Справа № 390/2267/25
Провадження № 1-кп/390/147/25
20.11.2025 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12025121040000334 12025121040000487 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,не маючого судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1, ч.4 ст. 186 КК України,
На розгляді Кропивницькогорайонного суду Кіровоградської області перебувають вказані обвинувальні акти.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просила об'єднати вказані кримінальні провадження та продовжити ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тяжкістю покарання та наявністю ризиків, передбачених п1, 3, 5, ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вважає, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисники не заперечували щодо продовження строку дії запобіжного у виді триманні під вартою.
Потерпіла ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальні акти з додатками, суд вважає, що клопотання прокурора про об'єднання кримінальних проваджень та продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягаю задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Зважаючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.4 ст. 186 КК України відносно потерпілої ОСОБА_7 , суд вважає, що об'єднання вказаних кримінальних проваджень сприятиме всебічному та повному судовому розгляду.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025121040000487 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 23.11.2025.
Згідно Рішення Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017 запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, не має стійких соціальних зв'язків, не працює, не одружений, не має утриманців,раніше судимий. Розгляд справи по суті не розпочато. За таких обставин, суд вважає, що застосування інших більш м'яких ніж тримання під вартою, на цій стадії процесу не забезпечить попередження ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому строк тримання обвинуваченого під вартою підлягає продовженню.
Відповідно до положень ч.5 ст.182, ч.3-4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 60560,00 грн, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, в разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого або суду; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
Керуючись ст. 177, 182 183, 194, 217, 331, 334, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Об'єднати матеріали кримінального провадження у справі № 390/2267/25 провадження № 1-кп/390/147/25 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, з матеріалами кримінального провадження у справі № 390/2846/25, провадження № 1-кп/390/183/25 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Об'єднаному кримінальному провадженню присвоїти спільний номер справи № 390/2267/25 провадження № 1-кп/390/147/25.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11.00 год 20 листопада 2025 року до 11.00 год 18 січня 2026 року.
Розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_6 визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ: 26241445, МФО 820172, рахунок отримувача UА768201720355219001015002505, - застава за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У разі внесення заставодавцем, визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 до 18.01.2026 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками по справі;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Строк дії ухвали, в частині продовження строку тримання під варто, визначити до 11.00 год 18.01.2026.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.
Ухвала, в частині продовження строку тримання під вартою, може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений о 12.00 год 24.11.2025.
Суддя ОСОБА_1