Справа № 750/12267/25 Головуючий у 1 інстанції Кузнєцова О. О.
Провадження № 33/4823/933/25
Категорія - ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
25 листопада 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Сухаревського В.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 жовтня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працююча головним бухгалтером ТОВ «Український кардан», проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Як встановив суд, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Український кардан» (просп. Миру, буд. 312, м. Чернігів), вчинила правопорушення - ведення податкового обліку платником податків з порушенням норм, визначених Податковим кодексом, а саме: п. 200.1 абз. б п. 200.4, п. 200.7, 200.8, 200.9 ст. 200 Кодексу, п. 4, 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 09.09.2024 №40), у зв'язку з чим платнику податку відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на загальну суму 831 472 грн.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суд формально підійшов до розгляду справи та не об'єктивно і не в повному обсязі дослідив матеріали справи, а постанова суду винесена з порушення норм процесуального права. На думку апелянта, відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків податку на додану вартість в певному податковому періоді не свідчить про порушення посадовою особою правил податкового обліку та не є абсолютною підставою у бюджетному відшкодуванні на додану вартість такому платнику податків у наступних податкових періодах. При цьому, зазначає, що у протоколі не розкрито суті правопорушення, його об'єктивну сторону, а саме: не вказано, які конкретні порушення ведення податкового обліку допустила посадова особа, не зазначено конкретного часу вчинення адміністративного правопорушення, періоди, за які були такі порушення вчинені. Також, вказує, що у протоколі безпідставно зазначено, що таке правопорушення є триваючим і вважає, що на момент розгляду справи місцевим судом сплили строки притягнення до адмінвідповідальності. Посилається на те, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені її права, оскільки розгляд справи було здійснено без її участі, що позбавило можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає пропущеним його з поважних на те причин.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
При цьому, в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник зазначив, що ОСОБА_1 була поінформована належним чином про час та місце слухання справи та не заперечувала щодо розгляду справи за її відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, наведені вимоги закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, розгляді справи в суді та винесенні суддею постанови стосовно ОСОБА_1 дотримані не у повному обсязі.
Так, матеріалами справи встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Український кардан» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2025 року № 9179193448 відємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету складено Акт щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні відємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, відповідно до якого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області зроблено висновки про встановлене порушення податкового законодавства в результаті чого платнику податку відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на загальну суму 831 472 грн.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 460 від 01 вересня 2025 року, складеного стосовно головного бухгалтера ТОВ «Український кардан» ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, слідує, що головний бухгалтер вказаного товариства вчинила порушення вимог п. 200.1 абз. б п. 200.4, п. 200.7, 200.8, 200.9 ст. 200 Кодексу, п. 4, 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 09.09.2024 №40), у зв'язку з чим платнику податку відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на загальну суму 831 472 грн.
Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Проте, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає даним вимогам закону, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення, зокрема, фактично не зазначено об'єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте, для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Разом з тим, при викладі у протоколі № 460 від 01 вересня 2025 року суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП були допущені ОСОБА_1 , як головним бухгалтером ТОВ «Український кардан», особисто, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.
У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зазначені лише наслідки дій, які свідчать про відмову в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, проте, не зазначені обставини, які дозволяють дійти такого висновку. Відмова у бюджетному відшкодуванні податку є наслідком порушення порядку ведення податкового обліку, а не самим порушенням. Відсутність вищевказаних даних у протоколі про адміністративне правопорушення свідчить про неконкретність обвинувачення.
Неконкретність обвинувачення в даному випадку позбавляє можливості ефективно захищатися від нього.
Разом з тим, судом першої інстанції не враховані наведені обставини, а також те, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та за результатами судового розгляду за змістом оскаржуваної постанови визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
При цьому, висновок про вчинення правопорушення суд формально обґрунтував матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та даними акту документальної позапланової виїзної перевірки, але будь-якої оцінки наявним в матеріалах справи документам не надав, фактичні обставини справи не з'ясував, отже, не виконав вимоги КУпАП та дійшов передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення доводів апелянта, відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.
Враховуючи, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач