Справа № 183/5668/25
№ 2/183/4042/25
27 жовтня 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сіверскодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права спільної сумісної власності на квартиру,-
Стислий виклад позиції позивача.
У червні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через представника - адвоката Шевченко Л.О., звернулися до суду з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якому просили визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 49,90 кв.м., у тому числі житловою площею - 27,90 кв.м.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на те, що вони 29 серпня 1995 року, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», отримали свідоцтво про право власності на житло - на квартиру АДРЕСА_1 за підписом керівника органу приватизації. В свідоцтві вказано, що видане на підставі розпорядження (наказу) № 8333 від 27 серпня 1995 року. Згідно з свідоцтвом, загальна площа квартири становить 49,9 кв.м., а відновна вартість на момент приватизації - 873 250,00 крб.
Вищевказана квартира зареєстрована Сектором приватизації житла на праві спільної (сумісної) власності про що здійснено запис в реєстрову книгу за № 8418, з відміткою про реєстрацію Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації за реєстром № 612 від 30.10.1995 року.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , технічна характеристика квартири: квартира розташована на 1 поверсі 9 поверхового будинку та складається з: 2 кімнат житловою площею 27,90 кв.м., у тому числі: 1-а кімната - 15,90 кв.м., 2-а кімната - 12,00 кв.м.,кухня площею - 7,60 кв.м., ванної кімнати площею - 2,50 кв.м., вбиральні (поєднаної) - 1,00 кв.м., коридору - 8,30 кв.м., вбудовані шафи - 0,60 кв.м., загальною площею - 49,90 кв.м., у тому числі житловою площею - 27,90 кв.м.
Позивачам відомо, що внаслідок воєнних дій їх квартира була пошкоджена, оцінити характер та обсяг наявних пошкоджень квартири на теперішній час не вбачається можливим, оскільки м. Сіверськодонецьк Луганської області є окупованим.
24 квітня 2025 року позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Черкаської області з заявою за реєстраційним № 66552823 та який у відповідь встановив наявність обставин , які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: подані документи не дають змог встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
13 травня 2025 року отримано рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 78866417 мотивовано тим, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно було надіслано запит до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Луганської області та отримано відповідь про те, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, у зв'язку з чим Сєвєродонецьке БТІ виконувати свої обов'язки не може, в тому числі надавати інформацію на запити державного реєстратора про наявні в архівні справах зареєстровані права власності до 01.01.2013.
19.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Луганської області щодо підтвердження інформації про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 та стосовно того, чи були збережені архівні справи Комунального підприємства «Сєвєродонецького бюро технічної інвентаризації» м. Сєвєродонецьк.
20.05.2025 року ОСОБА_1 отримала лист від Комунального підприємства «Сєвєродонецького бюро технічної інвентаризації» м. Сєвєродонецьк вих. № 229, в якому вказано, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою рф, а БТІ не може надавати інформацію на запити державного реєстраторів про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013.
Враховуючи вищезазначене, відсутність у позивачів можливості внесення інформації про нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно унеможливлює реалізацію їх права розпоряджатись своєю власністю або отримати в подальшому компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна, у позивачів виникла необхідність у захисті своїх прав в судовому засіданні.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 13 червня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 30).
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року закінчено підготовче провадження у справі (а.с.32).
Позиція сторін в судовому засіданні.
Представник позивачів та позивачі у призначене судове засідання не з'явилися, представник позивача звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі та без участі позивачів, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився,причини неявки суду не повідомив.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
На підставі ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що вони 29 серпня 1995 року, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», позивачі отримали свідоцтво про право власності на житло - на квартиру АДРЕСА_1 за підписом керівника органу приватизації. В свідоцтві вказано, що видане на підставі розпорядження (наказу) № 8333 від 27 серпня 1995 року. Згідно з свідоцтвом, загальна площа квартири становить 49,9 кв.м., а відновна вартість на момент приватизації - 873 250,00 крб.(а.с. 9-10).
Вищевказана квартира зареєстрована Сектором приватизації житла на праві спільної (сумісної) власності про що здійснено запис в реєстрову книгу за № 8418, з відміткою про реєстрацію Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації за реєстром № 612 від 30.10.1995 року.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , технічна характеристика квартири: квартира розташована на 1 поверсі 9 поверхового будинку та складається з: 2 кімнат житловою площею 27,90 кв.м., у тому числі: 1-а кімната - 15,90 кв.м., 2-а кімната - 12,00 кв.м.,кухня площею - 7,60 кв.м., ванної кімнати площею - 2,50 кв.м., вбиральні (поєднаної) - 1,00 кв.м., коридору - 8,30 кв.м., вбудовані шафи - 0,60 кв.м., загальною площею - 49,90 кв.м., у тому числі житловою площею - 27,90 кв.м. (а.с. 25-26).
Суд переконався, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, даний факт підтверджений Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.04.2022 за № 7102-5001372815, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.21).
Також позивач ОСОБА_2 внутрішньо переміщеною особою, даний факт підтверджений Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.04.2022 за № 7102-5001372603, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.18).
Також до матеріалів справи долучено копію паспортів громадян України з відміткою про реєстрацію у вищевказаній квартирі позивачів (а.с.16-17, 19-20).
13 травня 2025 року позивачами отримано рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 78866417 мотивовано тим, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно було надіслано запит до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Луганської області та отримано відповідь про те, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, у зв'язку з чим Сєвєродонецьке БТІ виконувати свої обов'язки не може, в тому числі надавати інформацію на запити державного реєстратора про наявні в архівні справах зареєстровані права власності до 01.01.2013 (а.с. 23).
19.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Луганської області щодо підтвердження інформації про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 та стосовно того, чи були збережені архівні справи Комунального підприємства «Сєвєродонецького бюро технічної інвентаризації» м. Сєвєродонецьк (а.с. 14).
20.05.2025 року ОСОБА_1 отримала лист від Комунального підприємства «Сєвєродонецького бюро технічної інвентаризації» м. Сєвєродонецьк вих. № 229, в якому вказано, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою рф, а БТІ не може надавати інформацію на запити державного реєстраторів про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013 (а.с.15).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частинами 3, 4 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації, відповідно до Закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.
Право власності позивача на квартиру набуте до 01 січня 2004 року, тому до таких правовідносин суд вважає за необхідне застосувати норми Цивільного кодексу УРСР,1963 року, Закону України від 07.02.1991 року «Про власність».
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про власність» громадяни набувають право власності у разі укладання угод, які не заборонені Законом.
За змістом ст.ст.128,153 Цивільного Кодексу УРСР, 1963 року, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібний у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однією зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції від 20.02.1997 року - передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення. Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок) відповідно до ч. 7 ст. 8 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 4.1. Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995р. № 56 - Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком, наведеним в додатку № 12: б)державними органами приватизації: наймачам квартир в державному житловому фонді, які приватизували їх відповідно до Закону
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
В свою чергу, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї із таких умов:
1) Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації.
Між тим, державна реєстрація таких прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, одним з яких є документ, яких підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно (оригінал та копія), в якості якого є укладений у встановленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Згідно з ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи обставини справи, а також те, що позивачі на теперішній час позбавлені можливості отримати документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на їх нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76-81,89,263,265,280 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права спільної сумісної власності на квартиру - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 49,90 кв.м., у тому числі житловою площею - 27,90 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, буд. 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400.
Суддя О.В.Сорока.