Справа №: 343/1418/25
Провадження №: 2/343/748/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
26 листопада 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав-
В Долинський районний суд Івано-Франківської області 28.07.2025 поступила цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Позивачка просить ухвалити рішення, яким:
позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що 17 листопада 2009 року вона, ОСОБА_1 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували у Відділі реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 233.
За час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 .
01 липня 2016 року шлюб з відповідачем розірвано.
Передумовою розірвання шлюбу стали сварки, в ході яких відповідач, фізично та словесно ображав її та дитину, з викликами поліції.
Тривалий час відповідач не забезпечував матеріально свою сім'ю, майже не займався вихованням дитини, тому що дуже часто був у від'їзді, у пошуках роботи за кордоном.
З січня 2016 року дитина постійно та виключно проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Наразі, дитина проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Після розлучення, відповідач намагався ускладнити їй життя та подав до суду позов щодо усунення перешкод та визначення порядку участі батька у вихованні дитини, та встановлення відвідування сина, хоча йому ніхто цього не забороняв.
Проте, рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області в справі №343/1489/16-ц від 27.10.2016, відповідач не виконує, до сина на зустрічі не з'являється .
Протягом 2017-2019 років, ОСОБА_2 з'являвся кілька разів, під час зустрічей з сином, ставився до дитини недбало, пригощав цитрусовими, тоді як в сина дуже сильна алергія на них, після чого довилось лікуватись, перевозив сина без дитячого крісла безпеки, подарував сину телефон з сім карткою попереднього власника, на який надходили дзвінки з погрозами щодо повернення боргу, від чого в сина кілька разів був сильний стрес.
Походження подарованого телефона і сім картки дуже сумнівне.
З липня 2020 року і станом на день подачі позовної заяви, Відповідач не бачився та не приходив до сина, відмовлявся брати сина на побачення на її пропозиції, по телефону не контактує, не виявляв жодних проявів уваги, участі чи підтримки в житті дитини.
З початком повномасштабної війни в Україні, ні відповідач, ні будь-хто з його родичів жодного разу не поцікавився долею дитини, знаючи, що син на той час перебував в одному з найнебезпечніших регіонів країни, а відповідач проживав на той час за кордоном.
Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом здоров'я, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що негативно впливає на його психоемоційний розвиток як складову виховання, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не створює умов для отримання ним освіти, а також не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.
У 2018 році сину був поставлений діагноз - бронхіальна астма. Даний діагноз вимагає уваги до здоров'я дитини, профілактичних оздоровчих заходів, підтримуючого лікування, особливого харчування з виключенням алергенів, тощо. Проте, відповідач не цікавиться та не приймає участі в лікуванні та догляді сина.
З даного приводу вона зверталась до суду про збільшення аліментів для лікування сина.
Відповідач жодним чином не допомагає матеріально, її запити про допомогу завжди ігнорував, а аліментів, які були призначені - прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, недостатньо для забезпечення усім необхідним та проведення лікувально-оздоровчих заходів, оскільки відповідач завжди приховував свої заробітки та місця роботи, які за кордоном і неможливо з'ясувати.
Крім аліментів, які відповідач сплачував лише з примусу, а на даний час їх сплачує за нього його батько - ОСОБА_4 , інших коштів чи будь-якої допомоги від відповідача не надходило.
З початку навчання сина (2019 року) відповідач не приймав участь, не з'являвся та не цікавився шкільним життям сина, його успіхами, здобутками, шкільними потребами, виховним процесом, не брав участь у витратах.
На сьогодні, відповідач не знає в якій школі навчається його син, та навіть у якому класі. Також, абсолютно не цікавляться шкільним життям, вихованням та культурним розвитком онука батьки відповідача, які проживають в одному і тому ж місці.
Аліменти сплачуються не відповідачем, а його батьком - ОСОБА_5 , лише тому, що відповідач працює за кордоном, а у разі наявності боргу, це може завадити його виїзду з країни.
Від початку воєнних дій в Україні (24.02.2022) відповідач не повертався в Україну, не контактував з нею чи з сином. Його місце знаходження не відоме.
Відповідач не виконував повноцінно свої батьківські обов'язки, а відтак особа, яка свідомо змінює країну проживання, не приймає участі у вихованні дітей, несе відповідні ризики порушення нормальних життєвих зв'язків та передбачених законом наслідків невиконання батьківських обов'язків, що в даному випадку і відбулось - малолітній син фактично залишився без батьківського піклування.
Поведінка відповідача до членів своєї сім'ї характеризується грубістю. Він емоційно не врівноважений та схильний до фізичних образ, має схильність до вживання спиртних напоїв, що може негативно позначитись на вихованні дитини.
Вона звернулася до органу опіки та піклування Долинської міської ради з проханням позбавити відповідача батьківських прав, на що їй було рекомендовано звернутися до суду та після проведення перевірки надано висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав .
Але з того часу жодних змін у відношенні ОСОБА_2 до дитини не відбулося, він повністю ігнорує рекомендації комісії з питань захисту прав дитини.
З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини вона вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав (а.с.1-4).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 цивільна справа № 343/1418/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.53).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2025 прийнято
позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/1418/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Призначено підготовче судове засідання на 21.08.2025.
Визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Роз'яснено відповідачу, що згідно ст. 193 ЦПК України, він має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (а.с.55).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.08.2025 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав дитини та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2025 (а.с.70).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.09.2025 клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено.
Витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину державного кордону України, громадянином України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 05.05.2000 Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області за період з 01 січня 2015 року до 01 травня 2025 року (а.с.82-83).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.09.2025 постановлено - провести заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав дитини (а.с.100).
Позивачка ОСОБА_1 , в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала в повному обсязі зіславшись на вищевикладені обставини, просила їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що ОСОБА_2 жодних батьківських обов'язків перед дитиною не виконує. Вона не хоче бути залежною від відповідача і не хоче щоб їх дитина була залежна від батька щодо обов'язків утримувати його. ОСОБА_2 не цікавився долею її та їх дитини. Аліменти платить батько відповідача в розмірі 2018 грн. Востаннє відповідач спілкувався з сином в 2020 році. На даний час відповідач перебуває за межами України, але вона не впевнена. Аліментів, які сплачує батько відповідача недостатньо для утримання дитини. Після її звернення в органи опіки та піклування в 2023 році по питанню позбавлення батьківських прав , відповідач не змінив своєї поведінки.
Відповідач ОСОБА_2 , в судові засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоч судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції (а.с.57,60) за адресою реєстрації відповідача - АДРЕСА_2 (а.с.54), а також шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на сайті Долинського районного суду (а.с.73,93). Судові повістки, які направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією, повернулась в Долинський районний суд з відміткою причин повернення: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.62-63,94-96), «За терміном зберігання» ( а.с.77-78). Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області Яремій Н.Б. (довіреність № 6/05-28/35в від 02.01.2025, а.с. 99) у судовому засіданні підтримала висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суду пояснила, що у вересні 2023 року позивачка зверталася до органу опіки та піклування із заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина. За результатами розгляду зазначеного звернення комісією було складено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав, оскільки відповідач сплачує аліменти на утримання дитини, а між сторонами
виникали лише питання щодо усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною.
Під час засідання члени комісії заслухали матір дитини - ОСОБА_1 , яка повідомила, що самостійно займається вихованням, навчанням і розвитком дитини, тоді як батько тривалий час проживає за кордоном та не виконує належним чином свої батьківські обов'язки, за винятком сплати аліментів. Вона просила звернути увагу, що зарахування коштів здійснюється не особисто ОСОБА_2 , а його батьками.
На засідання комісії були запрошені батьки відповідача ОСОБА_2 , однак вони не з'явилися. Під час телефонної розмови з матір'ю відповідача - ОСОБА_6 - з'ясовано, що її син перебуває за кордоном і не має можливості брати участь у вихованні дитини. Вона також повідомила, що ОСОБА_2 не підтримує зв'язку з дитиною через неприязні стосунки з колишньою дружиною, проте щомісяця сплачує аліменти та заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
За результатами розгляду поданих матеріалів орган опіки та піклування Долинської міської ради дійшов висновку про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно його сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, заслухавши пояснення позивачки та представника третьої особи, дослідивши в повному об'ємі зібрані у справі докази, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Ч. ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч.1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями частин 1, 2 ст. 27 Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Ст. 150 СК України передбачає обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з ч.ч. 2,4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за
умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі ст.165 СК України, право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним/нею батьківських обов'язків.
П. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачає, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема : не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
Як убачається зі світлокопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17 вересня 2013 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_7 (а.с. 11).
Відповідно до Актового запису про зміну імені серії НОМЕР_6, отриманого із застосунку «Дія», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінила ПІБ на ОСОБА_1 , про що в Книзі реєстрації зміни імені 23 листопада 2010 року зроблено відповідний актовий запис за №40 (а.с. 10).
Згідно з рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2016 року у справі №343/1125/16-ц, шлюб між ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 17 листопада 2009 року Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №233 - розірвано.
Малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишено проживати з матір'ю - відповідачкою у справі ОСОБА_1 (а.с. 12).
Копії довідок від 07 квітня 2022 року №2605-7000384164 та №2605-7000385228 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб свідчать, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи. Їхнє фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 (а.с. 7, 8).
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 в справі №343/1489/16-ц , зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в тому числі: повідомляти батька ОСОБА_2 про місце проживання та/або місце перебування малолітнього сина ОСОБА_3 , стан його здоров'я, не перешкоджати та погоджувати зустрічі батька та сина відповідно до затвердженого графіку.
Визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 таким чином:
- у вигляді систематичних побачень першої та третьої суботи щомісяця з 10 години до 18 години за проживання/перебування дитини з можливістю відвідання місць відпочинку громадян відповідно до віку дитини без присутності матері ОСОБА_1 ;
- один тиждень в зимовий період в січні місяці за попереднім погодженням між батьками за місцем проживання батька ОСОБА_2 без присутності матері ОСОБА_1 ;
- будь-який один місяць літнього періоду за попереднім погодженням між батьками за місцем проживання батька ОСОБА_2 без присутності матері ОСОБА_1 з правом відвідування інших місць на території України з метою відпочинку та оздоровлення з повідомленням про це матері ОСОБА_1 ;
- короткострокові зустрічі з сином ОСОБА_3 до однієї години у будні дні, коли ОСОБА_2 перебуватиме у місці проживання/перебування сина ОСОБА_3 з попереднім повідомленням ОСОБА_1 в присутності матері чи без її присутності.
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 21 копійку сплаченого судового збору (а.с.13-15).
Копії відповідей органів Національної поліції свідчать про те, що позивачка ОСОБА_1 неодноразово зверталася до органів Національної поліції з повідомленнями про неприбуття колишнього чоловіка - ОСОБА_2 - на зустрічі з їхньою спільною дитиною (а.с. 20-34).
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13.09.2019 в справі №343/1785/19 збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2016 року в твердій грошовій сумі в розмірі 955,20 грн на стягнення їх в розмірі 2118,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, , які стягувати з часу набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн відшкодування витрат за надання їй правової допомоги адвокатом Киселенко О.М. згідно акту прийому передачі послуг від 01.08.2019 року та стягнути з нього в дохід держави 768,40 грн судового збору (а.с.16-17).
Довідка №156 видана Долинським ліцеєм №7 Долинської міської ради Івано-Франківської області від 21.09.2023 свідчить про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався з 14.03.2022 до 03.06.2023 в Долинському ліцеї №7 м.Долина Івано-Франківської області. Щодо участі батька ОСОБА_3 в житті дитини, можуть повідомити наступне: дитина була прийнята в освітній заклад за заявою мами - ОСОБА_1 , приводила та забирала дитину завжди мама. Батько контакту із школою не підтримував, успішністю дитини не цікавився, з вчителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував.Також не підгримував матеріально в жодних витратах (а.с.37).
У відповідності до довідки №89 від 17.05.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 5-А класі Долинського ліцею "Інтелект" Долинської міської ради (а.с.38).
Згідно інформації №19/74048-25 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.09.2025, наданої на виконання ухвали про витребування доказів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.09.2025, повідомлено про неодноразовий перетин державного кордону ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , востаннє 26.01.2022 виїзд транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_4 у пункті пропуску Шегині (а.с.97).
Акт обстеження від 31.08.2023 свідчить,що при проведенні обстеження у гр. ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що зі слів ОСОБА_1 вона проживає спільно із своїм сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько сина, ОСОБА_2 не бере участі у вихованні сина ОСОБА_3 (а.с.19).
Як установлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 ,25 вересня 2023 року звернулася до органу опіки та піклування Долинської міської ради із заявою щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно його сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Орган опіки та піклування Долинської міської ради, розглянувши подану заяву, надав висновок про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його сина ОСОБА_3 , який затверджено рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради від 19 грудня 2023 року №858 (а.с. 49).
Ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із ч.ч. 2 та 4 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що з липня 2020 року і станом на день подання позовної заяви відповідач - ОСОБА_2 - ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо утримання та виховання їхнього неповнолітнього сина.
Позивачка зазначає, що відповідач жодним чином не допомагає дитині матеріально, окрім сплати аліментів, які надходять від його батька та є недостатніми для належного утримання дитини. Також він не цікавиться життям сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не бере участі у вихованні.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо позбавлення відповідача батьківських прав стосовно їхнього неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_10 , яка пояснила, що позивачка ОСОБА_1 є її донькою, відповідач ОСОБА_2 - колишнім зятем, а відповідно їх син ОСОБА_11 - її онук. Свідок зазначила, що на даний час онук проживає з матір'ю у місті Долина, а до початку війни вони мешкали у селі Білогородка, Бучанського району, Київської області. Востаннє вона бачила відповідача ОСОБА_2 у 2019 році, коли той привіз ОСОБА_11 з
Київської області до с. Старий Мізунь, після чого відвідав її, а за три дні повернув сина назад.
Дитиною постійно опікується мати, батько на дні народження не приходить, не телефонує та не спілкується з сином.
У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції між Долинським районним судом Івано-Франківської області та Звягельським міськрайонним судом Житомирської області, була допитана свідок ОСОБА_12 , яка є сестрою позивачки.
Свідок повідомила, що останній раз відповідач ОСОБА_2 зв'язувався з нею щодо дитини навесні 2020 року, під час карантину, коли заявляв, що має право бачити свою дитину. Тоді він приїхав у п'ятницю, забрав хлопчика на вихідні, а в неділю повернув його матері. Відповідач із дитиною та позивачкою не спілкується, чи допомагає їм матеріально, їй не відомо .
Згідно з ч. 1 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що дитина у віці дванадцять років може висловити свою думку та сформулювати погляди, судом було прийнято рішення про необхідність вислухати думку дитини.
У судовому засіданні малолітній ОСОБА_13 повідомив, що є учнем 7-Б класу Долинського ліцею №7 Долинської міської ради Івано-Франківської області. Раніше він проживав разом із матір'ю у селі Білогородка Бучанського району Київської області, а до м. Долина вони переїхали приблизно три роки тому. Ім'я його батька - ОСОБА_2 , місця проживання батька він не знає. Востаннє бачив його близько шести років тому. Протягом останніх п'яти-шести років батько не телефонує, не приїжджає та не вітає його з днем народження. Так само приблизно шість років тому він востаннє бачив дідуся і бабусю зі сторони батька, з того часу вони також не підтримують з ним зв'язку. З татом він будь-якого зв'язку не підтримує. За нього турбується тільки мама, з якою він проживає.
Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст. 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.
Подібний висновок викладений в постанові Верховного суду від 13 липня 2022 року в справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21) .
Таким чином, в судовому засіданні після детального вивчення всіх обставин справи, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 протягом останніх 5-6 років не приймав належної, як це встановлено законом та нормами моралі, участі у вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, згідно висновку органу опіки та піклування Долинської міської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області №1469 від 24.09.2025, - орган опіки та піклування Долинської міської ради вважає за недоцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як слідує з висновку, питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто комісією з питань захисту прав дитини Долинської міської ради 12 вересня 2025 року. Члени комісії заслухали матір дитини ОСОБА_1 , яка повідомила, що сама займається вихованням, навчанням та розвитком дитини, а батько ОСОБА_2 тривалий час проживає закордоном та не виконує свої батьківські обов'язки належним чином, з-за винятку сплати аліментів (просила комісію звернути увагу, що зарахування коштів відбувається не
особисто ОСОБА_2 ), також зауважила, що змін у виконанні ним батьківських обов'язків з часу попереднього звернення про позбавлення його батьківських прав, не відбулося. За допомогою телефонного зв'язку проведено розмову з матір'ю ОСОБА_2 . ОСОБА_6 , жителькою с. Старий Мізунь, яка повідомила, що син перебуває закордоном і не має змоги фізично брати участь у вихованні дитини. Контактних даних дитини він немає, і не може отримати, так як перебуває у неприязних стосунках з колишньою дружиною, проте він щомісяця сплачте аліменти та заперечує щодо позбавлення його батьківських прав (а.с.101,102-103).
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо та умисно ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_11 , оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.
У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративного стягнення за неналежне виконання батьківських обов'язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.
Твердження позивачки про те, що від початку воєнних дій (24.02.2022) , відповідач не повертається в Україну, не контактував з нею чи з сином, що є однією з підстав для позбавлення його батьківських прав, є безпідставним й необґрунтованим.
На думку суду, сам факт проживання батька за межами України не може свідчити про умисне ухилення від виконання обов'язків щодо сина, оскільки перебування за кордоном не звільняє його від виконання батьківських обов'язків та не є перешкодою для спілкування з дитиною.
Судом не встановлено, що відповідач виїхав на постійне місце проживання і не планує повернутися в Україну, що наразі в силу життєвих обставин унеможливлено.
Вимушене тимчасове перебування за кордоном батька дитини, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять, внаслідок життєвих обставин, дійсно створює певні труднощі у налагодженні стосунків з дитиною. За даних обставин те, що батько не бачиться із сином, не є ухиленням від виконання батьківських обов'язків. Водночас, як встановлено судом, батько сплачує аліменти на утримання сина .
Щодо наданих позивачкою разом із позовною заявою довідок та пояснень з загальноосвітніх закладів, а також відповідей органів Національної поліції (а.с. 20-34), суд
зазначає, що зазначені документи не можуть бути безумовним доказом того, що відповідач не бере участі у вихованні свого сина та не спілкується з ним. Такі матеріали відображають лише часткову інформацію про взаємини сторін та не дають повної картини участі батька у житті дитини.
З огляду на проживання відповідача за межами України, ця обставина об'єктивно унеможливлює його фізичну присутність поруч із дитиною - супровід на навчання, гуртки, участь у шкільних та позашкільних заходах, відвідування лікарів тощо.
Проте, як встановлено судом, фізична відсутність відповідача в Україні не свідчить про повне самоусунення відповідача від виконання батьківських обов'язків, оскільки обов'язки батька передбачають не лише безпосередню фізичну участь у повсякденному житті дитини, а й підтримання зв'язку, сприяння розвитку та вихованню, надання матеріальної підтримки тощо.
Суд також враховує, що існує безліч способів реалізації батьківських прав і обов'язків на відстані, зокрема за допомогою телефонного та електронного зв'язку, надання матеріальної підтримки, планування спільного дозвілля під час візитів тощо. У даному випадку відповідач щомісячно сплачує аліменти на утримання дитини, що підтверджує його готовність виконувати батьківські обов'язки.
За таких обставин участь відповідача у житті сина залежить передусім від його волі та бажання, а об'єктивні труднощі, пов'язані з проживанням за кордоном, не можуть розцінюватися як ухилення від виконання батьківських обов'язків
Інших підстав, передбачених ст. 164 СК України, які є вичерпними, для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини, в судовому засіданні не встановлено.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Тому, враховуючи обставини даної справи, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 , у задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 , батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що буде відповідати і положенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо можливості втручання у приватне і сімейне життя відповідача, яке є необхідним у демократичному суспільстві.
Проте, з урахуванням конкретних обставин справи, особи відповідача, слід попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни свого ставлення до обов'язку по вихованню малолітньої дитини, та покласти на орган опіки та піклування - Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, контроль за виконанням відповідачем ОСОБА_2 своїх батьківських прав відносно малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що буде відповідати положенню, закріпленому в п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №20.
На пiдставi Конвенції ООН «Про права дитини», Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 164,165, 166, 180-184, 192 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» , керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов'язків та зміни ставлення до виховання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покласти на орган опіки та піклування - Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області обов'язок контролю щодо виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків стосовно малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , жителька АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області: код ЄДРПОУ 44050637, пр-т.Незалежності,5 м.Долина, Калуського району, Івано-Франківської області, 77500.
Суддя Долинського районного суду В.А. Тураш