором (про банківське обслуговування фізичних осіб), який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.com.ua ( ІНФОРМАЦІЯ_1 на що позичальник погодилась.

З наявних в матеріалах справи виписки та розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник кредит отримала, систематично здійснювала платежі в рахунок погашення заборгованості, а відтак будь-які твердження про неукладеність кредитного договору або неналежне виконання банком зобов'язань із видачі кредиту є виключно проявом суперечливої поведінки, спрямованої на уникнення відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань. Посилання відповідача на неналежність та недопустимість доказів, доданих позивачем до письмових пояснень, неукладення договору та ненадання коштів, не заслуговують на увагу.

Представник позивача направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Іванова І.А. позов визначала частково, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом установлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері кредитування.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Так, 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти з АТ «Альфа-Банк» (яке перейменовано на АТ «Сенс Банк») погодилась укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та Банком.

Банк прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Акцепт пропозиції на укладення угоди отримано відповідачем, про що свідчить її власноручний підпис.

Отже, 13 грудня 2018 року між банком та відповідачем було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631074561 із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Максимум-готівка», мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - у розмірі 200 000 грн.; процентна ставка - 24 % річних; тип процентної ставки - фіксована; тип карт - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Також позивач як позичальник та клієнт банку підписала паспорт споживчого кредиту, в якому сторони погодили основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.

У розділі 4 паспорта сторони погодили, що платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавці, обов'язкові для укладення договору відображені в Тарифах на видачу та обслуговування карти «Максимум/Максимум-готівка» для фізичних осіб.

Також укладенням угоди відповідач підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що вона отримала всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором.

Банк взяті відповідно до угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими відповідач користувалася, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач умови договору належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Заборгованість становить 74931,98 грн., з яких: 54612,33 грн. - прострочене тіло кредиту, 20319,65 грн. - відсотки за користування кредитом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що умови укладеного договору, їх форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що прийнятті на себе зобов'язання за укладеним договором позивач виконав своєчасно і поновному обсязі.

Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останнім добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 74931,98 грн., з яких: 54612,33 грн. - прострочене тіло кредиту, 20319,65 грн. - відсотки за користування кредитом.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме сплаченого судового збору.

У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.(ч.4 ст.137 ЦПК України).

Приписами ч.3 ст.141 ЦПК України зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір витрат відповідно до положень ст.137 ЦПК України є неспіврозмірним ні зі складністю справи, ні з обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ні з часом, необхідним на їх виконання. Тому, керуючись ч.5 ст.137 ЦПК України, суд зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк»

заборгованість у розмірі 74 931,98 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце знаходження: 03150 , м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 26.11.2025 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова

Попередній документ
132091176
Наступний документ
132091178
Інформація про рішення:
№ рішення: 132091177
№ справи: 404/2722/25
Дата рішення: 26.11.2025
Дата публікації: 28.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (06.04.2026)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 24.03.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
29.05.2025 10:10 Кіровський районний суд м.Кіровограда
18.08.2025 11:20 Кіровський районний суд м.Кіровограда
26.11.2025 09:30 Кіровський районний суд м.Кіровограда